Ухвала КАС ВС № 120/6045/24

УХВАЛА 29 жовтня 2024 року м. Київ справа №120/6045/24 адміністративне провадження №К/990/40504/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Жука А.В., суддів: Мартинюк Н.М., Мельник-Томенко Ж.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 120/6045/24 за позовом ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) про визнання протиправним та скасування рішення, УСТАНОВИВ: Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Тульчинського відділу державної виконавчої служби у Тульчинському районі Вінницької області Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місто Хмельницький) про визнання протиправним та скасування рішення разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала. Не погодившись із судовим рішенням, позивачка оскаржила його в апеляційному порядку. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року залишено без руху, ухвалою від 05 липня 2024 року продовжено ОСОБА_1 термін для усунення недоліків апеляційної скарги, а ухвалою від 24 липня 2024 року на підставі частини другої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто особі, яка її подала, оскільки вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачка не виконала. 09 вересня 2024 року до Касаційного адміністративного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у справі №120/6045/24. Не погоджуючись із судовим рішенням суду першої інстанції, позивач повторно подав апеляційну скаргу. Відповідно до ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 17 липня 2024 року апеляційна скарга залишена без руху, оскільки вона подана після закінчення строків, установлених статті 295 КАС України. При цьому особі, яка подала апеляційну скаргу, запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали вказати підстави для поновлення строку, а також, у підтвердження наявності відповідного статусу надати посвідчення на підставі якого можуть бути надані пільги, оскільки позивачем до апеляційної скарги було долучено світлокопію довідки до акту МСЕК серії 10 ААА №675945 від 10 лютого 2012 року, однак зазначена довідка не відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні". На виконання вимог ухвали, 13 вересня 2024 року позивачем було надано заяву, у якій він зазначив, що вважає строк не пропущеним, обґрунтовуючи зазначене тим, що первинна апеляційна скарга була подана у передбачений процесуальним законодавством строк. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 09 травня 2024 року. На адресу Верховного Суду засобами поштового зв`язку надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 120/6045/24. Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Судом встановлено, що подану касаційну скаргу ОСОБА_1 підписано на першій сторінці у верхньому лівому куті, при цьому після тексту скарги особистий підпис скаржника відсутній. З цього приводу колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що Велика Палата Верховного Суду сформувала правовий висновок в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23, згідно якого підпис має бути розташований після основного тексту документа для підтвердження дійсного волевиявлення особи та згоди з його змістом. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду зазначила: «

36. Підпис - це графічний знак або набір знаків, який особа ставить на документі для підтвердження його автентичності, згоди або авторства.

37. Зазвичай підпис розташовується у кінці документа після його основного тексту та відомостей про додатки (у разі їх наявності).

38. Наведене зумовлене тим, що підпис ідентифікує автора і слугує задля підтвердження того, що особа, яка його підписала, ознайомлена із документом і погоджується з його змістом. В юридичному сенсі, підпис є підтвердженням певної дії, угоди чи зобов`язання і надає документу юридичну силу. …

52. Викладене не лише забезпечує логічність, послідовність і зрозумілість викладу змісту апеляційної скарги, але й слугує запобіжником від зловживання учасниками процесу своїми процесуальними правами, оскільки унеможливить виникнення такої ситуації, коли в одному разі заявник стверджуватиме, що процесуальний документ ним підписаний, а в іншому разі - ні.

53. Сформульований принцип гарантуватиме однозначність правових наслідків подання апеляційної скарги та унеможливлюватиме неоднозначне тлумачення його змісту іншими учасниками справи.

54. Верховний Суд так само повинен враховувати і стандарти, які склалися в Україні, щодо ділового письма загалом.

55. Загальноприйнятою практикою є розташування підпису автора документа наприкінці нього. Таке розташування підпису логічно завершує виклад думок автора та підтверджує його згоду з усім написаним вище; до того ж воно відповідає загальним правилам композиції тексту і сприяє його кращому сприйняттю. Відступ від цього стандарту може призвести до сумнівів у дійсності документа або його окремих частин.

56. Зміст ділового і процесуального письма так само підкоряється правилам правопису української мови: у процесуальному законі немає посилання на те, що письмо здійснюється зліва направо і згори донизу, проте є усталеним саме використання правил правопису української мови, що є обов`язковим за замовчуванням. …

63. Підпис перед текстом документа не виконуватиме посвідчувальної функції щодо його змісту, може виконувати інші завдання, зокрема візування.

64. Такої ж позиції щодо місця розташування підпису дотримується у своїй практиці й Європейський суд з прав людини, який у роз`ясненні «Типові помилки під час заповнення заяви і як їх уникнути» (Common Mistakes inFilling in the Application Form and How to Avoid Them) помилкою № 5 визначив надсилання документів без оригінального підпису в кінці (not sending the application form with the original signature at the end).

65. Отже, належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності). …

73. З урахуванням наведених мотивів цієї постанови, з метою формування єдиної правозастосовної практики Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку, викладеного в постановах Верховного Суду у складі колегій суддів Касаційного адміністративного суду від 26 жовтня 2022 року у справі № 120/11814/21-а, від 28 березня 2023 року у справі № 120/2708/22, від 17 травня 2023 року у справі № 120/2366/22-а, від 08 червня 2023 року у справі № 120/5397/22, щодо вирішення питання про прийняття судом документа, що не містить підпису особи, яка його подала, під текстом скарги або під відміткою про наявність додатків, та зазначає, що належним виконанням вимог процесуального закону щодо підписання письмового документа є здійснення особою підпису після основного тексту цього документа чи відомостей про його додатки (у разі їх наявності), що свідчитиме про дійсне схвалення автором документа його тексту та унеможливить спотворення його змісту. Такий підхід запобігатиме зловживанню заявником своїми процесуальними правами в частині оспорення юридичної сили документа (його підписання чи непідписання), а також усуватиме сумніви в інших учасників відповідних правовідносин щодо правових наслідків подання такого документа.

74. Велика Палата Верховного Суду наголошує на тому, що такий підхід не звужує обсягу існуючих процесуальних прав учасників судового процесу, а створює підґрунтя для належного використання таких прав та запобігає їх зловживанню. У такому разі потреба в дотриманні завдання відповідного судочинства превалює над бажанням особи розташувати підпис в іншому місці, ніж під текстом його документа, особливо коли таке бажання не має переконливого обґрунтування.». З огляду на викладене, Верховний Суд констатує, що касаційна скарга ОСОБА_1 є такою, що не підписана скаржником після викладу тексту цієї скарги. В той же час, в провадженні Суду є касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 липня 2024 року у цій же справі. Так, вказану касаційну скаргу ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2024 року залишено без руху надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків шляхом надання документа на підтвердження пільги щодо сплати судового збору або документа про сплату судового збору. При цьому, ухвалою Верховного Суду від 29 жовтня 2024 року заяву подану ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали Верховного суду від 20 вересня 2024 року повернуто без розгляду. Продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги. Надано скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом: подання касаційної скарги в новій редакції з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23; надання документа на підтвердження пільги щодо сплати судового збору або документа про сплату судового збору. Згідно з частиною 2 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу застосовуються положення статті 169 цього Кодексу. Враховуючи вищенаведене, а також наявність правового висновку Великої Палати Верховного Суд викладеного в ухвалі від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23, яким Велика Палата Верховного Суду відступила від раніше прийнятих висновків Верховного Суду, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 120/6045/24 з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом подання до суду касаційної скарги в новій редакції з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23. Крім того, під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору. ОСОБА_1 заявила клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір» (далі - Закон №3674-VІ) оскільки вона є інвалідом ІІ групи. У касаційній скарзі зазначено, що до скарги додається довідка МСК (як убачається зі змісту касаційної скарги така довідка надається позивачкою на підтвердження пільги щодо сплати судового збору). Однак, відповідно до акта Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22 жовтян 2024 року №1004 під час розкриття конверта, отриманого поштою, довідки МСК не виявлено. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон №3674-VІ. Цим Законом регулюються питання, пов`язані із розміром ставок судового збору, порядком сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору. Відповідно до підпункту 5 пункту 3 Закону № 3674-VI за подання касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. Таким чином, судовий збір при поданні касаційної скарги сплачується у розмірі 3028 грн. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для усунення недоліків, шляхом подання до суду касаційної скарги в новій редакції з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23 та надання документа на підтвердження пільги щодо сплати судового збору або документа про сплату судового збору. Реквізити для сплати судового збору: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП) номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)". Керуючись статтями 329, 330, 332 КАС України, УХВАЛИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2024 року у справі № 120/6045/24 - залишити без руху.

2. Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали, шляхом: - подання касаційної скарги в новій редакції з врахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 року у справі № 930/191/23; - надання документа на підтвердження пільги щодо сплати судового збору або документа про сплату судового збору.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху в установлений судом строк, касаційну скаргу буде повернуто скаржнику. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... А.В. Жук Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко , Судді Верховного Суду