Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/4663/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/4663/24 пров. № А/857/15470/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Шавеля Р.М. розглянувши в порядку письмового провадження, в м. Львові апеляційну скаргу Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року, ухвалене суддею Комшелюк Т.О. у м. Рівне, за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, у справі № 460/4663/24 за адміністративним позовом Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінформтрейд» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, В С Т А Н О В И В: Позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 154988,35 грн. 03 червня 2024 року Рівненський окружний адміністративний суд прийняв рішення, яким в задоволенні позову відмовив. Приймаючи це рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, його оскаржив позивач, подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти постанову, якою позов задовольнити. У обґрунтування вимог апеляційної скарги, позивач зазначає, що, відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку, до 10 березня, в автоматизованому режимі, з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Також позивач зазначає, що наділений правом звертатися в суд для примусового стягнення адміністративного-господарських санкцій та пені за порушення законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю. На думку позивача, він має право самостійно розрахувати адміністративно-господарські санкції за не працевлаштування осіб з інвалідністю та, у разі їх несплати, звернутися в суд для примусового стягнення. Позивач додаткового зазначив, що у відповідь на його звернення від 06.03.2024 року про проведення перевірки суб`єктів господарювання, зокрема, відповідача, Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці повідомило позивача, що в умовах воєнного стану, немає повноважень на проведення позапланової перевірки суб`єктів господарювання щодо дотримання ними законодавства про працевлаштування осіб з інвалідністю. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Суд першої інстанції встановив те, що позивач, у формі електронного документу через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України направив Товариству з обмеженою відповідальністю "Укрінформтрейд" розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті, у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік. Згідно із розрахунком, середньооблікова чисельність штатних працівників, що працювали у відповідача, за 2023 рік склала 101 особу, середньорічна заробітна плата штатного працівника становить 77494,17 грн, середньооблікова чисельність осіб з інвалідністю має становити 4 особи. Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким встановлена інвалідність, у роботодавця склала 2 осіб, що є менше, ніж встановлено нормативом. У зв`язку з несплатою адміністративно-господарських санкцій в добровільному порядку, позивач нарахував відповідачу пеню в сумі 619,92 грн. та звернувся з позовом до суду. Надаючи правову оцінку правильності вирішення судом першої інстанції даного публічно правового спору, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Що стосується дотримання порядку звернення позивача з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій та пені, апеляційний суд зазначає наступне. Відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про працевлаштованих осіб з інвалідністю; про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Отримана від Пенсійного фонду України інформація про працевлаштованих осіб з інвалідністю використовується в Централізованому банку даних з проблем інвалідності для визначення в автоматичному режимі осіб з інвалідністю, які можуть бути працевлаштовані. Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування. На виконання цих нормативних положень Кабінет Міністрів України постановою від 31 січня 2007 р. № 70 «Деякі питання реалізації норм Законів України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" та "Про зайнятість населення" затвердив Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування (далі Порядок № 70). Відповідно до пункту 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм проведення Держпраці, її територіальними органами планових та позапланових перевірок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - суб`єкти господарювання), щодо виконання ними нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначеного статтею 19 Закону України Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні. Пунктом 2 Порядку визначено, що предметом проведення перевірки є виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування. При цьому, постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05 червня 2019 року внесено зміни до постанови № 70 від 31 січня 2007 року, якими Порядок проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, викладено в новій редакції. Відповідно до вказаних змін, перевірки суб`єктів господарювання, що використовують найману працю на предмет дотримання ними вимог статей 19 і 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" проводять Держпраці та її територіальні органи. Згідно з п.2 цього Порядку (чинного на момент виникнення та існування спірних правовідносин), предметом проведення перевірки є, зокрема, виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. За змістом п.16 Порядку, у разі коли за результатами перевірки встановлено факт невиконання суб`єктом господарювання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, неподання до відділень Фонду звіту про зайнятість і працевлаштування осіб з інвалідністю, вживаються заходи щодо притягнення винних посадових осіб до адміністративної відповідальності. Пункт 17 вказаного Порядку передбачає, що у разі виявлення порушень вимог законодавства, посадова особа, яка проводила перевірку, не пізніше 15 календарних днів після закінчення перевірки надсилає копію акта перевірки відділенню Фонду. Повноваження Держпраці по здійсненню державного контролю за додержанням підприємствами, установами та організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичними особами, які використовують найману працю, законодавства про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема у частині виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, передбачені підпунктом 11 пункту 4 Положення «Про Державну службу України з питань праці», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015. Таким чином, після набрання постановою Кабінету Міністрів України №466 від 05 червня 2019 року чинності, Фонд захисту прав інвалідів не має права проводити перевірки роботодавців щодо виконання нормативу робочих місць, оскільки, на підставі відповідних змін у законодавстві проводити такі перевірки уповноважені саме органи Держпраці. Крім того, 06 листопада 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю № 2682-IX від 18 жовтня 2022 року, яким скасовано реєстрацію у територіальних відділеннях Фонду та подання звіту про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю за формою № 10-ПОІ. Тобто, у 2023 році роботодавцями такі звіти не подавалися. Цим Законом були внесені і відповідні зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», зокрема, стаття 19 була викладена в новій редакції, відповідно до якої, для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. Виконанням нормативу робочих місць вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Також цими змінами встановлено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію: про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю; необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті. Отримана від Пенсійного фонду України інформація, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, є підставою для проведення перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю. Як правильно зазначив суд першої інстанції, порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі, шляхом його зарахування, визначається Кабінетом Міністрів України. Так, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, здійснює перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі шляхом його зарахування. При цьому, вказана норма не суперечить нормами вищезгаданої постанови Кабінету Міністрів України № 70 від 31 січня 2007 року, в редакції постанови № 466 від 05 червня 2019 року і нормам постанови Кабінету Міністрів України № 96 від 11 лютого 2015 року. 02 червня 2023 року Кабінет Міністрів України ухвалив постанову «Деякі питання організації працевлаштування осіб з інвалідністю» № 553, якою затвердив Порядок надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування осіб з інвалідністю та вніс зміни до постанов № 70 від 31 січня 2007 року та № 96 від 11 лютого 2015 року. Що стосується постанови № 70 від 31 січня 2007 року, то назву Порядку проведення перевірки підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, що використовують найману працю, затвердженого зазначеною постановою викладено в такій редакції: Порядок контролю за виконанням нормативу робочих місць та перевірки підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, щодо виконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема шляхом його зарахування. Також до вказаного порядку внесені відповідні зміни. Зокрема, предметом проведення перевірки за чинною редакцією є лише виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а саме: шляхом його зарахування. При цьому, позапланова перевірка проводиться Держпраці чи її територіальним органом в тому числі, за інформацією, яка містить ознаки порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, наданою територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, що отримана ним від Пенсійного фонду України в установленому порядку та за визначеною формою. Під час проведення такої перевірки роботодавець повинен надати: штатний розпис; особові картки, трудові книжки (у разі наявності) або відомості про трудову діяльність з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб`єктом господарювання; інформацію про попит на робочу силу (вакансії) (форма №3-ПН); звіти з праці (форма №1-ПВ); копії документів, що підтверджують інвалідність працівників; накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, розірвання трудового договору, про відрядження, про відпустки осіб з інвалідністю тощо; трудові договори (контракти), укладені суб`єктом господарювання з особами з інвалідністю (у разі їх укладення в письмовій формі); табель обліку використання робочого часу; розрахунково-платіжні відомості працівників і розрахунково-платіжні відомості (зведені); договори, що підтверджують розміщення на підприємстві громадської організації осіб з інвалідністю, яке входить до складу господарського об`єднання, замовлення на придбання товарів (робіт, послуг); платіжні доручення за такими договорами, розрахунки витрат на виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг), що підтверджують безпосереднє виготовлення товарів (виконання робіт, надання послуг) підприємством громадської організації осіб з інвалідністю та включення до зазначених витрат заробітної плати осіб з інвалідністю, які працюють на відповідному підприємстві. Відповідно до наведеного вище, обставини щодо невиконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а відповідно і для накладення на такого роботодавця адміністративно- господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, повинні бути підтверджені актом перевірки органу Держпраці. На підставі аналізу наведених вище правових норм апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що Держпраці та її територіальні органи уповноважені на проведення перевірок виконання суб`єктами господарювання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, за інформацією, що надається територіальним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від Пенсійного фонду України. За наслідками такої перевірки, у разі підтвердження невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, у суб`єкта господарювання виникає обов`язок сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Апеляційний суд встановив, що Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у формі електронного документу через електронний кабінет на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України направило для відповідача розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік. При цьому, позивач надав лише розрахунок, який, зі слів позивача, здійснений, виключно, на підставі даних податкової звітності відповідача, а також інформацію щодо неподання відповідачем у 2023 році звітності за формою З-ПН (затверджена наказом Міністерства економіки України №827-22 від 12 квітня 2022 року, що набрав чинності з 07 липня 2022), які самі по собі не дозволяють зробити висновок про невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю. Так, позивач не надав жодного доказу про штатну чисельність найманих робітників відповідача за 2023 рік, в тому числі у розрізі кожного місяця; про осіб з інвалідністю, що перебувають у трудових відносинах із суб`єктом господарювання; про кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих такими особами. У матеріалах справи відсутні докази того, що територіальний орган Держпраці проведив перевірку, за результатами якої встановлено факт невиконання відповідачем нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік. Крім того, позивач не надав доказів того, що він від Пенсійного фонду України отримав інформацію про ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю. Тому, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що Рівненське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю передчасно, не маючи встановлених актом перевірки Держпраці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023 році, звернулося з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені. При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» № 303 від 13.03.2022, у період дії воєнного стану інспектуванню підлягають: оформлення трудових відносин; законність припинення трудових договорів; дотримання вимог Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15 березня 2022 року №2136-ІХ, а тому твердження позивача про те, що органи Держпраці позбавлені права на проведення перевірок щодо дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства щодо працевлаштування осіб з інвалідністю є безпідставним. Таким чином, аналізуючи наведені вище правові норми та встановлені фактичні обставини справи у їх сукупності, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач не довів факту вчинення відповідачем правопорушення у сфері законодавства про соціальну захищеність осіб з інвалідністю в Україні, оскільки у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що Територіальним органом Держпраці була проведена перевірка, а також доказів того, що позивач отримав від Пенсійного фонду України інформацію про ознаки порушень відповідачем законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю, а тому, апеляційний суд вважає, що правові підстави для господарсько-правової відповідальності відповідача, як учасника господарських відносин відсутні. Цей висновок є підставою для відмови в задоволенні позову про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в сумі 154988,35 грн Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційних скарг безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду першої інстанції без змін. Апеляційний суд не здійснює розподіл судових витрат, оскільки залишив рішення суду першої інстанції без змін. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Рівненського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 03 червня 2024 року в справі № 460/4663/24 - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська Р. М. Шавель