Постанова Дніпровський апеляційний суд № 210/1532/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/9027/24 Справа № 210/1532/23 Суддя у 1-й інстанції - Сільченко В.Є. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 листопада 2024 року м.Кривий Ріг справа № 210/1532/23 Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Остапенко В.О. суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П. секретар судового засідання Бортник В.А. сторони: позивач ОСОБА_1 відповідач Фонд гарантування вкладів фізичних осіб розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 08 травня 2023 року у цивільній справі № 210/1532/2, яке ухвалено суддею Сільченко В.Є. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, відомості щодо дати складання повного судового рішення в матеріалах справи відсутні, УСТАНОВИВ: У березні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору застави припиненим. В обґрунтування позову зазначила, що 23 грудня 2003 року між нею та Акціонерним комерційним банком «Форум» був укладений кредитний договір № 0156/03/05-Z. Відповідно до п.1.1 кредитного договору банк надає позивачу кредит на поточні потреби у сумі 2 000 доларів США. Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредитні кошти надаються строком до 20 грудня 2004 року. З метою забезпечення виконання кредитного договору був укладений договір застави № 0156-З від 24 грудня 2003 року між Акціонерним комерційним банком «Форум» та ОСОБА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Панченко А.А. Відомості про обтяження вказаної квартири були включені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п. 1.2 договору застави, предметом застави є однокімнатна квартира, яка розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві особистої приватної власності на підставі договору дарування квартири. Позивач своєчасно, належним чином виконала свої зобов`язання за кредитним договором, однак з того часу минуло майже двадцять років і відповідні квитанції про здійснення кредитних платежів в неї не збереглись. При цьому запис про обтяження нерухомого майна, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 не було виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Відповідно до постанови правління Національного банку України від 13 червня 2014 № 335 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк Форум», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 49 «Про початок ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію». Процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку, в тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банку, здійснював Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що не заперечувалося відповідачем та підтверджено інформацією з Національного банку України. 04 липня 2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення юридичної особи - ПАТ «Банк Форум». Інформації про юридичних осіб - правонаступників банку реєстр не містить. У відповідь на адвокатський запит, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб направив лист з відповіддю та зазначив, що документи ПАТ «Банк Форум» були передані на архівне зберігання до Національного банку України. Також відповідач повідомив, що за даними облікових систем Фонду інформація щодо контрагента ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_1 та кредитного договору від 23 грудня 2003 року № 0156/03/05-Z укладеного з ПАТ «Банк Форум», відсутня. Тому позивач звернулась до Національного банку України з адвокатським запитом, щодо надання відомостей про кредитний договір № 0156/03/05-Z, який був переданий останньому на архівне зберігання. 15 липня 2022 року Національний банк України надав свою відповідь на адвокатський запит у якій зазначив, що кредитний договір та кредитна справа ОСОБА_1 в описах архівних справ ПАТ «Банк Форум» не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» не передавалися. В договорах про відступлення прав вимоги новому кредитору інформація стосовно кредитного договору № 0156/03/05-Z відсутня. У архівних справах ПАТ «Банк Форум», а саме: «Звіті про незалежну оцінку вартості активів ПАТ «Банк Форум» у вигляді майнових прав (права вимоги) за кредитними договорами до Акту формування ліквідаційної маси ПАТ «Банк Форум» станом на 01 вересня 2014 року», «Акт про формування ліквідаційної маси ПАТ «Банк Форум» станом на 26 липня 2018 року», інформація про кредитну справу та заборгованість ОСОБА_1 відсутня. Позивач вважає, що вказане свідчить про відсутність будь-яких заперечень у кредитодавця та третіх осіб щодо факту повного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 0156/03/05-Z. У зв`язку з викладеним, позивачка просила суд визнати припиненим договір застави № 0156-3 від 24 грудня 2003 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум» відносно нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Панченко А.А. 24 грудня 2003 року; зняти заборону відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладену 25 квітня 2007 року приватним нотаріусом Забуранною А.А., реєстраційний номер обтяження 4864476; виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний приватним нотаріусом Забуранною Анастасією Анатоліївною від 25 квітня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4864476. Рішенням Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року, яке залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року, у задоволенні позовних вимог було відмовлено. Постановою Верховного Суду від 23 липня 2024 року касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Мотуза Олександра Володимировича, задоволено частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 травня 2023 року задовольнивши її позов у повному обсязі. В обґрунтування скарги зазначає, що з моменту введення тимчасової адміністрації Фонд набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб`єктність юридичної особи та є самостійним суб`єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення про це запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань. Позивач виконала всі покладені на неї зобов`язання у кредитному договорі, але так як саме відповідач здійснював процедуру ліквідації ПАТ «Банк Форум» та перед завершенням ліквідації банку не звернувся до нотаріуса з заявою про зняття обтяження на нерухоме майно позивача, хоча як вказав сам відповідач, така заборгованість на момент початку ліквідації банку була відсутня, це потягло позбавлення позивача як власника нерухомості, можливості реалізувати свої права на володіння, користування та розпорядження своїм майном. Тому даний позов був пред`явлений до належного відповідача та правильно визначено предмет позову. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просив рішення суду залишити без змін, а скаргу без задоволення. Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мотуза О.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 23 грудня 2003 року між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 0156/03/05-Z, за умовами якого банк надав останній кредит на поточні потреби у сумі 2 000 дол. США строком до 20 грудня 2004 року. З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором від 23 грудня 2003 року № 0156/03/05-Z, між АКБ «Форум», правонаступником якого є ПАТ «Банк Форум», та ОСОБА_1 був укладений договір застави від 24 грудня 2003 року № 0156-З, посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Панченко А. А., предметом якого є однокімнатна квартира, яка розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачці на праві особистої приватної власності на підставі договору дарування квартири. Відомості про обтяження вказаної квартири були включені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. На підставі постанови правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 «Про віднесення ПАТ «Банк Форум» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Фонд) прийнято рішення № 043/14 про введення з 14 березня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум». На підставі постанови правління Національного банку України від 13 червня 2014 року № 355 виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення від 16 червня 2014 року № 49 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким у ПАТ «Банк Форум» з 16 червня 2014 року відкликано банківську ліцензію, розпочато процедуру ліквідації банку та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» Соловйову Н. А. строком на 1 рік з 16 червня 2014 року по 16 червня 2015 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 19 січня 2015 року № 9 від виконання обов`язків уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» відсторонено ОСОБА_2 , а рішенням від 19 січня 2015 року № 10 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» з 19 січня 2015 року призначено ОСОБА_3 . Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 28 травня 2015 року № 106 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» та повноважень уповноваженої особи Фонду на ліквідацію Ларченко І. М. на 1 рік до 16 червня 2016 року включно. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 26 травня 2016 року № 840 продовжено строки здійснення процедури ліквідації ПАТ «Банк Форум» та повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Форум» Ларченко І. М. на 2 роки до 15 червня 2018 року. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 09 жовтня 2017 року № 4679 повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Форум», визначені статтями 37, 38, 47-52, 521, 53 Закону, у тому числі з підписання всіх договорів, пов`язаних з реалізацією активів банку у порядку, визначеному Законом, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, делеговано ОСОБА_4 з 10 жовтня 2017 року. Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 07 червня 2018 року № 1588 продовжено повноваження ліквідатора ПАТ «Банк Форум», визначені статтями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону, окрім повноважень в частині організації реалізації активів банку, ОСОБА_4 строком на один рік з 16 червня 2018 року до 14 червня 2019 року включно. 14 червня 2019 року уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» подано документи державному реєстратору юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації припинення банку як юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. 04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи. Інформація про правонаступників ПАТ «Банк Форум» у Реєстрі відсутня. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що пред`явлений до неналежного відповідача, оскільки повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб як ліквідатора ПАТ «Банк Форум» є припиненими. Колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне. Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» установлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків. Згідно із частиною першою статті 3, пунктами 8, 9, 12-1 частини другої статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, установлених цим Законом. На виконання свого основного завдання Фонд у порядку, передбаченому цим Законом, зокрема, здійснює процедуру виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження всіх або частини активів і зобов`язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону; звертається з відповідними запитами до клієнтів, вкладників та інших кредиторів банку в порядку, встановленому Фондом. У межах своїх функцій та повноважень Фонд здійснює нормативне регулювання системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд приймає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими до виконання банками, юридичними та фізичними особами (частина перша та друга статті 6 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). За змістом частин першої, другої п`ятої статті 17 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» банки є учасниками Фонду. Банк набуває статусу учасника Фонду в день отримання ним банківської ліцензії. Фонд виключає банк з числа учасників Фонду в разі прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку. У разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Фонд набуває прав кредитора (частина друга статті 29 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Фонд здійснює регулювання діяльності банків шляхом: 1) прийняття в межах своїх повноважень нормативно-правових актів, обов`язкових до виконання банками; 2) здійснення контролю за виконанням зобов`язань банків у зв`язку з їх участю в системі гарантування вкладів фізичних осіб; 3) виведення неплатоспроможних банків з ринку; 4) в інших формах, передбачених цим Законом (частина перша статті 30 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Банк зобов`язаний подавати до Фонду балансові звіти, звіт аудитора, інші визначені Фондом форми звітності, документи та інформацію, необхідні для виконання Фондом функцій, передбачених цим Законом, у строки, формі та відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду. Фонд має право вимагати від банку подання інформації з окремих питань діяльності. Банк зобов`язаний подати таку інформацію до Фонду у строки та формі, визначених відповідною вимогою Фонду. Банки надають інформацію, що містить банківську таємницю, у порядку, встановленому Законом України «Про банки і банківську діяльність» (частини перша-друга статті 31 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Фонд має право здійснювати перевірку банку щодо контролю за виконанням ним зобов`язань у зв`язку з участю в системі гарантування вкладів фізичних осіб. Фонд має право проводити моніторинг діяльності банку в порядку, встановленому Фондом. Фонд проводить аналіз дотримання учасником Фонду вимог Фонду щодо формування та ведення бази даних про вкладників банку, а також моніторинг активних операцій банків, віднесених до категорії проблемних, протягом усього періоду перебування банку в категорії проблемних у порядку, визначеному Фондом (частини перша, восьма, одинадцята статті 32 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). За змістом частин першої, третьої, п`ятої статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку не пізніше наступного робочого дня після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, а виконавча дирекція Фонду у цей же строк призначає з числа працівників Фонду уповноважену особу Фонду (кілька уповноважених осіб Фонду), якій Фонд делегує всі або частину своїх повноважень тимчасового адміністратора. Під час тимчасової адміністрації Фонд має повне і виняткове право управляти банком відповідно до цього Закону, нормативно-правових актів Фонду та вживати дії, передбачені планом врегулювання. Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення. Протягом 15 днів, але не пізніше строків, установлених Фондом, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів передачу печаток і штампів бухгалтерської та іншої документації банку. На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності Фонду та уповноваженій особі Фонду в межах повноважень, установлених цим Законом та делегованих Фондом, і діють у визначених Фондом/уповноваженою особою Фонду межах та порядку. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень має право, зокрема вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банку; укладати від імені банку будь-які договори (вчиняти правочини), необхідні для забезпечення операційної діяльності банку, здійснення ним банківських та інших господарських операцій, з урахуванням вимог, встановлених цим Законом; продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; повідомляти сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 5) заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи. Фонд безпосередньо або уповноважена особа Фонду у разі делегування їй повноважень зобов`язаний подавати до Кредитного реєстру Національного банку України інформацію в порядку та обсягах, визначених статтею 67-1 Закону України «Про банки і банківську діяльність», про кредитні операції банків, щодо яких Національним банком України прийнято рішення про віднесення їх до категорії неплатоспроможних або про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію, та на постійній основі оновлювати її, а також оновлювати на постійній основі інформацію щодо погашення боргу позичальника, яка міститься у бюро кредитних історій, до якого раніше передавалася інформація банком (за наявності підтвердження такої передачі) (частини друга, п`ята статті 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює, зокрема, повноваження органів управління банку; приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх. Фонд може здійснювати інші повноваження, що є необхідні для завершення процедури ліквідації банку (частини перша, друга статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»). Відповідно до частини третьої статті 44 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» після припинення обтяження обтяжувач самостійно або на письмову вимогу боржника чи особи, права якої порушено внаслідок наявності запису про обтяження, протягом п`яти днів зобов`язаний подати держателю або реєстратору Державного реєстру заяву про припинення обтяження і подальше вилучення відповідного запису з Державного реєстру. У разі невиконання цього обов`язку обтяжувач несе відповідальність за відшкодування завданих збитків. За змістом частин першої, другої статті 74 Закону України «Про нотаріат» нотаріус знімає заборону відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), об`єктів незавершеного будівництва, майбутніх об`єктів нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації, частки у праві власності на таке майно, зокрема, у зв`язку із: повідомленням кредитора (позикодавця) про погашення позики (кредиту); припиненням, розірванням іпотечного договору, договору застави, ренти, довічного утримання (догляду), спадкового договору, іншого договору, на підставі якого було накладено заборону відчуження. Нотаріус знімає заборону відчуження рухомого майна у випадках, встановлених законодавством. Аналіз вказаних норм та положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» свідчить про те, що з моменту введення тимчасової адміністрації Фонд бере на себе всі функції як із управління, так і з контролю за діяльністю банку, у тому числі й за виконання банком своїх зобов`язань перед вкладниками та кредиторами. У справі, яка переглядається встановлено, що на підставі рішення правління Національного банку України від 13 березня 2014 року № 135 «Про віднесення ПАТ «Банк Форум» до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення № 043/14 про введення з 14 березня 2014 року тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк Форум». На підставі вказаного рішення в ПАТ «Банк Форум» з 16 червня 2014 року відкликано банківську ліцензію та запроваджено процедуру ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк Форум». 04 липня 2019 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про державну реєстрацію припинення ПАТ «Банк Форум» як юридичної особи. Інформація про юридичних осіб - правонаступників банку у Реєстрі відсутня. ОСОБА_1 у позовній заяві вказувала, що виконала свої зобов`язання за кредитним договором, а відповідач не виконав вимоги закону щодо вчинення відповідних дій з припинення іпотеки у зв`язку із повним погашенням боргу за основним зобов`язанням, що було його обов`язком, проте записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки перешкоджають у реалізації нею права розпорядження відповідним майном. Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18). У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18 зазначено, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою. Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача. З урахуванням конкретних фактичних обставин справи, яка переглядається, колегія суддів вважає, що заявлені у цій справі позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду спрямовані на ефективне відновлення її порушених прав. Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 13 лютого 2023 року у справі № 463/7496/21 (провадження № 61-8034св22) у подібних правовідносинах, на яку посилався заявник в касаційній скарзі. За таких обставин суд першої інстанції зробив помилковий висновок про відмову у задоволення позову через неналежний суб`єктний склад. Надаючи оцінку заявленим позивачем позовним вимогам колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі статтею 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Відповідно до статей 3, 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України «Про іпотеку», пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). Обмеження речових прав на нерухоме майно (обтяження нерухомого майна) це обмеження або заборона розпорядження нерухомим майном, установлена відповідно до правочину (договору), закону або актів органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадових осіб, прийнятих у межах повноважень, визначених законом (абзац п`ятий частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»). Записи про державну реєстрацію обтяжень нерухомого майна, а також іпотеки за належного виконання в повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором є перешкодами в реалізації власником права розпорядження відповідним майном. Системний аналіз зазначених вище норм матеріального права дає підстави зробити висновок, що після сплати боржником перед банком боргу у повному обсязі, кредитний договір припиняється у зв`язку з виконанням боржником зобов`язання за кредитним договором, а отже і припиняється дія всіх забезпечувальних договорів. Схожі висновки викладені у постанові Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/26402/20, постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц. Статтею 609 ЦК України передбачені випадки припинення зобов`язання ліквідацією юридичної особи. Юридична особа є такою, що припинена, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення (частина п`ята статті 104 ЦК України). У справі, що переглядається ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання застави (іпотеки) припиненою, зняття заборони відчуження майна та виключення запису про заборону відчуження нерухомого майна. В обґрунтування своїх вимог посилалась на те, що зобов`язання за кредитним договором припинилося його виконанням, проведеним належним чином, а тому є припиненою й іпотека. Вважала Фонд гарантування вкладів фізичних осіб належним відповідачем за такими вимогами, оскільки з припиненням без правонаступників юридичної особи ПАТ «Банк Форум» відсутні інші особи, які мають відповідати за позовом. Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів. Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає. Разом з тим відповідно до пунктів 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним договором. Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Звернення з позовом про дострокове стягнення кредиту незалежно від способу такого стягнення змінює порядок, умови і строк дії кредитного договору. На час звернення з таким позовом вважається, що настав строк виконання договору в повному обсязі. Рішення суду про стягнення заборгованості чи звернення стягнення на заставлене майно засвідчує такі зміни. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Якщо за рішенням про звернення стягнення на предмет застави заборгованість за кредитним договором указана в такому рішенні у повному обсязі, кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду №310/11534/13 від 04.07.2018 року. Згідно норм частини 3 статті 3 ЗУ «Про заставу» застава має похідний характер від забезпеченого нею зобов`язання. Відповідно до ст. 28 Закону України «Про заставу» застава припиняється, зокрема, з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання. Відповідно до ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; 2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; 3) реалізації предмета застави; 4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом. Матеріалами справи установлено, що 23 грудня 2003 року між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум» був укладений кредитний договір № 0156/03/05-Z, відповідно до умов якого банк надав позивачу кредит на поточні потреби у сумі 2 000 доларів США. Згідно з п. 1.2 кредитного договору кредитні кошти надаються строком до 20 грудня 2004 року. З метою забезпечення виконання кредитного договору між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум» був укладений договір застави № 0156-З від 24 грудня 2003 року, який посвідчений приватним нотаріусом Панченко А.А. Відомості про обтяження вказаної квартири були включені до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, що підтверджується витягом Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Відповідно до п. 1.2 договору застави, предметом застави є однокімнатна квартира, яка розташована на п`ятому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить позивачу на праві особистої приватної власності на підставі договору дарування квартири. Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на повне виконання нею зобов`язань за кредитним договором № 0156/03/05-Z від 23 грудня 2003 року. Крім того, у відповідь на адвокатський запит, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб направив лист з відповіддю та зазначив, що документи ПАТ «Банк Форум» були передані на архівне зберігання до Національного банку України. Також відповідач повідомив, що за даними облікових систем Фонду інформація щодо контрагента ПАТ «Банк Форум» ОСОБА_1 та кредитного договору від 23 грудня 2003 року № 0156/03/05-Z укладеного з ПАТ «Банк Форум», відсутня. 15 липня 2022 року Національний банк України надав свою відповідь на адвокатський запит у якій зазначив, що кредитний договір та кредитна справа ОСОБА_1 в описах архівних справ ПАТ «Банк Форум» не зазначені та на архівне зберігання до Національного банку України уповноваженою особою на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» не передавалися. В договорах про відступлення прав вимоги новому кредитору інформація стосовно кредитного договору № 0156/03/05-Z відсутня. У архівних справах ПАТ «Банк Форум», а саме: «Звіті про незалежну оцінку вартості активів ПАТ «Банк Форум» у вигляді майнових прав (права вимоги) за кредитними договорами до Акту формування ліквідаційної маси ПАТ «Банк Форум» станом на 01 вересня 2014 року», «Акт про формування ліквідаційної маси ПАТ «Банк Форум» станом на 26 липня 2018 року», інформація про кредитну справу та заборгованість ОСОБА_1 відсутня. Наведені вище обставини свідчить про відсутність будь-яких заперечень у кредитодавця та третіх осіб щодо факту повного виконання позивачем своїх зобов`язань за кредитним договором № 0156/03/05-Z. Крім того, на запит суду апеляційної інстанції щодо надання інформації чи звертався з 2004 року Акціонерний комерційний банк «Форум» до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 0156/03/05-Z від 23 грудня 2023 року або ж з позовом про звернення стягнення на предмет застави за договором № 0156-З від 24 грудня 2003 року, Дзержинскьим районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетруської оласті надано відповідть про те, що матеріали цивільної справи відносно ОСОБА_5 у 2004 2011 роках за перевіркою алфавітних показчиків та з 2012 року по теперішній час за данними автоматизованої системи документообігу суду до суду не надходили та судом не розглядалися. На підставі наведеного вище, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачкою позовних вимог. Разом з тим, ОСОБА_1 просила суд визнати припиненим договір застави. Водночас, одними із способів захисту цивільних прав та інтересів, може бути визнання права (пункт 1 частини другої статті 16 ЦК України) та припинення правовідношення (пункт 7 частини другої статті 16 ЦК України). Приписи статті 16 ЦК України не передбачають способом захисту права та інтересу визнання договору припиненим, а реалізація таких способів захисту як зміна або припинення правовідношення може відбуватися шляхом розірвання договору. Звертаючись до суду з вимогою про визнання договору припиненим, позивач прагне досягнути юридичної визначеності, тобто прагне отримати підтвердження судом припинення прав кредитора на одержання плати від боржника. Отже, у даному випадку належним способом захисту є визнання відсутності права відповідача (пункт 59 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року у справі №905/2260/17). У постанові від 22 вересня 2022 року у справі № 462/5368/16-ц Велика Палата Верховного Суду зауважила, що захист цивільних прав та інтересів не досягається встановленням юридичних фактів. Таке встановлення є елементом оцінки обставин справи й обгрунтованості вимог. Тому воно не зумовить попередження порушення або відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного права чи інтересу. Отже, позовна вимога про визнання договору припиненим (тобто про встановлення факту того, що цей договір припинився) є неналежним способом захисту прав та інтересів поручителя (іпотекодавця). Також у цій постанові Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду. Тому спосіб захисту, передбачений пунктом 1 частини другої статті 16 ЦК України, може застосовуватися для захисту інтересу в юридичній визначеності лише в разі неможливості захисту позивачем його прав. Передбачений у пункті 1 частини другої статті 16 ЦК України спосіб захисту цивільних прав та інтересів може стосуватися визнання як наявності права, так і його відсутності. Визнання права у позитивному значенні (визнання існуючого права) та у негативному (визнання відсутності права та відповідного йому обов`язку) є способом захисту інтересу позивача у юридичній визначеності. Для ефективного захисту інтересу від юридичної невизначеності у певних правовідносинах особа може на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України заявити вимогу про визнання відсутності як права вимоги в іншої особи, яка вважає себе кредитором, так і свого кореспондуючого обов`язку. Застосування боржником способу захисту інтересу, спрямованого на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, є належним лише тоді, якщо ця невизначеність триває, суд не розглядає ініційований кредитором для захисту його прав спір із боржником і не вирішив цей спір раніше. Саме за цих умов боржник ( поручитель, іпотекодавець) може звернутися до суду з позовом про визнання відсутності права вимоги кредитора за договором поруки та/або іпотеки (визнання його права припиненим), зокрема про визнання поруки та/або іпотеки припиненими, і такий спосіб захисту буде належним та ефективним. У разі задоволення цього позову суд у резолютивній частині визнає відсутнім право вимоги кредитора за договором поруки та/або іпотеки, зокрема визнає припиненою поруку та/або іпотеку. Якщо особа звернулася до суду з вимогою про визнання договору поруки та/або іпотеки припиненим, хоча мета, яку вона переслідує, підстави позову, надані докази вказують, що ця особа, захищаючи інтерес, спрямований на усунення юридичної невизначеності у відносинах із кредитором, прагне визнати припиненою саме поруку та/або іпотеку, а не відповідний договір, то неточне формулювання позовної вимоги згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») не перешкоджає суду за наявності для цього підстав визнати припиненою поруку. Таки правовий висновок міститься у згаданій вище постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у справі №462/5368/16-ц (пункт 36). Враховуючи вищезазначене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення, - про визнання припиненою припиненою застави за договором застави № 0156-3 від 24 грудня 2003 року, який укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум» відносно нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Панченко Анастасією Анатолієвною 24 грудня 2003 року, та як наслідок зняття заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладену 25 квітня 2007 року приватним нотаріусом Забуранною Анастасією Анатолієвною, реєстраційний номер обтяження 4864476 та виключення з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний приватним нотаріусом Забуранною Анастасією Анатоліївною від 25 квітня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4864476. Відповідно до ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягенню судовий збір в розмірі 1 073,60 грн за подання позовної заяви, 1 610, 40 грн за подання апеляційної скарги та 2 147,20 грн за подання касаційної скарги, що разом становить 4 831 грн 20 коп судових витрат по справі. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, п. 1 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381, 382 ЦПК України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду міста Кривого Рогу від 08 травня 2023 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання договору застави припиненим задовольнити частково. Визнати припиненою заставу за договором застави № 0156-3 від 24 грудня 2003 року, який укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним комерційним банком «Форум» відносно нерухомого майна, а саме: однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , який посвідчений приватним нотаріусом Панченко Анастасією Анатолієвною 24 грудня 2003 року. Зняти заборону відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 , накладену 25 квітня 2007 року приватним нотаріусом Забуранною Анастасією Анатолієвною, реєстраційний номер обтяження 4864476. Виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про обтяження нерухомого майна, щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , виконаний приватним нотаріусом Забуранною Анастасією Анатоліївною від 25 квітня 2007 року, реєстраційний номер обтяження 4864476. Стягнути з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 витрати по справі в розмірі 4 831 (чотири тисячі вісімсот тридцять одна) грн 20 коп. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 05 листопада 2024 року. Головуючий: Судді: