Постанова Київський апеляційний суд № 355/710/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 02 жовтня 2024 року м. Київ Унікальний номер справи № 355/710/24 Суддя в суді першої інстанції: Чальцева Т.В. Провадження № 33/824/4609/2024 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участі секретаря судового засідання Дячук І.М., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Баришівського районного суду Київської області від 15 серпня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Баришівського районного суду Київської області від 15 серпня 2024 року визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП. Провадження по справі стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 173-2 КУпАП, закрито, у зв`язку зі спливом на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП (а.с. 73-74). Не погодившись з вказаною постановою, 26 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення (а.с. 78-80). На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що в першому абзаці описової частини оскаржуваної постанови суддя вигадує неіснуючу в протоколі про адміністративне правопорушення інформацію, а саме, що ОСОБА_1 вчинив психологічне насильство стосовно дружини потерпілого ОСОБА_2 , оскільки остання взагалі відсутня в зазначеному протоколі. Також, в протоколі відсутні свідки, що були б очевидцями подій, зазначених в фабулі протоколу. Оскільки ОСОБА_2 не фігурує в протоколі про адміністративне правопорушення, то вона не може бути особою, яка бере участь у справі, а також не може бути учасником судового розгляду як свідок відповідно до ст.. 272 КУпАП. Окрім того, ані суд, ні жодна особа, яка брала участь у даній адміністративній справі не заявляли клопотання про виклик свідка ОСОБА_2 і відповідно суд не викликав ОСОБА_2 в судове засідання у якості свідка, тому і статусу свідка у ОСОБА_2 немає у даній адміністративній справі. Відтак, суд першої інстанції не мав права при встановленні вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення спиратись на письмові пояснення ОСОБА_2 . Також, суд першої інстанції при встановленні вини ОСОБА_1 не мав спиратись на рапорт оперативного чергового Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Лой Н. від 25.04.2024 року, оскільки рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Пояснення свідків - інспектора СРПП екіпажа поліції ГРПП ТУШ-110 Корда Л.В. та інспектора СРПП екіпажа поліції ГРПП ТУШ-110 Попикіної Г.С. не можуть бути допустимими доказами, оскільки дані пояснення - це пояснення юридично зацікавлених осіб, які є працівниками поліції. Крім того, доданий до матеріалів справи відеозапис з нагрудної відеокамери за 25 квітня 2024 року не є безперервним. На оптичному диску містяться чотири відео файли, які перериваються і по яких неможливо відновити всі обставини події. Мало того, інформація часу на відео та інформація часу зазначена в протоколі відрізняється більше ніж на 3 години. Зазначав, що протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 202281 складений в порушення вимог пункту 7 інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, де зазначено, що не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення. Натомість, інспектор, який складав протокол виправив інформацію про останнє місце роботи з «не працює» на «працює ТОВ «СОГ-АГРО». Звертав увагу, що під час допиту поліцейський ОСОБА_3 надав показання, що він від ОСОБА_1 чув нецензурні висловлювання. Відповідно до журналу судового засідання вказана інформація зафіксована в фрагменті № 21 з початком о 12:42:50. Показання поліцейського ОСОБА_3 повністю спростовуються відео з нагрудної камери - відеореєстратора за 25.04.24 року, що знаходиться в матеріалах справи про адміністративне правопорушення № 355/710/24, провадження № 3/355/443/24. В фрагменті № 25 з початком о 12:46:40 вищевказаного Журналу судового засідання поліцейський ОСОБА_3 зазначив, що « ОСОБА_2 писав заяву особисто як власник будинку. Це все зафіксовано на боді камеру» Дані показання поліцейського ОСОБА_3 теж повністю спростовуються відео з нагрудної камери - відео реєстратора та 25.04.24 року, оскільки в відео взагалі не фігурують особи чоловічої статі, крім ОСОБА_1 та двох поліцейських. В цьому ж фрагменті № 25 з початком о 12:46:40 вищевказаного журналу судового засідання поліцейський ОСОБА_3 теж зазначив, що «протокол складався у вашій присутності». Зазначені показання поліцейського спростовуються відео з нагрудної камери - відео реєстратора за 25.04.24 року, оскільки по відео чітко видно процедуру складання протоколу про адміністративне правопорушення, яка фактично відбувалась в приміщенні будинку, в якому ОСОБА_1 взагалі не перебував. Вперше зазначений протокол ОСОБА_1 побачив уже складеним біля службового поліцейського автомобіля, що чітко на відео зафіксовано. Аналогічні неправдиві показання з приводу присутності ОСОБА_1 при складанні протоколу були надані іншим працівником поліції ОСОБА_5 . Тому, вважає, що пояснення поліцейських, на які спирався головуючий суддя при винесенні оскаржуваної постанови є недостовірними доказами, оскільки суперечать дійсним обставинам справи (а.с. 78-80). В апеляційному суді ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити. Потерпілий ОСОБА_6 до суду не прибув, причини неявки не повідомив про час та місце розгляду справи був сповіщений завчасно і належним чином, про що у справі є докази (а.с. 88-91). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). Зважаючи на вимоги ст. 294 КУпАП апеляційний суд визнав повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. Суд першої інстанції при винесенні постанови посилався на протокол про адміністративне правопорушення, пояснення свідків. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 202281 від 25 квітня 2024 року, 25 квітня 2024 року близько 15 год. 25 хв. в АДРЕСА_2 , гр. ОСОБА_7 висловився в бік свого дядька гр. ОСОБА_6 нецензурною лайкою, погрожував словесно, чим спричинив психологічне насильство, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (а.с.6). Від підпису протоколу ОСОБА_7 відмовився (а.с. 6). До протоколу долучено протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується від 25.04.2024 (а.с. 3), картку обліку факту домашнього насильства (а.с. 8), рапорт оперативного чергового Відділення поліції № 1 Броварського РУП ГУНП в Київській області Лой Н. від 25.04.2024р. (а.с. 9), терміновий заборонний припис стосовно кривдника (а.с. 7), рапорт (а.с. 13), письмові пояснення ОСОБА_6 , ОСОБА_2 (а.с. 4,5, 12). Так, потерпілий ОСОБА_6 зазначив, що він проживає за адресою АДРЕСА_2 з дружиною гр. ОСОБА_2 25 квітня 2024 року приблизно о 15:20 хв. до нього додому прийшов його племінник гр. ОСОБА_1 з ознаками алкогольного сп`яніння та влаштував сварку в ході якої висловлювався нецензурною лайкою в його адресу, словесно ображав. Після чого зайшов в альтанку, яка знаходиться в дворі та розбив речі, які знаходились в альтанці (а.с. 5). ОСОБА_2 зазначила, що проживає за АДРЕСА_2 з чоловіком гр. ОСОБА_6 25 квітня 2024 року приблизно о 15 год. 20 хв. до них додому прийшов племінник чоловіка гр. ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння та влаштував сварку в ході якої висловлювався нецензурною лайкою на адресу чоловіка, словесно ображав, чим вчинив домашнє насилля відносно чоловіка психологічного характеру (а.с. 4). Також, до суду першої інстанції було надано пояснення ОСОБА_6 , в яких останній стосовно події, яка сталась 25.04.2024 року зазначив, що 25.04.2024 року після обіду його дружина ОСОБА_2 повідомила йому, що по подвір`ю, де вони проживають вже третій раз за день ходить ОСОБА_1 . І якщо два попередніх рази він заходив на подвір`я, відкривав настіж ворота і хвіртки і не закривав їх, проходив попід вікнами і виходив на центральну площу через поламану сітку паркана, то в третій раз він вчинив погром у дворі, він чув через відкриття вікно його голосну нецензурну лайку на їх адресу, чув як скавчали собаки, а потім щось сильно бухнуло, наче щось упало і почулися звуки биття скла. Його дружина була в цей час в іншій кімнаті, він її покликав, бо подумав, що ОСОБА_1 побив вікно. Дружина прийшла і побачила, що ОСОБА_1 викидає з альтанки полички, на яких знаходились господарські предмети, посуд, вазони квітів і т.д. Вона сказала, що на землі валяється одна поличка, побиті вазони, стакани, банки. В цей час вже прибув наряд поліції (а.с. 26-27). Також, до суду першої інстанції було надано пояснення ОСОБА_2 , в яких остання стосовно події, яка сталась 25.04.2024 року зазначила, що ОСОБА_1 25.04.2024 року близько з 12.30 год. два рази приходив на подвір`я, відкривав настіж хвіртку і ворота з боку пров. Банного, проходив попід вікнами та виходив на центральну площу через поламану сітку паркана, яку він поламав раніше. Третій раз він прийшов на подвір`я після 15 год. Цього разу він став ламати виноградну лозу, що обвиває альтанку, став зносити під поріг дому всякий мотлох, який він носив з-під тильної сторони магазину «Продукти», все це він підсував під двері. Через вікна чула нецензурну лексику в їх сторону, вийти до нього боялась, бо неї склалось враження, що він нетверезий. Потім, її покликав її чоловік ОСОБА_6 , який сказав, що мабуть ОСОБА_1 побив вікно. Вона побігла в чоловікову кімнату і побачила, що ОСОБА_1 кидає з другої альтанки на землю поличку, посуд і все, що стояло на поличці і на столі. Біля альтанки були прив`язані дві собаки. З однієї з них він зняв новий шкіряний ошийник з карабінами. Собаки були злякані і тільки скавчали. Ошийник він забрав, формально вкрав. Поліцію викликала о 15.10 год., прибули швидко, застали ОСОБА_1 під час вчиненні погрому (а.с. 22-25). В суді першої інстанції ОСОБА_1 дав пояснення, в яких зазначав, що не визнає своєї провини. Вказував, що перебував на подвір`ї, там знаходиться його співвласність, спадщина його матері. З протоколом не надали ознайомитись. Насильства не вчиняв. Нецензурна лайка була не до потерпілого, а до собаки (а.с. 51-52). Окрім того, судом першої інстанції було допитано в судовому засіданні 13.06.2024 року працівника поліції ОСОБА_5 , яка надала пояснення, що 25.04.2024 року до відділу поліції надійшло повідомлення про вчинення домашнього насильства. Вони прибули на місце, там знаходився ОСОБА_1 в альтанці, був в збудженому стані, розкидав речі. ОСОБА_2 був на ліжку в будинку. Дружина потерпілого була збуджена і повідомила, що ОСОБА_1 кричав нецензурною лайкою. Це був психологічний тиск на потерпілих. Собака не кидалась на працівників поліції, а на ОСОБА_1 собака була агресивна. Це був непоодинокий виклик. Вказувала, що потерпіла була в будинку, вона розмовляла з нею, а інші співпрацівники були на вулиці з ОСОБА_1 . ОСОБА_2 писав заяву. Потерпілі були психологічно розстроєні (а.с. 51-52). Крім того, судом першої інстанції в судовому засіданні 13.08.2024 року було допитано працівника поліції ОСОБА_3 , який надав пояснення, що 25.04.2024 року прибули на місце по виклику. ОСОБА_1 був в нетверезому стані. Коли приїхали, він перестав робити неполадки. Почали з ним діалог та пояснили, що згідно чинного законодавства такого робити не можна. Це був не перший виклик, приїздили туди неодноразово. В присутності ОСОБА_1 складали протокол. Не пам`ятає, чи розписувався в протоколі, все писалось на боді камеру. Зазначав, що їх зустріла господарка домоволодіння. Від ОСОБА_1 чув нецензурні висловлювання. Протокол складав ОСОБА_3 , ОСОБА_1 надав документа перед цим. Був виклик. ОСОБА_2 писав заяву особисто як власник будинку. Це все зафіксовано на боді камеру. Протокол складався в присутності ОСОБА_1 (а.с. 67-68). Постановою районного суду від 22 травня 2024 року було витребувано з Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУ НП у Київській області копію із нагрудної камери - відео реєстратора (технічного приладу або технічного засобу, що має функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засоби фото- і кінозйомки, відеозапису) інспекторів Відділу поліції № 1 Броварського РУП ГУ НП у Київській області, а саме інспекторів поліції ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , за 25 квітня 2024 року, що стосується факту вчинення психологічного насильства ОСОБА_1 (відповідно до протоколу ВАД № 202281 складеного 25 квітня 2024 року) по відношенню до свого дядька ОСОБА_6 , що мало місце за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 28). На виконання вимог вказаної постанови начальником СРПП ВП №1 Броварського РУП ГУНП в Київській області старшим лейтенантом поліції Шкундею І. було направлено до суду копію відеозапису з нагрудної камери - відео реєстратора поліцейського за 25.04.2024 року (а.с. 47-48). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під домашнім насильством визнається діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання поширюється на подружжя. За змістом ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (у редакції, чинній станом на день складення протоколу) вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, - тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до семи діб. Отже, обов`язковими елементами складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП є умисні дії/бездіяльність та наявність наслідків їх вчинення, зокрема у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, або ж за наявності реальної можливості завдання такої шкоди. Так, у протоколі про адміністративне правопорушення вказані умисні дії ОСОБА_13 , які полягають у тому, що він 25 квітня 2024 року нецензурно висловлювався, погрожував словесно потерпілому, чим вчинив домашнє насилля психологічного характеру. Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під психологічним насильством слід розуміти форму домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Таким чином, враховуючи викладене, суд першої інстанції об`єктивно та повно дослідивши обставини справи, прийшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, ним не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Відтак, відсутні підстави для скасування постанови Баришівського районного суду Київської області від 15 серпня 2024 року. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Баришівського районного суду Київської області від 15 серпня 2024 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець