Постанова Черкаський апеляційний суд № 703/2938/24

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/477/24 Справа № 703/2938/24 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Прилуцький В. О. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 жовтня 2024 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю правопорушника ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2024 року, якою - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , - визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. в с т а н о в и в : Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 о 09 год. 15 хв. 04 червня 2024 року по вул. О. Гончара в м. Сміла керував транспортним засобом ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2024 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, правопорушник ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить:

1. Скасувати постанову Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2024 року відносно ОСОБА_1 ..

2. Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу правопорушення. Вважає, що зазначена постанова винесена без дотримання вимог законну, без всебічного розгляду матеріалів справи. Вказує, що працівники поліції зупинили його безпідставно, порушуючи ст.. 35 «Про Національну поліцію». Крім того в протоколі теж не зазначено причину зупинки. Вказує, що той факт, що працівниками поліції належним чином не зафіксовано факту порушення водієм ПДР України, то вимога до пред`явлення водієм посвідчення є незаконною. Наголошує, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння. Вказує, що за станом свого здоров`я, йому необхідно вживати визначену лікарем дозу ліків, тому «мета дон» в його випадку є не наркотичною речовиною, а ліками, які йому необхідні для життя. Суд першої інстанції проігнорував його докази на порушення його прав, мотивуючи це тим, що це не є предметом розгляду за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 , який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 о 09 год. 15 хв. 04 червня 2024 року по вул. О. Гончара в м. Сміла керував транспортним засобом ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП. Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами: - даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 493564 від 04.06.2024 року, де зазначено, що ОСОБА_1 о 09 год. 15 хв. 04 червня 2024 року по вул. О. Гончара в м. Сміла керував транспортним засобом ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя). Від проходження медичного огляду на виявлення стану наркотичного сп`яніння в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1); - даними рапорту-повідомлення зі служби 102 від 04.06.2024, де зазначено, що 04.06.2024 року о 09:15 год., за адресою: м. Сміла, вул.. О.Гончара, 15, працівниками поліції був зупинений автомобіль ВАЗ 211040 д.н.з. НОМЕР_2 , водій з ознаками наркотичного сп`яніння. (а.с.2); - даними направленням на огляд водія транспортного засобу водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знищують увагу та швидкість реакції, щодо ОСОБА_1 , де зазначено, що останній мав ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя. Від проходження освідування водій відмовився.(а.с.3); - даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.8). Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невизнання ОСОБА_1 своєї вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані наркотичного сп`яніння, відмову від проходження освідування у встановленому законом порядку та не звільняють його від відповідальності за скоєне. Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв`язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису. Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 493564 від 04.06.2024 року, даними рапорту-повідомлення зі служби 102 від 04.06.2024, даними направленням на огляд водія транспортного засобу водіїв з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знищують увагу та швидкість реакції, щодо ОСОБА_1 , даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що працівники поліції підійшовши до ОСОБА_1 та повідомили йому, що в нього наявні ознаки наркотичного сп`яніння та запропонували проїхати разом із ними до медичного закладу для визначення стану сп`яніння. ОСОБА_1 повідомив, що він перебував на замісній терапії та вживав лікарській засоби, які містять в собі наркотичні речовини. Однак повідомив, що близько місяця тому вже знявся із програми по замісній терапії та протягом останніх 4 днів не вживав препаратів, що містять наркотичні речовини. Повідомив, що відмовляється їхати до медичного закладу для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, оскільки вважає, що в нього відсутні ознаки наркотичного сп`яніння та працівники поліції незаконно складають відносно нього протокол. Отже з відеозапису, доданого до матеріалів справи, вбачається, що водій ОСОБА_1 не виконав вимоги п. 2.5 ПДР України та відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-УІІІ поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення. Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Доводи апелянта про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду, є необґрунтованими. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 493564 від 04 червня 2024 року вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол саме за те, що він керував автомобілем з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя) та відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку. Саме невиконання ОСОБА_1 п.2.5 Правил дорожнього руху України, що є об`єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апелянта про те, що працівники поліції зупинили його безпідставно, порушуючи ст. 35 «Про Національну поліцію» та в протоколі теж не зазначено причину зупинки, є необґрунтованими. Так, працівником поліції в протоколі про адміністративне правопорушення та в направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 04 червня 2024 року, вказано ознаки наркотичного сп`яніння, які були ним виявлені у водія ОСОБА_1 , а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, поблідніння шкіри обличчя. Крім того, з відеозапису також вбачається, що підійшовши до ОСОБА_1 , працівником поліції йому було повідомлено, що в нього виявлено ознаки наркотичного сп`яніння такі як: розширені зіниці очей та поблідніння шкіри обличчя. Таким чином поліцейський СРПП ВІЗ № 2 ЧРУП під час складання адміністративного протоколу серії ААД № 493564 від 04 вересня 2024 року дотримався вимог Інстукцїї щодо зазначення виявлених ознак наркотичного сп`яніння. Доводи апелянта про нероз`яснення ОСОБА_1 його прав, є також необґрунтованими. З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 роз`яснено його права та спершу він відмовлявся, а потім надав пояснення по суті пушення. Здійснив напис про те, що не згоден з протоколом, та поставив підпис у відповідних графах протоколу. Доводи апелянта про порушення працівниками поліції порядку складання матеріалів про адміністративне правопорушення, зокрема, пропонування проходження огляду на стан сп`яніння за відсутності свідків в момент відмови від підписання протоколу, є також необгрунтованими, оскільки відповідно до ст. 266 КУпАП присутність свідків при проходженні огляду на стан сп`яніння не є обов`язковою, за умови, що такий огляд зафіксований відеозаписом. В матеріалах справи міститься відеозапис події на якому зафіксовані обставини, такі ж, як викладені в протоколі про адміністративне правопорушення. Під час розгляду справи встановлено, що співробітники поліції з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП та Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, після виявлення у водія ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння, а саме: розширені зіниці очей та поблідніння шкіри обличчя, останньому було запропоновано пройти відповідний огляд у медичному закладі, на що останній відмовився. Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом. За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні. Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку. При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 31.07.2024 року, немає. Керуючись ст. 294 КУпАП п о с т а н о в и в : Постанову судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 31.07.2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя І.А. Поєдинок