Постанова 4817 № 601/2319/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 601/2319/24Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М. Провадження № 33/817/768/24 Доповідач - Ваврів І.З. Категорія - ч.1 ст. 130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 30 жовтня 2024 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Ваврів І.З. з участю: особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ; - захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, адвоката Сідорова В.М. розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , адвоката Сідорова В.М. на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024 року, в с т а н о в и в: Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і застосовано відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (дві тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (тридцять чотири тисячі) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Як визнав суд, 28.07.2024 о 15 годині 28 хвилин в м. Почаєві по вул. Польовій, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольцваген Кадді» із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Тобто водій від огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820», відмовився, від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я в установленому законодавством порядку відмовився. Від керування т/з відсторонений. Чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР відмова особи, яка керує т/з від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвокат Сідоров В.М. вважає, оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, без належного встановлення обставин справи. В обґрунтування своїх доводів зазначає, що транспортний засіб марки «Фольцваген Кадді» зупинено працівниками поліції без належних на те підстав, всупереч положенням ст.35 ЗУ Про національну Поліцію, та те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази в контексті ст.251 КУпАП, які б свідчили про наявність підстав у працівників поліції для зупинки транспортного засобу. Зазначає, що підстав для проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння у працівників поліції не було, а також поліцейськими не названо йому ознак алкогольного сп`яніння, що є порушенням п.2 Розділу І Інструкції №1452/73. Апелянт вказує, що у матеріалах справи відсутні докази, що підтверджують відмову ОСОБА_1 від огляду на місці зупинки та в медичному закладі. На переконання захисника, долучені до матеріалів справи відеозаписи не є безперервними та мають інтервали часу, що не дають можливості об`єктивно оцінити дії ОСОБА_1 і спростовує твердження про його відмову від проходження огляду. Звертає увагу суду, що в матеріалах справи відсутні документи, що підтверджують факт відсторонення ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що є обов`язковою умовою у разі підозри на стан сп`яніння. Вважає, що відсутність таких документів свідчить про неналежне виконання працівниками поліції своїх обов`язків і є підставою для визнання протоколу про адміністративне правопорушення недопустимим доказом. Також зазначає, що працівники поліції під час складання протоколу щодо відмови водія від проходження огляду на стан сп`яніння не залучалось двох свідків, а тому працівники поліції повинні були складати протокол в присутності двох свідків. Просить скасувати постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 і закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП. Заслухавши особу, яку притягнуто до до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника Сідорова В.М., які повністю підтримали подану апеляційну скаргу та, з наведених у ній мотивів, просять скасувати постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024 р. та закрити провадження у справі; дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що слід відмовити у задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступного. Аналіз матеріалів справи та безпосередньо рішення місцевого суду, яке оскаржується апелянтом, дає підстави для висновку, що суд, розглядаючи дану справу, дотримався положень статей 245, 280 КУпАП, відповідно до яких провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи в учиненні адміністративного правопорушення. Винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду доказами. Так, відповідно до п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою вставлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №450690 від 28 липня 2024 року, 28.07.2024 о 15 годині 28 хвилин в м. Почаєві по вул. Польовій, 1, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Фольцваген Кадді» із явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів, тремтіння пальців рук. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Тобто водій від огляду на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Алкотест Драгер 6820», відмовився, від проходження огляду в найближчому закладі охорони здоров`я в установленому законодавством порядку відмовився. В протоколі про адміністративне правопорушення, який був предметом розгляду суду, зазначено про роз`яснення ОСОБА_1 його прав, передбачених ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП. Цей документ був предметом розгляду у суді першої інстанції та отримав належну правову оцінку з якою суд апеляційної інстанції погоджується. Вказаний протокол відповідає вимогам ст.ст.254, 256 КУпАП, складений уповноваженою на те особою, визначеною ст.255 КУпАП, а наведені у ньому обставини об`єктивно стверджуються іншими доказами, дослідженими судом по справі. Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Як слідує з матеріалів справи, одним з таких доказів, яким обґрунтовано винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є відеозапис з відеореєстратора службового автомобіля та нагрудних камер працівників патрульної поліції. Так, оглянутим в судовому засіданні відеоматеріалом, встановлено, що транспортний засіб марки «Фольцваген Кадді», під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками патрульної поліції за порушення ПДР, а саме водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, не був пристебнутий ременем пасивної безпеки, не пред`явив для перевірки посвідчення водія та технічний паспорт, а також під час зупинки т/з не увімкнув сигналу аварійної сигналізації. Також в матеріалах справи міститься копія постанови серії ББА №614422 від 28.07.2024 року про накладення адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 за ч.1 ст.126, ч.ч. 2, 5 ст.121 КУпАП. Тому, стверджувати про безпідставність зупинки працівниками поліції транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , як про це зазначає апелянт в апеляційній скарзі, апеляційний суд підстав не вбачає. Разом з тим, апеляційний суд звертає увагу на те, що причина зупинки транспортного засобу працівниками поліції не впливає на обставини, які складають об`єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та не можуть свідчити про безпідставність складання протоколу про адміністративне правопорушення за вказаною статтею. Також відеозаписом з нагрудних камер поліцейських зафіксовано, що після зупинки транспортного засобу поліцейським повідомлено водієві ОСОБА_1 про наявні у нього ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю із порожнини рота, порушення мови, а також тремтіння пальців рук), після чого запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння безпосередньо на місці (файл:00000_00000020240728153604_0006А;час:15:39:29;дата:2024/07/28), після чого запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння безпосередньо на місці, від чого ОСОБА_1 відмовився і йому було запропоновано пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я, від чого ОСОБА_1 також відмовився, після чого відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП. Апеляційний суд звертає увагу на те, що пропозиція працівників патрульної поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння була неодноразовою і зрозумілою, а відмова ОСОБА_1 від проходження огляду була очевидною, тобто такою, яка не викликала сумніву щодо її дійсності. Крім цього, твердження захисника з приводу того, що жодної ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не було, апеляційний суд вважає непереконливими, оскільки з матеріалів відеофіксації вбачається, що коли транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений, останній за зовнішніми ознаками перебував у нетверезому стані, що проявлялось у нечіткій мові. Таким чином, у працівників поліції були законні підстави запропонувати водієві ОСОБА_1 , відносно якого виникла підозра, що він перебуває у стані сп`яніння, пройти огляд на виявлення такого стану, у передбачений законом спосіб. Апеляційний суд зазначає, що відеозаписом об`єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення у об`ємі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Той факт, що порушено безперервність відеозаписів долучених до матеріалів справи, що на думку захисту є недопустимим доказом, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки відеозаписом чітко зафіксовано виявлене працівниками поліції правопорушення, а саме відмова водія транспортного засобу, у якого наявні ознаки алкогольного сп`яніння, відповідно до встановленого порядку, пройти огляду на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я. Наведені апелянтом міркування з цього приводу носять суб`єктивний характер і не підтверджені доказами, які б з технічної точки зору могли поставити під сумнів достовірність проведеного відеозапису. Доводи апеляційної скарги у частині того, що працівниками поліції не були залучені свідки під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, не заслуговують на уваги, оскільки частиною 2 статті 266 КУпАП передбачено, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. В даному випадку відеозаписи зі спеціальних технічних засобів нагрудних бодікамер, додані до матеріалів справи (а. с. 9). Те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, на що звертається увагу в апеляційній скарзі, жодним чином не спростовує безпосередньо самого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі, що доведено судом належними та допустимими доказами. Аналіз матеріалів провадження дає підстави для висновку, що дії працівників поліції щодо фіксації правопорушення, вчиненого ОСОБА_1 узгоджуються з вимогами ст.266 КУпАП та приписами Інструкції Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р № 1452/735 та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 року № 1376. Відповідно до п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Таким чином, даних вимог Правил дорожнього руху ОСОБА_1 не виконав, зокрема, від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки та в медичному закладі останній категорично відмовився, чим порушив пункт 2.5 Правил дорожнього руху. Тому, доводи апеляційної скарги про незаконність та необґрунтованість постанови суду першої інстанції у зв`язку з неповнотою судового розгляду, а також порушенням норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд визнає такими, що спрямовані виключно на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Апеляційний суд також звертає увагу, що у рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП однією з підстав адміністративної відповідальності за даною правовою нормою є відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції. Таким чином, виходячи з аналізу доказів досліджених судом першої інстанції та перевірених під час апеляційного розгляду матеріалів справи, висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення та кваліфікація його дій за ч.1 ст.130 КУпАП є правильним. Жодних аргументованих доводів, які б викликали сумніви у об`єктивності оцінки доказів зроблених судом першої інстанції на підставі вищевказаних матеріалів справи, апелянтом не надано і не здобуто таких в процесі апеляційного розгляду. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено. Адміністративне стягнення на ОСОБА_1 накладено у відповідності до вимог ст.33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого ним правопорушення, особи правопорушника, ступеню його вини та інших обставин справи. З урахуванням наведеного, приходжу до висновку, що постанова Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024 року відносно ОСОБА_1 є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, не вбачаю. Керуючись ст.294 КУпАП, п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, адвоката Сідорова В.М. залишити без задоволення, а постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 30 вересня 2024 року щодо ОСОБА_1 без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя