Постанова Північний апеляційний господарський суд № 920/650/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "16" жовтня 2024 р. Справа№ 920/650/24 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Суліма В.В. суддів: Гаврилюка О.М. Ткаченка Б.О. при секретарі судового засідання: Шевченко Н.А. за участю представників сторін: від позивача: не з`явились; від відповідача: не з`явились, розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» на рішення Господарського суду Сумської області від 16.07.2024 року (повний текст рішення складено та підписано 05.08.2024) у справі № 920/650/24 (суддя - Резніченко О.Ю.) за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 119 541, 11 грн,- ВСТАНОВИВ: Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» про визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення 119 541, 11 грн. Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що внаслідок укладення спірних додаткових угод збільшилися ціни на електричну енергію більш ніж на 60% від ціни, визначеної договором про постачання електричної енергії №211/43 від 04.03.2021; спірні додаткові угоди були укладені без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни на електричну енергію, чим порушено норми Закону України «Про публічні закупівлі» та положення договору. Враховуючи безпідставність підписання спірних додаткових угод, відповідачу надмірно сплачені бюджетні кошти в сумі 119 541, 11 грн, тому вказані кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача. Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.07.2024 у справі №920/650/24 позов Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» про визнання недійсними додаткових угод до договору, стягнення 119 541, 11 грн задоволено частково. - визнано недійсною додаткову угоду №3 від 25.08.2021 до договору №211/43 від 01.03.2021, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач». - визнано недійсною додаткову угоду №4 від 04.10.2021 до договору №211/43 від 01.03.2021, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач». - визнано недійсною додаткову угоду №5 від 22.10.2021 до договору №211/43 від 01.03.2021, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач». - визнано недійсною додаткову угоду №6 від 12.11.2021 до договору №211/43 від 01.03.2021, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач». - визнано недійсною додаткову угоду №7 від 12.11.2021 до договору №211/43 від 01.03.2021, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач». - визнано недійсною додаткову угоду №8 від 15.12.2021 до договору №211/43 від 01.03.2021, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач». - визнано недійсною додаткову угоду №9 від 15.12.2021 до договору №211/43 від 01.03.2021, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач». - визнано недійсною додаткову угоду №11 від 10.02.2022 до договору №211/43 від 01.03.2021, укладеного між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач». Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області збитки, пов`язані із збільшенням вартості електроенергії за договором №211/43 від 01 березня 2021 року на загальну суму в 111 672, 69 грн, витрати зі сплати судового збору в розмірі 25 458, 82 грн. У задоволенні позову в частині стягнення 7 868, 42 грн збитків відмовлено. Не погодившись із прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, відповідно до якої просить скасувати рішення Господарського суду Сумської області від 16.07.2024 та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити. Доводи та мотиви апеляційної скарги зводяться до того, що скарги мотивовані тим, що рішення суду першої інстанції винесене з неправильним застосуванням норм матеріального права, а висновки місцевого господарського суду, викладені в рішенні, не відповідають обставинам справи. Зокрема скаржник зазначає, що жодна з додаткових угод не містить в собі умов щодо збільшення ціни товару понад 10%, отже відповідна вимога ч. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» сторонами дотримана. На підтвердження обґрунтованості коливання ціни на електричну енергію, що зумовило її збільшення за договором, надано експертні висновки Харківської торгово-промислової палати, за змістом яких можна прослідкувати динаміку цін та встановити її рух у бік збільшення, оскільки зазначені зміни ціни встановлені на дати, що наближені до початку та кінця відповідного розрахункового періоду. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2024 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Майданевич А.Г., Гаврилюк О.М. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» на рішення Господарського суду Сумської області від 16.07.2024 у справі №920/650/24 залишено без руху та надано заявникові строк на усунення недоліків десять днів з дня отримання копії ухвали. На виконання вищезазначеної ухвали суду, 09.09.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано копію платіжної інструкції №271 від 06.09.2024 про доплату судового збору в сумі 29 674,40 грн. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» та призначено до розгляду на 16.10.2024. 26.09.2024 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якої останній просив у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін. Позивач, зокрема зазначив, що ВП ВС у постанові від 24.01.2024 по справі № 922/2321/22 встановила, що у будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше, ніж на 10% від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Крім того, позивач зауважив, що посилання скаржника на специфіку роботи ринку електричної енергії, не прогнозоване коливання цін, принцип закупівлі електричної енергії «на добу наперед» не є підставою для нівелювання результатів торгів. Розпорядженням керівника апарату суду №09.1-08/3771/24 від 14.10.2024, у зв`язку перебуванням судді Майданевича А.Г. на лікарняному, відповідно до підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи №920/650/24. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.10.2024 сформовано колегію суддів у складі: Сулім В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Гаврилюк О.М., Ткаченко Б.О. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2024 справу № 920/650/24 прийнято до провадження вищезазначеною колегією суддів. Представники позивача у судове засіданні 16.10.2024 не з`явився, хоча через відділ документального забезпечення суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку із неможливістю представника прибути у судове засідання. Представник відповідача у судове засідання 16.10.2024 не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа наявного в матеріалах справи. Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, колегія суддів не вбачає підстав для його задоволення. Так, колегія суддів зазначає, що юридична особа не обмежене у праві вибору представника і у рамках свого права користується можливістю залучити будь-якого іншого представника для представництва своїх інтересів та участі у судовому засіданні. До того ж викладена позивачем у відзиві на апеляційну скаргу правова позиція відома суду та іншим учасникам процесу, зміненою бути не може, а участь представників сторін у судових засіданнях не визнавалася апеляційним господарським судом обов`язковою. Крім того, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. А тому, враховуючи, що під час воєнного стану суди не припинили свою діяльність та продовжують здійснювати правосуддя, колегія суддів, з урахуванням принципу розумності строків розгляду справи судом, з метою забезпечення права на доступ до правосуддя, передбаченого Конституцією України і гарантованого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (право на справедливий суд), зважаючи на те, що явка представників учасників справи у судове засідання не визнавалась обов`язковою, дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представників сторін у судовому засіданні 16.10.2024. Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступного. Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2021 року між Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області (споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» (постачальник) укладено договір №211/43 про постачання електроенергії. Відповідно до умов договору, постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно умов договору. Пунктом 5.1 договору встановлено, що сума цього договору становить 1227100,00 грн, за відповідний об`єм передбачений пунктом 2.3 договору у розмірі 350 600 кВт/год, тобто за умовами договору №211/43 вартість 1 кВт/год, становить 3,5 грн. Відповідно до п. 14.1 договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (зі змінами та доповненнями). У подальшому сторонами укладено додаткові угоди до договору №211/43, якими збільшено вартість одиниці товару та зменшено обсяг поставок, а саме: 1) додатковою угодою № 1 до договору ціну 1 кВт/год збільшено в порівнянні із ціною договору № 211/43 від 01.03.2021 з 3,50 грн з ПДВ до 3,612 грн з ПДВ; 2) додатковою угодою №2 від 15.07.2021 до договору ціну 1 кВт/год збільшено в порівнянні із ціною додаткової угоди № 1 з 3,612 грн з ПДВ до 3,790 грн з ПДВ; 3) додатковою угодою № 3 від 25.08.2021 до договору, ціну 1 кВт/год збільшено в порівнянні із ціною додаткової угоди № 2 від 15.07.2021 з 3,790 грн з ПДВ до 3,987 грн з ПДВ; 4) додатковою угодою № 4 від 04.10.2021 до договору, ціну 1 кВт/год збільшено в порівнянні із ціною додаткової угоди № 3 від 25.08.2021 з 3,987 грн з ПДВ до 4,269 грн з ПДВ; 5) додатковою угодою № 5 від 22.10.2021 до договору, збільшено ціну за 1 кВт/год в порівнянні із ціною додаткової угоди № 4 від 04.10.2021 з 4,269 грн з ПДВ до 4,445 грн з ПДВ; 6) додатковою угодою № 6 від 12.11.2021 до договору, збільшено ціну за 1 кВт/год в порівнянні із ціною додаткової угоди № 5 від 22.10.2021 з 4,445 з ПДВ до 4,698 грн з ПДВ; 7) додатковою угодою № 7 від 12.11.2021 до договору, збільшено ціну за 1 кВт/год в порівнянні із ціною додаткової угоди № 6 від 12.11.2021 з 4,698 з ПДВ до 4,976 грн з ПДВ; 8) додатковою угодою № 8 від 15.12.2021 до договору, збільшено ціну за 1 кВт/год в порівнянні із ціною додаткової угоди № 7 від 12.11.2021 з 4,976 з ПДВ до 5,316 грн з ПДВ; 9) додатковою угодою № 9 від 15.12.2021 до договору, збільшено ціну за 1 кВт/год в порівнянні із ціною додаткової угоди № 8 від 12.11.2021 з 5,316 з ПДВ до 5,634 грн з ПДВ; 10) додатковою угодою №11 від 01.02.2022 до договору, збільшено ціну за 1 кВт/год в порівнянні із ціною додаткової угоди № 9 від 15.12.2021 з 5,634 з ПДВ до 5,704 грн з ПДВ. Зазначене збільшення ціни супроводжувалося одночасним зменшенням об`єму електричної енергії до 258168,35 кВт/год. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що загалом внаслідок укладення додаткових угод № 3-5, 7,9-11 ціну за 1 кВт./год електричної енергії з дня підписання договору № 211/43 збільшено з 3,5 грн до 5,7 грн, тобто в цілому на 63%, з одночасним зменшенням обсягів її постачання. Відповідач у відзиві на позов посилається на те, що підтвердженням обґрунтованості коливання ціни на електричну енергію, що зумовило її збільшення за договором, є експертні висновки Харківської торгово-промислової палати, які додані до відзиву, та за змістом яких можна прослідкувати динаміку цін та встановити її рух у бік збільшення, оскільки зазначені зміни ціни встановлені на дати, що наближені до початку та кінця відповідного розрахункового періоду. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Частина 1 ст. 638 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Статтею 632 Цивільного кодексу України передбачено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України «Про публічні закупівлі». Згідно з пунктами 6, 11, 22 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»: договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару; замовники - суб`єкти, визначені згідно із статтею 2 цього Закону, які здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до цього Закону. При цьому предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Положеннями статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що закупівлі здійснюються за такими принципами: добросовісна конкуренція серед учасників; максимальна економія та ефективність; відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об`єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням. Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Частиною першою статті 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України «Про публічні закупівлі» не містить виключень з цього правила. Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Системний аналіз положень частини першої статті 525, статті 526, частини першої статті 651 ЦК України та положень частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» дає підстави для висновку про те, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов: відбувається за згодою сторін; порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації); підстава збільшення - коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником); ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%; загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися. Водночас, колегія звертає увагу на те, що положеннями Закону України «Про публічні закупівлі» закріплено можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10%, є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього. Внесення змін до договору є правомірним лише у випадку документального підтвердження коливання ціни на товар у період з моменту укладення договору до моменту укладення додаткової угоди (або отримання пропозиції про її укладення). В обґрунтування свого права на підписання додаткових угод та збільшення ціни на одиницю товару відповідач посилається на документально підтверджений ціновими довідками Харківської торгово-промислової палати №1486/21 від 05.07.2021, №1057/21 від 06.05.2021, № 2096/21 від 07.09.2021, № 2436/21 від 05.10.2021, № 3040/21 від 02.12.2021 та № 2738/21 від 02.11.2021 факт коливання ціни товару на ринку протягом дії договору. Відтак, за доводами відповідача, сторони правомірно вносили зміни декілька разів у частині ціни за одиницю товару, але не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, при тому, що такі зміни не призвели до збільшення суми, визначеної в договорі, в той час як законодавчо не передбачено обмеження в частині перегляду (зменшення) запланованих обсягів постачання товару, визначеного сторонами на момент укладення договору. Сторони належним чином виконали свої зобов`язання відповідно до такого договору, з урахуванням зазначених змін. Як передбачено положеннями частин першої, другої, третьої статті 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. При цьому сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це іншій стороні договору. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє іншу сторону про результати такого розгляду. Будь-який покупець товару, за звичайних умов, не може бути зацікавленим у збільшенні його ціни, як і у зміні відповідних умов договору. Тобто, навіть за наявності росту цін на ринку відповідного товару, який відбувся після укладення договору, покупець має право відмовитися від підписання невигідної для нього додаткової угоди, адже ціна продажу товару вже визначена в договорі купівлі-продажу чи поставки. При цьому, така відмова покупця не надає постачальнику права в односторонньому порядку розірвати договір. Метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника. Стаття 652 ЦК України передбачає, що в разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона. Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод). Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 927/4058/21, від 22.06.2022 у справі № 917/1062/21, від 07.12.2022 у справі № 927/189/22, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22. Рішення суду першої інстанції узгоджується з наведеними вище висновками. Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища в сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Поряд з цим, перемога в тендері та укладення договору за однією ціною та її подальше підвищення більш як на 10% у спосіб укладення оскаржуваних додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця, та свідчить про свідоме заниження цінової пропозиції ТОВ «Компаня «Газенергопостач» у тендері з метою перемоги. Посилання скаржника на документально підтверджений ним факт коливання цін не доводить виникнення у відповідача права змінити вартість електричної енергії, що поставляється ним за договором, у зв`язку із коливанням цін на ринку. Оскільки при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції). Таких доказів відповідачем надано не було та відповідних обставин колегією суддів не встановлено. У даному випадку, сторонами вносилися зміни до договору, що призвело до підвищення ціни в цілому на 63% порівняно з первинною ціною договору. Так сторонами без належного підтвердження підстав, в порушення норм та положень укладеного договору, підписано додаткові угоди №3-5, №7, №9-11 до договору №211/43 від 01.03.2021, якими суттєво збільшено ціну за одиницю товару, що, в свою чергу, не відповідає вимогам тендерної документації та очікуванням замовника щодо економного витрачання бюджетних коштів. Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що при укладенні Головним управлінням Пенсійного фонду України у Сумській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» додаткових угод №3-5, №7, №9-11 до договору №211/43 від 01.03.2021, сторони не дотримали вимоги п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки безпідставно змінили істотні умови договору, кожного разу при укладенні додаткових угод сторонами договору належним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни електричної енергії в період виконання умов договору, а тому у відповідно до ст. статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними. Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 119 541, 11 грн., то колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до вимог ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. За приписами ч. 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Статтею 669 Цивільного кодексу України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми. Обов`язок повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу «Купівля-продаж». Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції укладеного договору. З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області, на підставі договору №211/43 та укладених додаткових угод фактично отримано 247261 кВт/год товарної продукції - активної електричної енергії. Відповідно до поданого позивачем розрахунку загальний розмір зайво сплачених коштів становить 119 541, 11 грн. Зазначена сума обрахована як різниця між сумою коштів, які фактично перераховано TOB «Компанія «Газенергопостач» за електричну енергію по цінам згідно оспорюваних додаткових угод №3-5, №7, №9-11 та вартістю електричної енергії, виходячи з ціни з урахуванням змін, внесених додатковою угодою №2 до договору. Здійснивши перерахунок збитків, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині частково у сумі 111 672, 69 грн. Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає інші посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі такими, що не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, наведені доводи скаржника не спростовують висновків суду першої інстанції та зводяться до переоцінки доказів та встановлених судом обставин. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути та оцінити ті самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення. Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду рішення судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86, 269 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта. Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Газенергопостач» на рішення Господарського суду Сумської області від 16.07.2024 року у справі № 920/650/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Сумської області від 16.07.2024 року у справі № 920/650/24 залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта.

4. Матеріали справи № 920/650/24 повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України. Головуючий суддя В.В. Сулім Судді О.М. Гаврилюк Б.О. Ткаченко