Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/16897/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 жовтня 2024 р.Справа № 520/16897/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Мінаєвої О.М. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Тютюник О.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., м. Харків, по справі № 520/16897/24 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїї третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області про визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиціїї, третя особа Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, в якому просила суд: - визнати протиправною бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо невиконання вимог п.1 ч.2 ст.18 та ст.63 Закону України Про виконавче провадження в рамках ВП №74829817 та ВП № 74829827, при перевірці стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/31611/23 в розрізі вчинення боржником Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області неналежного перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 ; - скасувати постанови від 06.06.2024 року про закінчення виконавчих проваджень ВП №74829817 та ВП № 74829827; - зобов`язати Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавчі провадження ВП №74829817 та ВП № 74829827 та, у процедурі перевірки стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/31611/23, вчинити коло дій та повноважень, передбачених п.1 ч.2 ст.18 та ст.63 Закону України Про виконавче провадження щодо вчинення боржником Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області належного та правильного перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 . В обґрунтування позовних вимог зазначила, що у рамках виконання рішення Харківського окружного адміністративного від 25.12.2023 року по справі № 520/31611/23 боржник надав державному виконавцю лист від 04.06.2024, в якому вказав про добровільне виконання рішення. Постановами державного виконавця від 06.06.2024 закінчено виконавче провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження. Однак, за змістом вказаного листа боржника від 04.06.2024 з додатками та постанов про закінчення виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827 вбачається, що державним виконавцем по суті не вчинено дій, передбачених ст. 63 ЗУ Про виконавче провадження з перевірки стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/31611/23, що є протиправною бездіяльністю, а зазначена бездіяльність обумовила протиправне закінчення зазначеного виконавчого провадження, оскільки відповідне рішення суду у справі № 520/31611/23 залишається фактично невиконаним. Позивач зазначила, що на виконання рішення суду № 520/31611/23 сума перерахованого грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 19.07.2021 обрахована невірно. Отже, попри вчинення боржником дій з виконання рішення суду по справі № 520/31611/23, останнє залишилось невиконаним. Однак, державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції належним чином не перевірив виконання рішення суду у справі № 31611/23 та передчасно прийняв постанови від 06.06.2024 року про закінчення виконавчого провадження №74829817 та № 74829827 Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано постанови Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.06.2024 року про закінчення виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827. В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Студентська, буд.5/4, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ43316700) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначило, що Головним управлінням в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження, на виконання рішення суду здійснено перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні (з урахуванням раніше сплачених сум) на підтвердження чого Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області було надано: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; довідку-розрахунок перерахунку розміру грошового забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.07.2021р. по ОСОБА_1 згідно рішення суду від 25.12.2023 року по справі № 520/31611/23; платіжну інструкцію № 2580 від 17.05.2024; платіжну інструкцію № 2582 від 17.05.2024; платіжну інструкцію № 2581 від 17.05.2024; лист Державної служби з надзвичайних ситуацій про виконання рішень судів щодо перерахунку розмірів грошового забезпечення та інших виплат; зразок здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення відповідно до рішень судів. У зв`язку з цим державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції дійшов висновку, що рішення суду виконано в повному обсязі з огляду на те, що 12.06.2024 року, керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем на підставі відповіді боржника, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, винесені постанови про закінчення виконавчого провадження. Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, фактично не погоджується з проведеним ГУ ДСНС України в Харківській області перерахунком грошового забезпечення при звільненні на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2024 у справі № 520/31611/23, виходячи з того, що сума перерахованого грошового забезпечення обрахована невірно, оскільки математично невірно обрахована надбавка за особливості проходження служби та премія, з яких позивачу обраховано грошове забезпечення. При цьому Головне управління звернуло увагу, що суд І інстанції не досконало перевірив резолютивну частину рішення суду по справі № 520/33831/23 в якому зазначено лише із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії». В даному рішенні суду не заначено, в який бік проводити перерахунок грошового забезпечення в частині додаткових видів: в бік збільшення або зменшення. Головне управління вважає, що при виконанні рішення суду жодної математичної похибки не було допущено, відповідно, органи виконавчої служби, виходячи з резолютивної частині рішення суду, дійшли вірного висновку про виконання боржником рішення суду, яке чітко встановлює дії щодо перерахунку посадового окладу та окладу за спеціальне звання шляхом множення на прожитковий мінімум на 01.01.2020, 01.01.2021 та зазначає щодо перерахунку додаткових видів грошового забезпечення, але не вказує, в якому відношенню їх необхідно зберегти. Самим рішенням міститься розрахунок та врахування висновків при виконання або чіткого розрахунку сум в резолютивній частині. З даного випливає наступне, що Головне управління виконало рішення суду І інстанції провело перерахунок грошового забезпечення посадового окладу та окладу за спеціальне звання застосовуючи прожитковий мінімум на 1 січня на відповідного року. В разі незгоди з порядком виконання рішення суду або з резолютивною частиною рішення суду по справі № 520/31661/23 позивач має право звернутися з окремими позовом щодо вимог, які він бажає бачити в тексті рішенні на його думку. Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому вона, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Представник позивача надав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та її представника. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року по справі № 520/31611/23 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області, щодо не проведення ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні, яка полягає у не нарахуванні та невиплати грошового забезпечення з 29.01.2020 по 31.12.2020 та з 01.01.2021 по 19.07.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня кожного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу за військовим званням із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди: з 29.01.2020 по 31.12.2020 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України в 14.11.2019 № 294-ІХ Про Державний бюджет України на 2020рік на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше сплачених сум. Зобов`язано Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій в Харківській області здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди з 01.01.2021 по 19.07.2021 за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України в 15.12.2020 № 1082-ІХ Про Державний бюджет України на 2021 рік на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу та окладу за військовим званням, із наступним перерахунком щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з урахуванням раніше сплачених сум. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області сплачену суму судового збору у розмірі 858 грн. 88 коп. Рішення набрало законної сили 25.12.2023р. На виконання вказаного рішення суду Харківським окружним адміністративним судом 17.04.2024 видано виконавчі листи № 520/31611/23. Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дар`єю Шаровою 23.04.2024 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827 з приводу виконання виконавчого листа № 520/31611/23 та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 днів з моменту отримання постанови. На адресу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла відповідь від 23.05.2024 № 65050-4788/65151 від Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, згідно якої повідомлено, що Головним управлінням в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження, на виконання рішення суду здійснено перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги при звільненні (з урахуванням раніше сплачених сум). Разом із відповіддю боржник, Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, надав: витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; довідку-розрахунок перерахунку розміру грошового забезпечення за період з 29.01.2020р. по 19.07.2021р. по ОСОБА_1 згідно рішення суду від 25.12.2023 року по справі № 520/31611/23; платіжну інструкцію № 2580 від 17.05.2024; платіжну інструкцію № 2582 від 17.05.2024; платіжну інструкцію № 2581 від 17.05.2024; лист Державної служби з надзвичайних ситуацій про виконання рішень судів щодо перерахунку розмірів грошового забезпечення та інших виплат; зразок здійснення перерахунку розміру грошового забезпечення відповідно до рішень судів. Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що, спираючись на вищенаведену відповідь боржника, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, державний виконавець дійшов висновку, що рішення суду виконано в повному обсязі, з огляду на що 06.06.2024, керуючись вимогами п. 9 частини першої статті 39, статтею 40 Закону України Про виконавче провадження, державним виконавцем на підставі відповіді боржника, Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області, винесено постанови про закінчення виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827. Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач, звертаючись до суду з даним позовом, фактично не погоджується з проведеним ГУ ДСНС України в Харківській області перерахунком грошового забезпечення на виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року по справі № 520/31611/23, з мотивів того, що сума перерахованого грошового забезпечення обрахована невірно. Отже, попри вчинення боржником дій з виконання рішення по справі № 520/31611/23, останнє залишилось невиконаним. Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для закінчення виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827, з огляду на що постанови про закінчення виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827 від 06.06.2024 року прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, передчасно, отже є необгрунтованими, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Відмовляючи в задовленні іншої частини позовних вимог, суд виходив з того, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та вчинити коло дій для виконання рішення суду є передчасними. У даній частині позовних вимог на даний час права позивача не є порушеними. Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частинами 1 та 2 статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Відповідно до статті 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII (далі за текстом - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 1404-VІІІ). Частиною першою статті 5 Закону № 1404-VІІІ встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до 1 частини 1, пункту 1 частини 2 статті 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Згідно пункту 1 частини 3, частини 4 стаття 18 Закону № 1404-VІІІ виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом. За приписами п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Згідно з ч. 5 ст. 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Частиною 6 ст. 26 Закон № 1404-VIII встановлено, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). Відповідно до частин 1 - 3 ст. 63 Закон № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. Отже, Законом України "Про виконавче провадження" на виконавця покладено функції із забезпечення виконання обов`язкового рішення суду, на виконання якого останній має вжити усі передбачені Законом заходи в межах встановлених повноважень. Вищезазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 25 листопада 2020 року по справі №554/10283/18. Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. За приписами п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону № 1404-VIII, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Таким чином, державний виконавець, приймаючи рішення про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1 ст. 39 Закону № 1404-VIII має пересвідчитись у обставинах повноти фактичного виконання боржником рішення (у даному випадку, виконавчого листа), однак виключно у межах змісту такого рішення. Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач вважає, що боржником не виконано в повному обсязі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року у справі № 520/31611/23, виходячи з наступного. Відповідно до пп.2 п.5 ПКМУ № 704 від 30 серпня 2017 р. надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення. Формулою обрахунку премії на виконання пп.2 п.5 ПКМУ № 704 від 30 серпня 2017 р. є відповідний встановлений її відсоток від посадового окладу, а саме: до перерахунку ГЗ відсоток премії, встановлений у відповідних наказах ГУ ДСНС України в Х/о від посадового окладу, який визначався в порядку, передбаченому п.4 ПКМУ від 30.08.2017 року № 704 з урахуванням змін, внесених п.6 ПКМУ від 21.02.2018 року № 103, після перерахунку ГЗ: за 2020 р. - відсоток премії, встановлений у відповідних наказах ГУ ДСНС України в Х/о від посадового окладу, який визначався за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу, за 2021 р. - відсоток премії, встановлений у відповідних наказах ГУ ДСНС України в Х/о від посадового окладу, який визначався за механізмом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт посадового окладу. Згідно наказів про преміювання позивача за період з 29.01.2020 по 19.07.2021 (період, задоволений судом), наданих боржником на адвокатський запит, позивачу реально встановлено премію у відповідних відсотках від посадового окладу (далі ПО), а саме: у 2020 році: січень лютий 131% ПО, березень 90% ПО, квітень грудень 131% ПО, у 2021 році: січень липень 150% ПО. Після перерахунку грошового забезпечення за рішенням суду посадовий оклад позивача збільшився, однак, боржником не врахований відсотковий розмір премії, який був реально встановлений позивачеві у відповідних місяцях 2020-2021 років. Відтак, як вірно зауважив суд першої інстанції, з наданого ГУ ДСНС України в Харківській області листа від 23.05.2024 № 65050-4788/65151 не можливо встановити фактичне виконання рішення в повному обсязі. Водночас, з матеріалів справи судом не встановлено, що державним виконавцем вчинялися дії задля витребування в ГУ ДСНС України в Харківській області детального розрахунку грошового забезпечення позивача на виконання рішення суду від 25.12.2023 року по справі № 520/31611/23, розрахунку грошового забезпечення позивача до перерахунку за рішенням суду, відомостей щодо складових грошового забезпечення позивача на момент звільнення та після перерахунку, з метою порівняння нарахованих сум до перерахунку за рішення суду та після перерахунку на виконання рішення суду, та встановлення факту перерахунку грошового забезпечення позивача саме таким чином, як зазначено в рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 року по справі № 520/31611/23. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що відповідач формально підійшов до виконання обов`язків та наданих йому законом повноважень в частині досягнення мети виконавчого провадження - виконання рішення суду та відновлення прав позивача, та зробив висновок про фактичне виконання рішення боржником в повному обсязі без фактичної перевірки такого виконання, що потягло за собою прийняття протиправної та передчасної постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення прав стягувача, який є позивачем у даній справі. Як вже зазначалося, частиною третьою статті 18 Закону № 1404-VІІІ визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону (пункт 1); звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 22). Разом з цим, матеріалами справи не підтверджено виконання державним виконавцем вказаних приписів чинного законодавства. Оскаржувані постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесені передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального та повного виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання. Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для закінчення виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827, з огляду на що постанови про закінчення виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827 від 06.06.2024 року прийняті без урахування всіх обставин, що мають значення для їх прийняття, передчасно, отже є необгрунтованими, у зв`язку з чим підлягають скасуванню. Щодо позовних вимог про зобов`язання Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавчі провадження ВП №74829817 та ВП № 74829827 та, у процедурі перевірки стану виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду у справі № 520/31611/23, вчинити коло дій та повноважень, передбачених п.1 ч.2 ст.18 та ст.63 Закону України Про виконавче провадження щодо вчинення боржником Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області належного та правильного перерахунку та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 , колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до положень ст. 41 Закону № 1404-VІІІ, у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання. Враховуючи вищезазначене, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження тягне за собою обов`язок державного виконавця відновити виконавче провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення про скасування постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження. Отже, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що вимоги позивача про зобов`язання відповідача відновити виконавче провадження після скасування постанови про закінчення виконавчого провадження та вчинити коло дій для виконання рішення суду є передчасними. У даній частині позовних вимог на даний час права позивача не є порушеними. Таким чином, суд зазначає, що ефективним та достатнім способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправними та скасування постанов Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 06.06.2024 року про закінчення виконавчих проваджень №74829817 та № 74829827. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги жодним чином не спростовують висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції. Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 року по справі № 520/16897/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2024 по справі № 520/16897/24 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді О.М. Мінаєва З.О. Кононенко