Постанова 4803 № 214/3440/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5484/24 Справа № 214/3440/23 Суддя у 1-й інстанції - Ковтун Н. Г. Суддя у 2-й інстанції - Агєєв О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2024 року м.Кривий Ріг Дніпровський апеляційний суд у складі: головуючого судді Агєєва О.В., суддів: Бондар Я.М., Корчистої О.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області цивільну справу №214/3440/23 за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на рішення Саксаганського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2024 року, ухваленого у складі судді Ковтун Н. Г., - ВСТАНОВИВ: У травні 2023 року АТ «Криворізька теплоцентраль» звернулось до суду з даним позовом про стягнення заборгованості за послугу постачання теплової енергії, обґрунтовуючи його тим, що позивач є постачальником теплової енергії за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за вищевказаною адресою та не здійснюють оплату за отриману теплову енергію, у зв`язку із чим виникла заборгованість за період з 01 листопада 2019 року по 31 березня 2023 року. Позивач просив стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за період з 01 листопада 2019 року по 31 березня 2023 року у розмірі 36 474,52 грн. 70 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.03.2023 року у розмірі 130,50 грн.; суму індексу інфляції у розмірі 1 606,61 грн., 3% річних у розмірі 716,34 грн., а також відшкодувати судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 2 684,00 грн. Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2024 рокупозов АТ «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги залишено без задоволення. Не погодившись з зазначеним рішенням позивач АТ «Криворізька теплоцентраль» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, про задоволення позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідачем при відключені квартири від мережі централізованого опалення не дотримано «Порядок відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання», затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4. Громадяни, які отримали дозвіл на відключення квартири до 14 грудня 2007 року, мали право здійснити та завершити відповідні роботи з відключення квартири від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води і оформити проведення та завершення таких робіт у відповідності із чинним на той час Порядком №4. Автономне опалення встановлено у квартирі відповідача у 2012 році, відповідачі замість рішення, оформленого протоколом постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади про надання дозволу на відключення, надали невстановленого зразку і не затверджений постійно діючою міжвідомчою комісією Акт від 02.03.2012р., який лише підтверджує демонтування опалювального обладнання у житловому приміщені, а не факт, виконаного в законному порядку відключення від системи централізованого опалення. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до частини 3 статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Частиною 4 статті 19 ЦПК України передбачено, що спрощене провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Ціна позову у даній справі менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому дану справу слід розглядати без повідомлення учасників справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає задоволенню. Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону. З матеріалів справи вбачається, що Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Згідно з ч.2 ст.108 Цивільного кодексу України Публічне акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль". В подальшому змінено тип товариства з Публічного акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» на Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль», про що 14.05.2018 внесені відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Акціонерне товариство «Криворізька теплоцентраль» є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію. Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради №343 від 12.10.2011 було надано згоду на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль», а саме - об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста. Таким чином, виконавцем послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання для будинку АДРЕСА_2 , є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль". Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на обслуговуванні у АТ "Криворізька теплоцентраль" ( а.с.6, 11, 12). Відповідно до наданого позивачем розрахунку за період з 01 листопада 2019 року по 31 березня 2023 року за адресою: АДРЕСА_1 за послуги з постачання теплової енергії заборгованість складає 36474 грн. 52 коп., плата за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.03.2023 року - 130 грн. 52 коп. (а.с.5). Згідно ксерокопії копії акту №2 від 02 березня 2012 року (засвідченої представником відповідача), складеного в присутності представника КПТС «Криворіжтепломережа», представника споживача, про наявність видимого розриву на мережі центрального опалення, гарячого водопостачання, ізольованість стояків та заглиблення у стіні, система гарячого водопостачання демонтована; пакет документів наявний, в приміщенні установлено автономне опалення, наявний акт опломбування газового лічильника 01 жовтня 2010 року. Крім того, зазначено, що за самовільне підключення до мережі КП «Криворіжтепломережа» несе відповідальність споживач. В обґрунтування позовних вимог позивач надав суду таблицю-розрахунок нарахувань за спожиту теплову енергію та особовий рахунок відповідачів. Судом встановлено, що на момент від`єднання житлового приміщення від централізованої системи теплопостачання, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , комунальну послугу з постачання теплової енергії за вказаною адресою здійснювало КПТМ «Криворіжтепломережа». Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами доведено той факт, що за місцем їх проживання з 2011 року і по теперішній час не здійснюється централізоване опалення, у зв`язку із встановленням автономного опалення, тому вимоги позивача про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з централізованого опалення не підлягають задоволенню. Апеляційний суд не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне. Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки визначені Законом України «Про житлово-комунальні послуги» (у редакції Закону України від 24 червня 2004 року №1875-IV, далі - Закону України «Про житлово-комунальні послуги»), статтею 1 якого врегульовано, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил. Комунальні послуги є результатом господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством. Відповідно до статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Згідно із частиною 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. Згідно статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на, зокрема, вибір одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачальних організацій, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 Закону України «Про теплопостачання» споживач теплової енергії має право на вибір, одного або декількох джерел теплової енергії чи теплопостачання, якщо це можливо за існуючими технічними умовами. Питання відключення від мереж централізованого опалення регулюється Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №

630. Відповідно до пункту 24 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення споживачі можуть відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Самовільне відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води забороняється (пункт 25 Правил). Згідно із пунктом 26 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплозабезпечення» схемою теплопостачання, за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки; державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та капітального ремонту в частині опалення. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року №4, який був чинний на момент виникнення правовідносин між сторонами та втратив чинність з 17 вересня 2019 року, визначено процедуру відключення від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води житлового будинку при відмові споживачів від таких послуг. Відповідно до п.1.2 Порядку, для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг централізованого опалення та постачання гарячої води орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від вказаних мереж. Згідно з п.2.1. Порядку, для вирішення питання відключення житлового будинку (будинку) від мереж централізованого опалення його власник (власники) повинен (повинні) звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. До заяви додається копія протоколу загальних зборів мешканця будинку щодо створення ініціативної групи з вирішення питання відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання та прийняття рішення про влаштування у будинку системи індивідуального або автономного опалення. Рішення про відключення будинку від системи централізованого опалення з улаштуванням індивідуального опалення повинно бути підтримане всіма власниками (уповноваженими особами власників) приміщень у житловому будинку. Комісія, після вивчення наданих власником (власниками) документів, у місячний строк приймає рішення щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання, улаштування індивідуальної (автономної) системи теплопостачання та збір вихідних даних і технічних умов для виготовлення проектної документації. Засідання комісії відбувається за участю заявника або його уповноваженого представника. Рішення комісії оформлюється протоколом, витяг з якого у десятиденний строк надається заявникові. Відповідно до п.2.2.1 Порядку, при позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) опалення. Згідно з п.2.3. Порядку, отримання технічних умов може виконуватися безпосередньо заявником або відповідно до договору проектною чи проектно-монтажною організацією. Проект індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконує проектна або проектно-монтажна організація на підставі договору із заявником. Проект узгоджується з усіма організаціями, які видали технічні умови на підключення будинку до зовнішніх мереж. Відповідно до п.2.5 Порядку, відключення приміщень від внутрішньо будинкових мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання та власника, наймача (орендаря) квартири, або уповноваженої ним особи. Згідно з п.2.6 Порядку, по закінченню робіт складається акт про відключення будинку від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження. Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. 08 лютого 2006 року Виконкомом Криворізької міської ради було ухвалено рішення №90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води» створено комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Як вбачається з матеріалів справи, згідно акту №2 від 05 березня 2012 року, складеним в присутності представника КПТС «Криворіжтепломережа», представника споживача, про наявність видимого розриву на мережі центрального опалення, гарячого водопостачання, ізольованість стояків та заглиблення у стіні, система гарячого водопостачання демонтована; пакет документів наявний, в приміщенні установлено автономне опалення, наявний акт опломбування газового лічильника 01 жовтня 2010 року. Крім того, зазначено, що за самовільне підключення до мережі КП «Криворіжтепломережа» несе відповідальність споживач. Разом з тим, на час встановлення індивідуального автономного опалення в квартирі відповідачів, було чинним рішення Виконкомому Криворізької міської ради №90 «Про створення комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води», згідно якого споживач мав право відмовитися від послуги та відключитися від системи центрального опалення, але тільки після позитивного рішення Комісії щодо відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі не звертались до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж централізованого опалення та гарячого водопостачання. Більш того, Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587, були внесені зміни до Порядку від 22 листопада 2005 року №4, які унеможливлюють відключення від мереж центрального опалення та гарячого водопостачання окремих квартир у багатоквартирному будинку і дозволяють таке відключення лише будинку в цілому. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що процедура відключення квартири відповідачів від мережі централізованого опалення була проведена самовільно, з порушенням діючого законодавства. Частиною 3 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Статтею 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідачами не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження додержання ними Порядку від 22 листопада 2005 року №4 (зі змінами згідно Наказу Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №169 від 06 листопада 2007 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2007 року за №1320/14587) при відключенні своєї квартири від мереж централізованого опалення. За таких обставин колегія суддів вважає, що наявні всі підстави вважати відключення квартири відповідачів, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 від мережі централізованого опалення самовільним, оскільки таке відключення було проведено з порушеннями норм встановлених законодавством, що діяло на той час. Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що позивачем доведено наявність правових підстав для звернення з вимогою про стягнення заборгованості за послуги з теплопостачання та стягнення з відповідачів даної заборгованості. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що за період з 01 листопада 2019 року по 31 березня 2023 року заборгованість за вказаною вище адресою склала 36474,52 грн. 70 коп. (а.с.5). Заборгованість зі сплати за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.03.2023 року склала 130,50 грн. Вказані суми заборгованості підлягають стягненню з відповідачів солідарно на користь позивача. Перевіряючи наявність правових підстав для покладення на відповідачів обов`язку з відшкодування інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період затримки виконання зобов`язання по оплаті житлово-комунальних послуг, колегія суддів дійшла наступних висновків. Відповідно до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом, а у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами ЦК України, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов`язань. Згідно ч.1 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. З огляду на викладене, правовідносини, які склались між сторонами, є грошовим зобов`язанням, в якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч.1 ст.509 ЦК України) - вимагати сплату грошей за надані послуги. Тому на дані правовідносини поширюється дія ч.2 ст.625 ЦК України щодо сплати суми боргу із врахуванням індексу інфляції та 3% річних, як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання. Враховуючи наведене вище та ту обставину, що відповідачі у встановлені законом строки не вносили плату за отримані житлово-комунальні послуги, колегія суддів приходить до висновку про задоволення позовних вимог АТ «Криворізька теплоцентраль» про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період прострочки виконання зобов`язань з 01 листопада 2019 року по 31 березня 2023 року. При визначенні розміру інфляційних втрат та трьох відсотків річних, які підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача, колегія суддів виходить з наступного. Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (п. 2 Методологічних положень щодо організації статистичних спостережень за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, що затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519). Показником, який характеризує рівень інфляції, є індекс споживчих цін. Індекс споживчих цін характеризує зміни у часі загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Він є показником зміни вартості фіксованого набору споживчих товарів та послуг у поточному періоді у порівнянні з базовим. Підраховуючи суми стягнень, передбачених ч.2 ст.625 ЦК України, суди повинні враховувати, що сума боргу з урахуванням індексу інфляції має розраховуватися на підставі індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був у певний період індекс інфляції менший одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Індекси інфляції розраховуються на підставі інформації, опублікованої центральним органом виконавчої влади з питань статистики в газеті «Урядовий кур`єр». При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що він розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з урахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з урахуванням цього місяця. Так, за період 01 листопада 2019 року по 31 березня 2023 року інфляційні виплати на прострочену суму боргу з урахуванням індексу інфляції складають 1606,61 грн. і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача. На відміну від інфляційних збитків, розрахунок трьох процентів річних здійснюється за кожен день прострочення за формулою: сума боргу х 3% / 365 (кількість днів у році) х кількість днів прострочення, та 3% річних з прострочених щомісячних платежів суми основного боргу становить 716,34 грн. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню. Враховуючи ухвалення оскаржуваного рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, таке рішення, на підставі ч.1 ст.376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат. Згідно статей 141, 382 ЦПК України, судові витрати АТ «Криворізька теплоцентраль», понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції в сумі 2684 грн. та переглядом справи у суді апеляційної інстанції, у сумі 4026 грн. слід стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в рівних частинах, по 1342 грн. та по 2013 горн. відповідно. Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» задовольнити. Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 08 лютого 2024 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за комунальні послуги задовольнити. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» заборгованість за період з 01 листопада 2019 року по 31 березня 2023 року у розмірі 36 44,52 грн. 70 коп., плату за абонентське обслуговування за період з 01.11.2021 року по 31.03.2023 року у розмірі 130,50 грн., суму індексу інфляції у розмірі 1 606,61 грн., 3% річних у розмірі 716,34 грн. Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Криворізька теплоцентраль» по 1342 грн. з кожного - судовий збір за подання позовної заяви, та судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції по 2013 грн. з кожного. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 Цивільного процесуального кодексу України. Судді: