Постанова 4854 № 400/9960/23

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 400/9960/23 Перша інстанція суддя Гордієнко Т. О. Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача Яковлєва О.В., суддів Єщенка О.В., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Об`єднаної військова-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа - ІНФОРМАЦІЯ_3 , про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ІНФОРМАЦІЯ_4 , Об`єднаній військово-лікарській комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: - визнання протиправними дії щодо надання 30 травня 2023 року ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 висновку про визнання обмежено придатним до проходження військової служби в Збройних Силах України під час мобілізації; - зобов`язання провести повторний медичний огляд із винесенням висновку з врахуванням довідки серії 12 ААВ № 799623, виданої 02 серпня 2023 року спеціалізованою офтальмологічною медико-соціальною експертною комісією. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року залишено без задоволення позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції помилково встановлено обставини даної справи, так як обов`язок проведення повторного медичного огляду виник у суб`єкта владних повноважень за наслідком отримання довідки про встановлення позивачу інвалідності, а тому останній не мав додатково просити про проведення відповідного огляду. Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки факту оскарження спірного висновку ВЛК до Центральної ВЛК Міністерства оборони України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що згідно картки обстеження та медичного огляду ІНФОРМАЦІЯ_6 від 30 травня 2023 року та довідки ВЛК Об`єднаної військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 30 травня 2023 року № 5/116/5, ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 30в, 30г, 29б графи ІІІ розкладу хворіб визнано обмежено придатним до військової служби. При цьому, згідно довідки МСЕК від 02 серпня 2023 року позивачу визначено ІІ групу інвалідності до 01 серпня 24 року за загальним захворюванням. В свою чергу, 04 серпня 2023 року позивачем надіслано довідку МСЕК разом із заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 . Між тим, не погоджуючись з діями щодо надання 30 травня 2023 року Об`єднаною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 висновку про визнання обмежено придатним до проходження військової служби в ЗСУ під час мобілізації, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про відмову в задоволенні позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби. Згідно ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Згідно абз. 3 ч. 10 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані проходити медичний огляд та лікування в лікувально-профілактичних закладах згідно з рішеннями комісії з питань приписки, призовної комісії або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України. При цьому, Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України затверджено наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 (далі Положення № 402). Згідно пункту 1.1 глави 1 розділу I Положення № 402, військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям. Згідно п. 22.12 глави 22 розділу II Положення № 402, постанова ВЛК про ступінь придатності військовослужбовця до військової служби чинна протягом 12 місяців з моменту проведення медичного огляду. Постанови ВЛК щодо військовослужбовців, які визнані непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку або непридатними до військової служби у мирний час, обмежено придатними у воєнний час, повинні бути реалізовані негайно. Якщо постанова ВЛК не реалізована та в стані здоров`я оглянутого, незалежно від терміну, за його заявою або висновками лікарів військових (цивільних) лікувальних закладів виникли зміни, то проводиться повторний медичний огляд. Військовослужбовці строкової військової служби, визнані у мирний час ВЛК непридатними до військової служби, після виписки із військових лікувальних закладів підлягають госпіталізації до лазарету військової частини (а за його відсутності - звільненню від виконання службових обов`язків) до звільнення з військової служби за станом здоров`я. Постанова ВЛК про потребу військовослужбовця у звільненні від службових обов`язків або у відпустці за станом здоров`я повинна бути реалізована негайно. При цьому, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності дій Об`єднаної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо надання 30 травня 2023 року висновку про визнання позивача обмежено придатним до проходження військової служби в ЗСУ під час мобілізації. В даному випадку, позивач вважає зазначений висновок ВЛК протиправним, так як 02 серпня 2023 року позивача визнано особою з інвалідністю другої групи, що підтверджується довідкою МСЕК серії 12ААВ № 799623 від 02 серпня 2023 року. В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, колегія суддів зазначає наступне. Так, Верховним Судом в постанові від 13 червня 2018 року (справа № 806/526/16) зазначено, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі. В даному випадку, враховуючи зміст та обсяг доводів позивача, колегія суддів вважає, що лише з врахуванням факту складення довідки МСЕК від 02 серпня 2023 року, згідно якої позивача визнано особою з інвалідністю другої групи, колегія суддів не може вважати протиправними висновки ВЛК про обмежену придатність позивача до військової служби від 30 травня 2023 року, оскільки висновки ВЛК були затверджені до відповідних висновків МСЕК та стан здоров`я позивача у відповідний період міг зміниться. Крім того, за наслідком аналізу змісту відповідних довідок, які складено в різний період часу, колегія суддів позбавлена можливості визначити викладену у будь-якій з цих довідок інформацію у якості єдино вірної, а також встановити яким чином факт видачі довідки МСЕК спростовує попередні висновки лікарів, відображені в довідці ВЛК. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у цій частині за вказаних позивачем підстав позову. При цьому, колегія не приймає доводів апеляційної скарги про те, що позивачем оскаржено висновок ВЛК до Центральної ВЛК Міністерства оборони України та суд має врахувати відповідну обставину, оскільки до суду не надано результатів розгляду відповідної скарги та Центральна ВЛК Міністерства оборони України не є стороною у даній справі. В свою чергу, щодо доводів апеляційної скарги про те, що на підставі п. 22.12 глави 22 розділу II Положення № 402 ВЛК зобов`язана призначити повторний огляд позивача, колегія суддів зазначає, що відповідною нормою прямо передбачено проведення повторного медичного огляду за заявою оглянутого у разі змін в стані здоров`я останнього, незалежно від терміну. При цьому, колегія суддів зазначає, що відповідного прохання заява позивача від 04 серпня 2023 року, до якої долучено довідку МСЕК від 02 серпня 2023 року, не містила. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин не допущено протиправної бездіяльності щодо повторного огляду позивача та позивач має відповідне право у разі звернення з такою вимогою до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Між тим, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2023 року - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Яковлєв Судді О.В. Єщенко А.В. Крусян