Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/5964/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/5964/24 Перша інстанція: суддя Єфіменко К.С., повний текст судового рішення складено 26.04.2024, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченко К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області АР Крим та м.Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Херсонській області АР Крим та м.Севастополі, за результатом якого позивач просить визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення: - від 26.09.2023 року №8411636-2403-2103-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 р. на суму 13 545,96 грн.; - від 28.12.2023 року №0039914-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 3 388,94 грн.; - від 28.12.2023 року №0039918-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 р. на суму 43 803,00 грн.; - від 28.12.2023 року №0039911-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 7908,88 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що починаючи з 1 січня 2023 року плата за землю не нараховується та не сплачується за період з 1 числа місяця, в якому було включено територію до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, або тимчасово окупованих російською федерацією, до останнього числа місяця, в якому було завершено активні бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території. Відповідно до Наказу №309 у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року Музиківська сільська територіальна громада перебувала під тимчасовою окупацією, а з 11 листопаду 2022 року по сьогоднішній день внесена до території, на яких ведуться бойові дії. На підставі вищевикладеного, нарахування відповідачем орендної плати за землю та податку на нерухоме майно за 2022 та 2023 роки є неправомірним. Окремо позивач зазначає, що йому податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно за податковий період 2021 року, згідно податкового повідомлення-рішення від №0039918-2403-2104-UA65100090000097337, прийнятого 28.12.2023 року, є неправомірним, оскільки воно прийняте поза межами строку, встановленого у абзаці 1 пункту 267.6.2 пункту 267.6 статті 267 ПК України. Це ж саме стосується й ППР від 28.12.2023 року №0039914-2403-2104-UA65100090000097337 та ППР від 28.12.2023 року №0039911-2403-2104-UA65100090000097337. Відзив на позовну заяву у встановлений судом строк відповідач не подав. Відповідно до ч.4 ст.159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. Відповідно до ч.6 ст.162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Справу розглянуто в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Херсонській області АР Крим та м.Севастополі (просп. Ушакова, 75, м.Херсон,73022) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано наступні податкові повідомлення-рішення: - від 26.09.2023 року №8411636-2403-2103-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 р. на суму 13 545,96 грн.; - від 28.12.2023 року №0039914-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 3388,94 грн.; - від 28.12.2023 року №0039911-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 7908,88 грн. Стягнуто на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області АР Крим та м.Севастополі (просп. Ушакова, 75, м. Херсон,73022, код ЄДРПОУ 43143201) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 605,60 гривень. В решті позову - відмовлено. На вказане рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апелянт вважає зазначене рішення незаконним, необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права та без повного з`ясування усіх обставин, які мають значення для справи, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15 січня 2024 року позивач отримав від відповідача наступні податкові повідомлення-рішення: - від 26.09.2023 року №8411636-2403-2103-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 р. на суму 13 545,96 грн., об`єкт оподаткування земельна ділянка за адресою Херсонська обл., Музиківська ОТГ, с. Музиківка; - від 28.12.2023 року №0039914-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 3 388,94 грн., об`єкт оподаткування нежитлова будівля за адресою АДРЕСА_2 ; - від 28.12.2023 року №0039918-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 р. на суму 43 803,00 грн., об`єкт оподаткування нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 ; - від 28.12.2023 року №0039911-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 7908,88 грн., об`єкт оподаткування нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 . Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями контролюючого органу, позивач звернувся до суду з даним позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України). Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в установлені строки. Відповідно до приписів пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Підпунктом 69.22 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, по 31 грудня року, в якому припинено або скасовано воєнний стан, положення статті 266 цього Кодексу застосовуються з урахуванням таких особливостей: Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується: 1) за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України: за період з 1 березня 2022 року по 31 грудня 2022 року - за об`єкти житлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності юридичних осіб, та за об`єкти нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб. Починаючи з 1 січня 2023 року за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та/або юридичних осіб, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не нараховується та не сплачується за період з першого числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку активних бойових дій або тимчасової окупації, до останнього числа місяця, у якому завершено бойові дії або тимчасову окупацію на відповідній території. Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації визначаються відповідно до даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку. Платники податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, які до дати набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» задекларували за 2022-2023 роки податкові зобов`язання за об`єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, що розташовані на територіях, визначених цим підпунктом, мають право відкоригувати нараховані податкові зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 2022 та 2023 роки шляхом подання в порядку, визначеному цим Кодексом, уточнюючих податкових декларацій за відповідний період. Постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 року №1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» установлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (в подальшому - Перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони на підставі пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій. Вказана постанова набрала чинності 25.12.2022 року. На підставі вищевказаної постанови, наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 року №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 року за №1668/39004. Відповідно до Наказу №309 у період з 01.03.2022 року по 11.11.2022 року Музиківська сільська територіальна громада (UA65100090000097337) перебувала під тимчасовою окупацією, а з 11 листопаду 2022 року по дату прийняття судового рішення внесена до території, на яких ведуться бойові дії. Отже, на підставі вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що нарахування відповідачем орендної плати за землю та податку на нерухоме майно за 2022 та 2023 роки є неправомірним, а тому податкові повідомлення-рішення від 26.09.2023 року №8411636-2403-2103-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 р. на суму 13 545,96 грн.; від 28.12.2023 року №0039914-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 3 388,94 грн.; від 28.12.2023 року №0039911-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 7908,88 грн., яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 7908,88 грн. -підлягають скасуванню. Разом з цим, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Це визначено підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 статті 266 Податкового кодексу України. Відповідно до підпункту 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (підпункт 266.3.2 пункт 266.3 статті 266 Податкового кодексу України). За правилами підпункту 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 Податкового кодексу України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування. За змістом п.п.266.4.2 ст.266 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується, зокрема, фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення рішення (абзац «а» пп.266.10.1. п.266.10 ст.266 ПКУ). Для платників нормами ПКУ закріплено, що визначені податковими повідомленнями-рішеннями суми підлягають сплаті протягом 60 календарних днів з дня вручення податкового повідомлення рішення, та терміни надіслання податкового повідомлення рішення не мають юридичного значення для платника податків, оскільки з дати його отримання не зменшується строк, протягом якого триває обов`язок по сплаті за податковим повідомленням рішенням, у зв`язку з чим відсутні підстави для висновку про фактичну зміну контролюючим органом строків сплати податку на нерухоме майно. У встановлений пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПКУ строк оскаржуваного податкового повідомлення рішення - до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком). Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення від 28.12.2023 року №0039918-2403-2104-UA65100090000097337 за податковий період, за який нараховане податкові зобов`язання: з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року могло бути надіслано виключно до 01 липня 2022 року. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року (п.п.266.6.1 ст.266 Податкового кодексу України). Отже, для справляння податку у порядку ст.266 Податкового кодексу України визначальними кваліфікуючими ознаками кожного окремого об`єкту нерухомого майна (будівлі чи приміщення) як об`єкту стягнення податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є: 1) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 2) місце розташування об`єкта (тобто адреса будівлі), 3) технічні характеристики об`єкта (тобто тип будівлі чи категорія будівлі, площа об`єкту тощо). У зв`язку з запровадженням воєнного стану в Україні з огляду на військову агресію Російської Федерації проти України, Законом України від 15.03.2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесені зміни до ПКУ від 02.10.2010 року №2755-VI зі змінами та доповненнями, зокрема, ст.102 ПКУ доповнена новим п.102.09 згідно якого на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану, що введений в Україні, зупиняється перебіг строків, визначених ПКУ, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім випадків, передбачених ПКУ. Враховуючи викладене, якщо закінчення терміну днів, встановленого для направлення податкового повідомлення-рішення припадає на період дії воєнного, надзвичайного стану, то такий перебіг строку зупиняється. До того ж, нарахованим податковим зобов`язанням після 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком), звільняється лише від відповідальності за несвоєчасну сплату такого зобов`язання, проте не звільнений від його сплати в цілому на цій підставі. Дане твердження підтверджується постановою Верховного Суду від 06.11.2018 у справі № 808/144/18. Отже, з огляду на викладене, податкове повідомлення рішення від 28.12.2023 року №0039918-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2021 р. на суму 43 803,00 грн. є правомірним та не підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст.242 КАС України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), №37801/97, п.36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навивши обґрунтування своїх рішень. На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог частково, а саме в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 26.09.2023 року №8411636-2403-2103-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб за 2023 р. на суму 13 545,96 грн.; від 28.12.2023 року №0039914-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 3388,94 грн.; від 28.12.2023 року №0039911-2403-2104-UA65100090000097337, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухому майно, відмінне від земельної ділянки за 2022 р. на суму 7908,88 грн. Інші доводи апеляційної скарги є несуттєвими, фактично аналогічні тим, які були викладені позивачем у позові, та яким судом першої інстанції була надана належна правова оцінка, а відтак, такі доводи встановлених обставин справи та висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до вимог ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 26 квітня 2024 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька