Ухвала КАС ВС № 380/24475/23

УХВАЛА 10 жовтня 2024 року м. Київ справа №380/24475/23 провадження № К/990/36255/24 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Мацедонської В. Е., Уханенка С. А., перевіривши касаційну скаргу Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, у с т а н о в и в : 09 серпня 2024 року зазначену скаргу подано засобами поштового зв`язку. 24 вересня 2024 року скарга надійшла до суду касаційної інстанції. За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав. Верховний Суд на підставі частини п`ятої статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» проаналізував ухвалені у цій справі судові рішення й установив, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області, в якому просив: - визнати протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у порушенні права позивача на інформацію, а саме: ненадання відповіді на запит від 30 серпня 2023 року (порушення вимог статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації»); - зобов`язати відповідача надати відповідь на запит від 30 серпня 2023 року. Львівський окружний адміністративний суд рішенням від 11 грудня 2023 року позовні вимоги задовольнив частково. Зобов`язав Раду повторно направити ОСОБА_1 відповідь на його запит від 30 серпня 2023 року, зареєстрований у системі електронного документообігу відповідача 06 вересня 2023 року за вх. № 3285/03.01-04. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовив. Восьмий апеляційний адміністративний суд апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнив, рішення суду від 11 грудня 2023 року у справі № 380/24475/23 скасував і позов ОСОБА_1 задовольнив повністю. Визнав протиправною бездіяльність Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області при наданні відповіді на запит ОСОБА_1 від 30 серпня 2023 року у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Зобов`язав Давидівську сільську раду Львівського району Львівської області надати відповідь на запит ОСОБА_1 від 30 серпня 2023 року у порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації». Не погодившись із зазначеним рішенням суду апеляційної інстанції, Давидівська сільська рада Львівського району Львівської області оскаржила його у касаційному порядку. Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондують приписи статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України. Згідно з частиною першою статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Предмет та характер спірних відносин дає підстави для висновку, що ця справа є справою незначної складності та не належить до справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Водночас пунктом 2 частини п`ятої цієї ж норми процесуального закону обумовлено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Своєю чергою, за змістом пункту 2 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію. Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу. Аналіз аргументів касаційної скарги в сукупності з відображеними у судових рішеннях судів першої й апеляційної інстанцій обставинами справи не дають підстав для висновку про наявність у даному випадку обставин, наведених у підпунктах «а»-«в» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України. Обставин, передбачених пунктом «г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, з матеріалів касаційної скарги не встановлено. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23.10.1996, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19.12.1997, заява 26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. За наведеного правового врегулювання та обставин справи підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. На підставі викладеного, керуючись статтями 328, 333 КАС України, у х в а л и в : Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі № 380/24475/23 за позовом ОСОБА_1 до Давидівської сільської ради Львівського району Львівської області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді В. Е. Мацедонська С. А. Уханенко