Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 300/3986/24

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2024 рокуЛьвівСправа № 300/3986/24 пров. № А/857/20974/24 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий-суддя Довга О.І., суддя Глушко І.В., суддя Запотічний І.І. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року (головуючий суддя Могила А.Б., м. Івано-Франківськ) у справі №300/3986/24 за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - В С Т А Н О В И В: 20.05.2024 позивач звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 11.04.2024 №00/9084/2403, яким застосовано штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних у розмірі 9443,49 грн. Позов обґрунтовує тим, що відповідачем 11.04.2024 прийнято спірне податкове повідомлення-рішення за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних, згідно з яким було застосовано штраф у розмірі 9443,49 грн. При цьому, контролюючим органом не враховано пункти 80-90 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, якими передбачено знижені розміри штрафних санкцій за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних, ніж ті, що визначені п.120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України. На переконання позивача, виявивши порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних відповідач мав нарахувати штрафні (фінансові) санкції з урахуванням триваючого воєнного стану на території України у розмірах, визначених пунктом 90 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Таким чином, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року адміністративним позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 11.04.2024 № 00/9084/2403, яким до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 9443,49 грн. Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, покликаючись на порушенням норм матеріального права зазначив, що порушення платником податку граничних строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН, які припадають на період до дати набрання чинності Законом №2876-ІХ (тобто застосовується до податкових накладниих/розрахунків коригування з датою складання починаючи з 16.01.2023), тягне за собою накладання на такого платника податку штрафу у розмірах, встановлених пунктом 120-1.1 статті 120-1 ПКУ. Апелянт вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та відповідає нормам чинного податкового законодавства. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити. 07.10.2024 позивачем до суду подано відзив на апеляційну скаргу. Доводи відзиву аналогічні доводам адміністративного позову. Крім того, зазначає, що доводи відповідача, які наведено в апеляційній скарзі, полягають у цитуванні положень нормативно-правових актів. В апеляційній скарзі не наведено, які норми матеріального права порушено судом першої інстанції, не вказано які саме обставини судом першої інстанції не з`ясовано, не зазначено які висновки суду першої інстанції суперечать обставинам справи. Також, в апеляційній скарзі не вказано підстав для скасування рішення суду першої інстанції з посиланням на положення пункту статті 317 Кодексу адміністративного судочинства як підставу скасування, а позиція відповідача полягає у фактичному непогодженні з рішенням суду без належного на те обгрунтування. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. У відповідності до частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС) суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, так як апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, що ухвалене в порядку письмового провадження (без повідомлення сторін) за наявними у справі матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з огляду на наступні підстави. Судом встановлені наступні обставини. Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку щодо дотримання порядку реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до таких накладних з податку на додану вартість в Єдиному реєстрі податкових накладних СПД-фізичною особою ОСОБА_1 . За результатам перевірки контролюючим органом 19.03.2024 складено акт №5239/09-19-24-03-20/2488915317 відповідно до висновків якого перевіркою встановлено порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування податкових накладних в ЄРПН встановлених статтею 201 Податкового кодексу України, а саме несвоєчасну реєстрацію 6 податкових накладних в ЄРПН, складених у період з 23.06.2022 по 20.12.2022, зареєстрованих у період 18.07.2022 по 24.07.2023, зокрема: від 23.06.2022 №240, граничний термін реєстрації 15.07.2022, фактична реєстрація 19.07.2022, порушено термін реєстрації на 4 дні; від 29.06.2022 №248, граничний термін реєстрації 15.07.2022, фактична реєстрація 18.07.2022, порушено термін реєстрації на 3 дні; від 08.08.2022 №417, граничний термін реєстрації 31.08.2022, фактична реєстрація 01.09.2022, порушено термін реєстрації на 1 день; від 11.08.2022 №374, граничний термін реєстрації 31.08.2022, фактична реєстрація 01.09.2022, порушено термін реєстрації на 1 день; від 20.12.2022 №696, граничний термін реєстрації 15.01.2023, фактична реєстрація 16.01.2023, порушено термін реєстрації на 1 день; від 19.09.2022 №726, граничний термін реєстрації 15.10.2022, фактична реєстрація 24.07.2023, порушено термін реєстрації на 282 дні. Позивач не погодився із висновками акту перевірки та подав свої заперечення, які просив врахувати під час розгляду матеріалів перевірки. Головним управлінням ДПС в Івано-Франківській області винесено податкове повідомлення-рішення №00/9084/2403 від 11.04.2024, яким застосовано до позивача штраф у сумі 9443,49 грн. Вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся в суд першої інстанції з позовом. Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його заперечення. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком з огляду на наступне. Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Правовідносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема: визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України. Відповідно до пп. 14.1.60 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних (ЄРПН) є реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, що ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з пп. 16.1.2, 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО. Відповідно до абзацу 1,2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України предметом камеральної перевірки може бути, серед іншого: 1) своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків); 2) своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних. Відповідно до п. 76.1 ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Відповідно до п. 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В силу абз. 14 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом. Згідно з п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції з постачання товарів/послуг, що звільняються від оподаткування податком на додану вартість; податкової накладної/розрахунку коригування, складеної на операції, що оподатковуються за нульовою ставкою; податкової накладної, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу у разі здійснення операцій, визначених підпунктами "а" - "г" цього пункту, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до статті 199 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної; податкової накладної, складеної відповідно до абзацу одинадцятого пункту 201.4 статті 201 цього Кодексу, та розрахунку коригування, складеного до такої податкової накладної) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 і 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. В період дії воєнного стану правовідносини щодо реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН регулюються нормами Податкового кодексу України з урахуванням особливостей, визначених у пункті 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» цього кодексу. Так, Законом України від 12 січня 2023 року № 2876-IX «Про внесення змін до розділу XX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України щодо відновлення обмеження перебування грального бізнесу на спрощеній системі оподаткування» (набрав чинності 08 лютого 2023 року) підрозділ 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України доповнений пунктами 89 та 90, якими на період дії воєнного стану збільшені строки реєстрації в ЄРПН податкових накладних/розрахунків коригування та зменшені розміри штрафних санкцій за їх порушення. Згідно з пунктом 89 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється з урахуванням таких граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до 5 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 18 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені. Відповідно до пункту 90 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України тимчасово, протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, штраф за порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого для пункту 89 цього розділу для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлюється у розмірі: 2 відсотки суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 5 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 15 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів; 25 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів. Отже, наведеними приписами, платники податків звільняються від надмірного тягаря відповідальності, встановленого раніше чинними нормами податкового законодавства, за наведених у п. 89, 90 підрозділу 2 розділу XX "Перехідних положень" Податкового кодексу України умов. Варто зазначити, що згідно з пунктом 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за наслідками перевірок, які здійснюються контролюючими органами, застосовуються у розмірах, передбачених законом, чинним на день прийняття рішень щодо застосування таких штрафних (фінансових) санкцій (з урахуванням норм пункту 7 цього підрозділу). Таким чином, у контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що дія пунктів 89, 90 поширюється на спірні правовідносини, оскільки на момент винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення (11.04.2024) вже набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, які пом`якшували відповідальність платника податку за порушення строків реєстрації податкової накладної (зменшували розмір штрафу), а тому контролюючий орган мав обчислювати суму штрафу згідно нових, зменшених розмірів. Відповідно, контролюючий орган неправомірно застосував розмір штрафу, що був встановлений на день реєстрації податкових накладних №240 від 23.06.2022, №248 від 29.06.2022 та №726 від 19.09.2022 (пунктом 120-1.1статті120 Податкового кодексу України), а не на день прийняття податкового повідомлення рішення, оскільки не врахував положення пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Щодо податкових накладних від 08.08.2022 №417, від 11.08.2022 №374 та від 20.12.2022 №696, апеляційний суд зазначає наступне. Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до ЄРПН, звіряння даних, що містяться у виданих платникам ПДВ - отримувачам (покупцям) товарів (послуг) податковій накладній та/або розрахунку коригування, з відомостями, які містяться у Реєстрі, визначено Порядком ведення Єдиного державного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (Порядок №1246). Пункт 3 вказаного Порядку визначає, що операційний день триває в робочі дні з 08:00 години до 20:00 години. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо 15 число або останній день місяця припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем. Згідно з пунктом 11 Порядку №1246 після накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису платник податку здійснює шифрування податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі та надсилає їх ДПС за допомогою засобів інформаційних, електронних комунікаційних, інформаційно-комунікаційних систем з урахуванням вимог Законів України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Примірник податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі зберігається у платника податку. Відповідно до пункту 13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС (пункт 14 Порядку №1246). Аналізуючи наведені норми Податкового кодексу України та Порядку №1246, апеляційний суд вказує, що прийняття чи неприйняття податкових накладних, надісланих засобами електронного зв`язку, відбувається на автоматичному рівні з урахуванням особливостей електронного документообігу у межах операційного дня, який відповідно до Порядку №1246 триває у робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Податковий орган в будь-якому випадку зобов`язаний протягом операційного дня надіслати платнику податку одну з квитанцій: або про прийняття податкової накладної, або про її неприйняття із зазначенням відповідних причин, або зупинення реєстрації податкової накладної. Оскільки законодавством встановлено чіткі та обмежені строки для реєстрації податкових накладних, задля уникнення порушення платником податків граничних строків для реєстрації податкових накладних, з врахуванням п.201.10 статті 201 Податкового кодексу України, слід вважати, що якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних. З матеріалів справи вбачається, що податкова накладна від 08.08.2022 №417 направлена для реєстрації 31.08.2022 о 19 год. 01 хв., доставлена 01.09.2022, від 11.08.2022 №374 направлена 31.08.2022 о 17 год. 59 хв., доставлена 01.09.2022, від 20.12.2022 №696 направлена 15.01.2023 о 18 год. 12 хв., доставлена 16.01.2023. Отже, порушення строків надсилання платнику податків квитанції про прийняття податкових накладних призвело до порушення строків реєстрації відповідних податкових накладних, оскільки станом на кінець операційного дня позивач не отримав інформації про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації накладних. Разом з тим, колегія суддів зазначає, що в даному випадку немає вини платника податків в несвоєчасній реєстрації згаданих податкових накладних, оскільки платником податків виконано свій обов`язок, щодо своєчасного направлення їх на реєстрацію, проте таку не було зареєстровано з причин, які не залежать від його волі. Операційний день для реєстрації податкових накладних визначено спеціальним нормативно-правовим актом з цього питання ( Порядком №1246), і такий триває в робочі дні з 08:00 години до 20:00 години, змін до цього Порядку внесено не було, а тому позивач правомірно вважав, що операційний день закінчився о 20:00. Пункт 69.18 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України (в редакції Закону № 2120-IX від 15.03.2022) хоч і обмежив час надсилання електронних документів, тим самим обмеживши права платників податків, проте, ця норма не встановила «нового» чи «тимчасового» визначення терміну «операційний день». Натомість, податковим законодавством визначено обов`язок надіслання платником податку звітності саме у межах операційного дня, який за вимогами законодавства триває з 8-ї до 20-ї години. Зміни до п.3 Порядку №1246, яким визначено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин, не вносилися, а пункт 69.18 підрозділу 10 Податкового кодексу України не встановлює нових правил сплати ПДВ чи/або реєстрації податкових накладних. Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що позивач не порушив термін реєстрації податкових накладних від 08.08.2022 №417, від 11.08.2022 №374 та від 20.12.2022 №696, а отже, у відповідача відсутні були підстави для застосування штрафних санкцій щодо вказаних податкових накладних, відповідно податкове повідомлення рішення в цій частині є протиправним. Щодо решти податкових накладних, де порушення термінів реєстрації мало місце, позивач підлягав притягненню до фінансової відповідальності, однак з урахуванням положення пункту 11 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України. Апеляційний суд зауважує, що в цій частині спірне податкове повідомлення-рішення відповідача підлягає скасуванню не через відсутність у позивача обов`язку по сплаті штрафу, а через висновок про неправильний розрахунок відповідачем суми такого штрафу. При цьому, суд не зобов`язаний самостійно здійснювати розрахунок штрафних санкцій замість контролюючого органу, перебираючи таким чином його повноваження. Верховний Суд у постанові від 06.05.2022 у справі №826/14188/16 вказав, що наслідком встановлення судом невідповідності частини рішення суб`єкта владних повноважень (зокрема, помилкового розрахунку суми податкового зобов`язання) вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства є визнання такого акта частково протиправним, якщо цю частину може бути ідентифіковано (виокремлено) та, що без неї оспорюваний акт в іншій частині (частинах) не втрачає свою цілісність, значення. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість акта індивідуальної дії, що визнається протиправним та скасовується, інше рішення, яке б відповідало закону, а також давати вказівки, що б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень. Враховуючи те, що суд не є органом, уповноваженим на застосування штрафних санкцій за допущення податкових правопорушень, апеляційний суд вважає вірним висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.04.2024 №00/9084/2403 у повному обсязі. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Враховуючи вищенаведене, апеляційний суд визнає, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив обставини справи та ухвалив законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги їх не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає. Згідно з ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб`єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов`язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї. В розумінні ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі № 300/3986/24 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України. Головуючий суддя О. І. Довга судді І. В. Глушко І. І. Запотічний