Постанова 4824 № 939/549/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД 03110, м. Київ, вул. Солом`янська, 2-а, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua Єдиний унікальний номер справи № 939/549/24 Головуючий у суді першої інстанції - Міланіч А.М. Номер провадження № 22-ц/824/13649/2024 Доповідач в суді апеляційної інстанції - Яворський М.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Яворського М.А. (суддя-доповідач), Кашперської Т.Ц., Фінагеєва В.О., розглянувши цивільну справу в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», поданою представником Городніщевою Єлизаветою Олегівною, на рішення Бородянського районного суду Київської області від 29 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,- ВСТАНОВИВ: У лютого 2024 року ТОВ «ФК «Фінтраст Україна»звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, відповідно до якого просило стягнути з нього на свою користь заборгованість у розмірі 30 202,71 грн. та понесені судові витрати в сумі 2 422 ,40 грн. Позовні вимоги мотивовано тим, що 02 вересня 2021 року між ТОВ « Авентус Україна» та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» було укладено електронний договір №4714419 про надання споживчого кредиту. Згідно умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 15 300 грн, строком на 30 днів, дата повернення кредиту - 02 жовтня 2021 року. ТОВ «Авентус Україна» свої зобов`язання перед відповідачем виконало та надало йому кредит, шляхом зарахування кредитних коштів на його платіжну картку. 03 жовтня 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом в розмірі 5 000 грн з яких 4 651,20 грн. оплата процентів, 348,80 грн. оплата тіла кредиту, у зв`язку з чим, відповідно до п. 1.4, п. 4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту на 30 днів (до 02.11.2021) зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 05 листопада 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі 9 400 грн, з яких 9 374,39 грн. оплата процентів, 25,61 грн. оплата тіла кредиту, у зв`язку з чим відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів - до 05 грудня 2021 року зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 15 грудня 2021 року відповідач здійснив оплату в сумі 11 500 грн, з яких 11 343,49 грн оплата процентів, 156,51 грн. оплата тіла кредиту, у зв`язку з чим відбулося продовження строку кредиту до 14 січня 2022 року зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 22 січня 2022 року відповідач здійснив оплату в розмірі 10 663,26 грн, в зв`язку з чим відбулося продовження строку кредиту до 21 лютого 2022 року зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день. 21 лютого 2022 року відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконав та уклав угоду щодо пролонгації строку дії договору, у зв`язку з чим кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 календарних днів. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. 18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №18.04/23-ф, за умовами якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги за кредитним договором відповідача. Станом на дату звернення заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і складає: 14769,08 грн. - тіло кредиту, 15433,63 грн. - нараховані проценти, всього 30202,71 грн. Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 29 травня 2024 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» залишено без задоволення. Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, представник ТОВ «ФК«Фінтраст Україна» - Городніщевою Є.О. подало апеляційну скаргу в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, неналежну оцінку доказів по справі, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування скарги вказує, що електронна форма договору прирівнюється до письмової, проте з певними особливостями щодо укладення таких договорів. Сторони вільні обрати форму правочину, в т.ч. електронну. Тож електронний договір не може бути визнаний недійсним виключно через те, що він має електронну форму. Вказує, що підписуючи договір, позичальник погоджується на укладання договору саме такого змісту, що фактично нівелює усі доводи стосовно невідповідності умов договору без достатніх на це доказів. У даному випадку сторонами правовідносин погоджено у належній формі строк кредитування, а нарахування здійснено відповідно до погодженого строку. При розгляді справи, судом не надано належної оцінки доказам (жодної оцінки), а саме тому, що в даному випадку, нараховані відсотки за кредитним договором є процентами за користування кредитом, що нараховані в межах строку кредиту - процентами за правомірне користування чужими грошовими коштами, розмір яких визначається договором. Звертає увагу, що судом першої інстанції не надано належної оцінки п.10.8 Договору, відповідно до якого підписуючи цей Договір, споживач підтверджує, зокрема, що: - перед укладенням цього Договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч.1, 2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті; - він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», (далі - Правила), що розміщені на Веб-сайті та затверджені наказом №53-ОД від 16.01.2020 року, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися. Вказує, що на підтвердження продовження строку кредиту на електрону пошту відповідача, яка зазначена під час укладення договору було направлено лист - повідомлення про автопролонгацію строку кредиту. Зазначена копія листа - повідомлення про автопролонгацію, підтверджує факт, що первісним кредитором відповідачу було направлено повідомлення, в якому ТОВ «Авентус Україна» повідомляє, що у відповідача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, в тому відповідно до п. 4.3.1 Кредитного договору строку кредиту продовжено на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль. Судом не надано належної оцінки доказам (жодної оцінки), а саме: не враховано, що позивачем надано поденний детальний розрахунок заборгованості за кредитним договором. Наданий позивачем поденний розрахунок заборгованості (картка обліку) є належним та допустимим доказом заборгованості. Також вважає за необхідне зазначити, що позивачем документально доведено, що ним понесено витрати на правову допомогу, а тому у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні. Крім того, вказує, що позивачем понесено витрати на правову допомогу в апеляційній інстанції у розмірі 4 000 грн. Відзив на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходив. Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. У відповідності до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Згідно з ч. 3 ст. 369 ЦПК України, з урахуванням конкретних обставин справи суд апеляційної інстанції може розглянути апеляційні скарги, зазначені в частинах першій та другій цієї статті, у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Враховуючи вищевикладене, оскільки із матеріалів справи не вбачається обставин, які б унеможливлювали розгляд справи без повідомлення учасників справи, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору про надання споживчого кредиту №4714419 від 02 вересня 2021 року відповідач отримав кредит у розмірі 15 300 грн. строком на 30 днів (до 02 жовтня 2021 року), зі сплатою відсотків у розмірі 4 360,50 грн., загальна вартість кредиту - 19 660,50 грн., що підтверджується копіями: договору №4714419 від 02 вересня 2021 року, таблиці обчислення загальної вартості кредиту, паспорта споживчого кредиту 18 квітня 2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №18.04/23-ф, за умовами якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги за кредитним договором відповідача, що підтверджується копіями: договору факторингу №18.05/23-Ф від 18 квітня 2023 року, акту прийому-передачі реєстру боржників. Відповідно до наданого позивачем розрахунку станом на дату звернення заборгованість відповідача по кредитному договору не сплачена і складає: 14 769,08 грн. - тіло кредиту, 15 433,63 грн. - нараховані проценти, всього 30 202,71 грн. Згідно паспорту споживчого кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки комісії та інші платежі) становить - 24 021 грн, орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за зниженою ставкою за весь строк користування кредитом (у т.ч. тіло кредиту, відсотки комісії та інші платежі) - 19 660,50 грн. На погашення кредиту відповідач сплатив 36 563,26 грн, що визнається позивачем. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позичальником включені до умов кредитного договору несправедливі умови, які полягають у тому, що фінансова установа в незалежності від того, чи споживач здійснить погашення заборгованості за кредитним договором, може в односторонньому порядку, без повідомлення споживача, укладення додаткової угоди, продовжити дію такого договору для подальшого нарахування та стягнення відсотків за кредитним договором, що вносить істотний дисбаланс до договірних правовідносин та ставить споживача в несправедливе становище по відношенню до кредитної установи. Встановивши з наданого позивачем розрахунку заборгованості за Кредитним договором №4714419 від 02 вересня 2021 року, що відповідачем, на виконання умов договору в частині повернення кредитних коштів, повернуто кредитній установі грошову суму у розмірі 36 563,26грн, суд дійшов висновку, що відповідачем в повній мірі виконані зобов`язання за Кредитним договором №4714419 від 02 вересня 2021 року, а відтак, позовні вимоги ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вважав необґрунтованими та такими, що не підлягали до задоволення в повному обсязі. Апеляційний суд не в повній мірі погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції не в повній мірі відповідає вказаним вимогам закону виходячи з наступного. Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України). Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Пунктами 5-7 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін, проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строки та в порядку, встановлені договором. Як передбачено частиною другою статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів. При цьому право дострокового повернення означає, що кредитор вимагає виконання зобов`язання до настання строку виконання, визначеного договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). Тобто позичальник 1) отримує від банку грошові кошти, власником яких він не був, та 2) отримує можливість певний час правомірно не повертати надані грошові кошти. Натомість у позичальника виникає зобов`язання 1) повернути грошові кошти у встановлений строк та 2) сплатити визначені договором проценти за користування кредитом. Наслідки прострочення грошового зобов`язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також врегульовані законодавством. У цьому разі відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Вказані висновки Велика Палата Верховного Суду висловила у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 та від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16. Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 Договору. Так, укладаючи кредитний договір, сторони, передбачили згідно розділу 4 кредитного договору порядок пролонгації строку кредиту, зокрема, за ініціативою Споживача на кількість днів, зазначену в п.1.4. Договору, якщо між Сторонами буде досягнута домовленість про таке продовження у порядку, визначеному пп.4.2.(пп. 4.2.1.-4.2.4.) Договору; або в порядку автопролонгації, на кількість днів та відповідно до умов визначених в п. 4.3 (пп. 4.3.1 -4.3.2) Договору. 4.2. Порядок продовження строку кредиту за ініціативою Споживача (далі - пролонгація): 4.2.1. Споживач, у випадку якщо заборгованість за кредитом складає не менше 400 гривень (включно) може ініціювати продовження строку користування кредитом, відповідно до пп.4.2.2. Договору. 4.2.2. Пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом вчиняється шляхом здійснення платежу на користь Товариства у розмірі не менше суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів, відповідь на яку Товариство може надати протягом 24 годин з моменту вчинення вказаних дій Споживачем. Якщо Споживач здійснюючи вказаний платіж не бажає продовжувати строк користування кредитом, Споживач зобов`язаний повідомити про це Товариство в один із вказаних нижче способів: перед здійсненням платежу здійснити в Особистому кабінеті дії, що направлені на часткове повернення заборгованості за кредитом, а саме натиснути в Особистому кабінеті в Розділі «Мої кредити» клавішу «внести платіж» в меню «Часткове погашення кредиту»; або - протягом 24 годин з моменту внесення платежу направити на поштову скриньку Товариства info@creditplus.ua(в тому числі з використанням сервісу направлення повідомлень Товариству, що розміщений на Веб-сайті в Розділі «Зворотній зв`язок» вибравши категорію звернення «Часткове погашення без пролонгації») повідомлення про необхідність зарахування такого платежу в часткове погашення заборгованості за кредитом, з обов`язковою вказівкою в такому повідомлені номеру та дати цього Договору та суми здійсненого платежу. В іншому разі здійснений Споживачем платіж буде розцінений Товариством як пропозиція (оферта) Споживача щодо продовження строку користування кредитом. 4.2.3. Товариство має право, але не обов`язок протягом строку для відповіді, акцептувати пропозицію (оферту) Споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення Споживачу текстового повідомлення про погодження нового строку кредиту (з зазначенням нової дати повернення) на номер мобільного телефону та/або адресу електронної пошти, повідомлення Споживачем Товариству в Особистому кабінеті/зазначені в Договорі. 4.2.4. У випадку акцептування Товариством пропозиції (оферти) Споживача про продовження строку кредиту, новий строк кредиту розраховується з наступного дня, що слідує за днем вчинення Споживачем дій, зазначених в пп.4.2.2 цього пункту Договору, та нова дата повернення кредиту відображається в Особистому кабінеті. 4.3. Порядок автопролонгації строку кредиту (далі-автопролонгація). 4.3.1. Сторони домовились, що у випадку, якщо у Споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або авто пролонгації") наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2- 4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. 4.3.2. Споживач, дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 Договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у Споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою Споживача, у порядку передбаченому п.4.2.Договору. Отже на підставі п.4.3.1, у даному випадку станом останній день строку кредиту заборгованість наявна відповідно до поденного розрахунку картки обліку, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев`яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою Споживача, відповідно до пп.4.2.2-4.2.4. Договору. Тобто в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту. Висновки суду першої інстанції про те, що кредитодавцем не було прийнято оферту боржника шляхом направлення боржнику текстового повідомлення про пролонгацію дії кредитного договору, а отже строк дії цього договору закінчився 02 жовтня 2021 року і у кредитодавця припинилося право нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за цим договором, є помилковими. Вперше відповідач сплатив кошти 03 жовтня 2021 року у розмірі 5 000 грн, що було оплатою процентів за договором. Весь кредит на цю дату він не повернув. Таким чином, у даному випадку відповідач через Особистий кабінет ініціював продовження строку користування кредитом шляхом вибору в Особистому кабінеті опції «Продовжити кредит» з натисканням відповідної клавіші та здійсненням платежу на користь товариства у розмірі суми нарахованих та несплачених на дату платежу процентів. Отже Договір було продовжено 03 листопада 2021 року на 30 календарних днів за ініціативою відповідача, який сплатив частину заборгованості за кредитом . Станом на 03 листопада 2021 року заборгованість відповідача склала 23 757,45 грн. 05 листопада 2021 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі 9 400 грн, з яких 9 374,39 грн. оплата процентів, 25,61 грн. оплата тіла кредиту, у зв`язку з чим відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів - до 05 грудня 2021 року зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Станом на 05 грудня 2021 року заборгованість відповідача склала 23 433,18 грн. 15 грудня 2021 року відповідач здійснив оплату в сумі 11 500 грн, з яких 11 343,49 грн оплата процентів, 156,51 грн. оплата тіла кредиту, у зв`язку з чим відбулося продовження строку кредиту до 14 січня 2022 року зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Станом на 14 січня 2022 року заборгованість відповідача склала 23 187,46 грн. 22 січня 2022 року відповідач здійснив оплату в розмірі 10 663,26 грн, в зв`язку з чим відбулося продовження строку кредиту до 21 лютого 2022 року зі стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Оплати на вказану дату не було, а тому відповідно до п.4.3.1 Договір було автопролонговано на 90 календарних днів. Надалі нарахування здійснено за 90 календарних днів відповідно до п.3.1 та п.4.3.1 Договору (строк 180 Картки обліку). Пунктом 4.2.3. передбачено право кредитодавця, а не обов`язок, акцептувати пропозицію (оферту) споживача про продовження строку користування кредитом шляхом направлення споживачу текстового повідомлення про погодження нового кредиту на номер мобільного телефону, а тому висновки суду про те, що оскільки позивач не надав суду доказів направлення такого текстового повідомлення споживачу (відповідачці), тому дія кредитного договору не пролонгована, не ґрунтуються на умовах кредитного договору. Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги в тій частині, що між сторонами продовжував дію кредитний договір від 02 вересня 2021 року, отже кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитом до закінчення дії кредитного договору. Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги колегія судів вважає, що рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову. Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог не відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором За змістом підпунктів «б», «в» пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України у постанові суду апеляційної інстанції має бути зазначено про новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, у випадку скасування або зміни судового рішення; та розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відтак, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом у судах апеляційної та касаційної інстанцій, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат. Аналогічної позиції дотримується і Велика Палата Верховного Суду (див. постанови від 27 листопада 2019 року у справі № 242/4741/16-ц (провадження № 14-515цс19), від 4 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19)). На підставі викладеного з відповідача стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у межах даної справи, а саме 2 422,40 грн сплаченого судового збору за пред`явлення позову та 3 633,60 грн - за подання апеляційної скарги, а всього підлягає стягненню 6 056 грн судових витрат. З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» в особі представника - адвоката Столітнього М.М. в позовній заяві та апеляційній скарзі адвокат Городніщева Є.О. просили відшкодувати понесені витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 10 000 грн та в суді апеляційної інстанції в розмірі 4 000 грн. Відповідно до статті 133 ЦПК Україна правнича допомога є складовою судових витрат. Частинами другою-четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат необхідно: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини п`ятої, шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Отже, розмір витрат на правничу допомогу визначається судом, виходячи з умов договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, проте, вказаний розмір може бути зменшений за клопотанням іншої сторони у разі, якщо такі витрати є неспівмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних, обсягом наданих послуг та ціною позову та (або) значенням справи для сторони. На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» надало договір № 10/07-2023 про надання правничої допомоги від 10 липня 2022 року укладений з адвокатом Столітній М.М., звіт про надання правової допомоги згідно договору 10/07-2023 від 10 липня 2022 року, рахунок на оплату по замовленню № 2319/22/02 від 22 лютого 2024 року та платіжну інструкцію № 3564 від 23 лютого 2024 року про сплату адвокатських послуг згідно р/ф № 2319/22/02 від 22 лютого 2024 року (а.с.35, 80 99-101). На підтвердження витрат, понесених в суді апеляційної інстанції ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» договір № 28/03-2024 про надання правничої допомоги від 28 березня 2024 року укладений з адвокатом Городніщева Є.О., звіт № 31 про надання правової допомоги згідно договору 31/03-2024 від 28 березня 2024 року, рахунок на оплату по замовленню № 31-28/03-2024 від 14 червня 2024 року та платіжну інструкцію № 5229 від 14 червня 2024 року про сплату адвокатських послуг згідно р/ф № 31-28/03-2024 від 14 червня 2024 року. Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. Тобто, ЦПК України передбачені такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі N 755/9215/15-ц, від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. З урахуванням наведеного вище не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи питання про відшкодування витрат на правничу допомогу, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи вказані у статтях 137, 141 ЦПК України критерії. Предметом позову ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» є стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 в загальному розмірі 30 202,71 грн, яка є незначною. Підготовка представником ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» - адвокатом Столітній М.М. позову не вимагали аналізу великого обсягу документів та значних затрат часу. З матеріалів справи також вбачається, що до витрат на правничу допомогу адвокатом Столітній М.М. було включено збір та аналіз доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , складення позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 та подання до суду позовної заяви в інтересах клієнта в загальній вартості 10 000 грн, що в сукупності не є виправданим та співмірним з предметом і складністю справи. Враховуючи наведені обставини, предмет спору, складність справи, виходячи із засад реальності та співмірності, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» підлягає стягненню 5 000 грн. витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції та в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000 грн. Керуючись ст. ст. 7, 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна», подану представником Городніщевою Єлизаветою Олегівною,задовольнити. Рішення Бородянського районного суду Київської області від 29 травня 2024 року скасувати та ухвалити нове. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) заборгованість за кредитним договором № 4714419 від 02 вересня 2021 року в розмірі 30 202,71 грн (тридцять тисяч двісті дві гривні сімдесят одна копійка). Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2, ЄДРПОУ 44559822) судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок), за подання апеляційної скарги у розмірі 3 633,60 грн (три тисячі шістсот тридцять три гривні шістдесят копійок), а всього підлягає стягненню 6 056 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень), витрати на правову допомогу у суді першої інстанції у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) грн та витрати правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн., а всього 15056 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятдесят шість гривень). Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню відповідно до норм п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягає. Судді : _________ ________________ ______________ М.А.Яворський Т.Ц.Кашперська В.О.Фінагеєв.