Постанова Одеський апеляційний суд № 523/8698/24

Номер провадження: 33/813/2245/24 Номер справи місцевого суду: 523/8698/24 Головуючий у першій інстанції Сувертак І. В. Доповідач Заїкін А. П. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07.10.2024 року м. Одеса Єдиний унікальний номер судової справи: 523/8698/24 Номер провадження: 33/813/2245/24 Одеський апеляційний суд у складі: - головуючого судді - Заїкіна А.П., - за участю секретаря судового засідання Губара Д.В., Особи, які прийняли участь у розгляді справи: - захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Христюк Юрій Георгійович, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Христюка Юрія Георгійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановив: Вищезазначеною постановою суду притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає - 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.. Відповідно до змісту постанови суду першої інстанції, 13 травня 2024 року біля 01 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , рухаючись в м. Одесі по вул. Героїв оборони Одеси, 74, керував транспортним засобом марки «Toyota сorolla», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення координації рухів, порушення мови, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, що підтверджується відеозаписами ПВР №473730, №475096, №470586. Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 На підставі викладених обставин, співробітником поліції складено протокол серії ААД № 851436 від 13.05.2024 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. В апеляційній скарзі адвокат Христюк Юрій Георгійович, діючий в інтересах ОСОБА_1 , зазначає, що вищевказана оскаржувана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи. Справу розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , чим було порушено право останнього на захист, надання пояснень, скористатися правовою допомогою адвоката. Наявними у справі доказами на доведено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення. Під час складання протоколу ОСОБА_1 попереджав поліцейського, що він перебуває на програмі підтримувальної терапії, за призначенням лікаря ще з 2021 року він вживає ліки - метадон, в яких є наркотичні речовини опіоїди. Посилаючись на такі доводи, апелянт просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі. ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, заяв та клопотань не надавав. Адвокат Христюк Ю.Г. у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив ї задовольнити постанову суду першої інстанції скасувати. Провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків. Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП). Згідно з положеннями ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з положеннями ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, але не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Статтею 280 КУпАП передбачено, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Матеріалами справи, дослідженими судом першої інстанції та перевіреними під час апеляційного розгляду, беззаперечно встановлено вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що підтверджується відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 851436 від 13.05.2024 р. (а. с. 1), направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено про відмову ОСОБА_1 від походження огляду на стан наркотичного сп`яніння (а. с. 4), наявним у справі відеозаписом (а. с. 5). Надавши об`єктивну правову оцінку доводам апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх безпідставними, оскільки вони спростовуються дослідженими вище доказами, не довіряти яким у суду апеляційної інстанції підстав немає. Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортним засобом особою в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом від проходження такого огляду. Саме з підстав відмови ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я і складено протокол про адміністративне правопорушення, з посиланням на порушення водієм п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачається порушення вимог п. 2.5 ПДР, у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вказані обставини підтверджуються наявними у справі та дослідженими апеляційним судом належними та допустимими доказами, а саме: - відомостями, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 851436 від 13.05.2024 р. про те, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, а саме порушення координації рухів, порушення мови, звужені зіниці очей, які не реагують на світло. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовився (а. с. 1); - направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння абр перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, із зазначенням виявлених ознак наркотичного сп`яніння, а саме розширені зіниці очей, що не реагують на світло, незв`язне мовлення, порушення мови. Також зафіксовано відмова від проходження огляду (а. с. 4); - наявним у справі відеозаписом, що міститься на компакт-диску, за результатом дослідження якого знайшли підтвердження обставини вчинення правопорушення (а. с. 5). Згідно вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Відповідно до ч. 2, ч. 3, ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції працівником поліції або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Пунктами 8, 9 Інструкції та пунктами 7, 8 Порядку регламентовано, що з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота) звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість. Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів. Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто, одними із ознак складу даного правопорушення є відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Апеляційний суд звертає увагу, що судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості тощо. Слід також зазначити, що відео-фіксація правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є об`єктивним доказом у справі, оскільки виключає суб`єктивне висвітлення поліцейським обставин справи й здійснюється ним відповідно ст. 251, 266 КУпАП, ст. 30, 40 Закону України «Про національну поліцію», Інструкції № 1026, та надає можливість суду об`єктивно встановити всі обставини у справі. Оцінивши всі наявні в матеріалах справи докази, як кожний окремо, так і в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку, що зібрані в справі докази відображають обставини, що зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, узгоджуються між собою і не викликають суперечностей у їх відповідності фактичним обставинам справи, тобто є належними, допустимими і достатніми для підстав вважати, що 13.05.2024 року ОСОБА_1 порушено вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. З долученого до матеріалів справи відеозапису, належність та допустимість якого, як джерела доказу не оспорюється, убачається, що після зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 у останнього поліцейськими виявлено ознаки наркотичного сп`яніння. Водій повідомляє, що він вживає метадон (00:51:48 00:52:35). Працівники поліції пропонують ОСОБА_1 проти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі (00:53:01). У результаті тривалого спілкування з ОСОБА_1 о 01:48:15 останній сідає у патрульний автомобіль і разом з поліцейськими їде до лікарні. Під час поїздки він додзвонився до адвоката і спілкується з ним (01:56:10). Потім він просить поліцейських зупинитися, у зв`язку з тим, що відмовляється проходити огляд у лікарні. Поліцейські повідомляють йому, що у такому випадку буде складено протокол за відмову від проходження огляду та роз`яснюють ОСОБА_1 його права (01:58:45 01:59:58). О 02:01:10 поліцейські ще раз пропонують пройти огляд, на що ОСОБА_1 остаточно відмовився від проходження огляду (02:02:42). Відеозйомка працівниками поліції проводилась на законних підставах у відповідності до вимог ст. 40 Закону України "По національну поліцію". Проведений працівниками поліції відеозапис є безперервним та містить фіксування обставин, які узгоджуються з даними, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Отже, даний відеозапис відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП є належним доказом у справі про адміністративне правопорушення. Таким чином, вищевказані посилання апелянта в апеляційній скарзі не впливають на можливість встановлення фактичних обставин скоєного правопорушення. Враховує апеляційний суд також і практику Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Хан проти Сполученого Королівства», ЄСПЛ виходить з того, що при недопустимості одного доказу в єдиному ланцюжку суд повинен вирішити питання про справедливість судового розгляду в цілому. Тобто якщо процес по даній справі в цілому і загалом справедливий, то навіть отримані у незаконний спосіб докази можуть бути прийнятними. Таким чином, вищевказані доводи апеляційної скарги не спростовують висновків, які зроблені в постанові суду першої інстанції, оскільки зводяться лише до незгоди з висновками суду першої інстанції. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Отже, приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд приходить до висновку про недоведеність доводів апеляційної скарги та вважає, що наявними у справі доказами підтверджена винуватість ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому висновок суду першої інстанції про визнання його винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є законним та обґрунтованим, тому немає підстав для скасування або зміни постанови суду. Враховуючи наведені обставини, апеляційний суд дійшов до висновку про те, що не вбачається підстав для скасування або зміни постанови суду. У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін; 2) скасувати постанову та закрити провадження у справі; 3) скасувати постанову та прийняти нову постанову; 4) змінити постанову. Керуючись ст. ст. 8, 62 Конституції України, ст. ст. 7, 252, 280, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Одеський апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу адвоката Христюка Юрія Георгійовича, діючого в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 13 червня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду: А.П. Заїкін