Постанова Чернігівський апеляційний суд № 731/477/24
від 23.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 731/477/24 Головуючий у 1 інстанції Савенко А. І. Провадження № 33/4823/868/24 Категорія - ч.3 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 23 жовтня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2024 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126, ч.1 ст.130, ст.36 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 26 липня 2024 року, по вул. Миру, буд. 2, у смт Варва, Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві на керування транспортними засобами, на підставі постанови головного державного виконавця Варвинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротун О.Д. від 22.06.2020, у межах виконавчого провадження №49421921, чим порушив вимоги п.2.1(а) ПДР України. 28 липня 2024 року о 14 год. 33 хв., по вул. Шевченка, буд. 25, у смт Варва Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві на керування транспортними засобами, на підставі постанови головного державного виконавця Варвинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Коротун О.Д. від 22.06.2020, у межах виконавчого провадження №49421921, чим порушив вимоги п.2.1(а) ПДР України. Крім того, 28 липня 2024 року о 14 год. 33 хв., по вул. Шевченка, у смт Варва Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота та порушення координації рухів. Від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціалізованого технічного пристрою та проведення такого огляду у закладі охорони здоров`я відмовився, чим самим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП. Вважає, що висновок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Також вказує, що місцевий суд розглянув справу за його відсутності, чим порушив його право на захист. Зазначає, що у матеріалах справи відсутні належні, достовірні та допустимі докази наявності у його діях прямого умислу на керування транспортним засобом, будучи тимчасового обмеженим у праві на керування, що свідчить про відсутність суб`єктивної сторони даного правопорушення. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник не з`явилися, про час і місце розгляду справи були поінформовані належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Як слідує зі змісту апеляційної скарги, ОСОБА_1 оспорює постанову місцевого суду лише в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП. Відповідно до ст.ст.245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Пунктом 2.1 «а» Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Згідно ч.ч. 9, 10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 року №3353-XII, право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Частина 3 статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами. Як слідує з матеріалів справи, відносно ОСОБА_1 складені протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №105043 та ЕПР1 №104241 за ч.3 ст.126 КУпАП, згідно яких він 26 липня 2024 року по вул. Миру, буд. 2, у смт Варва Чернігівської області, керував транспортним засобом «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві на керування транспортними засобами на підставі постанови головного державного виконавця Варвинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Коротун О.Д. від 22.06.2020, у межах виконавчого провадження №49421921, чим порушив вимоги п. 2.1(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.126 КУпАП (а.с.18). 28 липня 2024 року о 14 год. 33 хв., по вул. Шевченка, буд. 25, у смт Варва Чернігівської області, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ-21011», д.н.з. НОМЕР_1 , будучи обмеженим у праві на керування транспортними засобами на підставі постанови головного державного виконавця Варвинського РВ ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Коротун О.Д. від 22.06.2020, у межах виконавчого провадження №49421921, чим порушив вимоги п.2.1(а) Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.3 ст.126 КУпАП (а.с.2). Отже, протоколи про адміністративні правопорушення є документами, що офіційно засвідчують факт учинення неправомірних дій, і є одними із джерел доказів, у силу положень ст.251 КУпАП. Факт скоєння ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень, передбачених ч.3 ст.126 КУпАП, підтверджується копією постанови головного державного виконавця Варвинського районного відділу ДВС Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Коротун О.Д. від 22 червня 2020 року, у межах виконавчого провадження №49421921, з якої вбачається, що ОСОБА_1 встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (а.с.3-4). З переглянутих апеляційним судом відеозаписів з нагрудної камери поліцейського вбачається, що 26 липня 2024 року ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції під час керування ним транспортним засобом, останній підтвердив, що він не має посвідчення водія. Крім того, було з`ясовано, що ОСОБА_1 обмежений у праві на керування транспортними засобами. Після цього водію були роз`яснені його права та складено протокол про адміністративне правопорушення за ст.126 КУпАП (а.с.22). 28 липня 2024 року автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції за порушення Правил дорожнього руху. Під час перевірки документів та встановлення особи водія було з`ясовано, що ОСОБА_1 обмежений у праві на керування транспортними засобами, останній підтвердив цей факт. Працівником поліції ОСОБА_1 було роз`яснено суть правопорушення, його права та складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП (а.с.6). Посилання ОСОБА_1 на те, що він не був обізнаний про наявність постанови державного виконавця, якою його було обмежено в праві керувати транспортними засобами, спростовується відеозаписом, доданим до матеріалів справи, та більш того сам факт керування транспортним засобом при встановленому тимчасовому обмеженні у здійсненні такого права є самостійним складом правопорушення, за що передбачено адміністративну відповідальність. Відтак, доводи ОСОБА_1 про відсутність події та складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію останнього слід розцінювати, як намагання ним уникнути установленої законом відповідальності за скоєне. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, оскільки він керував транспортним засобом, будучи тимчасово обмеженим у праві керування, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.ст.33, 36 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його теж притягнуто до адміністративної відповідальності, яка є більш суворою. За таких обставин, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Варвинського районного суду Чернігівської області від 18 вересня 2024 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний