Ухвала Вищий антикорупційний суд № 991/11648/24

Справа № 991/11648/24 Провадження 1-кс/991/11707/24 У Х В А Л А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 жовтня 2024 року м.Київ Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , детектива ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, установив: До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому ОСОБА_5 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 від 24.04.2024 у справі № 991/3407/24 (провадження № 1-кс/991/3442/24), яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на яке зареєстроване за останньою, а саме транспортний засіб AUDI E-TRON 50, д.н.з. НОМЕР_2 , VIN: НОМЕР_3 . На обґрунтування клопотання зазначає, що детективами Третього Головного підрозділу детективів та Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255 КК України (у редакції до внесення змін Законом № 671-ІХ від 04.06.2020), ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 212 КК України. У вказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2024 у справі № 991/3407/24 (провадження № 1-кс/991/3442/24) клопотання прокурора про арешт майна задоволено частково, накладено арешт на майно ОСОБА_6 , у тому числі, яке є спільною сумісною власністю останнього та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на яке зареєстроване за останньою, із забороною відчуження та розпорядження ним, а саме: транспортний засіб AUDI E-TRON 50, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 . Власник майна стверджує, що арешт накладено необґрунтовано, без наявності достатніх правових підстав та мотивів його накладення. Зазначає, що шлюб між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зареєстровано 22.07.2023, а відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу вказаний автомобіль був придбаний та зареєстрований за ОСОБА_5 08.09.2023, за особисті кошти останньої, оскільки за такий короткий проміжок часу подружжя не могло набути сумісні кошти для його купівлі. Підтвердженням того, що ОСОБА_5 придбала автомобіль за власні кошти, набуті до реєстрації шлюбу, є доходи, які задекларовані у податкових деклараціях платника єдиного податку - ФОП ОСОБА_5 за 2021, 2022, 2023 роки. Також власник майна зазначає, що вона є добросовісним набувачем транспортного засобу AUDI E-TRON 50, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , зазначене майно, як і його власник не мають жодного відношення до кримінального провадження № 52017000000000802 від 17.11.2017, а накладений арешт порушує гарантоване ст. 41 Конституції України право ОСОБА_5 на майно. Позбавлення ОСОБА_5 права розпоряджатись і користуватись її особистим майном - транспортним засобом, не доведення достатності підстав вважати, що вказане майно придбане за спільно набуті кошти, а також відсутність будь-яких даних, які б вказували на розумність та співрозмірність застосування такого заходу забезпечення, отже, є втручанням у право особи мирно володіти своїм майном. У судовому засіданні представник власника майна - адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав, просив задовольнити, з викладених у ньому підстав. Детектив Національного бюро ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання. Зазначив, що доказам, які долучені до клопотання, вже надавалась оцінка слідчим суддею під час розгляду клопотання про арешт майна. Заслухавши пояснення учасників провадження, дослідивши матеріали справи, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання належить відмовити з таких підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням, зокрема, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (абз. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України). Отже, підставою для скасування арешту, у порядку ст. 174 КПК України, є відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення або необґрунтованість його застосування. Водночас, доведення цих обставин, враховуючи вимог ст. 22 КПК України, покладається на особу, яка звернулася із клопотанням про скасування арешту майна. Під час розгляду клопотання встановлено, що детективи Національного антикорупційного бюро України здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52017000000000802 від 17.11.2017, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 369, ч. 4 ст. 345-1, ч. 1 ст. 255 КК України. У межах цього кримінального провадження, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.04.2024 у справі № 991/3407/24 накладено арешт, у тому числі, на майно, яке є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на яке зареєстроване за останньою, із забороною відчуження та розпорядження ним, а саме: транспортний засіб AUDI E-TRON 50, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 (а.с. 7-12). Відповідно до мотивувальної частини вказаного судового рішення правовою підставою для накладення арешту на вказане майно є забезпечення можливої конфіскації як виду покарання, передбаченого санкцією ч. 3 ст. 212 КК України. Слідчий суддя врахував, що майно, а саме: транспортний засіб AUDI E-TRON 50, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , набуте ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , є їх спільною сумісною власністю, яка не поділена на частки, дійшов висновку про накладення арешту на майно, яке належить на праві власності ОСОБА_5 як цілісний об`єкт спільної сумісної власності подружжя, оскільки слідчий суддя не наділений правом визначати конкретну частку власності кожного із подружжя. Враховуючи доведеність прокурором наявності ризиків, передбачених абзацом другим ч. 1 ст. 170 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що заборона відчуження та розпорядження майном виправдає у цьому випадку ступінь втручання у право власності ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Разом з цим, слідчий суддя звернув увагу, що ОСОБА_5 не позбавлена права оскаржити судове рішення про арешт майна або звернутися із відповідним клопотанням в порядку ст. 174 КПК України. Звертаю увагу, що під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя не оцінює законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, якою накладено арешт на майно, оскільки вказане питання відноситься до виключної компетенції суду апеляційної інстанції, а вирішує питання щодо обґрунтованості накладення арешту на майно з урахуванням нових доказів, які надаються слідчому судді під час розгляду клопотання та які не були відомі слідчому судді під час накладення арешту на майно. У судовому засіданні із долучених до клопотання матеріалів встановлено, що 22.07.2023 між ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано шлюб, 08.09.2023 за ОСОБА_5 зареєстроване право власності на транспортний засіб AUDI E-TRON 50, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 , що підтверджується матеріалами справи (а.с. 13-15). Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, змісту та суті конфіскації майна як покарання, визначених ст. 59 КК України, та принципу індивідуалізації покарання, закріпленого у ст. 65 КК України, арешт може бути накладений на майно, власником якого є підозрюваний, у даному провадженні - ОСОБА_6 . Водночас, відповідно до положень Цивільного та Сімейного кодексів України особа може бути власником (співвласником) майна, хоча при цьому не бути його титульним власником. Так, враховуючи положення ст. 368 ЦК України та ст. 60, 61, 70 СК України, а також факт перебування ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у зареєстрованому шлюбі з 22.07.2023, ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності подружжя також належить майно, набуте ОСОБА_5 , починаючи з вказаної дати. Слідчий суддя звертає увагу, що зазначені обставини були предметом дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна У той же час, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, зокрема, змагальності сторін та свободи в поданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, за якою кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексу (п. 15 ч. 1 ч. 7, ч. 1 ст. 22 КПК України). Доводи власника майна щодо необґрунтованості накладення арешту зводяться до того, що ОСОБА_5 набула у власність транспортний засіб AUDI E-TRON 50, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 за особисті кошти. На підтвердження обставин, на які посилається ОСОБА_5 , до клопотання додані копії податкових декларацій платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця - ФОП ОСОБА_5 , згідно з якими остання декларує загальну суму доходу за 2021 рік - 998 700 грн, 2022 рік - 980 000 грн, 2023 рік - 1 710 500 грн. Проте, долучені докази підтверджують лише отримання ОСОБА_5 доходу за певний період та жодним чином не підтверджують, що станом на дату набуття у власність транспортного засобу, а саме 08.09.2023, остання здійснила його придбання за особисті кошти, тобто, що придбаний транспортний засіб є особистою приватною власністю дружини у розумінні ст. 57 Сімейного кодексу України. Жодних інших доказів на підтвердження таких обставин матеріали справи не містять. Таким чином, власником майна та її представником не надано доказів, які б підтверджували, що транспортний засіб AUDI E-TRON 50, д.н.з. НОМЕР_4 , VIN: НОМЕР_5 є особистою приватною власністю ОСОБА_5 . Слідчий суддя зазначає, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або повним позбавленням таких прав, а носить тимчасовий характер. З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що арешт на майно ОСОБА_5 накладено обґрунтовано, необхідність арешту майна забезпечує інтереси досудового розслідування та відповідає завданням кримінального провадження, тому у задоволенні клопотання належить відмовити. Керуючись ст. 2, 7, 174, 309, 372, 376 КПК України слідчий суддя постановив: Відмовити у задоволенні клопотання. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає. Слідчий суддя ОСОБА_1