Ухвала ККС ВС № 953/3307/24

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 30 вересня 2024 року м. Київ справа № 953/3307/24 провадження № 51-4460 ск 24 Колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду (далі - Суд, колегія суддів) у складі: Головуючої ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянула касаційну скаргупредставника заявниці ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року і встановила: ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 червня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги представника заявника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на бездіяльність старшого слідчого ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою від 14 червня 2024 року. Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року ухвалу слідчого судді залишено без змін. Не погоджуючись із постановленим рішенням суду апеляційної інстанції, скаржник - адвокат ОСОБА_5 ставить питання про його перевірку в касаційному порядку з підстав порушення судом апеляційної інстанції норм Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України). Відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України ухвала слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку, а також ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги на таку ухвалу оскарженню в касаційному порядку не підлягають. Обмеження права на касаційне оскарження ухвали слідчого судді після її перегляду в апеляційному порядку та ухвали апеляційного суду за результатом такого перегляду визначено законодавцем і прямо передбачене процесуальним законом. Таке обмеження відповідає основним засадам судочинства, що визначені Конституцією України, є пропорційним та обґрунтованим. Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини першої статті 129 Конституції України). Встановлюючи обмеження права на касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним (рішення Конституційного Суду України від 19 жовтня 2009 року № 26-рп/2009). Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що держава має право встановлювати певні обмеження права осіб на доступ до суду; такі обмеження мають переслідувати легітимну мету, не порушувати саму сутність цього права, а між цією метою і запровадженими заходами має існувати пропорційне співвідношення (пункт 57 Рішення у справі «Ашингдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, пункт 96 Рішення у справі «Кромбах проти Франції» (Krombach v. France) від 13 лютого 2001 року). Ухвалою Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року, постановленою за наслідками розгляду апеляційної скарги представника заявниці ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 , ухвала слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 28 червня 2024 року залишена без змін. Тобто, апеляційний суд розглянув по суті апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді та виніс вмотивоване рішення. Тому, відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, така ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції відповідно до ч. 4 ст. 424 КПК України, а тому у відкритті касаційного провадження відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України необхідно відмовити. Ураховуючи наведене та керуючись п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, колегія суддів постановила: відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника заявниці ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5 на ухвалу Харківського апеляційного суду від 03 вересня 2024 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3