Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 240/4317/23

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 240/4317/23 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шуляк Любов Анатоліївна Суддя-доповідач - Капустинський М.М. 10 жовтня 2024 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Капустинського М.М. суддів: Ватаманюка Р.В. Сапальової Т.В. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до адміністративного суду з позовною заявою до Міністерства внутрішніх справ України (далі відповідач, МВС України), в якому просив: - визнати протиправними дії МВС України щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , вчинені у формі письмової відповіді, оформленої листом від 28 листопада 2022 року №238033/26-2022; - зобов`язати МВС України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21 жовтня 2015 року (далі Порядок №850), у сумі 335900,00 грн. Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року, адміністративний позов задоволено. На виконання судового рішення позивачу призначено та виплачено одноразову грошову допомогу у розмірі 335 900,00 грн. згідно з платіжним дорученням від 31.10.2023 №1530. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року касаційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України задоволено. Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 14 червня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 серпня 2023 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії відмовлено. 12 серпня 2024 року Міністерство оборони України звернулося до суду із заявою про поворот виконання судового рішення, в якій просить допустити поворот виконання судового рішення у справі, стягнувши із ОСОБА_1 на користь Міністерства оборони України кошти у розмірі 335 900,00 грн., перераховані йому на підставі скасованого судового рішення. Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви Міністерства внутрішніх справ України про поворот виконання рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії. Не погоджуючись з такою ухвалою суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та задовольнити заяву про поворот виконання. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми процесуального права при вирішенні даного процесуального питання. Відповідно ст.312 КАС України апеляційна скарга розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Приймаючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі. Суд зазначив, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ст.380 КАС України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Суд вирішує питання про поворот виконання, якщо за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. Якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене згідно із частинами першою - третьою наведеної вище статті КАС України, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи за результатами перегляду рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Як зазначив, в своєму рішенні Конституційний Суд України від 2 листопада 2011 року № 13-рп/2011, поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала. Таким чином, з наведених правових норм випливає, що за допомогою інституту повороту, виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, зокрема, у такий спосіб, що стягувач повинен повернути боржнику те, що він отримав за таким судовим рішенням. Особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ визначено статтею 381 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно із зазначеною вище нормою закону встановлено, що поворот виконання рішення про відшкодування шкоди, заподіяної суб`єктом владних повноважень, каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, рішення про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтовано повідомленими позивачем завідомо неправдивими відомостями або поданими ним підробленими документами. Системний аналіз наведеної норми передбачає обмеження на поворот виконання судового рішення в окремих категоріях справ про відшкодування шкоди: - заподіяної суб`єктом владних повноважень, - заподіяної каліцтвом, - заподіяної іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи; Також обмеження на поворот виконання судових рішень встановлені у справах: - про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів; - рішення про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби. У вказаних випадках поворот виконання допускається, якщо скасоване рішення було обґрунтоване на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 24.09.2020 року по справі №818/678/17. Як встановлено з матеріалів справи, предметом розгляду в даній справі є зобов`язання нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу у зв`язку з встановленням позивачу групи інвалідності. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі Закон № 2011-ХІІ) визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі; це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2011-ХІІ, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Статтею 16 Закону № 2011-ХІІ передбачено, що у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві - військовослужбовцю виплачується гарантована державою виплата (одноразова грошова допомога), що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання. Таким чином, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності є видом гарантованого державою забезпечення (грошового утримання) у відносинах публічної (військової) служби. Крім того вона є компенсаційною виплатою, яка виплачується за шкоду, заподіяну каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я чи смертю. Враховуючи зазначене вище колегія суддів зауважує, що на спірні правовідносини з приводу виплати позивачу одноразової грошової допомоги поширюються приписи статті 381 КАС України. Таким чином, згідно з цією нормою не допускається поворот виконання судових рішень у вищезазначеній категорії справ за винятком випадків повідомлення позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданням підроблених документах. Тобто, якщо особа добросовісно одержувала за скасованим чи зміненим в подальшому судовим рішенням певні виплати, то вона не повинна повертати ці кошти чи надміру одержані кошти. З набранням законної сили новим судовим рішенням вона лише втрачає право на одержання подальших виплат або зберігає це право щодо виплат у меншому розмірі. Колегія суддів наголошує, що у зазначених категоріях адміністративних справ може відбутися поворот виконання у випадках, якщо постанова суду стала результатом недобросовісної поведінки позивача (стягувача), а не порушень з боку суду. Тому, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах, суд повинен допустити поворот виконання. При цьому, лише обставина скасування судового рішення в касаційному порядку не є достатньою. Так, Міністерство оборони України, звертаючись із заявою про поворот виконання рішення суду не надало жодних доказів на підтвердження того, що висновки суду першої та апеляційної інстанції по справі обґрунтовані на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах. В той же час, постанова Верховного Суду від 15 січня 2024 року у цій справі обґрунтована неправильним застосуванням судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального права. Відтак, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Міністерства оборони України про поворот виконання судового рішення у справі шляхом стягнення з позивача на користь Міністерства оборони України виплачених коштів. Згідно з положеннями ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону ухвала Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року відповідає. Відповідно до вимог ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини справи встановлено повно та досліджено всебічно. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Міністерства внутрішніх справ України залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України. Головуючий Капустинський М.М. Судді Ватаманюк Р.В. Сапальова Т.В.