Постанова 4820 № 674/2073/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ (додаткова) 31 жовтня 2024 року м. Хмельницький Справа № 674/2073/23 Провадження № 22-з/4820/228/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., секретар судового засідання Кошельник В.М., розглянув у відкритому судовому засіданні заяву представника ОСОБА_1 адвоката Наталюка Назара Миколайовича про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування судових витрат у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Наталя Антонівна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23 травня 2024 року та за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Дунаєвецькго районного суду Хмельницької області від 26 червня 2024 року, суддя Сосна О.М., встановив: У грудні 2023 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача приватний нотаріус Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Бугерко Н.А., про визначення додаткового строку для прийняття спадщини. Рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.05.2024 року у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26.06.2024 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 19.09.2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення. Рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 23.05.2024 року залишено без змін. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Додаткове рішення Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 26.06.2024 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн. У відзиві на апеляційну скаргу, поданому представником ОСОБА_1 адвокатом Наталюком Н.М. зазначено про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 10000 грн. 23.09.2024 року на адресу Хмельницького апеляційного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 адвоката Наталюка Н.М. про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн. Позивач ОСОБА_3 та її адвокат Урода О.В., отримавши вказану заяву представника ОСОБА_1 , не звернулися до апеляційного суду із відповідним клопотанням/заявою про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу. Ознайомившись з матеріалами справи колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність задоволення заяви з огляду на наступне. Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача. Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку , або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування. Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18). Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги №704/24 від 09.02.2024 року, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатом Наталюком Н.М., акту виконаних робіт, вартість гонорару адвоката за представництво відповідача в суді апеляційної інстанції з розрахунку 1000 грн. за 1 год. роботи адвоката, становить 10000 грн. Згідно з актом виконаних робіт, складеним адвокатом Наталюком Н.М., на написання апеляційної скарги на додаткове рішення останнім витрачено 3 год., вартістю 3000 грн., на написання відповіді на відзив витрачено 3 год., вартістю 3000 грн., на участь у судових засіданнях витрачено 2 год., вартістю 4000 грн. Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог щодо співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (постанова Верховного Суду від 09.10.2024 року у справі №760/20784/21). З урахуванням наведеного, оскільки позивач з клопотанням про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не звертався, підстави для зменшення Верховним Судом розміру витрат на правничу допомогу з власної ініціативи відсутні (постанова Верховного Суду від 04.09.2024 року у справі №644/8389/16-ц (провадження №61-2128св23)). Оскільки під час ухвалення постанови Хмельницького апеляційного суду від 19.09.2024 року в даній справі не було вирішено питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу відсутнє, заяву представника ОСОБА_1 адвоката Наталюка Н.М. про ухвалення додаткового судового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 10000 грн. судових витрат, понесених у зв`язку із наданням правничої допомоги в суді апеляційної інстанції. Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, постановив: Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Наталюка Назара Миколайовича задовольнити. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 10000 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова