Постанова Полтавський апеляційний суд № 552/3458/24

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 552/3458/24 Номер провадження 33/814/890/24Головуючий у 1-й інстанції Шиян В. М. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. ПОСТАНОВА ПО СПРАВІ ПРО АДМІНПРАВОПОРУШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 листопада 2024 року м. Полтава Суддя Полтавського апеляційного суду Обідіна О.І., За участю секретаря Дороженка Р.Г., розглянувши в судовому засіданні у м. Полтава, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 19 червня 2024 року, ВСТАНОВИВ: Постановою судді Київського районного суду м. Полтави від 19 червня 2024 року визнано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 , винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. на користь держави, без конфіскації продукції. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 21.05.2024 ОСОБА_1 здійснювала господарську діяльність без державної реєстрації, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову, а провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення. Апеляційна скарга мотивована тим, вона не запрошувалася до податкового органу для складання протоколу, дачі пояснень, доказів. Адреса зазначена в протоколі та в акті неявки їй невідома, оскільки вона зареєстрована та проживає за іншою адресою. Окрім того вказує на відсутність систематичності в здійсненні нею діяльності, що є обов`язковою однакою складу правопорушення. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги приходжу до висновку про її задоволення. Згідно ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до положень статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Положеннями статей 251 та 252 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Частина 1 статті 164 КУпАП передбачає порушення порядку провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Ухвалюючи постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 164 КУпАП, суд дійшов висновку, що вина останньої доводиться протоколом про адміністративне правопорушення серія №5026 від 21.05.2024, роздруківкою сторінки з мережі Інтернет соціальної мережі Instagram та іншими матеріалами. Апеляційний суд не погоджується з вказаним висновком суду, який не ґрунтується на фактичних обставинах справи. Частиною 1 статті 164 КУпАП, передбачена відповідальність за провадження господарської діяльності без державної реєстрації як суб`єкта господарювання або без подання повідомлення про початок здійснення господарської діяльності, якщо обов`язковість подання такого повідомлення передбачена законом, або без отримання ліцензії на провадження виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню відповідно до закону, або у період зупинення дії ліцензії, у разі якщо законодавством не передбачені умови провадження ліцензійної діяльності у період зупинення дії ліцензії, або без одержання документа дозвільного характеру, якщо його одержання передбачене законом (крім випадків застосування принципу мовчазної згоди). Диспозиція ст.164 КУпАП має бланкетний характер, оскільки відсилає до законів, які регулюють, зокрема, порядок здійснення певних видів господарської діяльності, що потребують ліцензування або державної реєстрації. Згідно ст. 3 ГК України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Разом з тим, відповідно до п.14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами. Згідно із положеннями ст.1Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» документом дозвільного характеру є дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ в електронному вигляді (запис про наявність дозволу, висновку, рішення, погодження, свідоцтва, іншого документа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), який дозвільний орган зобов`язаний видати суб`єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб`єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності. Відповідно до ст. 42 ГК України, підприємництво як вид господарської діяльності - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Згідно з ч. 2 ст. 55 ГК України суб`єктами господарювання є: господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку; громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик. Таким чином, відповідно до вищезазначених норм, для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.164 КУпАП суд мав отримати докази наявності в діях притягнутої такої обов`язкової ознаки здійснення господарської діяльності як її систематичність, як про то зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення. Між тим, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження вказаних фактів належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення від 21 травня 2024 року вбачається, що ОСОБА_1 систематично здійснює торгівлю кондитерськими виробами власного виробництва через соціальну мережу Instagram (акаунт - magic_cake_poltava). При цьому, до протоколу в якості доказу приєднано лише один скріншот з її офіційної сторінки Instagram (акаунт - magic_cake_poltava) від 04 січня, зроблений о 13:12 год. Інших доказів здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської діяльності у вигляді торгівлі кондитерськими виробами власного виробництва - матеріали справи не містять. За вказаних обставин, висновок суду першої інстанції про здійснення ОСОБА_1 систематичної господарської діяльності є помилковим та не ґрунтується на зібраних по справі доказах. Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За вказаних обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що працівником податкової служби при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не було дотримано вимог КУпАП, а інші матеріали справи, які-б слугували належними та допустимими доказами наявності в діях притягнутої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КУпАП - відсутні. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення. За вказаних обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду скасуванню, з закриттям провадження у справі. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Постанову судді Київського районного суду м. Полтави від 19 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 164 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП в зв`язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.І. Обідіна