Постанова 4806 № 308/5611/24

Справа № 308/5611/24 П О С Т А Н О В А Іменем України 01 жовтня 2024 року м. Ужгород Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Закарпатського апеляційного суду в складі: головуючого Собослой Г.Г. суддів Кожух О.А., Мацунич М.В. з участю секретаря Ормош О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Шпуганич В.П., на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 29 березня 2024 року у справі № 308/5611/24 ( Головуючий Малюк В.М.) В С Т А Н О В И Л А: 28 березня 2024 року адвокат Турецька Є.А., яка діє в інтересах заявниці ОСОБА_2 та її законного представника ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, до подачі позовної заяви до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , третя особа: ОСОБА_5 , третя особа без самостійних вимог: орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради, про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: квартири, за адресою АДРЕСА_1 . Заява мотивована тим, що заявниця враховуючи вимоги статті 152 Цивільного процесуального кодексу України має намір та зобов`язується протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову, пред`явити позов до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Заявниця зазначає, що між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і ОСОБА_1 існує спір щодо квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і у провадженні суду перебувала справа між сторонами з приводу даної квартири, однак рішенням апеляційної інстанції у задоволенні позову було відмовлено, оскільки позивачкою було обрано невірний спосіб захисту, яким в даному випадку є віндикаційний позов, з яким позивачка і має намір звернутися до суду. Позов умотивований тим, що іпотекодержатель з порушенням вимог закону застосував позасудовий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки раніше судовим рішенням вже було звернено стягнення на предмет іпотеки, крім того, на спірний об`єкт поширюється дія Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті» і була порушена і процедура державної реєстрації права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, зокрема, щодо попереднього направлення іпотекодавцю письмової вимоги про усунення порушення. В рамках виконавчого провадження № 56346036 із примусового виконання рішення квартиру за адресою АДРЕСА_1 було передано заінтересованій особі ОСОБА_1 . Тим часом, ОСОБА_4 не мав права відчуження спірного майна, а ОСОБА_1 , відповідно, не мала права на набуття його у власність. Майно підлягає витребуванню з чужого незаконного володіння на користь власника, з володіння якого майно воно вибуло проти його волі. Враховуючи велику вартість квартири, наявність між сторонами спору та реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, наявність підстав вважати, що заінтересовані особи намагатимуться відчужити майно або відступити його в рамках виконавчого провадження, що унеможливить виконання рішення суду та може завдати значних збитків позивачу, є підстави для забезпечення позову. Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 05.04.2019 забезпечено позов у справі № 308/12180/18 і накладено арешт на нерухоме майно - квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Постановою Закарпатського апеляційного суду від 11.03.2020 р. у справі № 308/12180/18, провадження: 22-ц/4806/807/20 залишено в силі. Приймаючи таке процесуальне рішення суд першої інстанції виходив із того, що вимога про забезпечення позову є співмірною з його предметом, незабезпечення позову може істотно утруднити або унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову, натомість забезпечення позову правильне, відповідає обставинам справи та вимогам закону. Оскільки предметом спору є право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 , а у випадку задоволення позову відповідні підстави для набуття у власність майна перестають існувати, доводи позивачів про необхідність і доцільність забезпечення позову шляхом арешту майна заслуговують на увагу. Із наявних матеріалів справи вбачається, що спірну квартиру спочатку набув у власність ОСОБА_4 на підставі іпотечного застереження, а в подальшому квартира була передана ОСОБА_1 у рамках виконавчого провадження на погашення боргу, тоді як позивачем заперечується законність набуття цих майнових прав на квартиру обома відповідачами. Маючи зареєстроване право власності на спірну квартиру заінтересована особа ОСОБА_1 не має перешкод для зміни правового статусу та/або майнового режиму (порядку використання) квартири в інший спосіб. Ті обставини, що заявник і ОСОБА_1 наразі користуються спірною квартирою вказують на відповідність забезпечення позову до вирішення справи по суті інтересам обох сторін, позаяк таке запобігає порушенню їхніх майнових і процесуальних прав. У зв`язку з відмовою у позові через обрання позивачем неналежного способу захисту заходи забезпечення позову втратили свою дію і потребують прийняття окремого судового рішення про забезпечення позову. Таким чином, обґрунтовано, враховуючи суть спору, наявні докази та ризики, ґрунтуючись на відповідних матеріалах справи просить застосувати вид забезпечення позову, прямо передбачений цивільним процесуальним законом, а саме накладення арешту на спірну квартиру. Спір щодо прав на нерухоме майно буде ініційований, існує, як існує й можливість зміни правового статусу спірного майна, що вочевидь може істотно утруднити або унеможливити ефективний захист прав як позивачів, так і інших осіб. 27 березня 2024р. стало відомо, що на сайті ОЛХ виставлено на терміновий продаж спірну квартиру і продаж квартири унеможливить виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду. Посилаючись на вказані обставини заявниця просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .. Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29 березня 2024 року заяву задоволено. Вжито заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .. Не погоджуючись із даною ухвалою суду ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Шпуганич В.П. подали апеляційну скаргу, в якій ставиться питання про скасування ухвали, як така, що постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права, оскільки відсутні обставини, визначені ст.. 149 ЦПК України, а саме наявність обставин, які б істотно ускладнили чи унеможливили виконання рішення суду або ефективний захист, або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Також відсутні докази, які б підтверджували намір ОСОБА_1 у період, що передує подачі позову відчужити квартиру як на момент подачі заяви у порядку ст.. 149 ЦПК України перебуває під забороною ( арештом). Жодних заяв ОСОБА_1 про продаж квартири не подавала і не має наміру продати. У квартирі зареєстровані неповнолітні особи, а тому продаж квартири не може бути вчинено. Про існування вказаних обставин добре обізнана позивачка та її представник, законний представник. Так за адресою: вбачається, що оголошення є видаленим, вказані дії було вчинено з метою надання штучного створення доказів з метою підтвердження обставин заяву,(спору). Суд першої інстанції не врахував, що на момент постановлення цієї ухвали існували заходи забезпечення позову накладені по ухвалі суду від 05.04.2019 року, а тому відчуження квартири є неможливим. Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Шпуганич В.П. який підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, представника ОСОБА_2 адвоката Турецьку Є.А., яка просить ухвалу суду залишити без змін, перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав. Статті 149 та 150 ЦПК України містять підстави та види забезпечення позову. У відповідності до ч 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У відповідності до роз`яснення Пленуму Верховного Суду України які викладені в п. 4 постанови №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог представника позивача щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, запобігання порушено у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків вжиття заходів до забезпечення позову, з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів,з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду. Встановлено, що між сторонами дійсно виник спір щодо нерухомого майна, а саме права власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і судом першої інстанції обґрунтовано взято доводи заявниці, що потенційний відповідач у період розгляду справи буде мати можливість здійснити відчуження спірної квартири, що у подальшому унеможливить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки можуть вчинятися дії направлені на реалізацію спірного майна. 02 квітня 2024 року до Ужгородського міськрайонного суду подана ОСОБА_2 та її законного представника позивача неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи державний реєстратор Баранинської сільської ради Мочар І.І., орган опіки та піклування виконавчого комітету Ужгородської міської ради позовну заяву, про витребування майна з чужого незаконного володіння, а саме: квартири, за адресою АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 (а.с.75-77) і цей позов є взаємопов`язаним зі способом забезпечення позову, а невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача, за захистом яких звернувся до суду. Судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність зв`язку між заходом забезпечення позову та предметом позовних вимог, так як застосування такого заходу забезпечення позову спроможне забезпечити ефективний захист його порушеного права та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до передачі житлового приміщення у власність інших осіб, його подальше відчуження, а тому невжиття заходів забезпечення позову неминуче призведе до істотного утруднення або унеможливлення виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача. Ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування немає. Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд першої інстанції не врахував, що на момент постановлення цієї ухвали заходи забезпечення позову накладені по ухвалі суду від 05.04.2019 року і повторне забезпечення відчуження квартири робить неможливим розгляд питання про її скасування у цій справі, судова колегія до уваги не приймає, оскільки забезпечення позову накладено судом в іншій справі і ця обставина не перешкоджає накладенню забезпечення позову у даній справі, яка наразі є у провадженні суду. Керуючись ст.ст. 374,375,381-384 ЦПК України, судова колегія П О С Т А Н О В И ЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені та в інтересах якої діє адвокат Шпуганич В.П. залишити без задоволення. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 29 березня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складено 11 жовтня 2024 року. Головуючий: (підпис) Судді: (підписи) Згідно з оригіналом: Суддя Закарпатського апеляційного суду Г.Г. Собослой