Постанова Дніпровський апеляційний суд № 174/1105/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/5769/24 Справа № 174/1105/23 Суддя у 1-й інстанції - Ілюшик І.А. Суддя у 2-й інстанції - Максюта Ж. І. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 жовтня 2024 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді - Максюти Ж.І. суддів - Космачевської Т.В., Халаджи О.В. за участю секретаря - Ніколиної А.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргоюпредставника ОСОБА_1 адвоката Смірнова Андрія Андрійовича на рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - В С Т А Н О В И Л А: ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 06.02.2010 року він та відповідач зареєстрували шлюб у відділі РАЦС Вільногірського МУЮ Дніпропетровської області, актовий запис №

09. В шлюбі мають спільну дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 року шлюб між ним та відповідачем було розірвано. Та вирішено стягнути з позивача на користь відповідача, аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на утримання дитини: сина - ОСОБА_3 стягнення аліментів здійснювати, з 10.05.2011 року. На даний час стягнення аліментів на підставі виконавчого листа у справі № 2-454/11 перебуває на виконанні в Другому правобережному відділі державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) (ВП № 30294767). Позивач 15.11.2019 року вступив в шлюб з ОСОБА_4 та у другому шлюбі має спільних малолітніх дітей, а саме: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до судового наказу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2023 року у цивільній справі № 201/11561/23 за заявою ОСОБА_4 стягнуто з позивача аліменти на утримання двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) боржника щомісячно але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. Позивач вважає, що розмір аліментів які стягуються з нього за вищезазначеним рішенням суду на користь відповідача, на утримання дитини може бути зменшений. Тому просить суд задовольнити позовні вимоги і змінити розмір аліментів з 1/4 частини на 1/6 частину. Рішенням Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини відмовлено. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Смірнов А.А. не погоджується із висновками суду, викладеними в рішенні, оскільки суд дійшов до них за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, допустив неправильне застосування норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 . Апеляційна скарга мотивована тим, що фактично дружина позивача - ОСОБА_4 офіційно ніде не працює, отже тягар по утриманню як неповнолітнього ОСОБА_3 , так і малолітніх ОСОБА_5 та ОСОБА_6 лежить виключно на ньому. Стягнення з боржника аліментів у розмірі 1/4 частини доходу згідно рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 року у цивільній справі № 2-454/11 та аліментів у розмірі 1/3 частини доходу згідно судового наказу Жовтневого районного суду м. Днніпропетровська від 02.10.2023 року у справі № 201/11561/23 фактично призведе до порушення вимог ч. 2 ст. 70 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки сума стягнення складатиме понад 50 % від загальної суми доходу - 7/12часток,або 58% його сукупного щомісячного доходу. На даний час позивач працює у ПП "ГУАРД-БЕЗПЕКА" і щомісячно йому нараховується заробітна плата у розмірі близько 9 000 грн, з якої він фактично отримує близько 3700 грн, з урахуванням НДФЛ, та близько 3000 грн. фактично, оскільки іншу частину його заробітної плати в розмірі 58 % оплачує на утримання дітей. Заборгованість за аліментами покривається за рахунок кредитних коштів. Позивач має декілька непогашених кредитів. Звертає увагу також на те, що народження у позивача ще двох дітей підтверджує наявність підстав, передбачених статтями 192 СК України, для зменшення розміру аліментів, що стягуються з позивача, а саме з 1/4 частки на 16 частку від усіх доходів заробітку (доходу) позивача щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. З урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, судом не було враховано наявність окремої підстави для зменшення розміру аліментів, а саме - зміна сімейного стану, поява двох малолітніх дітей, яких повинен утримувати позивача, що вочевидь потребує додаткових фінансових витрат. Також, звертає увагу на те, що суд першої інстанції не врахував висновки Верховного Суду у даній категорії справ, які є обов`язковими та не врахував те, що на утриманні позивача перебуває повнолітній брат ОСОБА_7 , що зареєстрований та проживає за однією адресою з позивачем, який є інвалідом 1-ї групи, що підтверджується актом МСЕК, копією паспорту та пенсійного посвідчення. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_8 ОСОБА_9 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін, оскільки апелянтом не доведено належними доказами погіршення його матеріального стану, а доводи апеляційної скарги не є суттєвими для скасування рішення суду. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи, ухвалу суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з?ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції вищевказаним вимогам закону не відповідає. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що доказами, наявними в матеріалах справи, погіршення матеріального стану позивача не доведено, а посилання позивача на те, що на його утриманні маються інші діти, без підтвердження належними та допустимими доказами погіршення його матеріального стану, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Колегія суддів з таким висновком суду не погоджується, виходячи з наступного. Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_10 (а.с. 6). Відповідно до копії рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20.09.2011 року у справі № 2-454/11 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів з позивача на користь відповідача стугнуто аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на утримання дитини: сина - ОСОБА_3 стягнення аліментів здійснювати, з 10.05.2011 року(а.с. 4, 5). Відповідно до судового наказу виданого Жовтневим районним судом м. Дніпропетровська від 02.10.2023 року у цивільній справі № 201/11561/23 за заявою ОСОБА_4 стягнуто з позивача аліменти на утримання двох малолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) боржника щомісячно але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття (а.с. 7). Відповідно до копії свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 (а.с. 14). Відповідно до копії свідоцтв про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , їх батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (а.с. 12, 13). Відповідно до копії постанови про прийняття до виконавчого провадження на виконанні у Другому правобережному відділі державної виконавчої служби у Чечелівському та Новокодацькому районах міста Дніпра Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження ВП № 30294767 відкритого на підставі виконавчого листа №2-454 виданого 20.09.2011 року Вільногірським міським судом Дніпропетровської області (а.с. 15, 16). Згідно довідки про доходи ОСОБА_1 за період з жовтня 2022 року по вересень 2023 року він отримав заробітну плату в розмірі 105300,54 грн. з яких сплачені аліменти в сумі 1877,53 грн. (а.с. 55). Згідно відомостей з державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми нарахованих та виплачених доходів за період з першого кварталу 2022 року по четвертий квартал 2023 року позивач отримав дохід в сумі 109790,75 грн. Суми отримуваних доходів очевидно мають тенденцію до зростання (а.с. 81). Відповідно ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789-ХІІ від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно ч. 1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Як роз`яснено в пункті 23Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3відповідно до статті 192 СК України розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. При розгляді позовів, заявлених із зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки стаття 192 СК України, а й низка інших норм, присвячених обов`язку батьків утримувати своїх дітей (статті 182 СК «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», статті 183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», стаття 184 «Визначення розміру аліментів в твердій грошовій сумі»). Аналіз змісту статті 192 СК України свідчить, що зміна законодавцем мінімального розміру аліментів, які підлягають стягненню з платника аліментів на одну дитину, не є підставою для зміни розміру аліментів відповідно до статті 192 СК України (Постанова ВС від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження 61-51сво18)). Враховуючи зміст статей 181,192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Наведена правова норма вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану, як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного, і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Виходячи з наведених положень закону, при вирішенні вимог щодо зміни розміру раніше стягнутих аліментів, суд зобов`язаний з`ясувати матеріальний та сімейний стан як платника аліментів, так і стягувача, погіршення чи поліпшення їх здоров`я. Звертаючись до суду з вимогами про зміну розміру аліментів на утримання неповнолітньої сина ОСОБА_3 , позивач посилався на те, що 15.11.2019 року вступив в шлюб з ОСОБА_4 та у другому шлюбі має спільних малолітніх дітей, а саме: доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до судового наказу Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 02.10.2023 року у цивільній справі № 201/11561/23 за заявою ОСОБА_4 стягнуто з позивача аліменти на утримання двох малолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від заробітку (доходу) боржника щомісячно, але не менш 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку до досягнення дітьми повноліття. Крім того, на утриманні позивача перебуває повнолітній брат ОСОБА_7 , що зареєстрований та проживає за однією адресою з позивачем, який є інвалідом 1-ї групи, що підтверджується актом МСЕК, копією паспорту та пенсійного посвідчення. Тому змінився його сімейний стан та погіршився матеріальний стан, що є підставою для зменшення розміру аліментів. Колегія суддів вважає, що посилання відповідача на те, унього змінився сімейний стан, він є батьком трьох дітей, які мають отримувати матеріальну допомогу від нього у однаковому розмірі, а також на його утриманні перебуває брат ОСОБА_7 , який є інвалідом 1-ї групи, а тому є підставою для зменшення розміру аліментів, заслуговують на увагу. Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України ри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Колегія суддів враховує висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22, у якому зазначено, що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Народження обумовлює зміну матеріального стану платника аліментів, оскільки зазначена обставина очевидно потребує додаткових фінансових витрат. Статтею 183 СК України визначено розмір аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини: на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину. Європейський суд з прав людини зауважує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 54, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року). На думку колегія суддів такий розмір аліментів відповідатиме ст. 183 СУ України та забезпечить баланс учасників сімейних відносин, що склались у цій справі. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, внаслідок чого прийшов до помилкового висновку про не обґрунтованість та не доведеність позовних вимог. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Згідно зі статтею 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як ухвалене за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, які зроблені з порушенням та неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 376 ЦПК України є підставами для його скасування з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позову. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Смірнова Андрія Андрійовича задовольнити. Рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 18 березня 2024 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити. Зменшити розмір аліментів, які утримуються з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на підставі рішення Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 20 вересня 2011 року у цивільній справі №2-454/11 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1/4 частини до 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня подання позову до повноліття дитини. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді: