Постанова 4820 № 686/8363/24

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2024 року м. Хмельницький Справа № 686/8363/24 Провадження № 22-ц/4820/1705/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Талалай О. І. (суддя-доповідач), Корніюк А. П., П`єнти І. В. секретар судового засідання Заворотна А. В., розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Універсал Банк» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року (суддя Салоїд Н. М., повне судове рішення складено 26 червня 2024 року) у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд у с т а н о в и в : У березні 2024 року АТ «Універсал Банк» (далі - Банк), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що відповідно до укладеного 05 квітня 2019 року договору ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок у розмірі 55000 грн. Відповідач у заяві підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредитування складає між ним і Банком договір про надання банківських послуг. Взяті на себе за кредитним договором зобов`язання ОСОБА_1 не виконав, у зв`язку з чим заборгованість за кредитом станом на 15 січня 2024 року складає 133376,26 грн. Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідача. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» 32798,25 грн заборгованості за договором про надання банківських послуг, 744,60 грн судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. АТ «Універсал Банк», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на неправильне застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, без урахування особливостей укладення договору за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем. Суд не дослідив механізм отримання банківських послуг проєкту Monobank та процедуру ознайомлення споживача з умовами та правилами обслуговування. Умови та правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» отримані відповідачем у мобільному додатку, розміщені на офіційному сайті фінансової установи та є публічною пропозицією на укладення договору. З їх чинною редакцією ОСОБА_1 був ознайомлений на час підписання анкети-заяви. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг, і зобов`язався виконувати його умови. ОСОБА_1 отримав кредит, користувався кредитною карткою, що свідчить про визнання ним договірних зобов`язань перед АТ «Універсал Банк». Посилання суду на недоведеність Банком того, що саме ці Умови та правила розумів відповідач, ознайомився з ними та погодився є безпідставними з огляду на їх публічну доступність, загальновідомість та безперешкодний доступ. Доказів на спростування розрахунку заборгованості позичальник не надав. У засідання апеляційного суду учасники судового процесу не з`явилися, про розгляд справи повідомлені належним чином. Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав. Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Суд першої інстанції правильно установив, що 05 квітня 2019 року між АТ «Універсал Банк» і ОСОБА_1 був укладений договір про надання банківських послуг. Укладення договору відбулося шляхом підписання відповідачем анкети-заяви. За умовами договору позивач надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Зобов`язання за договором відповідач в повному обсязі не виконує. За розрахунком Банку заборгованість за кредитом станом на 15 січня 2024 року складає 133376,26 грн. У заяві від 13 травня 2024 року ОСОБА_1 визнав наявність заборгованості за договором від 05 квітня 2019 року в сумі 32798,25 грн. Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи. Задовольняючи частково позов, суд виходив з факту невиконання відповідачем зобов`язань з повернення кредиту. Такий висновок суду відповідає обставинам справи і вимогам закону. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України). Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. У силу статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). Згідно з частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. З огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений. Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України). Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами у договорі). Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини 1 статті 3 ЦК України. Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки, характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору. У частинах 1, 3 статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Позивач пред`явив вимоги про стягнення заборгованості за кредитом. Обґрунтовуючи право вимоги у цій частині, у тому числі розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів (Monobank), Тарифи та Паспорт споживчого кредиту «Чорна картка monobank» як невід`ємну частину укладеного договору. Вказаними документами, які надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і Банку, відповідальність сторін. У наданих Банком документах відмітка про те, що підпис позичальника накладений в електронному вигляді, наявна лише у Паспорті споживчого кредиту, який є додатком до Умов обслуговування фізичних осіб. Що стосується посилання позивача в апеляційній скарзі на положення Закону України «Про електронну комерцію», то норми вказаного Закону не підлягають застосуванню при вирішенні цього спору, так як між сторонами укладався договір про надання банківських послуг у письмовій формі, а не в електронній формі у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. У статті 11 цього Закону передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 вказаного Закону). Отже, за відсутності підпису відповідача, у тому числі й шляхом накладення електронного цифрового підпису, відсутні підстави вважати, що саме цей витяг з Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифи розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними при підписанні анкети-заяви, а також те, що вказані документи на момент отримання ним кредитних коштів взагалі містили умови щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у розмірі, зазначеному у цих документах. Без наданих підтверджень про конкретні запропоновані ОСОБА_1 умови та правила надання банківських послуг надані позивачем документи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин. У Паспорті споживчого кредиту «Чорна картка monobank» (п. 7) зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятись від інформації, наведеної у цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. Зазначений документ містить узагальнену інформацію про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Таку інформацію Банк надає споживачам фінансових послуг відповідно до Закону України «Про споживче кредитування». З огляду на викладене паспорт споживчого кредиту не може бути визнаний належним і достатнім доказом на підтвердження обставин погодження сторонами умов кредитування, в тому числі щодо сплати процентів за користування кредитом. При застосуванні до спірних правовідносин наведених норм права суд першої інстанції відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України правильно врахував висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17. Зі змісту анкети-заяви від 05 квітня 2019 року, яка підписана позивачем, вбачається, що в ній відсутні умови щодо сплати процентів та штрафу. Тому відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді сплату процентів та штрафу у розмірах, передбачених Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами Банку. На підставі частин 1, 5 і 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі. Укладення кредитного договору шляхом підписання анкети-заяви і наявність заборгованості за кредитом у сумі 32798,25 грн підтверджується матеріалами справи і не заперечується ОСОБА_1 . Тому суд обґрунтовано прийшов до висновку, що заборгованість за кредитом підлягає стягненню з відповідача. Разом з тим, суд першої інстанції припустився помилки при визначенні суми заборгованості за кредитом, яка підлягає стягненню. Доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу. З виписки по особовому рахунку, розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, що витрати кредитних коштів за договором складають 285124,01 грн, в погашення кредиту зараховано 151747,75 грн, в погашення процентів зараховано 53254,26 грн і штрафу - 595 грн. З урахуванням наведеного вище кошти, зараховані на погашення процентів і штрафу, не передбачених договором, підлягають зарахуванню в погашення кредиту. Отже, заборгованість за кредитом складає 79527 грн (285124,01 грн - 151747,75 грн - 53254,26 грн - 595 грн). З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно змінити і збільшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» суму заборгованості за кредитом до 79527 грн. На підставі частин 1 і 13 статті 141 ЦПК України стягнутий з відповідача на користь позивача судовий збір підлягає збільшенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог (60%) до 1816,80 грн. Документально підтверджені витрати Банку по оплаті судового збору за подання апеляційної скарги необхідно стягнути з ОСОБА_1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 2725,20 грн. Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Універсал Банк» задовольнити частково. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року змінити і збільшити стягнуту з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» суму заборгованості за договором про надання банківських послуг від 05 квітня 2019 року до 79527 грн (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот двадцять сім гривень) і суму судового збору до 1816,80 грн (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок). В решті рішення суду залишити без змін. Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (місцезнаходження вулиця Автозаводська, 54/19, м. Київ, ІК ЄДРПОУ 21133352) судовий збір у сумі 2725,20 грн (дві тисячі сімсот двадцять п`ять гривень двадцять копійок). Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04 листопада 2024 року. Суддя-доповідач О. І. Талалай Судді А. П. Корніюк І. В. П`єнта