Постанова 4818 № 631/1543/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 631 / 1543 / 23 Суддя суду 1 інстанції: Трояновська Т.М. Провадження № 33/818/ 1556 /24 Суддя суду апеляційної інстанції: Курило О.М. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2024 року Харківський апеляційний суд у складі: судді судової палати з розгляду кримінальних справ Курила О.М., при секретареві Болотові О.О., без участі особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , без участі його захисника ОСОБА_2 , за умови, що всі учасники належним чином повідомлені про розгляд даної справи і ні від кого з них не надійшло заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи з поважних причин, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові, справу за апеляційною скаргою захисника на постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від «26» 09 2024 року, ВСТАНОВИВ: Короткий зміст рішення суду першої інстанції. Вказаною постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює слюсарем в «ХАРКІВВОДОКАНАЛ», зареєстрований та проживає за адресом: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік та стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 коп. Судом першої інстанції встановлено, що зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 012618, складеного 07 листопада 2023 року поліцейським відділу реагування патрульної поліції Красноградського районного відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Ликовим Дмитром Вікторовичем, судом встановлено, що 07 листопада 2023 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи по вулиці Миру в селі Охоче, Красноградського району, Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкотестеру «Drager» на місці зупинки та проходження медичного освідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Красноградська центральна районна лікарня» відмовився під відеозапис на бодікамеру № 10148775768. Від керування відсторонений, подальший рух заборонений. ОСОБА_1 пояснив, що відмовився під проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, оскільки лікарня далеко знаходилась від місця його проживання, а добиратись потім додому було нічим, враховуючи встановлення комендантської години. ОСОБА_1 вважає, що не повинен був проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, оскільки транспортним засобом не керував. Захисник ОСОБА_1 адвокат Товстик О.М. у судовому засіданні підтримав надані ОСОБА_1 пояснення та вказав, що обставини та суть правопорушення, викладені в протоколі серії ААД №012618, складеного 07 листопада 2023 року, у відношенні ОСОБА_1 , не відповідають дійсним обставинам пригоди та не враховують положення Правил дорожнього руху України, оскільки водій ОСОБА_1 не використовував за призначенням транспортний засіб, тобто не курував ним у стані алкогольного сп`яніння, а лише знаходився біля свого автомобіля в момент приїзду працівників поліції Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області. Адвокат наголосив, що ОСОБА_3 ввів в оману працівників поліції стосовно того, що вони разом з ОСОБА_1 вживали алкогольні напої і що водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. ОСОБА_1 пояснював, що в результаті сильного душевного хвилювання та пережитого стресу він вжив алкоголь вже після зупинки транспортного засобу. На думку суду першої інстанції, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підтверджується в повному обсязі сукупністю доказів, наявних в матеріалах справи, а саме: - в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 012618, складеному 07 листопада 2023 року поліцейським відділу реагування патрульної поліції Красноградського районного відділу поліції Головного управління поліції в Харківській області старшим сержантом поліції Ликовим Д. В., у якому зафіксовано, що 07 листопада 2023 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи по вулиці Миру в селі Охоче, Красноградського району, Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкостестеру «Drager» на місці зупинки та проходження медичного освідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Красноградська центральна районна лікарня» відмовився під відеозапис на бодікамеру № 10148775768. Від керування відсторонений, подальший рух заборонений. Вказаний протокол складений у присутності ОСОБА_1 , та містить його підпис. Крім того, останній своїм коротким особистим підписом підтвердив, що йому були роз`ясненні права та обов`язки, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення та повідомлено про місце розгляду адміністративного матеріалу. При цьому у графі «Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті правопорушення» ОСОБА_1 не зазначив, що з відомостями, наведеними у протоколі про адміністративне правопорушення він не згоден чи те, що транспортним засобом він не керував; - в копіях письмових пояснень ОСОБА_1 від 07 листопада 2023 року, який зазначив, що 07 листопада 2023 року близько 13 години 00 хвилин він в якості водія виїхав на своєму автомобілі марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , з дому, та поїхав на кладовище. По дорозі зустрів знайомого на ім`я ОСОБА_4 , прізвище якого він не пам`ятає, та взявши його в якості пасажира, вони разом поїхали на кладовище. На кладовищі ОСОБА_1 разом з знайомим випили по 100 грам горілки, пом`янули рідних та поїхали у справах ОСОБА_4 . Під час руху між ними виник конфлікт. Коли ОСОБА_1 зупинив автомобіль, ОСОБА_4 вийшов з нього та схопивши каміння, кинув його в лобове скло, потім рукою розбив бокове скло автомобіля. Після чого ОСОБА_1 викликав працівників поліції; - в копіях письмових пояснень ОСОБА_3 від 07 листопада 2023 року, з яких вбачається, що 07 листопада 2023 року близько 14 години 30 хвилин він йшов по вулиці Миру коли до нього під`їхав автомобіль марки «ВАЗ 2106», державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . Останній запропонував підвести ОСОБА_3 до магазину на що він погодився. Під`їхавши до магазину чоловіки купили 0,5 літра горілки, випили по 100 грам, сіли до автомобіля та поїхали на кладовище пом`янути своїх рідних і близьких. На кладовищі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 допили горілку, яка залишилась у пляшці, сіли до автомобіля та поїхали. По дорозі додому ОСОБА_1 почав згадувати старі образи і схопивши ніж хотів вдарити ОСОБА_3 , на що останній схопив його руку та дав йому ляпас й вискочив через задні пасажирські двері, оскільки передні не відчинялись. ОСОБА_1 хотів залишити місце події, але ОСОБА_3 його зупинив, розбивши лобове скло транспортного засобу. Після чого ОСОБА_1 зупинив автомобіль та зачинився в ньому, тоді ОСОБА_3 розбив йому бокове скло водійських дверей, щоб він не зміг нікуди поїхати. Через деякий час ОСОБА_1 вийшов зі свого автомобіля і викликав працівників поліції. Поки вони чекала на приїзд працівників поліції, ОСОБА_1 неодноразово намагався поїхати з місця події, але ОСОБА_3 йому перешкоджав; - в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, що є додатком 2 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 10 розділу ІІ), складеним інспектором відділу реагування патрульної поліції Красноградського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області 07 листопада 2023 року, відповідно до якого у зв`язку із виявленими ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Аlcotest 6820» АRLH-0150 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відмовився; - в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 1 до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 8 розділу ІІ)), який є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 012618, з кого убачається, що 07 листопада 2023 року о 17 годині 40 хвилин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за результатами виявлених ознак алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода, направлявся для медичного огляду до Комунального некомерційного підприємства «Красноградська центральна районна лікарня», від огляду відмовився. Таким чином, суд першої інстанції визнав ОСОБА_1 винним в порушенні вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції захисник ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу разом із запереченнями, яка містить прохання про скасування постанови Нововодолазького районного суду Харківської області від «26» 09 2024 року та закрити провадження у справі. Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги апелянт вказує, що постанова винесена із істотними порушеннями норм матеріального та процесуального права. Крім того, апелянт зазначає, що водій ОСОБА_1 вживав спиртні напої лише після зупинки транспортного засобу, а свідки події: ОСОБА_3 не допитаний, а його пояснення в матеріалах справи є сумнівними. Крім того, зазначено, що громадянин ОСОБА_3 оговорив водія ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції не правильно встановив обставини справи. Враховуючи вищевикладене, апелянт вважає постанову незаконною та просить її скасувати. Позиції учасників апеляційного провадження В судове засідання суду апеляційної інстанції водій ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи повісткою від 15 10 2024 року, жодних заяв чи клопотань до канцелярії Харківського апеляційного суду до початку судового засідання не надходило. Мотиви прийняття рішення судом апеляційної інстанції. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням пункту 1 статті 6 даної Конвенції. Верховним Судом в пункті 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Апеляційний суд завчасно повідомляв ОСОБА_1 та його захисника про дату, час і місце судового засідання, жодних заяв про перенесення розгляду справи не надали. При розгляді справ даної категорії явка учасників при апеляційному перегляді не є обов`язковою. У відповідності до ч.6 ст. 294 КУпАП неявка в судове засідання осіб, які беруть участь у провадженні не є перешкодою для розгляду справи. Виходячи з цього судом апеляційної інстанції прийнято рішення про розгляд справи за відсутності правопорушника та його захисника. Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. При розгляді справи про адміністративне правопорушення суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, повинен належним чином з`ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті. Постанова судді, згідно ст.283 КУпАП, має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах. Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості. Ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу. Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складений уповноваженою особою, з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП. Процедура проведення поліцейським огляду водія на стан алкогольного сп`яніння відповідає вимогам Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства Внутрішніх справ України та Міністерством охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року. Відповідно до положень п.2 розділу І зазначеної інструкції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Судовим розглядом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №012618 07 листопада 2023 року близько 16 години 30 хвилин, перебуваючи по вулиці Миру в селі Охоче, Красноградського району, Харківської області, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ 21061», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, невнятна мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою алкостестеру «Drager» на місці зупинки та проходження медичного освідування у Комунальному некомерційному підприємстві «Красноградська центральна районна лікарня» відмовився під відеозапис на бодікамеру № 10148775768. Від керування відсторонений, подальший рух заборонений. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення, своїми діями ОСОБА_1 порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, за що передбачена відповідальність за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Суд ставиться критично до пояснень в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_2 щодо відсутності доказів керування транспортним засобом ОСОБА_1 зважаючи на наступне. При дослідженні відеозапису, що долучений до матеріалів справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 та пасажир ОСОБА_3 їхали із кладовища та в процесі поїздки сталася сутичка, після якої були викликані працівники поліції. При спілкуванні із працівниками поліції водій ОСОБА_1 підтвердив, що перебував за кермом автомобіля та, виявивши ознаки алкогольного сп`яніння, працівники поліції запропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння. Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена положеннями статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, а також «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 № 1103. Частинами 2 та 3 статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення чітко визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. На фрагменті відео на 19 год 19 хв. 00 сек. водій ОСОБА_1 відмовляється від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та у лікаря нарколога, аргументуючи тим, що далеко їхати. Додатково суд апеляційної інстанції не вбачає підтвердження аргументів сторони захисту щодо вживання спиртних напоїв водієм ОСОБА_1 , коли останній чекав працівників поліції. Статтею 266 КУпАП визначений порядок проведення огляду на стан сп`яніння. При цьому, огляд водія на стан алкогольного сп`яніння, - проводиться на місці зупинки за допомогою технічних пристроїв чи у закладі охорони здоров`я. Відповідно до п.12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п.4 Розділу І цієї інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Відповідно до п. 7,12 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі Інструкція), установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові. У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Тобто в цьому випадку працівникам поліції достатньо наявності підстав вважати особу такою, що можливо перебуває у стані сп`яніння, що в свою чергу обумовлює законність вимоги поліцейських пройти відповідний огляд в медичному закладі. Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 складався саме внаслідок відмови останнього від проходження огляду на стан сп`яніння, а саме порушення вимог п.п.2.5 ПДР. При дослідженні пояснень свідка ОСОБА_3 суд апеляційної інтанції не вбачає розбіжностей із іншими наявними доказами, що підтверджують вину водія ОСОБА_1 , тому суд ставиться критично до пояснень захисника, що свідок ОСОБА_3 мав намір оговорити водія ОСОБА_1 . Враховуючи викладене, підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні, у зв`язку з чим, апеляційний суд вбачає у діях ОСОБА_1 свідоме ігнорування ПДР України, що свідчить про умисний характер вчиненого ним правопорушення, відповідно до ст. 10 КУпАП. Всі зібрані у справі про адміністративне правопорушення докази апеляційний суд визнає належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам ст. 251 КУпАП. Інші підстави, які б свідчили про відсутність складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП в діях ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не зазначено й під час апеляційного перегляду справи не встановлені. У рішенні ЄСПЛ № 980_360 по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» від 21 01 1999 вказується, що у рішеннях судів та трибуналів мають належним чином пояснюватися підстави, на яких ці рішення ґрунтуються. Ступінь суворості цієї вимоги може бути різною залежно від характеру рішення, і він має визначатися, виходячи із обставин справи. Однак, хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. З вище зазначеного випливає, що інші доводи та пояснення апелянта в апеляційній скарзі є безпідставними та не обґрунтованими. З урахуванням викладеного, суд обґрунтовано дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної небезпеки - дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров`ю, тяжкість ймовірних наслідків, призначив адміністративне стягнення в межах санкції вказаної статті. Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. Керуючись ст.ст. 1,7,25,33,38,294,295 КУпАП, суд ПОСТАНОВИВ : Постанову Нововодолазького районного суду Харківської області від «26» 09 2024 року по справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишити без змін. Апеляційну скаргу захисника, - залишити без задоволення. Оскарження даної постанови в касаційному порядку у відповідності до ст. 294 КУпАП не передбачено. Суддя Харківського апеляційного суду О.М.Курил