Постанова Херсонський апеляційний суд № 954/1227/23

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД справа № 954/1227/23 провадження № 22-ц/819/364/24 ПОСТАНОВА іменем України 22 жовтня 2024 року м. Херсон Херсонський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючий: Бездрабко В.О. (суддя-доповідач), судді: Базіль Л.В., Приходько Л.А., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» на заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2024 року, постановлене під головуванням судді Каневського В.О., у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, встановив: В грудні 2023року Товариство з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позов мотивовано тим, що 23 січня 2019року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг та послуг у сфері страхування 014/0012/82/91824413, відповідно до якого банк надав кредит в розмірі 16668,52 грн., а позичальник зобов`язався повернути кошти в строк до 23 січня 2021 року та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 59,9% річних. 20 вересня 2019року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ "Вердикт Капітал" уклали договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F, за яким право вимоги у тому числі, до відповідача, перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал". 29 листопада 2022року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено договір про відступлення прав вимоги №29-11/2022, відповідно до умов якого ТОВ "Вердикт Капітал" передав позивачу права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників від 29 листопада 2022року, серед яких відповідач у справі. Оскільки відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконував умови кредитного договору від 23 січня 2019року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» просило стягнути з боржника на користь товариства заборгованість за договором станом на 28 вересня 2023року в загальному розмірі 43895,63грн., з яких 14325,56грн. заборгованість за кредитом; 29570,07грн. заборгованість зі сплати процентів; судові витрати, пов`язані зі сплатою позивачем судового збору в розмірі 2684,00грн. та 13000,00грн. витрат на правову допомогу. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Заочним рішенням Нововоронцовським районним судом Херсонської області від 06 серпня 2024 року позовні вимоги задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором про надання фінансових послуг №014/0012/82/91824413 від 23 січня 2019року в загальному розмірі 17752,92грн., яка складається з 14325,56грн. заборгованості за кредитом в сумі 14325,56грн. та заборгованості по процентах в сумі 3427,36грн.; судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1085,41грн.; витрати на правову допомогу в розмірі 2830,80грн. Рішення суду мотивовано тим, що на підставі укладеного 23 січня 2019 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», та ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг №014/0012/82/91824413, між сторонами виникли кредитні правовідносини. Позичальник у відповідності до вимог договору не виконував взяті на себе зобов`язання з повернення кредиту та сплати процентів, а тому має сплатити наявну заборгованість. Визначаючи розмір призначеної до сплати відповідачем заборгованості за кредитним договором, суд першої інстанції зазначив, що після спливу строку дії договору, який настав 23 січня 2021року, у позивача було відсутнє право щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами. Після означеної дати у товариства виникло право вимоги в порядку статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання та яка позивачем не пред`являлася. Також суд першої інстанції вважав, що у зв`язку із відступленням ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісним кредитором) прав вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором від 23 січня 2019року, у нових кредиторів не виникло право нарахування процентів за договором, оскільки новий кредитор набуває право вимагати виконання обов`язку від боржника у конкретному зобов`язанні, який має певний об`єм прав та розмір якого фіксується первісним кредитором при укладенні першого договору про відступлення права вимоги. Оскільки позов був задоволений частково, то розподіл судових витрат проведений судом, виходячи з розміру задоволених позовних вимог (40,44%). При цьому суд врахував, що заявлений до стягнення розмір наданої позивачу правничої допомоги в сумі 13000,00грн. не відповідає принципу співмірності, а саме в частині обрахування вартості складання позовної заяви по справі в розмірі 10000,00грн. та вважав розумним визначити цей розмір на рівні 4000,00грн., а всього у розмірі 7000,00грн., з яких надання консультацій з вивченням документів 3000,00грн., складання позову 4000,00грн. Виходячи з пропорційності задоволених вимог, суд присудив до стягнення з відповідача витрати на правничу допомогу в загальному розмірі 2830,80грн. Короткий зміст вимог апеляційної скарги Частково не погодившись із заочним рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2024року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просить оскаржуване рішення суду в частині незадоволених позовних вимог товариства скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Скарга мотивована тим, що відповідно до абзацу 2 пункту 2.4 договору факторингу № 114/2-19 F від 20 вересня 2019 року до нового кредитора переходять в повному обсязі права вимоги, безвідзивно та без можливості зворотного викупу. Зокрема, але не виключно до нового кредитора переходить: право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитним договором з дати відступлення права вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України, право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржником грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов Кредитного договору. При ухвалені рішення суд першої інстанції наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про те, що новий кредитор ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - ТОВ «Вердикт капітал» не мав права проводити нарахування процентів протягом строку дії кредитного договору за період з 13 вересня 2019року по 23 січня 2021року в сумі 10 297,21 грн. (14325,56 грн. х 59.9% /365х438 днів). Скаржник зазначив, що орієнтовні витрати товариства в суді апеляційної інстанції на правничу допомогу становлять 9000,00грн. Позиція інших учасників Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Розгляд справи судом апеляційної інстанції Відповідно до частини 1 статті 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до частини 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Згідно частини 1 статті 8 ЦПК України інформація про призначення справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. Справу розглянуто апеляційним судом відповідно до положень статті 369 ЦПК України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного. Фактичні обставини справи, встановлені судом 23 січня 2019року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладений договір про надання фінансових послуг та послуг у сфері страхування 014/0012/82/91824413, відповідно до умов якого, банк надав позичальнику кредит в розмірі 16668,52 грн, строк дії договору - 24 місяці, терміном до 23 січня 2021року, процентна ставка - фіксована, в розмірі 59,9% річних. Сторони погодили, що позичальник з метою сплати ануїтетних платежів (платіж, який здійснюється з метою погашення заборгованості) зобов`язаний вносити грошові кошти на свій поточний рахунок та/або підтримувати залишок коштів на поточному рахунку в сумі, достатній для сплати чергового рівного ануїтетного платежу в строки, встановлені договором, а саме до 23 числа щомісячно здійснювати погашення кредиту в розмірі щомісячного платежу в сумі 1207грн. У разі недостатності на поточному рахунку коштів, належних до сплати кредитору за договором, на дату платежу, позичальник вважається таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань за договором. При простроченні погашення кредиту проценти нараховуються за весь строк фактичного користування кредитом на суму фактичної заборгованості, в тому числі, протягом строку такого прострочення, та підлягають сплаті додатково до сум щомісячних ануїтетних платежів, відповідно до умов договору. При настанні строків сплати рівних ануїтетних платежів згідно графіку, кредитор здійснює договірне списання суми, належної до сплати позичальником у відповідному періоді, з поточного рахунку в АТ «Райффайзен Банк Аваль" в порядку, передбаченому пунктом 3.5 договору. Відповідно до пункту 1.5 цього договору, графік, розрахунок реальної річної процентної ставки та загальної вартості кредиту міститься в додатках № 1 та № 2, які є невід`ємною частиною договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складається з суми кредиту - 16668,52грн. та процентів - 12239,74грн., що разом становлять 28908,26 грн. (додаток № 1 до кредитного договору). Пунктами 8.1, 8.2 договору передбачено, що кредитор у встановленому законодавством України порядку має право без згоди позичальника відступити свої права вимоги за договором будь-якій особі. У разі відступлення прав вимоги за договором, новий кредитор набуває усі права та обов`язки кредитора за договором, що випливають з розділу 1 договору, в повному обсязі, у тому числі право вимоги повернення кредиту, процентів за користування ним. 20 вересня 2019року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ" Вердикт Капітал" укладений договір відступлення права вимоги №114/2-19-F, за яким право вимоги, у тому числі, до ОСОБА_1 за договором про надання фінансових послуг та послуг у сфері страхування 014/0012/82/91824413 від 23 січня 2019 року, перейшло до ТОВ "Вердикт Капітал". Згідно абзацу 2 пункту 2.4 цього договору факторингу, до нового кредитора переходять в повному обсязі права вимоги, безвідзивно та без можливості зворотного викупу. Зокрема, але не виключно до нового кредитора переходить: право здійснювати нарахування та стягнення процентів за кредитним договором з дати відступлення права вимоги за умови дотримання вимог чинного законодавства України, право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржником грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов кредитного договору. Згідно витягу з реєстру боржників до зазначеного договору відступлення права вимоги, загальний розмір заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором 014/0012/82/91824413 від 23 січня 2019, на момент відступлення права вимоги становив 17752,92 грн., з яких: 14325,56грн. - заборгованість за основною сумою боргу по кредиту; 3427,36 грн. - заборгованість за процентами. 29 листопада 2022року між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладений договір про відступлення прав вимоги №29-11/2022, відповідно до якого позивач набув право вимог, зокрема, за договором про надання фінансових послуг та послуг у сфері страхування 014/0012/82/91824413 від 23 січня 2019року, укладеним між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 . Згідно витягу з реєстру боржників до цього договору, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за договором 014/0012/82/91824413 від 23 січня 2019 року, на момент відступлення права вимоги становив 50118,57грн., з яких: 14325,56грн. - заборгованість за основним зобов`язанням; 29570,07 грн - заборгованість за процентами на дату відступлення прав вимоги; 3668,61грн. - відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України; 2554,33грн. пеня. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції і застосовані норми права Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 статті 1 ЦПК України). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт перший частини другої статті 11 ЦК України). Відповідно до частини 1 і 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина 1 статті 509 ЦК України). Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України). Згідно пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Ухвалюючи заочне рішення, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин, які засновані на укладеному з ОСОБА_1 договорі про надання фінансових послуг та послуг у сфері страхування 014/0012/82/91824413 від 23 січня 2019року. За встановленими у справі обставинами, відповідач належним чином не виконував зобов`язання з повернення кредиту та процентів за користування коштами, що підтверджується випискою по рахунку IBAN № НОМЕР_1 , відкритого ОСОБА_1 та розрахунком заборгованості за договором. Розмір заборгованості по основному зобов`язанню (тілу кредиту) становить 14325,56грн., що ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» не заперечується. Звернувшись до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, товариство, серед іншого зазначило, що станом на 28 вересня 2023року відповідач має заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у розмірі 29570,07грн., які позивач обрахував на дату відступлення йому права вимоги згідно укладеного між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» договору про відступлення прав вимоги №29-11/2022 від 29 листопада 2022року. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що після закінчення строку дії кредитного договору, який сплинув 23 січня 2021року, кредитор не мав права нараховувати проценти за договором. Відповідальність боржника за порушення грошового зобов`язання після закінчення строку дії договору передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України. З огляду на викладене, вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитними коштами за період з 24 січня 2021року по 29 листопада 2022року слід визнати необґрунтованою. Разом з цим, не можна погодитися з рішенням суду в частині відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з боржника заборгованості по процентам за період з 20 вересня 2019року по 23 січня 2021року, тобто за період з моменту відступлення права вимоги за договором новому кредитору та до закінчення строку дії кредитного договору. Постановлюючи рішення в цій частині, суд першої інстанції помилково вважав, що у нового кредитора не виникло права нараховувати проценти за договором, оскільки такий кредитор набуває право вимагати виконання обов`язку від боржника лише у розмірі, який фіксується первісним кредитором при укладенні першого договору про відступлення права вимоги. Зазначений висновок суду суперечить, як положенням договору про надання фінансових послуг та послуг у сфері страхування 014/0012/82/91824413 від 23 січня 2019року (пункти 8.1, 8.2) та договору про відступлення права вимоги №114/2-19-F від 20 вересня 2019року (пункт 2.4), так і положенням статей 512, 514 ЦК України, за якими до нового кредитора переходить обсяг прав та обов`язків, визначених договором, у якому виникло зобов`язання. Наведене свідчить, що при відступлені 20 вересня 2019року права вимоги за кредитним договором від ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ТОВ" Вердикт Капітал", останній в межах переданих йому прав мав повноваження щодо нарахування процентів за користування кредитними коштами в період строку дії кредитного договору, тобто за період з 20 вересня 2019року по 23 січня 2021року, що у грошовому виразі становить 10297,21грн. (14325,56 грн. х 59.9% /365х438 днів). Таким чином, заочне рішення суду в означеній частині підлягає зміні, шляхом збільшення присуджених до стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» процентів за кредитним договором з 3427,36грн. до 13724,57грн. (3427,36грн.+ 10297,21грн.) та збільшення загального розміру заборгованості за договором з 17752,92грн. до 28050,13грн. Згідно частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Оскільки апеляційна скарга не містить інших доводів, які б свідчили про незгоду з постановленим у справі судовим рішенням, зокрема, з визначеним судом розміром судових витрат в сумі 7000,00грн., понесених позивачем в суді першої інстанції з приводу оплати вартості наданої правничої допомоги, законність та обґрунтованість рішення суду в цій частині не переглядається. Щодо розподілу судових витрат Згідно частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Частинами 1,2 наведеної норми право передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі часткового задоволення позову судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки апеляційним судом збільшений розмір заборгованості за кредитним договором, який підлягає стягненню з боржника на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», то фактично за результатами розгляду справи позовні вимоги позивача задоволено в загальному розмірі 28050,13грн. (14325,56грн.(кредит) + 13724,57грн. (проценти)), що становить 63,9% проти пред`явлених до стягнення 43895,63грн. (100%). При зверненні з позовом до суду першої інстанції позивачем сплачений судовий збір в розмірі 2684,00грн., а відтак у зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» підлягають судові витрати, понесенні позивачем в розмірі 1715,07грн. (2684,00грн. х 63,9%). За подачу апеляційної скарги товариство сплатило судовий збір в розмірі 4026,00грн., а отже в порядку вирішення питання розподілу судових витрат стягненню з відповідача підлягає 2572,61 грн. (4026,00грн. х 63,9%). Як зазначалося вище, загальний розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції був визначений на рівні 7000,00грн. У зв`язку з частковим задоволенням апеляційної скарги, призначена до стягнення вартість цих послуг підлягає збільшенню до 4473,00грн. (7000,00грн. х 63,9%). В апеляційній скарзі ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» поставило питання про відшкодування витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, орієнтовний розмір якої становить 9000,00грн. Товариство заздалегідь було обізнано про те, що розгляд справи відбудеться в письмовому провадженні без виклику сторін, проте детальний опис наданих адвокатом послуг на час розгляду справи не надало. З матеріалів справи встановлено, що на підставі договору про надання правової допомоги від 02 січня 2023року юридичний супровід ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» здійснює адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс». Прайс листом АО «Лігал Ассістанс» від 03 січня 2023 року затверджено ставки вартості послуг для розрахунку розміру гонорару адвоката, серед яких, складання апеляційної скарги на рішення суду 5000,00грн. Ураховуючи наведене, апеляційний судприходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесені позивачем в суді апеляційної інстанції та пов`язані зі складанням апеляційної скарги, слід визнати обґрунтованими у розмірі 5000,00грн., проте їх відшкодування має бути здійснено пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно приписів пункту 3 частини 2 статті 141 ЦПК України, а тому на відповідача слід покласти обов`язок із відшкодування на користь позивача цих судових витрат у розмірі 3195,00грн. (5000,00грн. х 63,9%). Керуючись статтями 367, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» задовольнити частково. Заочне рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 06 серпня 2024 року змінити, збільшивши розмір заборгованості, який підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» за договором про надання фінансових послуг 014/0012/82/91824413 від 23 січня 2019року з 17752,92грн. до 28050,13грн. Це ж рішення в частині розподілу судових витрат змінити, збільшивши розмір присуджених до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судових витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору з 1085,41грн. до 1715,07грн.; в частині витрат на професійну правничу допомогу з 2830,80грн. до 4473,00грн. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2572,61 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3195,00грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених ч. 3 ст. 389 ЦПК України. Головуючий: В.О. Бездрабко Судді: Л.В. Базіль Л.А. Приходько