Постанова Дніпровський апеляційний суд № 220/724/24
від 03.10.2024НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/803/2140/24 Справа № 220/724/24 Суддя у 1-й інстанції - Якішина О. М. Суддя у 2-й інстанції - Акуленко В. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2024 року м.Кривий Ріг Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду Акуленко В.В., при секретарі Кулініч Ю.А., за участю захисника Овчаренка С.М., який діє в інтересах особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника на постанову судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 липня 2024 року, якою ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 військовослужбовець, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки. Стягнуто з нього судовий збір в розмірі 605,60 грн. В С Т А Н О В И В : Згідно постанови судді, 15.04.2024 р. о 20 год. 01 хв. водій ОСОБА_1 в с.Костянтинопіль, Волноваського району Донецької області по вул.Мічуріна, біля будинку №42 керував транспортним засобом автомобілем «ВАЗ 21703», державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням технічного приладу алкотестера «Драгер-6810», результат якого після продуття склав 1,71 % проміле алкоголю (тест №1344). Таким чином, ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП. На вказане рішення захисник Овчаренко С.М. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді скасувати та закрити провадження за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Вважає, що суд грубо порушив норми права, не дослідив всі докази та не надав їм належної оцінки. Жодного доказу керування ОСОБА_1 транспортним засобом до суду не надано. Робітниками поліції не були роз`яснені права. Причина зупинки транспортного засобу не роз`яснена. ОСОБА_1 не був згоден з результатами огляду, про що повідомив робітників поліції, однак вказане було ними проігнороване. В матеріалах справи та відеоматеріалах різниться номер тесту. Відео правопорушення не є безперервним, не підписане електронним цифровим підписом, що свідчить про його неналежність в якості доказу. Алкотестер Драгер не був сертифікований. Крім того в протоколі про адміністративне правопорушення не зазначена назва і марка бодікамери. Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи слід зазначити наступне. Відповідно до ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до п. 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин. Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення підтверджується даними, що містить протокол про адміністративне правопорушення, квитанція Alcotest 6810, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння, відеозапис з бодікамер. Згідно до тесту газоаналізатора Alcotest 6810, водій ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння - вміст алкоголю «1,71 % проміле». (а.с.8) ОСОБА_1 після продуття алкотестера, був згоден з його результатами. Всі його дії були зафіксовані на бодікамери робітників поліції. Таким чином, поліцейськими в повному обсязі виконано вимоги ст. 266 КУпАП. Перевіривши відеозапис адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції вважає, що він надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Отриманий відеозапис у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів. Той факт, що відеозапис переривається, не є порушенням, оскільки в ньому чітко простежується хід подій. Доводи захисту з приводу відсутності найменування технічного засобу, на який було зафіксоване правопорушення, в протоколі про адміністративне правопорушення, спростовуються матеріалами справи, в яких чітко зазначено що правопорушення було зафіксоване на нагрудні бодікамери №11, тому вони не заслуговують на увагу. Твердження захисника про недопустимість та не відповідність відеозапису з бодікамер, у зв`язку з відсутню цифрового підпису, є безпідставними. Норми КУпАП, за якими проводиться розгляд протоколів про адміністративне правопорушення за даною категорією справ, не містять вимог щодо процедури оформлення відеозаписів поліцейськими. Обговорюючи доводи захисту про відсутність в матеріалах справи сертифікату відповідності та свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, апеляційний суд зазначає, що їх долучення до матеріалів не передбачено, а надані вони можуть бути лише за вимогою особи. Враховуючи викладене, підстав для визнання результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів не вбачається. Доводи апелянта з приводу того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, спростовуються відеозаписом з бодікамери робітника поліції, з якої вбачається що ОСОБА_1 знаходився за кермом автомобіля, після зупинки транспортного засобу співробітниками поліції він вийшов з автомобіля, перебуваючи на місці водія. Крім того, розбіжності в номерах тесту, на яких наголошує автор апеляції, не знайшли свого підтвердження, оскільки як в матеріалах справи так і на відео з бодікамери робітника поліції чітко вказано та видно номер тесту газоаналізатору № 1344. Слід наголосити, що відповідно до відеоматеріалів долучених до справи, ОСОБА_1 були роз`ясненні права передбачені ст. 268 КУпАП та 63 Конституції України робітниками поліції при складені протоколу. Досліджені матеріали справи та відеозапис, є інформативним і не вказують на упередженість чи суб`єктивне ставлення працівників поліції, ними були роз`яснені права особі, яка притягується до адміністративної відповідальності. Невизнання ОСОБА_1 своєї провини в скоєнні адміністративного правопорушення є способом його самозахисту, бажанням уникнути відповідальності за скоєне та спростовується вказаними у постанові доказами. Суддею не встановлено недотримання працівниками поліції вимог КУпАП при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та правильно оцінено кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, їх належність, допустимість та достовірність. Сукупність доказів є достатніми, щоб дійти висновку щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9а ПДР України. Оскільки всі наявні в матеріалах справи доводять вину ОСОБА_1 а доводи апеляційної скарги захисника не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, то підстав для скасування постанови суду з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається. Постанова суду є законною та обґрунтованою. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя, П О С Т А Н О В И В : Постанову судді Великоновосілківського районного суду Донецької області від 23 липня 2024 року відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника Овчаренка С.М. без задоволення. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя