Постанова Житомирський апеляційний суд № 289/583/24

УКРАЇНА Житомирський апеляційний суд Справа №289/583/24 Головуючий у 1-й інст. Кириленко О. О. Номер провадження №33/4805/803/24 Категорія ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач Галацевич О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 жовтня 2024 року м.Житомир Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Житомирського апеляційного суду Галацевич О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Житомирі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2024 року, якою його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, встановив: Постановою судді Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн. Згідно з постановою судді місцевого суду, ОСОБА_1 05.03.2024 о 16 год 02 хв по вул Малинська в м Радомишль, Житомирської області керував автомобілем «KIA SORENTO», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, посилаючись на незаконність постанови, однобічне та неповне з`ясування судом обставин справи. Зокрема, вказав, що його огляд на стан сп`яніння проведено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки у випадку відмови водія від огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу чи незгоди із результатами такого огляду, поліцейський повинен виписати письмове направлення на огляд в медичному закладі і лише в разі відмови від проходження огляду у закладі охорони здоров`я, водій є таким, що порушив п.2.5 ПДР. Крім того, він не відмовлявся від проходження огляду у медичному закладі, навпаки наполягав на цьому, що зафіксовано на відеозаписі. Проте працівник поліції на власний розсуд інкримінував йому відмову від будь-якого огляду, ігноруючи його прохання пройти огляд, та не ознайомив його з протоколом про адміністративне правопорушення, не оголосив його зміст та суть інкримінованого правопорушення. Належним чином повідомлені про місце і час судового засідання ОСОБА_1 та його захисник Свінцицький Л.В. до суду апеляційної інстанції повторно не з`явились, будь-яких клопотань на адресу суду не направляли. За таких обставин, з метою недопущення затягування розгляду справи, зважаючи на положення статті 268 КУпАП, які не містять імперативної заборони щодо розгляду справи за відсутності особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення та у відповідності до положень ч.6 ст.294 КУпАП, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за відсутності осіб, які беруть участь в апеляційному провадженні справи. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, приходжу до наступного висновку. Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП. Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Висновок судді місцевого суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у відмові в проходженні огляду на стан сп`яніння, з правовою кваліфікацією таких дій за ч.1 ст.130 КУпАП за обставин, установлених у постанові судді місцевого суду, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджений наявними в матеріалах справи доказами. Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 169570 від 05.03.2024 вбачається, що ОСОБА_1 05.03.2024 о 16 год 02 хв по вул Малинська в м Радомишль, Житомирської області керував автомобілем «KIA SORENTO», державний номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, що зафіксовано на технічний засіб відеозапису, а саме бодікамеру. Від керування транспортним засобом відсторонений, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху та вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.2) . За змістом п.2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За правилами частин 2-5 ст.266 КУпАП, огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних засобів поліцейським із застосуванням технічних засобів відеозапису, або у медичному закладі. Згідно вимог ч.1 ст.130 КУпАП визначено декілька діянь, які утворюють об`єктивну сторону зазначеного правопорушення. Зокрема, адміністративна відповідальність за цією нормою закону передбачена за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.2.5 Правил дорожнього руху України підтверджується наявними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 169570 від 05.03.2024 (а.с.2); актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого у ОСОБА_1 були виявленні ознаки алкогольного сп`яніння, та останній відмовився від проходження огляду на місці зупинки (а.с.3); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння в КНП «Радомишльська лікарня» (а.с.4); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 05.03.2024 (а.с.7); розпискою про роз`яснення прав та обов`язків, передбачених статтями 55,56,59,63 Конституції України та статтею 268 КУпАП (а.с.5); відеозаписами події з нагрудної бодікамери поліцейського та відеореєстратора службового автомобіля (а.с.9). Як встановлено під час апеляційного розгляду, суддя місцевого суду дав належну оцінку всім доказам у справі, проаналізував їх у сукупності та взаємозв`язку та дійшов правильного висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Доводи апеляційної скарги спростовується наявними в матеріалах справи відеозаписами, з яких вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, зупинка якого була обумовлена порушенням ним Правил дорожнього руху, про що його було проінформовано. З відеозаписів також чітко вбачається, що працівниками поліції вказано ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння та запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, як на місці зупинки транспортного засобу, так і в найближчому медичному закладі. Від проходження огляду останній відмовився. Під час огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 порушень вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС та МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735 та ст.266 КУпАП, які могли бути підставою для визнання такого огляду недійсним не встановлено. Посилання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння в медичному закладі, були предметом дослідження у суді першої інстанції, яким суд надав правильну та неупереджену оцінку, яка обґрунтовано викладена у мотивувальній частині судового рішення та не потребує додаткового правового аналізу. Також з відеозапису вбачається, що адміністративні матеріали оформлялись в присутності ОСОБА_1 , якому роз`яснені права та обов`язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, водія повідомлено про складення відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та запропоновано ознайомитись з ним, однак останній категорично відмовився. Судові рішення, на які у апеляційній скарзі посилається ОСОБА_1 , не мають преюдиційного значення для вирішення даної справи за встановлених у ній обставин. Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та не є обставинами, які виключають винуватість ОСОБА_1 в інкримінованому йому правопорушенні, а також не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність ухваленої у справі постанови. Враховуючи наведене, приходжу до висновку про те, що при розгляді даної справи суддя місцевого суду повною мірою дотримався вимог ст. ст.245, 251, 252, 278, 280,283 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Зміст постанови відповідає вимогам статей 283, 284 КУпАП. Апеляційним переглядом справи про адміністративне правопорушення не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права чи неправильного застосування норм матеріального права. Висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, та не спростовуються доводами апеляційної скарги. За таких обставин, підстав для скасування постанови судді місцевого суду відносно ОСОБА_1 немає. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Радомишльського районного суду Житомирської області від 24 квітня 2024 року, - без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя О.М. Галацевич