Постанова Закарпатський апеляційний суд № 308/5150/20

Справа № 308/5150/20 П О С Т А Н О В А Іменем України 15 жовтня 2024 року м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд у складі: головуючої судді Кожух О.А., суддів Мацунича М.В., Собослоя Г.Г., за участі секретаря Гусонька З.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марина Віктор Георгійович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15 травня 2024 року (головуючий суддя Деметрадзе Т.Р.) у справі №308/5150/20 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання незаконним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в : Короткий зміст позовної заяви У червні 2020 року ОСОБА_1 звернувся із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якій просив визнати незаконним та скасувати рішення засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене у протоколі №12 від 18.02.2016, в частині зняття з квартирного обліку старшого прапорщика ОСОБА_1 , який перебував на обліку з 18.07.1996 як такий, що не пройшов щорічну переатестацію. Просить, також, зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 поновити ОСОБА_1 зі складом сім`ї 4 особи на квартирному обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , зі збереженням часу перебування на обліку з моменту первинної реєстрації 18.07.1996. У жовтні 2020 позивачем було заявлено додаткову позовну вимогу, а саме стягнути на свою користь із ІНФОРМАЦІЯ_1 моральну шкоду у розмірі 15 000 гривень, завдану відповідачем у зв`язку із прийняттям оскаржуваного рішення засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 . Доводи позовної заяви зводяться до оскарження дій військового комісаріату, у зв`язку з якими, на думку позивача, було прийнято незаконне рішення засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з повідомлення Військового комісара полковника ОСОБА_2 29.12.2020 у зв`язку з реорганізацією ІНФОРМАЦІЯ_2 перетворено в ІНФОРМАЦІЯ_4 Процесуальні рішення в суді першої інстанції Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду 08.06.2022 було задоволено клопотання начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 про зупинення провадження у зв`язку із запровадженням на території України воєнного стану та зупинено провадження у справі №308/5150/20 до закінчення в Україні воєнного стану. За заявою представника позивача про поновлення провадження у справі, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 05.03.2024 провадження в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_6 поновлено. 15.05.2024 Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконним та скасування рішення, а також зобов`язання вчинити певні дії було закрито. Роз`яснено ОСОБА_1 про його право на судовий захист у порядку адміністративного судочинства. Місцевий суд зазначив, що оскільки відповідач у справі є органом державної влади, а спір виник з приводу оскарження особами з числа військовослужбовців рішень, дій чи бездіяльності відомчих житлових (житлово-побутових, з контролю за розподілом житла) комісій, тобто є спором з приводу проходження позивачем військової служби як різновиду служби публічної, то такі спори належать до юрисдикції адміністративних судів. Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги Не погодившись із ухвалою суду про закриття провадження у справі, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить таку скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду в порядку ЦПК України. Апелянт стверджує, що у вказаному провадженні предметом спору є право особи на житло. Оскільки спірні правовідносини врегульовано нормами ЖК УРСР та вони стосуються захисту житлових прав особи, а тому такий спір є цивільно-правовим, хочу в ньому і бере участь суб`єкт публічного права. У своїй скарзі позивач посилається на правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема у справі №488/1176/14-а від 29.08.2018, у справі №200/18858/16-ц від 20.06.2018, № 688/2940/16-ц постанова від 13.03.2019. У відзиві на апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_4 , інтереси якого представляє полковник ОСОБА_3 , просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 15.05.2024 залишити без змін. Зазначає, що у справі, яка розглядається, зазначений спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки він виник з підстав реалізації позивачем права на соціальну гарантію, надану йому з огляду на особливий статус військовослужбовця. Межі розгляду справи апеляційним судом та явка учасників справи. Відповідно до ст.ст.367, 368 ЦПК України колегія суддів перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Учасники справи та їх представники в судове засідання не з`явились. Судові повістки були доставлені до електронних кабінетів ІНФОРМАЦІЯ_5 та адвоката Марина В.Г. (представника позивача) (а.с. 202, 203), а відтак, відповідно до ч 5 ст 130 ЦПК України, вважаться врученням повістки особі, яку він представляє. Відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, колегія суддів розглянула справу за відсутності учасників справи та їх представників. Відповідно до положень ст. 247 ч. 2 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали даної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права Встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, та, остаточно просив суд визнати незаконним та скасувати рішення засідання житлової комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , викладене у протоколі №12 від 18.02.2016, в частині зняття з квартирного обліку старшого прапорщика ОСОБА_1 , та стягнути на його користь із ІНФОРМАЦІЯ_1 15 000 гривень у відшкодування моральної шкоди. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Цей інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різних видів судочинства - цивільного, кримінального, господарського та адміністративного. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Згідно із частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Частиною четвертою статті 5 КАС України передбачено, що суб`єкти владних повноважень мають право звернутися до адміністративного суду виключно у випадках, визначених Конституцією та законами України. Частиною четвертою статті 19 КАС України установлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби. Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому оскаржує рішення відомчої житлової комісії щодо його соціальної гарантії як військовослужбовця - щодо невиконання відповідачем обов`язку із забезпечення належним жилим приміщенням, який є складовою системи соціального захисту військовослужбовців відповідно до приписів Конституції України та Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Відповідно до частин першої та четвертої статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військова служба є державною службовою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Порядок проходження громадянами України військової служби, їх права та обов`язки визначаються цим Законом, відповідними положеннями про проходження військової служби громадянами України, які затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Наведені норми права передбачають, що військова служба належить до служби публічної. Таким чином, судом першої інстанції вірно визначено характер спірних правовідносин та встановлено, що справа підлягає до розгляду в порядку адміністративного судочинства. Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові від 29.09.2020 у справі № 712/5476/19 (провадження №14-62цс20) Велика Палата Верховного Суду для забезпечення єдності судової практики щодо визначення юрисдикції суду з розгляду спорів про оскарження відмови у забезпеченні жилим приміщенням або у призначенні грошової компенсації за належні для отримання жилі приміщення для деяких категорій осіб, які брали участь у бойових діях на території інших держав, а також членів їх сімей та зобов`язання надати такі приміщення чи виплатити компенсацію, вказала, що зазначені спори належать до юрисдикції адміністративних судів, оскільки стосуються проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), а також призначення та надання таких гарантій (пільг). Така ж позиція була викладена у Постанові Верховного Суду від 22 грудня 2021 року у справі № 308/1213/18 Оскільки у справі, що переглядається, спір стосується проходження публічної (військової) служби, у зв`язку з якою держава передбачила відповідні соціальні гарантії (пільги), зокрема, забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, правовідносини, що виникли між сторонами, є адміністративно-правовими, а тому суд першої інстанції вірно встановив, що така справа підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. У апеляційній скарзі позивач посилається на практику Верховного Суду, зокрема на постанову від 13.03.2019 у справі 688/2940/16-ц, де зроблено висновок, що позовні вимоги юридичної особи до виконавчого комітету міської ради про скасування рішень та розпоряджень органу місцевого самоврядування, які порушують право власності такого товариства на нерухоме майно, а також про скасування записів щодо реєстрації права власності фізичних осіб на таке майно підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства. У постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №200/18858/16-ц, де вказано, що справи за позовами про зобов`язання провести приватизацію квартири розглядаються у порядку цивільного судочинства, суть спору стосується приватизації фізичною особою вже зайнятого житла (службового приміщення). Колегія суддів, перевіривши наведену на обґрунтування доводів апеляційної скарги практику касаційного суду, приходить до висновку, що така не є релевантною до обставин цієї справи. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Оскільки суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм процесуального права, апеляційна скарга, відповідно до ст. 375 ЦПК України підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення залишенню без змін. Керуючись ст. ст. 367, 369, п.1 ч.1 374, ст. ст. 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Марина Віктор Георгійович - залишити без задоволення. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 15 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 18 жовтня 2024 року. Головуюча: Судді: