Постанова Київський апеляційний суд № 758/6497/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Апеляційне провадження Доповідач- Ратнікова В.М. № 22-ц/824/14060/2024 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И м. Київ Справа № 758/6497/24 03 жовтня 2024 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді - Ратнікової В.М. суддів - Борисової О.В. - Левенця Б.Б. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційнускаргу боржника ОСОБА_1 на ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 року, постановлену під головуванням судді Войтенко Т.В., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Подільського районного суду м.Києва від 03 червня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженоювідповідальністю «Інвестбудгаличина» заборгованості за житлово-комунальні послуги,- в с т а н о в и в: У травні 2024 року Товариство з обмеженоювідповідальністю «Інвестбудгаличина» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 згідно договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком від 01 квітня 202 року за адресою: АДРЕСА_1 в сумі 7 330, 89 грн. Просило суд видати наказ, яким стягнути з боржника - ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» заборгованість з оплати житлово-комунальні послуг у розмірі 7 330, 89 грн., та судові витрати у розмірі 3 169,34 грн. Подільським районним судом міста Києва 03 червня 2024 року було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина»заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги згідно до договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком від 01 квітня 2021 року у розмірі 7 330 грн. 89 коп., судовий збір у розмірі 302 грн. 80 коп, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 866 грн. 54 коп. Не погоджуючись із таким судовим наказом, 17 червня 2024 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав заяву про скасування судового наказу. Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 рокузаяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу судді Подільського районного суду м.Києва Будзан Л.Д. від 3 червня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» заборгованості за житлово-комунальні послуги повернуто без розгляду. Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 29 червня 2024 року боржник ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі посилається на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи. Зазначає, що особа, яка зареєструвала електронний кабінет в ЄСІТС або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою ЄСІТС або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом. Відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, на час подання заяви) судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу справляється в у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» встановлено, що станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. Частиною третьою статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Враховуючи викладене, апелянт вважає, що розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання заяви про скасування судового наказу в електронній формі з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» становив 121 грн. 12 коп. (3028*0,05*0,8), про що ним було детально зазначено у розділі «Розрахунок судового збору» заяви про скасування судового наказу від 18.06.2024 року. Таким чином, апелянт вважає, що судовий збір був сплачений ним у повному обсязі, відповідно до вимог пп. 4-2 п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір». Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України. Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Оскільки предметом апеляційного оскарження є ухвала суду про повернення без розгляду заяви про скасування судового наказу, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., обговоривши доводи апеляційної скарги вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Як встановлено судом, у травні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги з ОСОБА_1 . 03 червня 2024 року Подільським районним судом міста Києва було видано судовий наказ, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина»заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги згідно до Договору про надання послуг управління багатоквартирним будинком від 01 квітня 2021 року у розмірі 7 330 грн. 89 коп., судовий збір у розмірі 302 грн. 80 коп, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 2 866 грн. 54 коп. 17 червня 2024 року ОСОБА_1 подав заяву про скасування судового наказу через підсистему «Електронний суд». Повертаючи заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу без розгляду, суд першої інстанції посилався на те що, подана ОСОБА_1 заява не може бути прийнята до розгляду та підлягає поверненню, з огляду на те, що відповідно до Закону України «Про судовий збір» заява про скасування судового наказу підлягає оплаті судовим збором у розмірі 151,40 грн., однак при зверненні до суду заявником було сплачено судовий збір у розмірі 121,12 грн. Подана заява про скасування судового наказу, не відповідає вимогам до заяви, які передбачені ч. 5 ст.170 ЦПК України . Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Згідно з ч.1 ст.160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Відповідно до ч.ч.2-6 ст.170 ЦПК України заява про скасування судового наказу подається в суд у письмовій формі. Заява про скасування судового наказу має містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника для фізичних осіб - громадян України; 3) ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) представника боржника, якщо заява подається представником, його місце проживання або місцезнаходження; 4) наказ, що оспорюється; 5) зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача. Заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті. Частиною 6 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду. Вимога про обов`язок долучити до заяви про скасування судового наказу документ, що підтверджує сплату судового збору, міститься у ч. 5 ст. 170 ЦПК України. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору регулюються Законом України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». Відповідно до пп. 4-2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання заяви про скасування судового наказу справляється в у розмірі 0,05 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 01 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3028 грн. З огляду на що, судовий збір, який підлягає сплаті за подання заяви про скасування судового наказу становить 3 028 грн.*0, 05 = 151, 40 грн. При цьому, відповідно до ч. 3ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. Як вбачається із матеріалів справи 17 червня 2024 року ОСОБА_1 подав до суду першої інстанції заяву про скасування судового наказу через підсистему «Електронний суд». З огляду на що, судовий збір, який підлягав сплаті ним за подання заяви про скасування судового наказу становить 121, 12 грн- ( 3 028 грн.* 0, 05)* 0,8. При поданні до суду першої інстанції заяви про скасування судового наказу ОСОБА_1 подав також квитанцію про сплату судового збору у розмірі 121, 12 грн, що з урахуванням вимог чинного законодавства, свідчить про належне виконання ОСОБА_1 вимог ч. 5.ст. 170 ЦПК України. З огляду на викладене колегія суддів вважає, що постановляючи ухвалу про повернення ОСОБА_1 без розгляду заяви про скасування судового наказу з підстав недоплати судового збору, суд першої інстанції помилково не врахував положення ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» щодо застосування коефіцієнту 0, 8 для пониження розміру ставки судового збору у випадку подання процесуальних документів в електронній формі. Згідно з ч.6 ст.374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що, відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.379 ЦПК України, є підставною для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 379, 381-383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,- п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу боржника ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 26 червня 2024 рокускасувати. Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про скасування судового наказу Подільського районного суду м.Києва від 03 червня 2024 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестбудгаличина» заборгованості за житлово-комунальні послуги направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови. Головуючий: Судді: