Ухвала КАС ВС № 320/12578/23

УХВАЛА 29 жовтня 2024 року Київ справа №320/12578/23 адміністративне провадження №К/990/40722/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Гімона М.М., суддів: Бившевої Л.І., Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі № 320/12578/23 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: 24.10.2024 до суду надійшла касаційна скарга Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - Західне МУ ДПС) на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Західного МУ ДПС на рішення Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2024. Вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, колегія суддів виходить з такого. Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 02.09.2024 у задоволенні клопотання Західного МУ ДПС про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовив, апеляційну скаргу скаржника у цій справі залишив без руху і надав строк для усунення недоліків шляхом надання заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку. Підставою для залишення апеляційної скарги без руху стало, зокрема те, що рішення суду першої інстанції прийнято 12.04.2024, та отримано скаржником того ж дня, проте, апеляційну скаргу подано лише 08.07.2024, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження. Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційним судом встановлено, що вперше подану 10.05.2024 апеляційну скаргу у цій справі було залишено без руху ухвалою від 15.05.2024 і надано строк для усунення недоліку апеляційної скарги (надати оригінал документу про сплату судового збору); ухвалою від 28.05.2024 за клопотанням скаржника було продовжено строк для усунення недоліків на десять днів з дня отримання копії цієї ухвали; ухвалою від 10.06.2024 апеляційну скаргу повернуто заявнику з підстав невиконання вимог ухвали суду, відмовивши у задоволенні клопотання про продовження строку на усунення виявленого недоліку. Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції від 12.04.2024 подано 08.07.2024, до якої було долучено платіжну інструкцію про сплату судового збору від 25.06.2024. У клопотанні про поновлення строку відповідачем зазначено, що первинну апеляційну скаргу було подано до суду у строки, встановлені нормами закону, і Західне МУ ДПС проявляло активну поведінку і було вжито необхідні заходи для сплати судового збору за подання апеляційної скарги в повному обсязі, а повторну апеляційну скаргу подано в розумний строк та без зайвих зволікань. Апеляційний суд, оцінивши наведені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження дійшов висновку, що зазначені Західним МУ ДПС обставини не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд зазначив, що відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Обставини подання первинної апеляційної скарги відповідачем в установлений законом строк не передбачає зупинення строку на апеляційне оскарження для нього та можливості у зв`язку з цим у подальшому свавільно розпоряджатися часом на апеляційне оскарження. Суд врахував усталену практику Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. На виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху скаржник 12.09.2024 подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке містило ті ж самі підстави для його поновлення: первісну апеляційну скаргу подано в межах строку, визначеному статтею 295 КАС України, і ГУ ДПС проявляло активну поведінку і було вжито необхідні заходи для сплати судового збору за подання апеляційної скарги в повному обсязі. Водночас повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося в межах присічного строку, впродовж розумного строку після отримання копії в ухвали про повернення попередньої апеляційної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань. Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд виходив з того, що поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. В той же час, таких доводів апелянтом не наведено. Суд зауважив, що повторне звернення з апеляційною скаргою відбулося 08.07.2024, тобто, майже через три місяці з моменту постановлення оскаржуваного рішення, сплата судового збору відбулася 25.06.2024. Тобто, апеляційна скарга подана через два тижні після сплати судового збору за подання апеляційної скарги, що не є розумним стоком. У касаційній скарзі відповідач зазначає, що не погоджується з такими висновками апеляційного суду, оскільки вперше апеляційну скаргу було подано в строк, визначений процесуальним законодавством. Просить врахувати, що звертаючись повторно з апеляційною скаргою в межах присічного строку, встановленого процесуальним законом, надав платіжне доручення від 25.06.2026 №176 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, що свідчить про вжиття відповідачем заходів щодо повторного подання належним чином оформленої апеляційної скарги невідкладно та без зайвих зволікань. Також зазначає, що в інших справах Верховний Суд поновлював строк на касаційне оскарження судових рішень, а за практикою Європейського суду з прав людини суди повинні уникати надмірного формалізму, не допускати обмеження або зменшення доступу до суду. Проте колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків апеляційного суду. Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними. В даному випадку підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження стало те, що наведені скаржником причини пропуску строку є неповажними, з чим погоджується суд касаційної інстанції. Усталеною є

позиція Верховного Суду про те, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору. Сама по собі сплата судового збору суб`єктом владних повноважень не може бути безумовною підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції за відсутності належного підтвердження вчинення таким суб`єктом дій, спрямованих на забезпечення апеляційного оскарження судового рішення. З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що апеляційним судом прийнято правильне рішення про відмову у відкритті апеляційного провадження за скаргою відповідача, оскільки зазначені скаржником причини пропуску строку визнані неповажними і на пропозицію суду ГУ ДПС не зазначило інших поважних причин пропуску строку. Відсутнє посилання на наявність таких і в касаційній скарзі. Приведені витяги з рішень Європейського суду з прав людини, з огляду на їх зміст, не доводять наявність підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин. Щодо інших доводів скаржника про те, що КАС України передбачає право скаржника звернутися зі скаргою протягом одного року, є безпідставними та свідчать про самостійне (довільне) тлумачення ним норм процесуального права, якими визначено присічний строк на апеляційне оскарження судового рішення суб`єктами владних повноважень незалежно від поважності причин пропуску строку. Слід зазначити, що право на апеляційний та у визначених законом випадках касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін. Відповідно до частини другої статті 333 КАС України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З огляду на наведене та виходячи з того, що правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення та доводи наведені у касаційній скарзі не спростовують наведеного, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 169, 295, 299, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.09.2024 у справі № 320/12578/23 позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕРСЕН ЛТД» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Копію цієї ухвали суду надіслати особі, яка подала касаційну скаргу, у порядку, визначеному статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. СуддіМ.М. Гімон Л.І. Бившева І.А. Васильєва