Постанова 4803 № 206/3520/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8313/24 Справа № 206/3520/24 Суддя у 1-й інстанції - Поштаренко О. В. Суддя у 2-й інстанції - Барильська А. П. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2024 року м. Дніпро Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Барильської А.П., суддів: Макарова М.О., Пищиди М.М. за участю секретаря судового засідання: Кругман А.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2024 року по справі за заявою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, особа щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор», банк: Публічне акціонерне товариство «Банк Восток», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю,- ВСТАНОВИВ: У липні 2024 року Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі- ЦМУ ДПС по роботі з ВПП) звернулося до суду з заявою про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю. Заінтересовані особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Золотоніський лікеро-горілочний завод «Златогор» (далі - ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор»), Публічне акціонерне товариство «Банк Восток» (далі - ПАТ «Банк Восток»). В обґрунтування заяви зазначили, що ними на підставі наказу від 13 листопада 2023 року №451/Ж1 розпочата документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» за період діяльності з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2023 року, яка охоплює питання дотримання вимог валютного законодавства. За період діяльності, що перевіряється, ними в рамках Угоди про інформаційне співробітництво між Державною податковою службою України та Національним Банком України від 22 грудня 2022 року та на виконання статей 11,12 та 13 Закону України «Про валюту та валютні операції», було отримано листи Державної податкової служби України (надалі ДПС) від 06.02.2020 №2003/7/99-00-05-07-02-07 (лист НБУ від 21.01.2020 №25-0006/7/ДСК), від 06.03.2020 №3783/7/99-00-05-07-02-07 (лист НБУ від 08.02.2020 №25-0006/30/ДСК),від 21.05.2020 №7821/7/99-00-05-07-02-07 (листи НБУ від 23.03.2020 №25-0006/94/ДСК та від 23.03.2020 №25-0006/94/ДСК),від 12.06.2020 №9368/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 26.05.2020 №25-0006/108/ДСК),від 06.07.2020 №10987/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 23.06.2020 №25-0006/108/ДСК),від 03.08.2020 №13247/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 21.07.2020 №25-0006/124/ДСК),від 07.09.2020 №15854/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 18.08.2020 №25-0006/126/ДСК),від 07.10.2020 №18069/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 24.09.2020 №25-0006/149/ДСК),від 10.11.2020 №20220/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 26.10.2020 №25-0006/154/ДСК),від 16.12.2020 №22677/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 01.12.2020 №25-0006/165/ДСК),від 13.01.2021 №866/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 22.12.2020 №25-0006/178/ДСК),від 05.02.2021 №3427/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 21.01.2021 №25-0006/5/ДСК),від 02.03.2021 №5364/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 17.02.2021 №25-0006/33/ДСК),від 06.04.2021 №8239/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 25.03.2021 №25-0006/33/ДСК),від 07.05.2021 №10537/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 23.04.2021 №25-0006/74/ДСК),від 03.06.2021 №12700/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 25.05.2021 №25-0006/106/ДСК),від 08.07.2021 №15531/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 22.06.2021 №25-0006/118/ДСК),від 03.08.2021 №17636/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 23.07.2021 №25-0006/142/ДСК),від 30.08.2021 №19687/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 17.08.2021 №25-0006/171/ДСК), від 24.09.2021 №21850/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 17.09.2021 №25-0006/204/ДСК),від 29.10.2021 №24234/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 21.10.2021 №25-0006/249/ДСК),від 29.11.2021 №26455/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 22.11.2021№25-0009/284/ДСК),від 08.02.2022 №23547/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 27.01.2022 №25-0008/23/ДСК),від 11.05.2022 №3825/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 21.02.2022 №25-0008/53/ДСК),від 09.06.2022 №4849/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 30.05.2022 №25-0008/92/ДСК),від 12.07.2022 №7028/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 29.06.2022 №25-0008/104/ДСК),від 10.08.2022 №8856/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 20.07.2022 №25-0008/120/ДСК),від 05.09.2022 №10109/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 17.08.2022 №25-0008/141/ДСК),від 28.09.2022 №11625/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 20.09.2022 №25-0008/162/ДСК),від 02.11.2022 №13439/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 25.10.2022 №25-0008/180/ДСК),від 06.12.2022 №15770/7/99-00-07-07-02-07 (лист НБУ від 29.11.2022 №25-0008/204/ДСК),від 27.01.2023 №29/7/99-00-07-05-01-07 (лист НБУ від 23.12.2022 №25-0008/220/ДСК),від 01.02.2023 №2238/7/99-00-07-05-02-07 (лист НБУ від 20.01.2023 №25-0008/15/ДСК),від 24.02.2023 №4218/7/99-00-07-05-02-07 (лист НБУ від 20.02.2023 №25-0008/42/ДСК),від 11.04.2023 №8021/7/99-00-07-05-02-07 (лист НБУ від 22.03.2023 №25-0008/42/ДСК),від 28.04.2023 №9341/7/99-00-07-05-01-07 (лист НБУ від 19.04.2023 №25-0005/77/ДСК),від 30.05.2023 №12279/7/99-00-07-05-01-07 (лист НБУ від 19.05.2023 №25-0008/106/ДСК),від 05.07.2023 №15823/7/99-00-07-05-02-07 (лист НБУ від 27.06.2023 №25-0005/136/ДСК),від 07.08.2023 №18996/7/99-00-07-05-02-07 (лист НБУ від 25.07.2023 №25-0005/156/ДСК),від 05.09.2023 №21760/7/99-00-07-05-02-07 (лист НБУ від 25.08.2023 №25-0008/189/ДСК),від 02.10.2023 №24652/7/99-00-07-05-02-07 (лист НБУ від 20.09.2023 №25-0005/218/ДСК),від 03.11.2023 №27629/7/99-00-07-05-01-07 (лист НБУ від 23.10.2023 №25-0008/249/ДСК),від 15.12.2023 №31603/7/99-00-07-05-02-07 (лист НБУ від 24.11.2023 №25-0008/87068/БТ), щодо інформації наданої Національним Банком України (надалі - НБУ) уповноваженими Банками у відповідності розділу ІІ Інструкції Національного Банку України «Про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів», затвердженої Постановою Правління Національного Банку України від 02.01.2019 №7, якими повідомлено про виявлений факт порушення ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні зовнішньоекономічних операцій за контрактами (угодами): № 38208 від 09.08.2004, № 01062022/RW від 01.06.2022, № 010922 від 01.09.2022, № 08052022-DE від 08.05.2022, № 09/08/04 від 09.08.2004, № 20/06/12 від 20.06.2012,№300323-TR від 30.03.2023, № AU230718 від 23.07.2018, № CGR-01112021 від 01.11.2021, № DGL 060623 від 06.06.2023, № EU0610 від 07.06.2010, № LB 090218 від 09.02.2018, № NZ030619 від 03.06.2019, № PL01042015 від 01.04.2015, № RBA220120 від 22.01.2020, № ST-011021 від 01.10.2021, № UM021219 від 02.12.2019, № UMZ-170921 від 17.09.2021. На підставі повідомлень уповноважених банків, що надійшли від ДПС до ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, платнику податків було направлено 43 запити з приводу надання документів та їх документального підтвердження щодо порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Єдина відповідь, що надійшла на запит податкового органу датована 23 липням 2020 року за номером № 20943/10. Під час документальної планової виїзної перевірку платнику податків було надано 3 запити про надання інформації та підтверджуючих документів щодо проведених розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами за період, що перевіряється, та порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» не надали жодної відповіді на запити, та не долучили запитувані первинні документи. Під час документальної планової виїзної перевірки аналізуються розрахунки за всіма зовнішньоекономічними контрактами суцільним порядком, а не лише ті, по яким податковим органом були отримані повідомлення уповноважених банків про порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. Відповідно уповноваженою особою на проведення перевірки, складено 3 акти про ненадання документів та пояснень до документальної планової виїзної перевірки. Інформація про стан митного оформлення товарів отримана податковим органом з АІС «МИТНИЦЯ». Інформація про стан розрахунків (рух коштів за поточними рахунками) в розрізі зовнішньоекономічних контрактів, валют та компаній нерезидентів до перевірки платником податків не надана. Дана інформація знаходиться у розпорядженні платника податків, а також в уповноважених банківських установ. На підставі п. 4 ст. 62 Закону України 2121-ІІІ ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, як орган валютного нагляду, листом від 12 квітня 2024 року № 971/5/31-00-07-03-02-05 звернулися до Національного Банку України з проханням надати інформацію, яка деталізує порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами. У відповідь на запит Національний Банк України листом від 02 травня 2024 року №25-0005/34487 повідомив, що інформація по розрахункам за зовнішньоекономічними контрактами ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» надавалася листами Національного Банку та надання додаткової інформації органам ДПС України та структурним підрозділам за окремими операціями суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності не передбачено Протоколом №3 від 03 січня 2024 року до Угоди про інформаційне співробітництво між Державною податковою службою України та Національним Банком України від 22 грудня 2022 року. Таким чином ЦМУ ДПС по роботі з ВПП було відмовлено в отриманні інформації щодо фактів порушення ТОВ«Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та проведених по цим договорам розрахунків з нерезидентами. ЦМУ ДПС по роботі з ВПП, в рамках реалізації функції валютного нагляду та перевірки дотримання платниками податків граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, має напрацьований досвід щодо направлення запитів на адресу уповноважених банків на предмет розкриття інформації щодо руху грошових коштів за поточними валютними рахунками клієнтів. На всі (без винятку) направлені запити уповноважені банки відмовили у наданні інформації про розкриття відомостей про рух грошових коштів в іноземній валюті, мотивуючи свою відмову тим, що інформація про розрахунки за поточними рахунками клієнтів є банківською таємницею. На сьогоднішній день ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» не надані первинні банківські документи, що підтверджують надходження / сплату валютних коштів за зовнішньоекономічними контрактами за період, що перевіряється. Оскільки неможливо зробити висновки в частині дотримання платником податків вимог валютного законодавства та завершити проведення документальної планової виїзної перевірки, просили суд ухвалити рішення, яким зобов`язати ПАТ «Банк Восток» розкрити інформацію, що містить банківську таємницю в паперовому або електронному вигляді про рух коштів по поточним рахункам в іноземній валюті ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор», за період з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2023 року /або дату закриття рахунку розрахунковим рахункам: НОМЕР_1 (840ДОЛАРСША), НОМЕР_1 (978-ЄВРО) в розрізі контрагентів нерезидентів, з наданням інформації про дату проведення операцій, суми платежів, призначення платежів, кодів ЄДРПОУ. Рішенням Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено. В апеляційній скарзі Центральне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити заяву. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов хибного висновку про відмову у задоволенні заяви. Вимоги заяви є повністю мотивованими, обґрунтованими та доведеним. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов, суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Судом першої інстанції встановлено та це підтверджується матеріалами справи, що на підставі наказу від 13 листопада 2023 року № 451/Ж1 розпочата документальна планова виїзна перевірка ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» на період діяльності з 01 жовтня 2017 року по 30 вересня 2023 року, яка охоплює питання дотримання вимог валютного законодавства. Як вбачається з матеріалів справи, Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків платнику податків було направлено шість запитів з приводу надання документів та їх документального підтвердження щодо порушення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів та про надання інформації та підтверджуючих документів щодо проведених розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами за період, що перевіряється, та порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, і складено відповідні акти про ненадання платником податків запитуємої інформації. ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» не було надало відповідей на запити, та не долучено запитувані первинні документи. Інформація про стан розрахунків (рух коштів за поточними рахунками) в розрізі зовнішньоекономічних контрактів, валют та компаній нерезидентів до перевірки платником податків ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» також надана не була. Відмовляючи у задоволенні заяви суд першої інстанції виходив з того, що заявник у своїй заяві посилається на лист від 12 квітня 2024 року № 971/5/31-00-07-03-02-05, який ним було направлено до Національного Банку України з проханням надати інформацію, яка деталізує порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами, натомість вказаний лист в матеріалах заяви та доданих до неї документів відсутній. До заяви не додано лист від 02 травня 2024 року №25-0005/34487 Національного Банку України про відмову в наданні запитуваної інформації. Окрім того, як вбачається із тексту заяви, ТОВ«Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» має відкриті рахунки в установі ПАТ «Банк ВОСТОК», проте заявник самостійно не звертався із відповідними запитами до вказаної банківської установи та не отримував відповіді щодо відомостей про рахунки, операцій по ним. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, у зв`язку з наступним. Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність. Згідно зі статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України. Пунктом 2 частини першої статті 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками, зокрема, за рішенням суду. Підставою для розкриття інформації, яка містить банківську таємницю, є необхідність проведення перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів до державного бюджету суб`єктом господарської діяльності. Згідно з підпунктами 20.1.2- 20.1.3 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право для здійснення функцій, визначених законом, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, усіх форм власності у порядку, визначеному законодавством, довідки, копії документів, засвідчені підписом платника або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов`язану з обчисленням та сплатою податків, зборів, платежів, про дотримання вимог законодавства, здійснення контролю за яким покладено на контролюючі органи, а також фінансову і статистичну звітність у порядку та на підставах, визначених законом; отримувати безоплатно від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності та їх посадових осіб, у тому числі від органів, які забезпечують ведення відповідних державних реєстрів (кадастрів), інформацію, документи і матеріали щодо платників податків, а у визначених цим Кодексом випадках стосовно керівників юридичних осіб або постійних представництв нерезидентів-боржників. Відповідно до підпункту 20.1.5 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право отримувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України, банків та інших фінансових установ довідки у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» та цим Кодексом, довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб`єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком. Саме по собі неподання у встановлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок, згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. У цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких проведення перевірки є неможливим або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої таємниці. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. У пункті 73.3 статті 73 ПК України зазначено, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження. Статтею 348 ЦПК України передбачено, що в заяві до суду про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи має бути зазначено, зокрема, обґрунтування необхідності та обставини, за яких вимагається розкрити інформацію, що містить банківську таємницю, щодо особи, із зазначенням положень законів, які надають відповідні повноваження, або прав та інтересів, які порушено. Згідно з частиною другою статті 350 ЦПК України, якщо під час судового розгляду буде встановлено, що заявник вимагає розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, щодо юридичної або фізичної особи без підстав і повноважень, визначених законом, то суд ухвалює рішення про відмову у задоволенні заяви. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що однією з істотних умов договору банківського рахунка є гарантування банком збереження банківської таємниці. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 646/3518/19 (провадження № 61-196св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 761/21850/19 (провадження № 61-8131св21) та від 08 грудня 2021 року у справі № 686/4972/21 (провадження № 61-10767св21). Органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України). Отже, у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо. Розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, в межах цивільної справи можливе лише щодо юридичної або фізичної особи, стосовно якої вимагається розкриття інформації, а не її контрагентів. У постанові Верховного Суду від 21 липня 2022 року у справі № 686/17914/21, провадження № 61-538св22, сформульований правовий висновок про те, що у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Відповідно до частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Верховний Суд неодноразово у Постановах від 21 вересня 2022 року у справі №461/6331/21, від 19 травня 2022 року у справі №386/17441/21, від 08 червня 2022 року у справі №686/17998/21, від 21 квітня 2022 у справі №761/8629/19, від 28 березня 2023 року у справі №752/18896/21, вказував на необхідність подання суду доказів щодо проведення в установленому порядку перевірки з питань дотримання податкового законодавства та/або неможливості вчинення дій відповідно до способів реагування, передбачених законодавством, а також на доведення існування обставин, за яких перевірка є неможливою або є інша об`єктивна потреба в розкритті такої інформації. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявником не надано доказів того, що він звертався до банківських установ щодо отримання інформації, що містить банківську таємницю стосовно ТОВ «Золотоніський лікеро - горілочний завод «Златогор» та відмови банку щодо запитуємої інформації, тобто заявником не обґрунтовано неможливості отримати її самостійно. Доводи апеляційної скарги в частині доведеності підстав для задоволення заяви про розкриття інформації, що містить банківську таємницю, відхиляються з вище наведених підстав. Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте, відповідно до вимог ст.89 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена. Відповідно до рішення «Проніна проти України» № 63566/00, §23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року, п. 1 статті 6 Конвенції ( 995_004) зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Судом першої інстанції, на думку колегії суддів, повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку. Висновки суду першої інстанцій відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані. За таких обставин колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а рішення суду без змін. Керуючись ст.ст.367,374,375,381-383 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Самарського районного суду м.Дніпропетровська від 09 липня 2024 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 06 листопада 2024 року. Головуючий: А.П. Барильська Судді: М.О. Макаров М.М. Пищида