Постанова Івано-Франківський апеляційний суд № 347/2155/24
від 05.11.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 347/2155/24 Провадження № 33/4808/1007/24 Категорія ч.1 ст.173-2 КУпАП Головуючий у 1 інстанції Кіцула Ю.С. Суддя-доповідач Шигірт Ф.С. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2024 року м. Івано-Франківськ Івано-Франківський апеляційний суд у складі судді Шигірта Ф.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Косівського районного суду від 07 жовтня 2024 року, в с т а н о в и в: Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнено до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 170 гривень. Згідно постанови, 30.08.2024 року близько 09:30 год., в с. Рибне по вул. Шевченка гр. ОСОБА_1 вчиняв домашнє насильство психологічного характеру відносно колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою і зі слів бив руками (фізичне насильство). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 вказує на те, що постанова суду є незаконна, оскільки йому не була надана можливість взяти участь у судовому засіданні. Вину у скоєному не визнає, вважає, що протокол не відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи. Жодного процесуального документу йому працівниками поліції не було вручено. Будь-яких належних та допустимих доказів у справі, які б підтверджували його вину немає. Вказує, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а письмове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення підписано його колишньою дружиною, що можна дослідити шляхом звірки підписів. Враховуючи наведене, просить постанову суду першої інстанції скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. ОСОБА_1 та його захисник Беньковський В.А. були належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду, однак захисником ОСОБА_3 було подано клопотання про розгляд справи без їхньої участі. Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного. Статтею 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов`язаний повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення. Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, за обставин, наведених в оскаржуваній постанові, суд першої інстанції дійшов правильних висновків. Щодо доводів апеляційної скарги, апеляційний суд виходить з наступного. Відповідно до вимог ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КУпАП, правопорушенням є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення. Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян. Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій. Відповідно до Закону України «Про попередження насильства в сім`ї» від 15.11.2001 року №2789-ІІІ насильство в сім`ї - будь-які умисні дії фізичного, сексуального, психологічного чи економічного спрямування одного члена сім`ї стосовно іншого члена сім`ї, якщо ці дії порушують конституційні права і свободи члена сім`ї як людини та громадянина і наносять йому моральну шкоду, шкоду його фізичному чи психічному здоров`ю. Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства. Фізичне насильство в сім`ї - це умисне насильство, яке не завдає фізичного болю і не спричиняє тілесних ушкоджень (наприклад, нанесення одним членом сім`ї іншому члену сім`ї побоїв). Психологічне насильство в сім`ї - насильство, пов`язане з дією одного члена сім`ї на психіку іншого члена сім`ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров`ю. Економічне насильство в сім`ї - умисне позбавлення одним членом сім`ї іншого члена сім`ї житла, їжі, одягу та іншого майна чи коштів, на які постраждалий має передбачене законом право, що може призвести до порушення фізичного чи психічного здоров`я. Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу. Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише у межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, та суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1), ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно ОСОБА_2 психологічного та фізичного характеру, а саме: ображав нецензурною лексикою, погрожував фізичною розправою та з її слів бив руками (фізичне насильство). В матеріалах провадження достатньо доказів, які поза розумним сумнівом вказують на наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а саме: дані протоколу про адміністративне правопорушення, у якому викладено обставини скоєного правопорушення, та який підписаний ОСОБА_1 особисто (а.с.1), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.3); потерпілої ОСОБА_2 (а.с.4), терміновим заборонним приписом кривдника (а.с.5), формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства (а.с.6-7), рапортом, протоколом про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення та іншу подію (а.с.8-9), характеристикою ОСОБА_1 (а.с.9). Оскільки до суду першої інстанції правопорушник та потерпіла не з`явились, суд першої інстанції приймав рішення за тими матеріалами, які містилися у справі. Такий підхід апеляційний суд вважає допустимим, оскільки сторони у справі про адміністративне правопорушення наділені правами давати свої пояснення в суді, надавати докази та іншим чином доводити чи спростовувати обставини у справі. Якщо сторони належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, проте не з`явилися в судове засідання без поважних причин та не скористались зазначеними правами, суд може розглянути справу на підставі доказів наявних у справі. Матеріали у даній справі зібрані та оформлені працівниками поліції з дотриманням вимог КУпАП та Інструкції «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», які жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають. Доводи апелянта про те, що він не був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, а письмове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.18) підписано його колишньою дружиною, не заслуговують на увагу апеляційного суду. Згідно матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та потерпіла ОСОБА_2 проживають окремо за різними адресами і сумнівів у тому, що саме ОСОБА_1 отримував поштове відправлення, немає. Крім того, ОСОБА_1 був повідомлений про розгляд справи у суді шляхом направлення на його номер телефону повідомлення у додаток «Viber» (а.с.16). Таким чином, апеляційний суд не встановив підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Косівського районного суду від 07 жовтня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ф.С. Шигірт