Постанова Київський апеляційний суд № 753/17328/23

справа № 753/17328/23 головуючий у суді І інстанції Мицик Ю.С. провадження № 22-ц/824/10153/2024 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В. УХВАЛА про закриття провадження у справі 01 жовтня 2024 року м. Київ Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах: головуючого судді - Березовенко Р.В., суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І., з участю секретаря Щавлінського С.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування,- В С Т А Н О В И В: У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить розірвати договір дарування нерухомого майна від 14 жовтня 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталією Миколаївною та зареєстрований в реєстрі №1627, в частині укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 дарування 47/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд і земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 вказує, що 14 жовтня 2022 року між нею та відповідачем укладено договір дарування, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталією Миколаївною та зареєстрований в реєстрі за №1627, за яким ОСОБА_1 передала безоплатно у власність ОСОБА_3 47/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначає, що ОСОБА_3 є її дочкою. Після укладення договору, відповідач змінила своє ставлення до позивача. Зокрема із чоловіком ОСОБА_4 змушують позивача покинути будинок, вчинили безлад в її кімнаті, пошкодили особисті речі, зруйнували меблі, пошматували одяг та взуття, спалили книги, в тому числі Біблію, побили ікони, викрали коштовні золоті прикраси. Під тиском вона була змушена перебратися жити до літньої кухні, яка не пристосована для проживання в холодну пору року. Відповідач з чоловіком облаштували всі приміщення та подвір`я камерами відеоспостереження та позбавили позивача недоторканості приватного життя, права на усамітнення. Настання негативних наслідків від недбалого ставлення до дарунку зазнали не лише кімнати у будинку, а і подвір`я, зокрема: викорчувані дерева, знищені квіти, зруйновані лави, викопані ями. Намагаючись виселити позивача, відповідач з чоловіком влаштовують сварки та бійки, про що свідчать неодноразові виклики працівників поліції, за результатами яких були складені протоколи про адміністративні правопорушення. Крім того, чоловік відповідачки ОСОБА_4 наніс сину позивача ОСОБА_2 тілесні ушкодження, у зв`язку з чим за заявою останнього були внесені відомості до ЄРДР за №12023105020001062 від 01 травня 2023 року за ч. 1 ст. 125 КК України. Позивач вказує, що обдаровувана створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність. Позивач впевнена, що після її усунення, відповідач залишиться без будинку та земельної ділянки, оскільки подароване нерухоме майно буде відчужено, а кошти від продажу скеровані в невизначеному для дарувальника напрямку. Посилаючись на те, що відповідач вчиняє правопорушення проти життя, здоров`я та власності дарувальника, просить позов задовольнити в повному обсязі. 13 жовтня 2023 року ОСОБА_2 звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовною заявою до ОСОБА_3 , в якій просить розірвати договір дарування нерухомого майна від 14 жовтня 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталією Миколаївною та зареєстрований в реєстрі №1627, в частині укладення між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 дарування 33/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 вказує, що між ним та відповідачем укладено договір дарування від 14 жовтня 2022 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталією Миколаївною та зареєстрований в реєстрі № 1627, за яким ОСОБА_2 передав безоплатно у власність ОСОБА_3 33/100 часток житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд та земельної ділянки кадастровий номер 8000000000:90:238:0999, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначав, що ОСОБА_3 його рідна сестра. Свого часу в сім`ї була досягнута усна домовленість, що ОСОБА_3 буде проживати з матір`ю, виділить їй зручні кімнати, забезпечить належні умови проживання, побудує окремий вхід до помешкання. За таких умов був укладений оскаржуваний договір дарування. При цьому, відповідач не дотрималася обіцянок, спочатку мотивуючи це відсутністю грошей, а згодом зовсім змінила своє ставлення до домовленостей, брата і матері. ОСОБА_3 під впливом свого чоловіка ОСОБА_4 , громадянина російської федерації, змінилася в гіршу сторону. Подружжя поводить себе грубо та агресивно, застосовує насилля, вживає нецензурну лайку, вчиняє правопорушення проти його життя та здоров`я. ОСОБА_2 стверджує, що відповідач створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для нього велику немайнову цінність, а розірвання спірного договору дарування дозволить зберегти дарунок, а також життя та здоров`я дарувальника. 29 листопада 2023 року та 30 листопада 2023 року від відповідача надійшли відзиви на позов, в яких остання не визнає вимоги позову в повному обсязі. На обґрунтування заперечень вказує, що позивачами не надано належних доказів, що підтверджують обставини, на які вони посилаються та, які є підставою для визнання недійсним договору або його розірвання. Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 , 01 квітня 2024 року засобами поштового зв`язку подала до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Підтримавши доводи заяв по суті справи, поданих до суду першої інстанції, апелянт вказала на хибність висновків суду першої інстанції. Вважає, що висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позовних вимог суперечать дійсним обставинам справи, яким не була надана належна правова оцінка, в тому числі й щодо дій відповідача у справі спрямованих на знищення майна, виселення позивача, активність яких розпочалась саме після нотаріального посвідчення оспорюваного договору дарування. Так, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки доказам того, що після укладення договору, відповідач змінила своє ставлення до позивача. Дії, які шкодили життю та здоров`ю ОСОБА_1 , виражалися у постійних побиттях позивача, що в подальшому супроводжувалися викликами поліції та складенням адміністративних протоколів. Фактично ОСОБА_3 всіма способами унеможливила проживання позивача у будинку, що підтверджується фотокартками, які долучались до матеріалів справи. Також, під час розгляду справи в суді першої інстанції було наголошено на тому, що чоловік відповідача є громадянином російської федерації, перебуває на території України без дозвільних документів та переховувався від органів міграційної служби та на даний час відносно нього прийнято рішення про видворення з України, що свідчить про аморальні характеристики особи, яка будучи громадянином країни агресора без законний підстав перебуває на території України. Зрозумілими є наміри ОСОБА_3 , яка вмовивши позивачів подарувати їй будинок хоче забезпечити й свого чоловіка житлом з метою уникнення відповідальності за незаконне перебування на території України. При цьому, в своєму відзиві на позов ОСОБА_3 не спростувала жодну викладену позивачами обставину. Відповідно у позивачів є всі достатні підстави вважати, що обдаровувана створює загрозу безповоротної втрати дарунка, що має для дарувальника велику немайнову цінність, оскільки будинок побудований власноруч позивачами, в який вони вклали всі свої сили, кошти і душу. Таким чином, вказані обставини свідчать про наявність декількох підстав для розірвання договору дарування в порядку передбаченому нормами чинного цивільного законодавства України. Ухвалою Київського апеляційного суду від 21 травня 2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування, надано учасникам справи строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. 19 червня 2024 року ОСОБА_3 подала відзив, у якому заперечила проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим. Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 червня 2024 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи. 24 вересня 2024 року ОСОБА_2 подав заяву про відмову від позву та закриття провадження у справі за його позовом до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування. Зазначив, що йому відомі та зрозумілі наслідки відмови від позову та наслідки закриття провадження по справі, які передбачені ч. 3 ст. 256 ЦПК України. Розгляд справи просив провести без його участі. У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник - адвокат Гапека Тетяна Валеріївна при вирішенні клопотання поклалися на розсуд суду. У судове засідання ОСОБА_3 не з`явилася, про розгляд справи повідомлена у встановленому законом порядку. 30 вересня 2024 року адвокат Стріченко Димитрій Анатолійович подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з задіяністю представника у справі №158/1025/24 у Ківерцівському районному суді Волинської області. Доказів на підтвердження зазначених обставин до клопотання не долучено. Відповідно до ч. 1 ст. 372 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Верховним Судом неодноразово зазначалось, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників учасників справи, а неможливість вирішення спору (питання) у відповідному судовому засіданні без участі особи, яка не з`явилась (статті 240 ЦПК України). ЄСПЛ неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України», заява № 16652/04). Виходячи з наведеного, колегія суддів у межах своїх повноважень дійшла висновку про визнання причин неявки представника ОСОБА_3 в судове засідання неповажними, а неявку такою, що не перешкоджає розгляду справи по суті, та з огляду на належне повідомлення про судове засідання, з урахуванням категорії та строку розгляду справи, ухвалила проводити розгляд справи по суті на підставі наявних у справі доказів. Заслухавши думку учасників справи, які прибули в судове засідання, дослідивши матеріали справи та заяву про відмову від позову, колегія суддів приходить до наступного висновку. Пунктом 1 частини другої статті 49 ЦПК України передбачено, що крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу. Відповідно до статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд. Суд не приймає відмову позивача від позову, визнання позову відповідачем у справі, в якій особу представляє її законний представник, якщо його дії суперечать інтересам особи, яку він представляє. Згідно вимог ст. 373 ЦПК України в суді апеляційної інстанції позивач має право відмовитися від позову, а сторони - укласти мирову угоду відповідно до загальних правил про ці процесуальні дії незалежно від того, хто подав апеляційну скаргу. Якщо заява про відмову від позову чи мирова угода сторін відповідають вимогам статей 206, 207 цього Кодексу, суд постановляє ухвалу про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін, якою одночасно визнає нечинним судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, та закриває провадження у справі. Оскільки відмова від позову відповідає вимогам статі 206 ЦПК України, колегія суддів вважає можливим прийняти відмову позивача ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування, визнати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування нечинним та закрити провадження у даній справі. Керуючись ст. ст. 207, 268, 373, 374 ЦПК України, Київський апеляційний суд У Х В А Л И В : Прийняти відмову ОСОБА_2 від позову до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування. Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 28 лютого 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування визнати нечинним. Провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Герасименко Наталія Миколаївна, про розірвання договору дарування закрити. Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України. Повний текст ухвали складено 02 жовтня 2024 року. Головуючий: Р.В. Березовенко Судді: О.Ф. Лапчевська Г.І. Мостова