Постанова Полтавський апеляційний суд № 537/1061/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 537/1061/22 Номер провадження 22-ц/814/2232/24Головуючий у 1-й інстанції МУРАШОВА Н. В. Доповідач ап. інст. Кузнєцова О. Ю. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2024 року м. Полтава Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Кузнєцової О.Ю. суддів: Карпушина Г.Л., Пікуля В.П. імена (найменування) сторін: позивач: Акціонерне товариство "Універсал Банк" відповідач: ОСОБА_1 розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2024 року по справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - В С Т А Н О В И В: У травні 2022 року представник АТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 92520,31 грн. та судового збору в сумі 2481 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 17.05.2018 відповідач звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank». Положеннями анкети-заяви визначено, що вона разом з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов`язався виконувати його умови. На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом яким є платіжна картка. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не виконав свої зобов`язання перед АТ «Універсал Банк» за договором кредиту від 17.05.2018 року, у зв`язку з чим у нього станом на 04.10.2021 року виникла заборгованість перед банком у розмірі 92520,31 грн., що складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту). Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2024 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 17.05.2018 року станом на 04.10.2021 року в сумі 92520 грн. 31 коп. та 2481 грн. судового збору. Не погодившись із вказаним рішенням, його в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 , просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування апеляційної скарги вказував, що суд дійшов помилкового висновку про стягнення заборгованості, оскільки матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними підписуючи анкету-заяву до договору надання банківських послуг, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо процентів та відповідальність за прострочення грошового зобов`язання саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви, розмірах і порядках нарахування. Відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 360 ЦПК України, до суду апеляційної інстанції не надходило. Відповідно до положень ч. 3 ст. 360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення місцевого суду не відповідає вказаним вимогам. Як встановлено місцевим судом та вбачається з матеріалів справи, 17.05.2018 між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, шляхом підписання анкети-заяви до договору про надання банківських послуг (т. 1, а.с. 23). У вказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідач погодився з тим, що ця анкета-заява разом із Умовами і правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що відповідач ознайомився та погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту, які були надані йому для ознайомлення. Згідно довідки про наявність рахунку від 05.08.2022, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 , платіжна карта НОМЕР_2 , тип рахунку чорна картка (т. 1, а.с. 96). Відповідно до довідки від 05.08.2022 ОСОБА_1 встановлений кредитний ліміт: 17.05.2018 о 17:45 - 40000,00 грн., 30.10.2018 о 17:36 - 60000,00 грн., 19.02.2019 о 13:25 80000 грн. (т. 1, а.с. 97). Із доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг "Monobank" вбачається, що станом на 04.10.2021 ОСОБА_1 має заборгованість на загальну суму 92520,31 грн., яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту). Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що банком належними та допустимим доказами доведено факт наявності заборгованості за кредитним договором. Проте погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України). За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (у цьому випадку АТ «Універсал Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Звертаючись до суду з даним позовом АТ «Універсал Банк» зазначило, що сторони обумовили всі істотні умови договору та відповідач був належним чином ознайомлений з умовами та правилами надання банківських послуг, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту, які складають договір про надання банківських послуг. Проте, з матеріалів справи вбачається, що 17.05.2018 ОСОБА_1 підписано анкету-заяву до договору про надання банківських послуг, в якій просить відкрити йому поточний рахунок та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у додатку відповідно до умов договору (т. 1, а.с. 23). При цьому, колегія суддів зазначає, що анкета-заява містить лише анкетні дані ОСОБА_1 та контактну інформацію, та не містить жодних даних про умови кредитування. У долученому до матеріалів справи паспорті споживчого кредиту зазначено, що ліміт кредиту становить від 0 грн. до 100000 грн. (в залежності від суми, яка погоджена у заявці на кредит та відображена у мобільному додатку) (т. 1, а.с. 44, зворотна сторона). Окрім того, у паспорті споживчого кредиту зазначено, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому Паспорті споживчого кредиту, та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо. У розділі 4 вказаного Паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит. Отже, зазначений Паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача. Враховуючи, що матеріали справи не містять відомостей про те, які саме із зазначених у Паспорті умов були прийняті позичальником, тому дана інформація не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження конкретних умов кредитування. Окрім того, у п. 6 анкети-заяви, відповідач своїм підписом підтвердив, що просить вважати наведений зразок його власноручного підпису або його аналоги (у тому числі електронний/електронний цифровий підпис) обов`язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкриті в Банку; засвідчив генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення його дій згідно з Договором. Також, відповідач визнав, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Крім того, підтвердив, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися ним та/або банком з використанням електронного цифрового підпису. Частиною 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів. Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. При цьому, як передбачено п. 6.3 розділу 6 Умов обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», підписані клієнтом та/або банком документи, що пов`язані з укладеними правочинам, зберігаються банком в електронному вигляді та надсилаються в Мобільному додатку клієнта, а також їх копії можуть бути надані банком на паперовому носії на запит клієнта. Під час одержання однією із сторін електронного документа формується підтвердження із зазначенням дати та часу такого одержання. Разом з тим, з огляду на відсутність у матеріалах справи відповідного підтвердження із зазначенням дати та часу одержання відповідачем у електронному вигляді Умов і правил обслуговування рахунків фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», витягу з Тарифів «Чорна картка Monobank», Паспорту споживчого кредиту «Чорна картка Monobank», Таблиці обчислення загальної вартості кредиту, у суду відсутні підстави вважати, що саме з наданими позивачем в обґрунтування заявлених позовних вимог документами було ознайомлено відповідача. Тобто, матеріали справи не містять жодних доказів, що саме ці Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг, Паспорт споживчого кредиту «Чорна картка Monobank», Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача, Тарифи за карткою «Чорна карта «Monobank» розумів відповідач, ознайомився та погодився з ними, підписуючи анкету-заяву до договору про надання банківських послуг. Оскільки анкета - заява, підписана ОСОБА_1 , не містить умов щодо розміру процентів, в матеріалах справи відсутні будь-які інші письмові докази які б містили узгодження між ним та позивачем порядку сплати процентів за прострочення виконання зобов`язань за договором, тому підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у виді процентів за порушення термінів виконання договірних зобов`язань відсутні. Реалізація принципу змагальності в цивільному процесі та доведення сторонами перед судом переконливості поданих доказів є конституційною гарантією (стаття 129 Конституції України). Згідно із статтею 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК Українивизначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Статтею 80 ЦПК Українипередбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Письмовими доказами, якими є документи, що містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина перша статті 95 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. На підтвердження доводів позову позивачем надано розрахунок заборгованості, однак поданий розрахунок не є достатнім доказом у розумінні приписів ст. 80 ЦПК України. Сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом банку та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи видавалися відповідачу кредитні кошти, в зазначеному в позові розміру, на який строк, а також, зробити висновок, що ця заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору Monobank від 17.05.2018, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Відповідно до постанови Касаційного Цивільного Суду Верховного Суду по справі № 200/564/7/18 від 16 вересня 2020 року встановлено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі. У постанові Верховного Суду від 31 травня 2022 року у справі № 194/329/15 зазначено, що виписка з особового рахунку може бути належним доказом заборгованості відповідача за кредитом, яка повинна досліджуватися судами у сукупності з іншими доказами. Так, згідно довідки позивача, відповідачеві було встановлено кредитний ліміт 17.05.2018 о 17:45 - 40000,00 грн., 30.10.2018 о 17:36 - 60000,00 грн., 19.02.2019 о 13:25 80000 грн. (т. 1, а.с. 97). Звертаючись до суду з даним позовом, представник АТ «Універсал Банк» вказав, що внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов`язань, станом на 04.10.2021 виникла заборгованість за кредитним договором від 17.05.20018 у розмірі 92520,31 грн., яку позивач просив стягнути в судовому порядку. Відповідно до наданої довідки про рух коштів заборгованість станом на 05.08.2022 складає 107158,69 грн, кредитний ліміт 80000 грн. Разом з тим, при дослідженні наданої позивачем виписки по рахунку ОСОБА_1 вбачається, що за рахунок тіла кредиту погашалися нараховані відсотки (розмір яких між сторонами не узгоджувався), внаслідок чого тіло кредиту не зменшувалося. Зокрема, за період з вересня 2018 року по серпень 2021 року було списано відсотків на суму 75222,90 грн . (т. 1, а.с. 99-129). Окрім того, з даної виписки вбачається, що позивачем з листопада 2021 року по 01.02.2022 року було здійснено нарахування відповідальності за порушення грошового зобов`язання на суму 12157,35 грн. та 31.01.2022 року нараховано 2481 грн. судових витрат, однак матеріали справи не містять відомостей щодо узгодження між сторонами даних нарахувань (т. 1, а.с. 98-99). Також, з даної виписки вбачається, що відповідачем було сплачено кошти в рахунок погашення суми за наданим кредитом, що перевищує кредитний ліміт. На підставі викладеного, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні позовних у зв`язку з їх недоведеністю та необґрунтованістю. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (ч. 13 ст. 141 ЦПК України). ОСОБА_1 за розгляд справи в суді апеляційної інстанції було сплачено судовий збір у розмірі 3721.50 грн., який враховуючи задоволення апеляційної скарги та відмову у позові підлягає стягненню на його користь з Акціонерного товариства «Універсал Банк». Керуючись ст. 367, ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п. 3, 4, ст. 382 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 січня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення. В задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити. Стягнути з Акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_1 судові витрати у сумі 3721.50 грн. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий: О. Ю. Кузнєцова Судді: Г. Л. Карпушин В. П. Пікуль