LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Вінницький апеляційний суд127/30158/24

від 15.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 127/30158/24 Провадження № 33/801/856/2024 Категорія: 149 Головуючий у суді 1-ї інстанції Гайду Г. В. Доповідач: Береговий О. Ю. ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 жовтня 2024 року м. Вінниця Вінницький апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Берегового О.Ю., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП, встановив: Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 гривень. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин вчинення адміністративного правопорушення просив оскаржувану постанову в частині застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі 2400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 років та застосувати менш сувору міру покарання. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд доходить до наступного висновку. Частиною 2 статті 294 КУпАП передбачено, що постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів із дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Строк на апеляційне оскарження може і повинен бути поновлений тільки у випадку, якщо він пропущений із поважних причин, і лише на підставі клопотання особи, яка подає апеляційну скаргу. Поважність причин його пропуску має довести апелянт, який заявив таке клопотання. Вищевказана норма - ч. 2 ст. 294 КУпАП, забезпечує, за аналогією із правом на доступ до суду, закріпленим у п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законну мету і не порушує саму сутність цього права, а також свідчить про те, що початок відліку перебігу строку на апеляційне оскарження судового рішення у справі про адміністративне правопорушення розпочинається саме з моменту його винесення, а не з моменту отримання копії оскаржуваного судового рішення. Тобто, вищезазначена норма містить імперативний припис про повернення апеляційної скарги особі, яка її подала, у разі подання скарги після закінчення строку на апеляційне оскарження та відсутності клопотання про поновлення цього строку, перебіг якого починається саме з дня винесення постанови судді у справі про адміністративне правопорушення (а не дня її проголошення, чи вручення копії особі, яка притягується до адміністративної відповідальності). Постанова, що оскаржується, ухвалена 23 вересня 2024 року, зокрема, зі змістом якої скаржник ознайомився в той же день (а.с. 14), отже останнім днем подачі апеляційної скарги вважається 03 жовтня 2024 року, яку скаржник подав 04 жовтня 2024 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження. При цьому, зі змісту апеляційної скарги та доданих до неї документів не вбачається, що ОСОБА_1 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вищевказаної постанови, а зазначені доводи про те, що останній день подачі апеляційної скарги вважається 04 жовтня 2024 року є безпідставним і ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права. Таким чином, враховуючи, що скаржником пропущено строк на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, клопотання про поновлення зазначеного строку в матеріалах справи відсутнє, обґрунтованих доказів щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження правопорушником не надано, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження. Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,- постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 23 вересня 2024 року повернути особі, яка її подала. Повернення апеляційної скарги не позбавляє ОСОБА_1 права повторно подати апеляційну скаргу на постанову суду із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Вінницького апеляційного суду О.Ю. Береговий

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»