Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 554/7955/24

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 жовтня 2024 р. Справа № 554/7955/24 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Перцової Т.С., Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 21.08.2024, головуючий суддя І інстанції: Сініцин Е.М., м. Полтава, повний текст складено 21.08.24 по справі № 554/7955/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ ОСОБА_1 (далі по тексту ОСОБА_1 , позивач), звернувся до Октябрського районного суду м. Полтави з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі по тексту ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просив суд: - скасувати винесену тимчасово виконуючим обов`язки начальником ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 постанову № 659 від 11.07.2024 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 25500 грн; - провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП; - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 06.08.2024 по справі № 554/7955/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишено без руху. Запропоновано позивачу усунути зазначені в ухвалі недоліки у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху. Повідомлено позивача, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і буде повернута заявнику. Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 21.08.2024 по справі № 554/7955/24 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення повернуто позивачу. Позивач, не погодившись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Октябрського районного суду м. Полтави від 21.08.2024 та направити справу для продовження розгляду до Октябрського районного суду м. Полтави. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про відсутність підстав у суду для повернення позовної заяви ОСОБА_1 , оскільки остання відповідала вимогам ч. 2 ст. 167 КАС України, а її повернення через розбіжності у написанні прізвища позивача у позовній заяві та доданих до неї документах свідчить про надто формальний підхід суду першої інстанції при вирішенні питання про прийняття позовної заяви. Вважав, що вірне зазначення РНОКПП надавало можливість суду встановити особу позивача та не виключало можливості його ідентифікації. Наполягав, що звернення до суду з позовом про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення є єдиним ефективним способом захисту порушених прав позивача, якого він був позбавлений внаслідок суворого трактування судом першої інстанції процесуальних норм, що унеможливило використання гарантованого права на доступ до правосуддя та справедливий суд. Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, що ухвалою Октябрського районного суду від 06.08.2024 позовна заява ОСОБА_1 була залишена без руху, у зв`язку з неповною сплатою суми судового збору а також розбіжностями позовної заяви у написанні прізвища позивача, внаслідок чого ОСОБА_1 зобов`язано, зокрема, доплатити судовий збір та надати копію паспорту. 20.08.2024 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків, в якій лише частково усунув недоліки позовної заяви, визначені в ухвалі від 06.08.2024, не надавши суду копію паспорту. Приймаючи ухвалу про повернення ОСОБА_1 позовної заяви, суд першої інстанції, керуючись п.1 ч.4 ст.169 КАС України, виходив з того, що у встановлений судом строк та станом на дату прийняття зазначеної ухвали, позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, а саме, не надав суду копію паспорту, внаслідок чого суд позбавлений можливості встановити особу позивача, за умов наявних розбіжностей у написанні прізвища позивача « ОСОБА_3 » та « ОСОБА_4 » у позовній заяві, доданих до неї документах та квитанціях про сплату судового збору. Надаючи правову оцінку правильності застосування судом першої інстанції норм процесуального права щодо встановлених обставин справи, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне. Вимоги щодо даних, які повинна містити позовна заява встановлені ч.5 ст.160 КАС України. Так, в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Аналіз наведеної норми права дозволяє дійти висновку, що позивач, як фізична особа має обов`язок зазначити у позовній заяві, зокрема своє прізвище, ім`я та по батькові. Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху (ч. 2 ст. 169 КАС України). Колегією суддів встановлено, що підставою для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху та підставою для її повернення позивачу слугували висновки суду про наявність розбіжностей у написанні прізвища позивача по тексту позовної заяви, у доданих документах та квитанціях про сплату судового збору. Як вбачається зі змісту первинно поданого адміністративного позову, прізвище позивача на першій сторінці позову у реквізитах сторін зазначено як « ОСОБА_3 », разом з цим по тексту позову, у його прохальній частині та у місці підпису зазначено прізвище « ОСОБА_4 ». Крім того, додані до позовної заяви документи, а саме, постанова № 659 від 11.07.2024 за справою про адміністративне правопорушення (а.с. 5-6), постанова № 658 від 11.07.2024 за справою про адміністративне правопорушення (а.с. 7-8) складені відносно ОСОБА_1 . Копії заяви про поновлення та продовження процесуальних строків (а.с. 9), та заяви від 26.07.2024 (а.с. 10) підписані позивачем ОСОБА_1 . У додатках до позовної заяви також наявне доручення для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 частини першої статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» від 22 липня 2024 року № 1694/2024-3533318, яким призначено адвоката Літвінову-Бородіну Наталію Василівну для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 . Крім того, подана на виконання вимог ухвали суду від 06.08.2024 виправлена позовна заява вже не містить розбіжностей у написанні прізвища позивача, оскільки за усім її змістом вбачається написання « ОСОБА_4 ». Слід зазначити, що п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України не встановлює обов`язку позивача додавати до позовної заяви копію паспорту, а лише зазначає про обов`язок вказати прізвище, ім`я та по-батькові (для фізичних осіб). Таким чином, позивачем дотримано вимоги п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, оскільки після подання виправленої позовної заяви фактично є відсутнім зазначений судом недолік позовної заяви, як наслідок, судом першої інстанції зроблено хибний висновок про те, що позивачем не усунено недоліки позовної заяви, вказані в ухвалі про залишення позовної заяви без руху. На переконання колегії суддів, невірне зазначення у «шапці» первинно поданої позовної заяви, заяви про поновлення та продовження процесуальних строків, а також у квитанціях про сплату судового збору прізвища « ОСОБА_3 » замість вірного « ОСОБА_4 » є наслідком технічної помилки (описки) при їх складанні та не може слугувати підставою для висновку про неможливість встановлення особи позивача, з огляду на те, що усі документи підписувались позивачем із зазначенням прізвища « ОСОБА_4 », а виправлена позовна заява вже не містила розбіжностей у написанні такого. Положеннями ст. 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 2011 року №19-рп/2011 зазначив, що утвердження правової держави відповідно до приписів статті 1, частини третьої статті 8, статті 55 Основного Закону України, полягає, зокрема, у гарантуванні кожному судового захисту прав і свобод, а також у запровадженні механізму такого захисту. Конституційний Суд України у своїх рішеннях послідовно підкреслює значущість положень статті 55 Конституції України щодо захисту кожним у судовому порядку своїх прав і свобод від будь-яких рішень, дій чи бездіяльності органів влади, посадових і службових осіб, а також стосовно неможливості відмови у правосудді (рішення від 25 листопада 1997 року №6-зп, від 25 грудня 1997 року N9-зп). Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч.1 ст. 2 КАС України). Приписами ч. 5 ст. 5 КАС України, яка гарантує право на судовий захист, передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку. Положеннями цієї статті також визначено способи судового захисту, перелік яких не є вичерпним. Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, який застосовує з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Звернувшись з цим позовом, фізична особа вирішила скористатися гарантованим їй правом на вирішення спору в судовому порядку. Однак, таким правом позивач скористатися не зміг, оскільки суд першої інстанції повернув позовну заяву із посиланням на неможливість встановлення особи позивача через відсутність копії паспорту, не звернувши уваги на те, що Кодексом адміністративного судочинства не встановлено таких вимог до змісту позовної заяви. Викладене свідчить про те, що суд застосував надміру формальний підхід і не врахував вимог ст. 55 Конституції України та ст.ст.2, 5, 6 КАС України. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист. Крім того, Європейський суд з прав людини за результатами розгляду справи Brumarescu v. Romania зазначив, що відповідно до його прецедентної практики право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 параграфа 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі преамбули цієї Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Важливим елементом верховенства права є гарантія справедливого судочинства. Так, у справі Bellet v. France Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів якого є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в її права. У відповідності до ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права і свободи, визначені в Конвенції, порушено, повинен отримати ефективний засіб правового захисту у національному органі, незважаючи на те, що порушення вчинено особами, які діють в офіційній якості. Суд повинен дотримуватися принципу верховенства права, одним з елементів якого є доступ до суду, який відповідно до ст. 6 КАС України застосовується адміністративними судами з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Таким чином, за висновком колегії суддів, суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, допустив порушення норм процесуального права, що призвело до передчасного висновку про неусунення недоліків позовної заяви та ухвалення необґрунтованого рішення про повернення позову, як наслідок, оскаржувана ухвала суду підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі. Керуючись ч. 4 ст. 229, ст.ст. 243, 250,308, 311, 312, 315, 316, 320, 321, 322, 325, 326, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Октябрського районного суду м. Полтава від 21.08.2024 по справі № 554/7955/24 - скасувати. Справу № 554/7955/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення направити до Октябрського районного суду м. Полтави для продовження розгляду зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій