Ухвала КАС ВС № 520/19541/24

УХВАЛА 28 жовтня 2024 року м. Київ справа №520/19541/24 адміністративне провадження № К/990/40363/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд): судді-доповідача - Бевзенка В. М., суддів: Чиркіна С. М., Шарапи В. М. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 520/19541/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач), в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у не нарахуванні та не виплаті позивачу індексації пенсії встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (далі - постанова № 168) у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 грн з 01.03.2023; - зобов`язати відповідача перерахувати, нараховувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб», (далі - постанова № 713) індексації пенсії встановленої постановами Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - постанова № 118) та № 168 у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 гривень. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 адміністративний позов задоволено: - визнано протиправною бездіяльність відповідача яка полягає у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації пенсії встановленої постановою № 168 у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 гривень з 01.03.2023 року; - зобов`язано відповідача перерахувати, нараховувати та виплатити позивачу пенсію у розмірі 71% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 гривень згідно постанови № 713, індексації пенсії встановленої постановами Кабінету Міністрів України № 118 та № 168 у повному розмірі без обмеження індексації пенсії максимальним розміром 1500,00 гривень. Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 скасовано рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 та прийнято нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Не погодившись з такими судовими рішеннями, позивач через підсистему «Електронний суд» звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Окрім того, у касаційній скарзі позивач просить відступити від правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23, від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 20.06.2024 року у справі №420/23990/23, від 21.06.2024 у справі №620/13042/23, від 09.07.2024 року у справі № 120/13867/23, від 16.07.2024 року у справі № 480/9389/23, від 31.07.2024 року у справі № 380/27728/23, від 22.08.2024 у справі №420/2383/24 та №600/4977/23, від 10.09.2024 у справі №420/35756/23, від 12.09.2024 у справі №380/25970/23 щодо обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії відповідно до постанови № 168 розміром 1500,00 гривень та передати цю справу (№ 520/19541/24) на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Дослідивши зміст касаційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку. Приписи пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України передбачають, що однією із основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Цей принцип конкретизований у положеннях частини першої статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) й частини першої статті 328 КАС України, згідно з якими учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їхнього перегляду в апеляційному порядку, можуть реалізувати право на їхнє оскарження у касаційному порядку тільки у визначених законом випадках. Тому розв`язуючи питання про прийнятність касаційної скарги, Верховний Суд насамперед має з`ясувати, чи належить справа, що у ній подається касаційна скарга, за своїми ознаками до тих справ, судові рішення в яких можуть оскаржуватися у касаційному порядку. Законодавець у КАС України встановив диференційований (розрізнений) підхід до визначення категорій справ, які належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, за критерієм їхньої складності, виокремивши з-поміж них справи незначної складності, для яких з огляду на їхні змістовні ознаки встановлений особливий порядок судового розгляду, зокрема й щодо обмеження можливості касаційного оскарження судових рішень, ухвалених в таких справах. За приписами пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначна справа) вважається адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин. У частині шостій статті 12 КАС України закріплений перелік справ, які для мети КАС України слід вважати справами незначної складності. Зокрема, положення пункту 3 частини шостої статті 12 КАС України передбачають, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг. Предметом позову у справі, що розглядається є дії відповідача щодо визначення та застосування розміру індексації пенсії позивача при здійсненні її перерахунку. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 11.07.2024 відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Буквальне тлумачення положень зазначеної норми дає підстави для висновку про те, що процесуальний закон пов`язує можливість касаційного перегляду у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), тільки з тими юридичними фактами, вичерпний перелік яких викладений у підпунктах «а», «б», «в» та «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Водночас обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин покладається на особу, яка звертається до суду з касаційною скаргою. Означені критерії прийнятності касаційної скарги встановлені задля можливості забезпечення Верховним Судом ключової мети касаційного перегляду - виправлення судових помилок та усунення недоліків судочинства, що призвели до порушення прав учасників справи. Тобто касаційний перегляд за своєю сутністю має екстраординарний характер і спрямований на забезпечення основоположних гарантій справедливого судового розгляду, які становлять зміст конституційного принципу верховенства права. В касаційній скарзі позивач посилається на те, що ця справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпунктів «а», «в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, становить значний суспільний інтерес та має для нього виняткове значення.. Проте такі твердження позивача про фундаментальність порушених у касаційній скарзі питань права Суд визнає безпідставними, оскільки Верховний Суд у постанові від 07.06.2024 у справі №420/25804/23 вже сформував правову позицію щодо правомірності дій органу Пенсійного фонду України при підвищенні з 01 березня 2023 року пенсії особи (пенсіонера) на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 Постанови № 168, в межах граничної суми збільшення 1500 гривень. Так, касаційний суд зауважив, що: "Системний аналіз вищевказаних законодавчих приписів свідчить про те, що обмеження верхньої межі індексації здійснюється для того, щоб збалансувати потреби та захистити якомога більшу кількість громадян через інструмент індексації, передусім тих громадян, пенсії яких є дуже низькими, і з іншого боку, щоб збалансувати фінансовий ресурс для проведення індексації для широких категорій осіб та утримати зростання нерівності між розміром пенсії громадян, а також з урахуванням того, що в умовах дії воєнного стану видатки в першу чергу спрямовуються на національну безпеку і оборону та на здійснення заходів правового режиму воєнного стану. При цьому, як положеннями статті 42 Закону № 1058-IV, так і положеннями статті 64 Закону № 2262-ХІІ Уряду надано право визначати розмір, умови та порядок здійснення індексації пенсій. Отже, положеннями постанови № 168 визначено верхню межу розміру індексації пенсії у граничному розмірі 1500, 00 грн, яку не може перевищувати сума індексації (підвищення) у разі здійснення на виконання пункту 2 цієї постанови. Тобто, це означає, що якщо сума індексації пенсії в результаті проведеного перерахунку перевищує 1500, 00 грн, доплата до пенсії встановлюється у межах граничної суми - в розмірі 1500 грн.". Другий апеляційний адміністративний суд переглянув рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 відповідно до такої правової позиції Верховного Суду, та виходив з того, що індексація пенсії позивача проведена відповідачем у межах чинного законодавства за умови, що підвищення відповідно до пункту 10 Постанови №168 не може перевищувати 1500,00 грн, тому суб`єктом владних повноважень в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій. Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачу нараховано основний розмір пенсії з урахуванням індексації пенсії відповідно до постанови № 118, що підтверджується протоколом про перерахунок пенсії станом на 01.03.2023 року за пенсійною справою №2010004002. Також суд апеляційної інстанції врахував, що право позивача на отримання пенсії з урахуванням щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбаченої пунктом 1 постанови № 713, захищено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі №520/16838/23 (набрало законної сили 28.03.2024 року), яким, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 01.07.2021 року щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000 грн згідно постанови № 713 з урахуванням раніше виплачених сум. Окрім того, зі змісту протоколу про перерахунок пенсії станом на 01.03.2023 року за пенсійною справою №2010004002 апеляційним судом встановлено, що позивачу нараховано основний розмір пенсії з урахуванням щомісячної доплати до 2000 відповідно до постанови №713 (згідно рішення суду) - 2000,00 грн. Підсумок пенсії (з надбавками) - 18300,39 грн. Також з вказаного протоколу встановлено, що пенсія позивачу обчислюється у розмірі 71% грошового забезпечення. Як уже було зазначено, в обґрунтування права на касаційне оскарження скаржник також вказує, що ця справа має для нього виняткове значення. Разом з цим Суд зазначає, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником, має особливе значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання. Суд наголошує, що скаржник зобов`язаний довести особливу важливість чи специфічність значення цієї справи для цього. Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків. Таким чином, подана касаційна скарга не містить належним чином обґрунтованих випадків, зазначених у пункті 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження. Також в касаційній скарзі в обґрунтування пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України заявник зазначає про необхідність відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 07.06.2024 у справі № 420/25804/23, від 13.06.2024 у справі №120/14637/23, від 20.06.2024 року у справі №420/23990/23, від 21.06.2024 у справі №620/13042/23, від 09.07.2024 року у справі № 120/13867/23, від 16.07.2024 року у справі № 480/9389/23, від 31.07.2024 року у справі № 380/27728/23, від 22.08.2024 у справі №420/2383/24 та №600/4977/23, від 10.09.2024 у справі №420/35756/23, від 12.09.2024 у справі №380/25970/23 щодо обмеження розміру збільшення перерахунку пенсії відповідно до постанови № 168 розміром 1500,00 гривень. Так, пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено можливість оскарження судових рішень в касаційному порядку у разі, якщо заявник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Суд звертає увагу на те, що відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, провадження №11-377апп18). Тобто у касаційній скарзі скаржник має зазначити, що існуючий висновок Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах потребує видозміни, від нього слід відмовитися або ж уточнити, модифікувати певним чином з урахуванням конкретних обставин його справи. Сама ж по собі вмотивованість такого клопотання скаржника оцінюється судом касаційної інстанції при застосуванні наведеного процесуального фільтру під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі. Разом з тим доводи касаційної скарги в цій частині фактично зводяться до незгоди з ухваленим рішенням, переоцінки встановлених судом обставин та досліджених ним доказів, що виходить за межі касаційного перегляду, які визначені статтею 341 КАС України. Суд указує, що причинами для відступу від висловленого раніше висновку можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, помилковість, незбалансованість, неузгодженість); зміни суспільного контексту, через які застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку суспільних відносин в певній сфері або їх правового регулювання. З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд має мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід має очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання. Водночас скаржник лише цитує норми законодавства, які застосовані у постановах Верховного Суду, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини четвертої статті 328 КАС України. Інших обґрунтувань щодо наявності підстав касаційного оскарження у справах, які розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до статті 328 КАС України скаржник не зазначив. Враховуючи те, що касаційна скарга подана на рішення у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження, без наведення достатніх обґрунтувань підстав для касаційного оскарження передбачених пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою слід відмовити. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Також, колегія суддів не приймає до уваги посилання скаржника у касаційній скарзі на рішення Київського окружного адміністративного суду від 09.01.2024 у справі №320/8511/23, яким позов задоволено частково та визнано нечинними в абзаці першому пункту 2 та абзац 2 пункту 10 Постанови №168, оскільки постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2024 скасовано вказане рішення суду першої інстанції в частині та винесено нову постанову, якою відмовлено в задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та нечинним абзацу 2 пункту 10 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року № 168 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" щодо визначення розміру збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктами 1-7 цієї постанови, який не може перевищувати 1500 гривень. Стосовно клопотання ОСОБА_1 про передачу цієї справи № 520/19541/24 на розгляд Великої палати Верховного Суду, колегія суддів звертає увагу, що за приписами частини п`ятої статті 346 КАС України Суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики. Таким чином, справа передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду у разі відкриття касаційного провадження у справі судом касаційної інстанції та виявлення в ході розгляду касаційної скарги підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, передбачених статтею 346 КАС України. Зважаючи на те, що скаржнику відмовлено у відкритті касаційного провадження, клопотання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду колегія суддів не вирішує. Керуючись приписами статей 12, 328, 333, 355, 359 КАС України, Суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15.10.2024 у справі № 520/19541/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати в порядку, встановленому статтею 251 КАС України. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не оскаржується. Суддя - доповідач: В. М. Бевзенко Судді: С. М. Чиркін В. М. Шарапа