Постанова Волинський апеляційний суд № 162/429/24

Справа № 162/429/24 Провадження №33/802/689/24 Головуючий у 1 інстанції:Цибень О.В. Доповідач: Клок О. М. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2024 року місто Луцьк Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Волинського апеляційного суду Клок О.М., з участю секретаря судових засідань Таровської А.А., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 24 вересня 2024 року, В С Т А Н О В И В Вказаною постановою судді ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 605, 60 гривень. ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 24 вересня 2024 року, у часовому проміжку з 10 год 15 хв до 10 год 25 хв, в залі судових засідань № 1 Любешівського районного суду Волинської області, що за адресою: вул. Незалежності, 86, сел. Любешів Камінь-Каширського району Волинської області, при розгляді цивільної справи за його ж позовом, порушував порядок під час проведення судового засідання, тобто вчиняв дії, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил, що виразилось у непідкоренні розпорядженням головуючого судді, відсутності реакції на його зауваження, а саме, розмовляв без дозволу головуючого судді, перешкоджав вести судове засідання, після зауваження продовжував порушувати порядок у залі судового засідання, поводив себе агресивно, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 185-3 КУпАП. Не погоджуючись з постановою судді першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій вказує про її незаконність, заперечуючи викладені у ній суддею фактичні обставини вчиненого, зокрема: порушення порядку під час судового розгляду, вчинення агресивних дій, рухів та криків. Стверджує, що лише висловив заперечення стосовно виклику та допиту у суді свідка. Окремо звертає увагу на безпідставне стягнення із нього судового збору, оскільки є інвалідом ІІ групи, а відтак особою звільненою від сплати судового збору, в установленому спеціальним законом порядку. У зв`язку із цим, просить постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 24 вересня 2024 року стосовно нього скасувати та прийняти нове рішення, яким його вимоги задовольнити повністю. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доходжу такого висновку. Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Діюче законодавство вимагає від учасників процесу або присутніх у судовому засіданні осіб поваги до суду як одного з інститутів державної влади. Питання визначення поняття «неповаги до суду», процедури притягнення винних осіб до відповідальності та визначення заходів впливу на порушника визначається Законом України «Про судоустрій та статус суддів», КУпАП, а також іншими процесуальними законами. Згідно із ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. Пунктом 6 ч. 5 ст. 48 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначено, що незалежність судді забезпечується, у тому числі, відповідальністю за неповагу до суду чи судді. Прояв неповаги до суду чи судді з боку осіб, які є учасниками процесу або присутні в судовому засіданні, має наслідком відповідальність, установлену законом (ч. 1 ст. 50 цього ж Закону). Згідно із ст. 129 Конституції України за неповагу до суду чи судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності. Отже, за прояв неповаги до суду винні особи притягуються до відповідальності, установленої законом. Диспозицією ч. 1 ст. 185-3 КУпАП визначено, що адміністративна відповідальність настає за неповагу до суду, що виразилась у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача або в непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого чи в порушенні порядку під час судового засідання, а так само вчинення будь-ких дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил. У оскаржуваній ОСОБА_1 постанові судді йдеться про порушення порядку під час проведення судового засідання, тобто вчинення ним таких дій, які свідчать про явну зневагу до суду та встановлених у суді правил, що виразилось у непідкоренні розпорядженням головуючого судді, відсутності реакції на його зауваження, а саме, розмовам без його дозволу, перешкоджанню у веденні судового засідання та продовження порушення порядку у залі судового засідання, після зауваження головуючого судді, а також агресивного поводження. Аудіо та відеозаписом судового засідання від 24 вересня 2024 року стверджується, що попередньо суддя, у судовому засіданні, при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , робила йому зауваження та попередження про прояв у його поведінці ознак неповаги до суду, які залишились без його належного реагування, так як він продовжив порушувати установлений, під час судового засідання порядок, самовільно встав, сів, почав розмовляти, при тому, що право висловлюватись йому суддею надано не було, після чого було оголошено перерву для вирішення питання про притягнення його до адміністративної відповідальності за неповагу до суду. Відтак, висновки судді про прояв ОСОБА_1 неповаги до суду, що виразилось у вчиненні ним вищеописаних дій, окрім як його агресивного поводження, відповідають фактичним обставинам вчиненого. За таких обставин, суддя дійшла вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, тому подана ним, з цього приводу, апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною. Однак, убачаються достатньо підставними його доводи про відсутність законних підстав для стягнення з ОСОБА_1 судового збору. Пунктом 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» визначено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, у тому числі, особи з інвалідністю І та ІІ груп. Долученим до апеляційної скарги посвідченням потерпілого від Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 17 жовтня 2019 року, з безстроковим строком дії, стверджується, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІ групи (а.с. 11). Тому, постанову судді першої інстанції у цій її частині не можна визнати законною, слід змінити та виключити із неї вказівку про стягнення із ОСОБА_1 на користь держави, на підставі ст. 40-1 КУпАП, судового збору в розмірі 605, 60 грн, а подану ним апеляційну скаргу задовольнити частково. Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Постанову судді Любешівського районного суду Волинської області від 24 вересня 2024 року стосовно нього змінити. Виключити із її змісту, при формулюванні обставин вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-3 КУпАП, вказівку про його агресивне поводження, а також про стягнення з нього на користь держави 605, 60 грн судового збору. В іншій частині постанову судді залишити без зміни. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя: