Постанова Дніпровський апеляційний суд № 185/1325/24

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/8121/24 Справа № 185/1325/24 Суддя у 1-й інстанції - Врона А. О. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 жовтня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А. суддів Макарова М.О., Свистунової О.В. за участю секретаря Попенко Ю.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві, - В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про відшкодування моральної шкоди заподіяної ушкодженням здоров`я на виробництві. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що він має 23 роки 10 місяців 3 дні загального страхового стажу, з них 18 років 6 місяці 8 днів у шкідливих підземних умовах праці у відповідача. На виробничо-структурних підрозділах підприємства ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля він працював з повним робочим днем під землею в шкідливих умовах, що і призвело до того, що позивач захворів на професійні захворювання. 08 травня 2014 року його було звільнено відповідачем (роботодавцем) із займаної посади за ч.2 ст.40 КЗпП України, у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. Згідно з довідками Медико-соціальної експертної комісії за професійними захворюваннями первинно від 18 грудня 2014 року серія 10 ААГ № 017478 та серія 12 ААА №004204, позивачу встановлено 50 % втрати працездатності - (30% - радикулопатія попереково-крижова L4 L5 S1 переважно справа, стійкий виражений больовий та м`язово-тонічний синдром та статико-динамічні порушення; 5 %- деформуючий артроз колінних ПФ другого ст., деформуючий артроз ліктьових (ПФ першого - другого ст.) суглобів, двобічний плечелопатковий періартроз (ПФ другого ст.), зі стійким больовим синдромом; 10% - хронічне обструктивне захворювання легень першої ст., ( пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії, ЛН першого ст.; 5% - нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху) та повторно 5% по виробничій травмі від 07.04.2009 року за актом Н1 № 3; 10 % по виробничій травмі за актом Н1 № 11 від 31 липня 2011 року, що сукупно становить 65 % втрати професійної працездатності. Позивач зазнав зменшення обсягу трудової діяльності, у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями за роки трудової діяльності в відповідача. Саме роботодавцем, тобто відповідачем позивача звільнено з займаної посади за станом здоров`я. Внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На даний час самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес та депресію. Окрім того всього, позивач тепер час від часу вимушений проходити курси лікування, медичні огляди та обстеження, відновлювальні процедури, переносити щоденний фізичний біль та моральні переживання, позбавлений нормальних життєвих зв`язків, у зв`язку з тим, що наслідки отриманого на виробництві професійного захворювання обмежують його життєву активність і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, у зв`язку з чим позивач не може вести повноцінний спосіб життя, відчуває фізичні страждання, психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, що негативно позначалося і позначається на його душевному та фізичному стані. У зв`язку з вказаним хронічним професійним захворюванням порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. На даний час самопочуття не поліпшується, негативні зміни у житті позивача є незворотними, усвідомлення чого, завдає душевного болю та страждань ще більше позивачеві. Це природно та цілком нормально, що перелічені негативні явища не можуть не викликати перeживaння, страждання, стрес, депресію в людини, що і сталося з позивачем. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Позивач, вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. На підставі викладеного ОСОБА_2 просив суд стягнути з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на його користь в якості відшкодування моральної шкоди у зв`язку з отриманим професійним захворювання суму грошових коштів у розмірі 255 600 грн., без відрахування податків та інших обов`язкових платежів. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 Стягнуто з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 130 000 грн без відрахування утримання податку та обов`язкових платежів. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля на користь держави судовий збір у розмірі 1300 грн. В апеляційній скарзі ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля просять рішення суду від 28 травня 2024 року змінити, зменшивши розмір моральної шкоди, що підлягає стягненню на користь позивача у зв`язку з ушкодженням здоров`я до 65 000 грн., та розмір судового збору на користь держави до 1073 грн. 60 коп., посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав. Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Згідно ст. 4 Закону України Про охорону праці, державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Статтею 153 Кодексу законів про працю України встановлено, що забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Відповідно до вимог статті 173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку. Згідно статті 237-1 КЗпП України, відшкодування шкоди власником, або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у тому числі у фізичному болю та стражданнях, яких зазнала особа у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Згідно з ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом. У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності. Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № 1-рп/2004, моральна шкода потерпілого від нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання полягає, зокрема, у фізичному болю, фізичних та душевних стражданнях, яких він зазнає у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Ушкодження здоров`я, заподіяні потерпілому під час виконання трудових обов`язків, незалежно від ступеня втрати професійної працездатності спричиняють йому моральні та фізичні страждання. У випадку каліцтва потерпілий втрачає працездатність і зазнає значно більшої моральної шкоди, ніж заподіяна працівникові, який не втратив професійної працездатності. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 жовтня 2008 року №20-рп/2008, громадянам надано право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника, або уповноваженого ним органу (роботодавця). За таких обставин, з огляду на вищезазначені норми Законів, судом встановлено що позивачу спричинено моральну шкоду, у зв`язку з ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у позивача хронічного професійного захворювання. Право на компенсацію за моральну шкоду, виникає у особи з дня встановлення йому стійкої втрати працездатності вперше висновком медико-соціальної експертної комісії (дана правова позиція знайшла своє відображення в постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 травня 2016 року по справі № 6-3149цс15). У справі встановлено, позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля та має 23 роки 10 місяців 3 дні загального страхового стажу, з них 18 років 6 місяці 8 днів у шкідливих підземних умовах праці з повним робочим днем під землею у відповідача (а.с.45-49). 08 травня 2014 року позивач ОСОБА_1 був звільнений у зв`язку з виявленою невідповідністю працівника займаній виконуваній роботі внаслідок стану здоров`я, що перешкоджає продовженню роботи на підставі п.2 ст.40 КЗпП України (а.с.45-49). На підставі висновку комісії згідно акту форми Н-1 про нещасний випадок, що стався 05 квітня 2009 року о 19 годині 15 хвилин від 07 квітня 2009 року ВСП Шахта Західно-Донбаська ВАТ ДТЕК Павлоградвугілля нещасний випадок є пов`язаним з виробництвом (а.с.29). Згідно акту №3 від 07 квітня 2009 року за формою Н-1, ОСОБА_1 прохідник ВСП Шахта Західно-Донбаська ВАТ ДТЕК Павлоградвугілля, причиною нещасного випадку є: відсутність зрошення на комбайні КСП-32, внаслідок чого було сильно запилена виробка (погана видимість). 2.Несправність головного світильника у потерпілого відсутність далекого світла.

3. Відсутність контролю зі сторони гірничого майстра зміни за справністю системи зрошення комбайну КСП-32 (а.с.27, 28). На підставі висновку комісії згідно акту форми Н-1 про нещасний випадок, що стався 29 липня 2011 року о 09 годині 30 хвилин від 31 липня 2011 року ВСП Шахта Західно-Донбаська ВАТ ДТЕК Павлоградвугілля нещасний випадок є пов`язаним з виробництвом. Складено акт за формою Н-1 та взято його до обліку (а.с. 25). Згідно акту №11 від 31 липня 2011 року за формою Н-1 ВСП Шахта Західно-Донбаська ВАТ ДТЕК Павлоградвугілля, ОСОБА_1 прохідник дільниці ПР-3, який порушив п.2.2 Інструкції №4 з охорони праці, безпечному виконанню робіт і поведінки в шахті провідника - прибув на безпосереднє місце роботи, прохідник повинен перевірити стан кріплення виробки відповідно вимогам Закону України Про охорону праці (а.с.24) Згідно з медичним висновком лікарсько-експертної комісії ДУ Український науково-дослідний інститут промислової медицини від 23 жовтня 2014 року, протокол №1740, позивачу було встановлено професійні захворювання: радикулопатія п/крижова L4, L5, S1 переважно справа, стійкий виражений больовий, м`язово-тонічний синдроми та статико-динамічні порушення; деформуючий артроз колінних суглобів, ПФ другого ступеню, деформуючий артроз ліктьових суглобів, ПФ першого-другого ступеню, двобічний плечелопатковий періартроз, ПФ другого ступеню, зі стійким больовим синдромом. Хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії ( пиловий бронхіт першої стадії, емфізема легень першої стадії). Легенева недостатність першого ступеню. Нейросенсорна приглухуватість першого ступеня (з легким зниженням слуху) (а.с.30, 31). Згідно з п.12 Акту розслідування хронічного професійного захворювання від 13 листопада 2014 року загальний стаж роботи ОСОБА_1 за професією прохідник 5 розряду з повним робочим днем у шахті 21 рік 7 місяців 15 днів у цеху в умовах впливу шкідливих факторів (а.с. 42). Згідно з п.13 вказаного Акту, висновок про наявність шкідливих умов праці перевантаження, пил, шум. Згідно з п.16 Акту професійне захворювання виникло за таких обставин тривала дія шкідливих факторів виробничого середовища на організм робочого, недосконалість технологічних процесів. Відповідно до п.17 Акту причинами виникнення професійного захворювання є: показники важкості праці: робоча поза з вимушеними нахилами тулубу уперед під кутом >300 більше 30 разів за зміну, маса вантажу, що постійно підіймається та переміщується вручну 60 кг, фізичне динамічне навантаження при загальному навантаженні за участю м`язів рук тулуба, ніг до 61600, величина статичного навантаження за зміну двома руками за участю м`язів тулуба та ніг становила >200000; Запиленість повітря робочої зони: в концентрації 121,99 мг/м3 при ГДК 2,0 мг/м3, діяв впродовж 95% змінного часу. Шум: еквівалентний рівень становив 92 дБ при ГДР 80дБ (а.с. 42). Згідно виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 10 ААА №000621 від 18 січня 2010 року, ОСОБА_1 первинно визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках 10% з 10 листопада 2009 року у зв`язку з актом №3 від 05 квітня 2009 року (а.с.79). Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10 ААГ №017478 від 18 грудня 2014 року, виданої Міжрайонною Павлоградською МСЕК, ОСОБА_1 первинно встановлена третя група інвалідності, внаслідок професійного захворювання, з 11 грудня 2014 року до 15 грудня 2015 року (а.с.41). Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА № 004204 від 18 грудня 2014 року, виданої Міжрайонною Павлоградською МСЕК, ОСОБА_1 , первинно-повторно встановлена третя група інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 65% із них: 30 % - радикулопатія, 5% - туговухість, 10% - ХОЗЛ, 5% - ДПЛ первинно; 5% - акт Н-1 №3 від 07 квітня 2009 - повторно, 10% - акт Н-1 №11 від 31 липня 2011 року - повторно з 11 грудня 2014 року до 01 січня 2016 року (а.с.41). Згідно довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12ААБ №204330 від 18 грудня 2018 року, виданої Міжрайонною Павлоградською МСЕК, позивачу ОСОБА_1 повторно встановлена третя група інвалідності, внаслідок професійного захворювання, з 01 січня 2019 року до безстроково (а.с.39). Згідно довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках, потреби у наданні медичної та соціальної допомоги серії 12ААА від 18 грудня 2018 року, виданої Міжрайонною Павлоградською МСЕК, ОСОБА_1 , повторно встановлена третя група інвалідності, ступінь втрати професійної працездатності у відсотках: 65% із них: 30 % - радикулопатія, 5% - ДПЛ, 10% - ХОЗЛ, 5% - туговухість, 5% - акт Н-1 №3 від 07.04.2009, 10% - акт Н-1 №11 від 31 липня 2011 року з 01 січня 2019 року безстроково (а.с.40). Таким чином, внаслідок тривалої дії шкідливих факторів на робочому місці позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність, має інвалідність третьої групи, втратив 65% за профзахворюваннями професійної працездатності, що порушило нормальні життєві зв`язки позивача, позивач позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічного професійного захворювання, позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Внаслідок отримання хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, позивач постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах. На теперішній період часу самопочуття позивача не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає позивачу душевного болю та страждань. Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. 23 травня 2020 року набрали чинності зміни до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів податком на доходи фізичних осіб, внесені Законом України від 16 січня 2020 року 466-ІХ Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві. Згідно підпункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом. Право позивача на відшкодування моральної шкоди відповідачем виникло з дня первинного встановлення йому висновком МСЕК стійкої втрати працездатності 18 січня 2010 року. Отже, позивачу ОСОБА_1 спричинено моральну шкоду, встановлено трудове каліцтво у період перебування у трудових відносинах з відповідачем ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля18 січня 2010 року - дата встановлення висновком МСЕК непрацездатності у період роботи у відповідача, тобто до набрання чинності нової редакції ст.164.2.14 Податкового кодексу України. Таким чином, враховуючи глибину фізичних та моральних страждань позивача, неможливість відновлення попереднього фізичного стану, тяжкість і незворотність змін у буденному житті, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 130 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди без утриманням з цієї суми передбачених законом податків та обов`язкових платежів, та такий розмір буде достатнім та необхідним, врахувавши, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення. Доводи апеляційної скарги ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля стосовно неповного з`ясування судом обставин у справі незаконності та необґрунтованості рішення суду є безпідставними. Доводи апеляційної скарги ПрАТ ДТЕК Павлоградвугілля про наявність підстав для зменшення розміру відшкодування моральної шкоди до 65 000 грн. є необґрунтованими належними доказами у справі. Приведені в апеляційній скарзі інші доводи зводяться до тлумачення діючого законодавства, незгоди з рішенням суду, переоцінки висновків рішення суду та не спростовують правильність рішення суду першої інстанції. Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства ДТЕК Павлоградвугілля залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 28 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя І.А.Єлізаренко Судді М.О.Макаров О.В.Свистунова