Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/21415/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 15 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/21415/24 Перша інстанція: суддя Іванов Е.А., повний текст судового рішення складено 05.07.2024, м. Одеса П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків (в порядку ст.283 КАС України), - ВСТАНОВИВ: 05.07.2024 року о 15 годині 22 хвилині через електронний суд до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків (в порядку ст.283 КАС України). Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.07.2024 року заяву Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - залишено без розгляду. Не погодившись зі зазначеною ухвалою, Головне управління ДПС в Одеській області. подало апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права. В своїй скарзі апелянт зазначає, що обставиною, яка зумовила звернення до суду з даною заявою, є прийняття 04.07.2024р. о 15:00 год. в.о. начальника Головного управління ДПС в Одеській області рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 . Заяву про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків подано Головним управлінням ДПС в Одеській області до суду до 15:00 год. 05.07.2024р., тобто в межах 24 годин, як це передбачено частиною другою статті 283 КАС України. Зокрема, відповідну заяву було підписано КЕП 05.07.2024р. о 14:49 год., тобто фактично контролюючим органом були додержані вимоги щодо звернення до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин. При вирішенні питання щодо дотримання податковим органом строку звернення із заявою в порядку ст.283 КАС України судом першої інстанції необґрунтовано враховано дату та час реєстрації заяви в суді 05.07.2024р. о 15:22 год., оскільки вчинення дій щодо своєчасної реєстрації відповідної заяви перебуває поза межами впливу позивача. Відповідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне. Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України передбачено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом. Згідно п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу. Відповідно до п.94.6 ст.94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном. Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні (п.94.10 ст.94 ПК України). Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентовані статтею 283 КАС України. Відповідно до приписів ч.1 ст.283 КАС України провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів, зокрема, щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків. Частиною другою статті 283 КАС України визначено, що заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. При цьому, відповідно до частини першої статті 270 КАС України, на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу. Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами (частина друга статті 270 КАС України). Днем подання позовної заяви є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду (частина п`ята статті 270 КАС України). Верховний Суд у постанові від 13.07.2023р. по справі №420/7588/23 висловив правову позицію, що обставиною, з якою стаття 283 КАС України пов`язує початок відліку 24-годинного строку для подання до суду заяви про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту, є дата прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Така правова позиція викладена в постанові Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, від 26.06.2020р. у справі №280/2993/19, від якої суд касаційної інстанції у встановленому процесуальним законом порядку не відступав. Таким чином, у даному випадку обставиною, яка зумовила звернення позивача до суду, є рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків ФОП ОСОБА_1 , прийняте 04 липня 2024 року о 15:00 год. Залишаючи без розгляду заяву Головного управління ДПС в Одеській області суд першої інстанції виходив з того, що відповідна заява надійшла до суду 05.07.2024р. о 15:22 год., тобто поза межами 24-годинного строку з дня виникнення обставин, які зумовили звернення до суду. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до вимог ч.ч.7, 8, 10 ст.44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Як вбачається з матеріалів справи, заяву, в порядку ст.283 КАС України, подано Головним управлінням ДПС в Одеській області до суду в електронній формі з використанням системи «Електронний суд». Згідно інформації, що міститься в модулі системи Електронний суд «картка руху заяви», заяву підписано КЕП 05.07.2024р. о 14:59 год., надіслано до суду 05.07.2024р. о 15:02 год. (а.с. 30). Дата реєстрації в суді 05.07.2024р. о 15:35 год. (а.с. 1). За змістом ст.270 КАС України днем подання заяви є день її надходження до відповідного суду. Зазначене дає підстави колегії суддів для висновку, що заява про підтвердження обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 04.07.2024р. надійшла до суду 05.07.2024р. о 15:02 год., тобто в межах 24 годин з моменту прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Вчинення судом дій щодо реєстрації відповідної заяви після 15:00 год. 05.07.2024р. (безпосередньо на заяві зазначено 15:35 год., тоді як суд першої інстанції в ухвалі про залишення без розгляду заяви Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків від 05.07.2024 року вказує 15:22 год.) не може бути підставою для висновку про пропуск Головним управлінням ДПС в Одеській області передбаченого ч.2 ст.283 КАС України строку звернення. При вирішенні питання про дотримання строку звернення до суду судом першої інстанції не враховано вказаних обставин, не перевірено їх, наслідком чого стало постановлення ухвали про залишення заяви без розгляду. Відповідно до вимог ст.320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Оскільки зазначені обставини залишені судом першої інстанції поза увагою та цим обставинам не надана належна правова оцінка, колегія суддів, задовольняючи апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області, скасовує ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі №420/21415/24 та направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи. Згідно ч.2 ст.272 КАС України судові рішення суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду справ, визначених статтями 273-277, 282-283-1, 284-286 цього Кодексу, набирають законної сили з моменту проголошення і не можуть бути оскаржені. Керуючись ст.ст. 270, 272, 283, 308, 311, 312, 320, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд апеляційної інстанції, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області задовольнити. Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 05 липня 2024 року у справі №420/21415/24 - скасувати. Справу за заявою Головного управління ДПС в Одеській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків (в порядку ст.283 КАС України) направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя-доповідач О.В. Джабурія Судді К.В. Кравченко Н.В. Вербицька