Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 686/10740/24

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 686/10740/24 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Продан Б.Г. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 15 жовтня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Сторчака В. Ю. Граб Л.С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення штрафу, В С Т А Н О В И В : у квітні 2024 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови серії ЕНА №1889136 від 12 квітня 2024 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. 20 серпня 2024 року Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області прийняв рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Не погоджуючись з судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином повідомлялись про дату, час і місце судового засідання. Відповідно до ст. 313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Із оскаржуваної постанови встановлено, що 12.04.2024, о 10 год. 48 хв. в смт. Теофіполь, по вул. Заводській, водій ОСОБА_1 керував транспортним «Renault Logan», р/н НОМЕР_1 , який підлягає обов`язковому технічному контролю та своєчасно його не пройшов, чим порушив ст. 35 Закону України «Про дорожній рух». За таких обставин, 12.04.2024 року відповідачем винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №1889136, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. Вважаючи протиправною постанову відповідача позивач оскаржив її до суду. За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необгунтованості позовних вимог. Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне. Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух. За правилами п.1.3. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306 (далі ПДР України) учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил . Пунктом 1.1. ПДР України визначено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Відповідно до п.1.9. ПДР України особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Згідно ст. 37 Закону України "Про дорожній рух" та пп. "б" п. 31.3 Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів, якщо вони не пройшли обов`язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю). Відповідно до ч. 3 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов`язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Згідно п. 1 Порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.01.2012 №137, цей Порядок визначає процедуру проведення обов`язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, зареєстрованих уповноваженими органами МВС (транспортні засоби), за результатами якої встановлюється їх придатність до експлуатації або неможливість експлуатації, крім таких транспортних засобів: -легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації; - легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років. Відповідно до п.3 Порядку періодичність проходження обов`язкового технічного контролю становить для вантажних автомобілів незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки. Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, автомобіль, «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував позивач має проходити обов`язковий технічний контроль кожні два роки. При цьому, згідно ч. 3 ст. 19 Закону України «Про автомобільний транспорт» при державній реєстрації вантажних автомобілів у реєстраційних документах роблять відмітку щодо їх призначення згідно з документами виробника (вантажний автомобіль, причіп, напівпричіп з бортовою платформою відкритого або закритого типу, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, для аварійного ремонту, автокран, пожежний, автомобіль - мішалка, вишка розвідувальна чи бурова на автомобілі, для транспортування сміття та інших відходів, технічна допомога, автомобіль прибиральний, автомобіль-майстерня, радіологічна майстерня, автомобіль для пересувних телевізійних і звукових станцій тощо). Відповідно до Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року, автомобілі з типом кузову - фургон малотонажний категорії «В», які за своєю конструкцією призначені для перевезення вантажів та вантажопідйомністю до 3.5 тонни, за типом транспортного засобу є вантажні. У відповідності до ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» та Постанови КМУ від 30.01.2012 року №137 «Про затвердження порядку проведення обов`язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів», що підлягають обов`язковому технічному контролю - вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3.5 тонни, причепи до них із строком експлуатації понад двох років проходять ОТК кожні два роки. При цьому, Верховний Суд у справі №126/1030/17 зазначив, що категорія транспортного засобу «В» не визначає тип автомобіля, вона вказує на категорію водія, який має право керувати цим автомобілем. Тобто даним автомобілем може керувати водій з категорією «В», але сам автомобіль призначений для перевезення вантажів і за зареєстрованими властивостями є вантажним. Так, позивач вказує, що автомобіль яким він керував, не використовується для отримання прибутку, а є службовим автомобілем, тому не потребує обов`язкового проходження обов`язкового технічного контролю. Однак, як вбачаєтьсяз матеріалів справи, автомобіль Renault Logan д.н.з. НОМЕР_1 , який перебуває в оренді ПАТ «САВ92» та належить на праві власності ДП «Савсервіс Карпати» повноцінно застосовується для виконання посадових обов`язків у ПАТ «САВ92». Згідно витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських форм ПАТ «САВ92»: основний вид діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; ДП «САВСЕРВІС КАРПАТИ»: основний вид діяльності: 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів. Інші: 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля 47.19 Інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах. При цьому, ПАТ «САВ92», ДП «САВСЕРВІС КАРПАТИ» відсутні в «Реєстрі неприбуткових установ та організацій», що свідчить про те, що дані юридичні особи створені з метою отримання прибутку. Відтак, транспортний засіб Reno Logan д.н.з. НОМЕР_1 , належить юридичній особі, яка провадить господарську діяльність з метою отримання прибутку. Тобто, саме використання позивачем, як працівником ПАТ «САВ92» їхнього транспортного засобу і є безпосереднім фактом того, що вищевказаний автомобіль використовується із метою отримання прибутку, і як наслідок і підлягає обов`язковому технічному контролю. Вказане підтверджується також пп. 15 п. 2 Порядку №137 яким визначено, що транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними особами, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку. За таких обставин, в даному випадку транспортний засіб Reno Logan д.н.з. НОМЕР_1 , є транспортним засобом, що використовується з метою прибутку. Таким чином, оскільки доказів проходження обов`язкового технічного контролю вказаним автомобілів матеріали справи не містять, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивач порушив вимоги п. 31.3 б) ПДР України, за що його правомірно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 121 КУпАП згідно постанови серії ЕНА №1889136 від 12.04.2024 року. Враховуючи вище викладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20 серпня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Сторчак В. Ю. Граб Л.С.