Постанова 4824 № 753/15379/23

П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 жовтня 2024 року м. Київ Справа № 753/15379/23 Провадження № 22-ц/824/13931/2024 Резолютивна частина постанови оголошена 02 жовтня 2024 року Повний текст постанови складено 03 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Стрижеуса А.М., суддів: Поливач Л.Д., Шкоріної О.І. секретаря: Желепи В.В. сторони: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва, ухваленого у складі судді Лужецької О.Р. 07 березня 2024 року , - В С Т А Н О В И В: Позивач ОСОБА_1 через свого представника звернувся до суду з позовом до відповідача та просив у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики від 30 жовтня 2020 року в сумі 7 825 333,5 грн., з яких 1 642 600 грн. - сума основної заборгованості, 6 182 733,50 грн. - пеня, звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 84,1 кв.м., житловою площею 42,5 кв.м., шляхом реалізації через електронний аукціон за початковою ціною не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 30.10.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1 598 419 грн., що еквівалентно 56 000 дол. США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками на дату укладення договору, а ОСОБА_3 зобов`язалась повернути отримані кошти до 30.04.2021 року включно. Третя особа в рахунок часткового погашення заборгованості сплатила суму еквівалентну 13 000 дол. США, таким чином заборгованість за договором становить 1 642 600 грн., що еквівалентно 43 000 дол. США Відповідно до п.3 договору позики при неповерненні суми позики або її частини, у строки визначені договором позичальник сплачує позикодавцеві пеню в розмірі 1% від суми просрочення платежу за кожен день прострочки сплати боргу. Згідно проведеного розрахунку сума пені, нарахованої на суму заборгованості за період з 30.08.2022 року по 30.08.2023 року становить 6 182 733,50 грн. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за договором позики від 30.10.2020 року між ОСОБА_1 , як іпотекодержателем та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем 30.10.2020 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2975. Відповідно до п.1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Дана квартира складається з 2-х житлових кімнат, має загальну площу 84,1 кв.м., житлову площу 42,5 кв.м. Погоджена сторонами вартість предмета іпотеки 1 598 419 грн. Позивач посилається на те, що зобов`язання за договором позики належним чином не виконані. Всього станом на 30.08.2023 року заборгованість ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики від 30.10.2020 року становить 7 825 333,5 грн., з яких: 1 642 600 грн. - сума основної заборгованості, 6 182 733,50 грн. - пеня за період з 30.08.2022 року по 30.08.2023 року. Посилаючись на вищезазначене, позивач наголошує, що він, як іпотекодержатель, має беззаперечне право на задоволення своїх вимог (звернення стягнення на предмет іпотеки) шляхом продажу на електронному аукціоні нерухомого майна, що є предметом іпотеки. Ухвалою суду від 14 вересня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 16 січня 2024 р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Заочним рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено частково. У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики від 30 жовтня 2020 року, яка складає 1 642 600 (один мільйон шістсот сорок дві тисячі шістсот) гривень 00 копійок, що за курсом НБУ становить 43 000 (сорок три тисячі) доларів США 00 центів, звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_2 на праві власності, а саме: квартиру АДРЕСА_1 , що складається з 2-х житлових кімнат, загальна площа 84,1 кв.м., житлова площа 42,5 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1213934980000, шляхом реалізації через електронний аукціон за початковою ціною не нижче за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 818 гривень. В іншій частині позовних вимог відмовлено. 17 квітня 2024 року відповідачем ОСОБА_2 до Дарницького районного суду м. Києва подано заяву про перегляд заочного рішення. Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 23 травня 2024 року заяву ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без задоволення. Не погоджуючись із заочним рішенням суду, відповідачем ОСОБА_2 подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати заочне рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції в порушення вимог матеріального права та не правильно застосовуючи норми процесуального права, помилково прийшов до переконання, що позовна заява підлягає задоволенню, без встановлення всіх обставин по справі, не враховано всі часткові сплати за кредитним договором, що призвело до незаконного рішення суду. Крім того, судом першої інстанції не враховано вимоги Закону України від 15 березня 2022 року «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норми на період дії воєнного стану» відповідно до якого, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строку після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 ( у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 ( у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27 червня 2024 року апеляційну скаргу передано судді-доповідачу. 16 липня 2024 року на запит суду матеріали цивільної справи №753/15379/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки надійшли до Київського апеляційного суду. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 липня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Правом подання відзиву на апеляційну скаргу сторона позивача не скористалася. Ухвалою Київського апеляційного суду м. Києва від 08 серпня 2024 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки призначено до розгляду в судовому засіданні з викликом учасників справи. Представник ОСОБА_1 адвокат Баранов О.В. заперечував проти доводів апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду. В судове засідання відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 не з`явилися, Судові повістки, які надсилалися ОСОБА_4 та та ОСОБА_3 повернулися до апеляційного суду з відміткою "адресат відсутній", а відповідно до п.3 ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_2 та третьої особи ОСОБА_3 . Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Встановлено, що 30.10.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 укладено договір позики, відповідно до умов якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 1 598 419 грн., що еквівалентно 56 000 дол. США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками на дату укладення договору, а ОСОБА_3 зобов`язалась повернути отримані кошти до 30.04.2021 року включно (а.с.6-8). Відповідно до п.4.1. договору своїм підписом за цим договором позичальник підтверджує факт отримання ним від позикодавця грошей у сумі 1 598 419 грн., що еквівалентно 56 000 дол. США за середнім курсом продажу долара США комерційними банками на дату укладання цього договору. Відповідач частково сплатив суму заборгованості еквівалентну 13 000 дол. США. В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_3 за договором позики від 30.10.2020 року між ОСОБА_1 , як іпотекодержателем та ОСОБА_2 , як іпотекодавцем 30.10.2020 року укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за № 2975 (а.с.14-18). Відповідно до п.1.2 договору іпотеки, предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 . Дана квартира складається з 2-х житлових кімнат, має загальну площу 84,1 кв.м., житлову площу 42,5 кв.м. Право власності зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухома майно 08.10.2020 р., номер запису про право власності: 38575104, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1213934980000. Погоджена сторонами вартість предмета іпотеки 1 598 419 грн. З матеріалів справи вбачається, що позивач всі зобов`язання, які були покладені на нього згідно істотних умов договору, виконав в повному обсязі, а саме видав позику у розмірі, встановленому договором, однак ОСОБА_3 свої зобов`язання за договором виконала частково на суму 13 000 дол. США, що підтверджено стороною позивача в позові та розрахунком заборгованості, наданим позивачем. У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам закону судове рішення в оскаржуваній частині відповідає. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення. Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність. Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20, постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16 ц). Згідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Встановлено, що ОСОБА_3 неналежним чином виконувала свої зобов`язання за вищевказаним договором позики, внаслідок чого станом на 30.08.2023 утворилась заборгованість у розмірі 43 000 дол. США, що за курсом НБУ складає 1 642 600 грн. Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Статтями 572, 575, 576, 589 ЦК України, 1, 3, 5, 7 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Предметом застави може бути будь-яке майно, що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення. Іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Застава (іпотека) має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. За рахунок предмета іпотеки іпотекодератель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. У разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених ст. 12 цього Закону: у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Згідно п.4.1. та п.5.1. договору іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання ОСОБА_3 умов договору позики ОСОБА_1 набуває права задовольнити свої вимоги за договором позики шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки в порядку, визначеному договором іпотеки. Згідно положень п.5 та п.6 договору іпотеки сторони в договорі іпотеки узгодили три способи звернення стягнення на предмет іпотеки: на підставі рішення суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса або згідно із застереженням про задоволення вимог іпотеко держателя, яке міститься у договорі. За п.6.10 договору іпотеки, іпотекодержатель самостійно розраховує загальну суму заборгованості боржника перед іпотекодержателем за договором позики та цим договором. Загальна сума заборгованості складається зокрема, але не виключно з суми заборгованості за договором позики, витрат, понесених на відшкодування збитків позивача, завданих про строчкою виконання умов договору позики та договору іпотеки. Згідно ст. 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Згідно ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах, у тому числі у формі електронних торгів, у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону. Оскільки ОСОБА_3 належним чином не виконувала свої зобов`язання згідно договору позики від 30.10.2020, виконання якого забезпечено договором іпотеки, клдегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за договором позики від 30.10.2020 року, в розмірі 1 642 600 грн., що за курсом НБУ становить 43 000 дол. США. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги відповідача про те, що відповідно до Закону України від 15.03.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія статті 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), статті 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), статті 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об`єкти), статей 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону, оскільки положення вказаного Закону не поширюються на спірні правовідносини, які виникли між фізичними особами. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про законність та обґрунтованість постановленого по даній справі рішення та відсутність підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.268, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення. Заочне рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07березня 2024 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Суддя-доповідач А. М. Стрижеус Судді: Л. Д. Поливач О. І. Шкоріна