LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Львівський апеляційний суд458/166/24

від 01.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

Справа № 458/166/24 Головуючий у 1 інстанції: Кшик О.І. Провадження № 22-ц/811/1388/24 Доповідач в 2-й інстанції: Шандра М. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого судді: Шандри М.М. суддів: Крайник Н.П., Левика Я.А. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Турківського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИЛА: 20.02.2024 ТОВ «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська Агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №05409-02/2023 у розмірі 19 625,00 грн, заборгованість за кредитним договором №34755-01/2023 у розмірі 39 000,00 грн, заборгованість за договором позики №72163362 у розмірі 36 000,00 грн, а всього заборгованість в сумі 94 625,00 грн. Позов обгрунтований тим, що 11.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та відповідачем було укладено договір позики №72163362, який було підписано електронним підписом позичальника. 27.01.2023 між ТОВ "ФК "Інвестум" та відповідачем було укладено кредитний договір №34755-01/2023, який було підписано електронним підписом позичальника. 04.02.2023 між ТОВ "Фінансова компанія "Інвестум" та відповідачем було укладено кредитний договір №05409-02/2023, який було підписано електронним підписом позичальника. 30.08.2023 між ТОВ "ФК "Інвестум" та позивачем ТОВ "ФК "Європейська Агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №30082023/1, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Інвестум" передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "ФК "Інвестум" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №30082023/1 від 30.08.2023, позивач набув права грошової вимоги до відповідача згідно кредитних договорів: - №05409-02/2023 від 04.02.2023 на загальну суму 19 625,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 14 625,00 грн заборгованість за відсотками; - №34755-01/2023 від 27.01.2023 на загальну суму 39 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 000,00 грн заборгованість за відсотками. 14.06.2021 між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФК "Європейська Агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №14/06/21, у відповідності до умов якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" передає (відступає) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, позивач набув права грошової вимоги до відповідача згідно договору позики №72163362 на загальну суму 36 000,00 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 000,00 грн заборгованість за відсотками. Оскільки, відповідач не надав кредитору своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а отже свої зобов`язання за укладеними кредитними договорами не виконав, тому позивач змушений звернутись до суду за захистом порушеного права. Рішенням Турківського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська Агенція з повернення боргів" заборгованість за кредитним договором №09220-11/2021 у розмірі 16 375,00 грн (шістнадцять тисяч триста сімдесят п`ять гривень), заборгованість за кредитним договором №05409-02/2023 у розмірі 19 625,00 грн (дев`ятнадцять тисяч шістсот двадцять п`ять гривень), заборгованість за кредитним договором №34755-01/2023 у розмірі 39 000,00 грн (тридцять дев`ять тисяч гривень), заборгованість за договором позики №72163362 у розмірі 36 000,00 грн (тридцять шість тисяч гривень), а всього заборгованість у сумі 94 625,00 грн (дев`яносто чотири тисячі шістсот двадцять п`ять гривень) та судові витрати у розмірі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору. Рішення суду оскаржив ОСОБА_2 . В апеляційній скарзі посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу на те, що надані позивачем розрахунки заборгованості за кожним з трьох договорів, самі по собі не є безспірним доказом наявності заборгованості, оскільки такі документи складаються одноособово стороною позивача та не є первинними документами, які б підтверджували умови кредитування та суму заборгованості за кредитом, оскільки зміст зазначених доказів повністю залежить від волевиявлення кредитора або його правонаступника. Тобто, розрахунки заборгованості, надані позивачем в якості доказу виникнення такої заборгованості за вказаними кредитними договорами, є суто внутрішнім документом фінансової установи, який не містить відомостей, що дозволили б суду пересвідчитись, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Таким чином, відсутність в матеріалах справи первинних документів не тільки позбавляє можливості перевірити факт отримання позичальником коштів у кредит, але і перевірити розмір спірної заборгованості, порядок її нарахування, а також підстав та порядку нарахування відсотків за користування кредитом. Реєстри божників не містять підпису сторін, які би підтверджували дійсність переходу права вимоги до відповідача, як боржника за вказаними кредитними договорами. Безпосередньо реєстри боржників до вищевказаних договорів факторингу, з якого вбачалося б право вимоги за спірним кредитним договором, позивачем суду надано не було. Вважає, що ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку не довело факту перерахування кредитних коштів за договорами, а тому підстави для стягнення на користь позивача заборгованості за тілом кредиту та відсотками відсутні. Зазначає, що матеріали справи не містять повідомлення боржника про відступлення права вимоги за договорами факторингу №30082023/1 від 30.08.2023, №14/06/21 від 14.06.2023. Також позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження сплати новим кредитором грошових коштів первісним кредиторам за передачу права грошової вимоги, та зарахування їх на рахунок останніх, тому не відбулось відступлення права вимоги за кредитними договорами. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. ТОВ «Фінансова компанія «Європейська Агенція з повернення боргів» подало відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення суду без змін. Згідно ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга розглядається судом апеляційноїінстанції без повідомлення учасників справи, тому відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК Українифіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав. Згідно із ч.1 ст. 367 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.1, ч.6 ст. 81 ЦПК України). Згідно із ч.1 ст.89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до вимог ст.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду таким вимогам відповідає. Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною. Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних. У статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Відповідно до частини 3 статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина 4 статті 11 Закону № 675-VIII). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (частина 6 статті 11 Закону № 675-VIII). Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - частина 12 статті 11 Закону № 675-VIII. Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України). За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України). Судом встановлено, що 11.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики №72163362, який було підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов договору ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" надало відповідачу грошові кошти у розмірі 9 000,00 грн строком на 30 днів, тобто до 10.02.2023, зі сплатою відсотків за користування кредитом. За користування кредитними коштами процентна ставка становить 2,5 % на день, орієнтована реальна річна процентна ставка становить 90465,53 %. Орієнтована загальна вартість позики становить 15 750,00 грн. Відповідно до п.1 договору №72163362 від 11.01.2023, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти (надалі «позику»), на погоджених умовах договору строк, шляхом їх перерахування на банківські рахунки позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики. Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з офіційними правилами програмами лояльності для споживачів фінансових послуг позикодавця, до моменту підписання цього договору вивчив цей договір та правила надання грошових коштів у позику, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань сторін та наслідки укладення цього договору, йому зрозумілі. 27.01.2023 між ТОВ "ФК "Інвестум" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №34755-01/2023, який було підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов договору ТОВ "ФК "Інвестум" надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн строком на 25 днів, тобто до 20.02.2023, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту Товариства. Відповідно до п.1.7 договору №34755-01/2023 від 27.01.2023, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом. Згідно із паспортом споживчого кредиту за користування кредитними коштами процентна ставка становить 0,80 % на день, реальна процентна ставка становить 1500,35 % річних. Загальні витрати за кредитом становлять 2000,00 грн, орієнтована загальна вартість кредиту для споживання за весь строк користування кредитом становить 12 000,00 грн. 20.02.2023 між ТОВ "ФК "Інвестум" та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до договору про надання фінансового кредиту №34755-01/2023 від 27.01.2023 на підставі поданої позичальником заявки від 20.02.2023 на відстрочення виконання зобов`язання за Договором про надання фінансового кредиту на термін 20 днів, тобто до 11.03.2023. 04.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестум" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №05409-02/2023, який було підписано електронним підписом позичальника. Відповідно до умов договору ТОВ "ФК "Інвестум" надало відповідачу грошові кошти у розмірі 5000,00 грн строком на 25 днів, тобто до 28.02.2023, зі сплатою відсотків за користування кредитом. Підписанням цього договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту товариства. Відповідно до п.1.7 договору №05409-02/2023від 04.02.2023, кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської карти, вказаної клієнтом. Згідно із паспортом споживчого кредиту за користування кредитними коштами процентна ставка становить 2,50 % на день, реальна процентна ставка становить 160863,82 % річних. Загальні витрати за кредитом становлять 3125,00 грн, орієнтована загальна вартість кредиту для споживання за весь строк користування кредитом становить 8125,00 грн. 30.08.2023 між ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" та ТОВ "ФК "Інвестум" укладено договір факторингу № 30082023/1, у відповідності до умов якого ТОВ "ФК "Інвестум" передало (відступило) ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "ФК "Інвестум" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрах боржників. Згідно з п.1.1, п.1.2 договору факторингу №30082023/1 фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за управління кредитом, плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід`ємною частиною договору. Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. Відповідно до акту прийому передачі реєстру боржників за договором факторингу №30082023/1 від 30.08.2023, ТОВ «ФК «Інвеструм» передав, а фактор ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв реєстр прав вимоги кількістю 4 967 шт., після чого з урахуванням пункту 1.2 договору факторингу переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №30082023/1 від 30.08.2023 та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 34755-01/2023 від 27.01.2023 за період з 30.08.2023 до 31.01.2024 сума заборгованості ОСОБА_2 становить 39 000,00 грн, з яких: 10 000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 29 000,00 грн заборгованість за відсотками. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №30082023/1 від 30.08.2023 та розрахунку заборгованості за кредитним договором № 05409-02/2023 від 04.02.2023 за період з 30.08.2023 до 31.01.2024 сума заборгованості ОСОБА_1 становить 19 625,00 грн, з яких: 5000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 625,00 грн заборгованість за відсотками. 14.06.2021 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» і ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого, ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» передає (відступає) ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Згідно з п.1.1. договору факторингу №14/06/21, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних реєстрах боржників, які формуються згідно додатку №1 є невід`ємною частиною договору. Згідно з п.1.2 договору факторингу №14/06/21, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору. 23.08.2023 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» підписаний акт прийому-передачі реєстру боржників №9 за договором факторингу №14/06/21 від 14.06.2021. Згідно з витягом з реєстру боржників до договору факторингу №14/06/21 та розрахунку заборгованості за договором позики №72163362 від 11.01.2023 за період з 23.08.2023 до 31.01.2024 сума заборгованості ОСОБА_1 становить 36 000,00 грн, з яких: 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 27 000,00 грн заборгованість за відсотками. Згідно з наданих позивачем розрахунків, ОСОБА_2 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК "Європейська Агенція з повернення боргів" у розмірі 94 625,00 грн, а саме: - за кредитним договором №05409-02/2023 від 04.02.2023 - 19 625,00 грн, з яких 5000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 14 625,00 грн - сума заборгованості за відсотками; - за кредитним договором № 34755-01/2023 від 27.01.2023 у розмірі 39 000,00 грн, з яких 10 000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 29 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками; - за договором позики № 72163362 від 11.01.2023 у розмірі 36 000,00 грн, з яких 9000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 27 000,00 грн - сума заборгованості за відсотками. Суд першої інстанції, встановивши, що ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» у встановленому законом порядку набуло право грошової вимоги по кредитним договорам, а ОСОБА_2 прийняв умови та правила надання банківських послуг шляхом підписання їх електронним цифровим підписом за допомогою одноразового ідентифікатора, однак останній в порушення умов вказаних договорів не виконав своїх зобов`язань щодо повернення кредитів, дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позову. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі. Таким чином, встановлено, що договори між первісними кредиторами та відповідачем ОСОБА_1 укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису. При цьому відповідач через особистий кабінет на веб-сайті первісних кредиторів подав заявку на отримання кредиту за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання кредиту, після чого первісний кредитор надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який заявник використав для підтвердження підписання кредитних договорів. Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не укладав кредитні договори, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказані договори підписані електронним підписом, використання якого не можливе без проходження попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20 (провадження № 61-2303св21). У апеляційній скарзі відповідач вказує на те, що він незгідний з розрахунками позивача, однак ОСОБА_2 клопотання про призначення судової економічної експертизи не заявляв та не спростував наданий розрахунок заборгованості, надавши власний розрахунок заборгованості, доказів наявності спору між сторонами щодо ненадання кредиторами коштів за кредитними договорами суду не надав, тому такі доводи не заслуговують на увагу. Окрім того, враховуючи умови надання кредитних коштів, колегія суддів зазначає, що саме боржник має доступ до свого рахунку, зазначеного в договорах, і він мав можливість представити суду виписку зі свого рахунку в підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладених договорів. Доводи апелянта про те, що нарахування процентів за спірними договороми не грунтуються на умовах договору також не беруться до уваги, оскільки проценти за користування кредитними коштами нараховувалися відповідно до умов договорів, що підтверджується матеріалами справи. Щодо доводів апеляційної скарги про те, що позивачем не доведено належними доказами перехід права вимоги за спірними кредитними договорами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договорами факторингу на час або після їх укладення, тобто доказів, які б підтверджували належність виконання зобов`язань за цими договорами та набуття новим кредитором права вимоги, то такі колегія суддів до уваги не бере, оскільки договори факторингу містять п.1.2, згідно якого право вимоги переходить до фактора після підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, тобто сторони не пов`язували момент переходу права вимоги з підписанням акту-передачі реєстру боржників. Апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано до суду реєстр боржників. З матеріалів справи чітко вбачається, що позивачем до позовної заяви додано витяги із реєстру боржників, з якими і пов`язано набуття позивачем права вимоги. Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Отже, твердження апелянта про те, що позивачем не надано реєстр боржників є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки в цьому випадку для вирішення спору про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 не має значення чи подано позивачем реєстр боржників, чи витяг із цього реєстру, де він вказаний боржником, оскільки законом чітко передбачено, що якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Відповідно до ч.4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, апеляційний суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені у постанові Верховного Суду від 06.02.2018 у справі №278/1679/13-ц, провадження №61-2269св18. Як зазначає Верховний Суд у вказаній постанові: ...Неповідомлення боржника про заміну кредитора не тягне за собою відмову у позові новому кредитору, а може впливати на визначення розміру боргу перед новим кредитором у випадку проведення виконання попередньому або ж свідчити про прострочення кредитора. Тобто факт неповідомлення боржника про уступку права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань. З огляду на викладене, саме по собі неповідомлення позичальника про уступку права вимоги, в тому числі, відсутність доказів про отримання боржником такого повідомлення, на що посилається ОСОБА_2 у доводах апеляційної скарги, не припиняє зобов`язань сторін за договором, і не може бути підставою для відмови у стягненні заборгованості за договором на користь нового кредитора. Наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків місцевого суду та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального та процесуального права. Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (пункт 23 рішення ЄСПЛ від 18 липня 2006 року у справі «Проніна проти України»). При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Турківського районного суду Львівської області від 10 квітня 2024 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови. Повний текст постанови складено: 11.10.2024 Головуючий Судді

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»