Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 753/10405/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 753/10405/24 Суддя (судді) першої інстанції: Мицик Ю.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2024 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Сорочка Є.О., Чаку Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, - В С Т А Н О В И В: У травні 2024 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції, яким просив: - скасувати постанову серії 4АВ №05887338 від 07 травня 2024 року виписану інспектором Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві Рисем В.Ю., якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП; - зобов`язати Департамент патрульної поліції Управління патрульної поліції в м. Києві повернути сплачені кошти у розмірі 170 грн відповідно до процедури повернення коштів, які були перераховані помилково. Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні позову. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи. Апелянт зазначив про те, що судом першої інстанції не враховано інформацію викладену у запереченнях на відзив, щодо невиконання відповідачем вимог ст. 17 Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" стосовно необхідності обов`язкового проходження періодичної повірки вимірювального пристрою "Каскад 010-0519" Додатково зазначив про те, що судом першої інстанції помилково прийнято надані відповідачем сертифікат перевірки типу №UA.TR.001 5-19 Rev.2 від 14 січня 2019 року та сертифікат відповідності №UA.TR.001 22 033-21 від 04 червня 2021 року, водночас у відповідача відсутній сертифікат або свідоцтво про повірку. Також зазначив про те, що рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2024 року у даній справі суперечить висновкам Дарницького районного суду м. Києва викладеним у рішення від 30 січня 2024 року по справі №753/16438/23. У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 07 травня 2024 року постановою серія 4АВ №05887338 про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Згідно з вказаною постановою, 07 травня 2024 року о 18:26 год за адресою м. Київ, Північний міст на правий берег зафіксовано транспортний засіб Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_1 , який перевищив встановлені обмеження швидкості руху на 23 км/год, чим порушено п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху України Вважаючи протиправною постанову від 07 травня 2024 року серія 4АВ №05887338 позивач звернувся до суду з позовом. Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що в оскаржуваній постанові зазначено про використання технічного засобу "Каскад 010-0519", а наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що термін дії використання зазначеного технічного засобу на момент винесення оскаржуваної постанови не сплив, наявні підстави вважати, що матеріали фото/відеофіксації зроблені даним технічним засобом є належним та допустимим доказом вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 12.9 (б) ПДР. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. У ст. 7 КпАП України передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Пунктом 12.9 (б) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі по тексту ПДР), водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил. Положеннями статті 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. У разі якщо транспортний засіб зареєстровано за межами території України і такий транспортний засіб відповідно до законодавства не підлягає державній реєстрації в Україні, до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), притягається особа, яка ввезла такий транспортний засіб на територію України. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 є власником автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_1 , рух якого зафіксовано в м. Києві на Північному мосту 07 травня 2024 року з перевищенням встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив про те, що відповідачем до суду першої інстанції не надано сертифікату повірки пристрою "Каскад 010-0519", водночас виключно сертифікат або свідоцтво про повірку є документом, що підтверджує роботу конкретного пристрою у межах допустимої похибки. Згідно з ст. 279-1 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі, посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. За запитом посадових осіб уповноважених підрозділів Національної поліції у письмовій або електронній формі (у тому числі за умови ідентифікації цих посадових осіб за допомогою електронного цифрового підпису) відповідні органи (підрозділи) Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України зобов`язані надавати відомості про належного користувача транспортного засобу, фізичну особу, керівника юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, особу, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи, з обов`язковим дотриманням Закону України "Про захист персональних даних". Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною 2 цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Як вбачається з матеріалів справи постанова серії 4АВ №05887338 від 07 травня 2024 року містить всі обов`язкові відомості, передбачені ст. 283 КУпАП, зокрема реквізитів свідоцтва про повірку технічного засобу та термінів його дії (а.с. 72). Зі змісту інформації, відображеної в оскаржуваній постанові вбачається, що дане адміністративне правопорушення зафіксоване в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу "Каскад 010-0519", з фотознімків якого чітко вбачається рух автомобіля Toyota RAV-4 Hybrid д.н.з. НОМЕР_1 та встановлено, що при обмеженні швидкості руху в 40 км/год, допущено перевищення на 23 км/год за основним каналом та 23 км/год за контрольним. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до п. 21 Переліку засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, введеного в дію Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 року №94, дистанційні вимірювачі швидкості руху транспортних засобів віднесені до засобів вимірювальної техніки на які поширюється дія Технічного регламенту. Таким чином вказані пристрої повинні проходити процедуру оцінки відповідності (перевірку типу) та отримати сертифікат перевірки типу. Відповідачем надано до суду першої сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 5-19 Rev.2 від 14 січня 2019 року (дійсний до 14 січня 2029 року) та сертифікат відповідності № UA.TR.001 22 033-21 від 04 червня 2021 року комплексу автоматичної фото/відеофіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад" Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів", згідно з яким, комплекс фото/відеофіксації правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад" відповідає вимогам нормативних документів з технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі "Комплекс фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад". Були проведені випробування, викладені в ДСТУ 8809:2018. Отже, комплекс автоматичної фото/відео фіксації порушень правил дорожнього руху "Каскад 010-0519", як складова частина Системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в автоматичному режимі, пройшов необхідні тестування та має дозвільні документи на його використання. Крім того суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем також надано до суду першої інстанції свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16 листопада 2023 року №22-01/29747 щодо комплексу автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад 3" №010-0519, згідно з яким максимальна допустима похибка під час вимірювання швидкості руху транспортних засобів основним каналом в інтервалах діапазону від 20 до 100 км/год становить - +/- 2км/год (а.с. 73). Відповідно до сайту Київської міської ради на Північному мосту з 30 березня 2024 року до 15 червня 2024 року частково обмежено рух транспорту через проведення ремонтних робіт. Обмеження руху відбуватиметься в напрямку з лівого на правий берег у правій частині проїзду спорудою з перекриттям смуги громадського транспорту. На тимчасовій типовій схемі організації дорожнього руху при ремонті ділянок доріг з трьома смугами руху № 50857/41/11/10/02-2019 від 28 жовтня 2019 року зображено дорожній знак 3.29 а також дорожній знак 3.30 (а.с. 69-71). Відповідно розділу 11 ДСТУ 8749:2017 вимоги до тимчасових типових схем одр 11.1 Тимчасові типові схеми ОДР (додаток В) застосовують відповідно до виду, типу та технології дорожніх робіт з урахуванням вимог цього стандарту. Відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства від 14 лютого 2012 року №54 "Про затвердження Технічних правил ремонту і утримання вулиць та доріг населених пунктів" для забезпечення нормальних умов формування поверхневої обробки швидкість руху транспорту на цей період обмежують до 40 км/год. Оскільки на даній ділянці дороги були встановлені дорожні знаки 3.29 та 3.30, а також враховуючи наявність сертифікату перевірки, сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки від 16 листопада 2023 року №22-01/29747 щодо комплексу автоматичної фото/відеофіксації правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху "Каскад 3" №010-0519, колегія суддів вважає підтвердженим належними доказами вчинення позивачем порушення, передбаченого пунктом 12.9 (б) ПДР. Посилання апелянта на висновки Дарницького районного суду м. Києва викладені в рішенні від 30 січня 2024 року №753/16438/23 є необґрунтованим, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Дарницького районного суду м. Києва від 27 серпня 2024 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді Є.О. Сорочко Є.В. Чаку