Постанова Сумський апеляційний суд № 592/11059/23

Справа №592/11059/23 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Князєв В. Б. Номер провадження 33/816/236/24 Суддя-доповідач Рунов В. Ю. Категорія 130 КУпАП ПОСТАНОВА Іменем України 24 жовтня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Рунов В. Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми справу про адміністративне правопорушення № 592/11059/23 за апеляційною скаргою захисника ШЕВЧЕНКА Д. С. на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.10.2023, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, учасників провадження в справі про адміністративне правопорушення: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , захисника адвоката Шевченка Д. С., установив: У поданій апеляційній скарзі захисник ШЕВЧЕНКО Д. С. просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, оскільки в діях ОСОБА_2 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, була порушена процедура огляду, ОСОБА_2 надав згоду на проведення огляду на стан сп`яніння, проте не був доставлений до закладу охорони здоров`я, а сама по собі поведінка особи, яка була спровокована поліцейськими, не може бути розцінена як ознака алкогольного сп`яніння. Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.10.2023 ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і на нього накладене стягнення у виді штрафу на користь держави в сумі 17 000 грн із позбавленням права керування т/з на строк один рік. Стягнуто на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн. Згідно постанови судді, 13.07.2023 о 20:41 в м. Суми по пр. Т. Шевченка, 18 водій ОСОБА_2 керував т/з ЗАЗ Sens, д. н. з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на сп`яніння на місці зупинки за допомогою технічних засобів та в закладі охорони здоров`я категорично відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР. Вислухавши доводи ОСОБА_2 та його захисника Шевченка Д. С., які підтримали апеляційну скаргу, просили скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи і дослідивши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що вказана вище апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Зокрема, розглянувши протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 264223 від 13.07.2023, суддя суду першої інстанції дійшов цілком правильного висновку, що водій ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що відповідає фактичним обставинам справи, належним чином умотивовано і об`єктивно підтверджується дослідженими відеозаписами з технічних засобів поліцейських, на яких зафіксовані усі фактичні обставини і подія правопорушення, а саме керування водієм ОСОБА_2 т/з, встановлення поліцейським його особи, виявлення у останнього ознак алкогольного сп`яніння одним із патрульних поліцейських, що стали підставою для вимоги з боку поліцейського пройти водію огляд на стан сп`яніння, висунення певних не передбачених законом умов водієм ОСОБА_2 для проходження ним огляду, внаслідок чого поведінка водія була розцінена поліцейськими як відмова останнього від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки т/з, так і в закладі охорони здоров`я, а в послідуючому складання відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення та відмова водія від його підпису (а. с. 7). Доказами в справі є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку суддя встановлює наявність чи відсутність правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, які встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо (ч. 1 ст. 251 КУпАП). Оцінюючи наведений вище доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю (ч. 1 ст. 251, ст. 252 КУпАП), не убачає будь-яких підстав не довіряти цьому доказу. Так, диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових чи підзаконних нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки учасників дорожнього руху, у тому числі осіб, які керують т/з, і встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, тому в протоколі та у постанові судді присутнє посилання на порушення ОСОБА_2 вимог п. 2.5 ПДР, згідно яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану сп`яніння, процедура якого закріплена у ст. 266 КУпАП, розділі Х «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Згідно визначеної процедури огляд водія, зокрема на стан алкогольного сп`яніння, проводиться: 1) поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів; під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків; матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення; 2) у закладі охорони здоров`я (в тому числі у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп`яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами); перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан сп`яніння затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій; проведення огляду осіб на стан сп`яніння в інших закладах забороняється. Про наявність у поліцейського обґрунтованих та об`єктивних підстав вважати, що водій ОСОБА_2 підлягав огляду на стан сп`яніння, свідчили ознаки, що відповідають приписам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а питання встановлення наявності (чи відсутності) цих ознак стану сп`яніння, які є підставами для проведення огляду водія т/з, відноситься виключно до компетенції поліцейського. При цьому доставку водіїв т/з, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, забезпечує поліцейський не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення, з метою забезпечення достовірності результатів огляду (п. 9 розділу II Інструкції). Водій т/з, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки т/з або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я, а у разі відмови водія т/з від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (п. 6, 8 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду»). Таким чином, ОСОБА_2 як особа, яка керувала т/з і щодо якого були об`єктивні підстави вважати, що він перебуває у стані алкогольного сп`яніння, повинен був пройти відповідний огляд на стан сп`яніння у наведеному вище порядку, тому відповідна вимога поліцейського є законною і обґрунтованою, оскільки незалежно від причин зупинки т/з, водій в усякому випадку не мав права ігнорувати імперативні приписи п. 2.5 ПДР, так як «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди; ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі» (рішення ЄСПЛ від 29.06.2007 у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (OHalloran and Francis v. the United Kingdom), заяви № 15809/02 і № 25624/02), а кожний т/з, який знаходиться в русі, повинен мати водія, який повинен контролювати свій т/з таким чином, щоб бути завжди у змозі належним чином їм управляти, бути ознайомленим з правилами дорожнього руху, приписами в області безпеки дорожнього руху, а також з такими факторами, які можуть вплинути на його поведінку (п. 1, 5 і 6 ст. 8 Конвенції про дорожній рух (Відень, 08.11.1968) та положень Європейської угоди, яка доповнює цю Конвенцію (Женева, 01.05.1971), у зв`язку з чим апеляційний суд вважає, що поліцейським при складанні відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення дотримані в повному обсязі усі вимоги процесуальних норм, права та законні інтереси останнього. При цьому вказаний вище протокол про адміністративне правопорушення містить всі обов`язкові елементи, які закон встановлює до змісту протоколу (ст. 256 КУпАП), зокрема суть правопорушення (об`єктивна сторона) відмова особи, яка керує т/з від проходження відповідно встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, конкретний пункт ПДР 2.5 і нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, відомості про відмову ОСОБА_2 від ознайомлення та його підпису, а також направлення другого екземпляра протоколу за місцем мешкання ОСОБА_2 , про що свідчить відповідний лист УПП в Сумській області від 20.07.2023 (а. с. 1А). Відеозапис події правопорушення є об`єктивним доказом у справі і не залежить від суб`єктивного сприйняття будь-якою особою та засвідчує, що у даній справі мала місце належна правова процедура та законний алгоритм можливості проходження огляду на стан сп`яніння, цей запис є безперервним, здійснювався поліцейськими, які формували справу про адміністративне правопорушення, за безпосередньою участю водія, а зафіксовані на цьому відеозаписі фактичні обставини правопорушення мали місце у реальності, тому певна поведінка і реакція водія ОСОБА_2 на зупинку т/з під його керуванням (на неодноразову вимогу поліцейського протягом тривалого часу пройти огляд на стан сп`яніння водій ОСОБА_2 телефонував на лінію «102», викликав інший наряд патрульної поліції) цілком логічно була розцінена поліцейськими як його відмова від проходження огляду на стан алкогольного спяніння в установленому законом порядку, незважаючи на те, що на словах ОСОБА_2 начебто бажав пройти огляд на стан спяніння у закладі охорони здоров`я, що в подальшому потягло за собою і складення відповідного протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому необхідно зауважити, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги ПДР і бути взаємно ввічливими (п. 1.3), а положення п. 2.5 ПДР містять дві конкретні дії: 1) це вимога поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; 2) це виконання водієм чи особою, яка керує т/з, висунутої поліцейським вимоги і проходження відповідного огляду, тому ігнорування у будь-який спосіб (активними діями чи пасивною бездіяльністю) вимоги поліцейського і утворює об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Усі інші конфліктні ситуації чи непорозуміння між водієм і поліцейським ніяким чином не стосується виконання імперативних приписів п. 2.5 ПДР та повинні вирішуватись у встановленому законом порядку. Тобто, бажання водія ОСОБА_2 про те, щоб на місце зупинки його т/з поліцейськими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 приїхав інший екіпаж патрульної поліції УПП в Сумській області за його викликом на лінію «102», якій і повинен був доставити його до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан сп`яніння, не ґрунтується на вимогах законодавства України про адміністративні правопорушення, які наведені вище, внаслідок чого вони не можуть бути узяті апеляційним судом до уваги, так як поліцейські лише забезпечують доставку водія чи особи, яка керувала т/з, до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав, а не проводять безпосередньо такий огляд (ст. 266 КУпАП, п. 9 розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» і п. 7 «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду». Що стосується показань поліцейських, допитаних в апеляційному суді в якості свідків, то вони лише підтвердили зафіксовані на відеозаписах фактичні обставини події, які відбулись 13.07.2023 о 20:41 в м. Суми по пр. Т. Шевченка, 18 за участю поліцейських УПП в Сумській області Антощенка Д. І. та ОСОБА_4 і водія т/з ЗАЗ Sens, д. н. з. НОМЕР_1 ОСОБА_2 , а інші свідки події не були присутні при розмові цих поліцейських з ОСОБА_2 після зупинення т/з під його керуванням. Крім того, факт керування водієм т/з у стані алкогольного сп`яніння (п. 2.9а ПДР) відрізняється від факту відмови учасника дорожнього руху від проходження огляду на стан такого спяніння (п. 2.5 ПДР) і є різними за своєю суттю обов`язками водія чи особи, яка керує т/з, тому доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими процедури огляду на стан алкогольного спяніння не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають. Здійснене апеляційним судом дослідження зазначених вище доказів дозволяє зробити однозначний та безсумнівний висновок, який виключає будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цієї справи, а за вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення та в постанові судді обставин саме ОСОБА_2 керував т/з із ознаками алкогольного сп`яніння і відмовився від проходження огляду на стан такого сп`яніння в установленому законом порядку, так як будь-який обґрунтований сумнів спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, внаслідок чого доводи апеляційної скарги і з цих підстав є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення, крім іншого, є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП), а завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст. 245 КУпАП). При цьому невідповідність тим чи іншим вимогам закону нівелює доказове значення відомостей, одержаних у результаті відповідних процесуальних дій, не в будь-якому випадку, а лише в разі, якщо вона призвела до порушення прав людини і основоположних свобод або ж ставить під сумнів походження доказів, їх надійність і достовірність, адже для прийняття законного й обґрунтованого рішення суд має отримувати максимально повну інформацію щодо обставин, які належать до предмета доказування, надаючи сторонам у змагальній процедурі достатні можливості перевірити й заперечити цю інформацію. З огляду на викладене, застосування належної юридичної процедури є не самоціллю, а важливою умовою досягнення результатів адміністративного судочинства, визначених законодавцем як пріоритетні. Суддя суду першої інстанції не вийшов за межі зазначених у протоколі обставин, розглянувши справу на підставі наданих сторонами (у тому числі й уповноваженою особою національної поліції, яка склала протокол про адміністративне правопорушення ч. 2 ст. 251, ст. 255 КУпАП) та досліджених у судовому засіданні доказів, достатніх у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При розгляді справи в повному обсязі дотримані положення ст. 268, 279, 280 КУпАП, постанова судді є законною, обґрунтованою і належним чином умотивованою, тому вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, постановив: Постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 18.10.2023 відносно ОСОБА_5 залишити без змін, а апеляційну скаргу його захисника ШЕВЧЕНКА Д. С. на цю постанову без задоволення. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя В. Ю. Рунов