Постанова 4820 № 670/826/23

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2024 року м. Хмельницький Справа № 670/826/23 Провадження № 22-ц/4820/1693/24 Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Гринчука Р.С., Костенка А.М., Спірідонової Т.В., секретар судового засідання Кошельник В.М., за участю представника заявника, розглянув у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19 червня 2024 року, суддя Мамаєв В.А., у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні, встановив: В грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, заінтересовані особи - ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, про встановлення факту перебування пасинка заявника, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на його утриманні. В обґрунтування заяви вказав, що 23.12.2016 року він зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , від якого мають спільну дочку, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Від попереднього шлюбу із ОСОБА_2 , його дружина має сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Починаючи з І кварталу 2017 року дружина заявника не працює та займається вихованням дітей, а фінансовим забезпеченням сім`ї займаються заявник. На час звернення з цією заявою до суду, дружина заявника вагітна. Біологічний батько ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , за рішенням суду зобов`язаний сплачувати аліменти на утримання сина, однак своїх зобов`язань не виконує, що свідчить про не утримання ним сина, тому пасинок ОСОБА_3 перебуває на його повному утримані. В березні 2022 року його було призвано до лав Збройних Сил України та наразі він проходить військову службу. Встановлення факту перебування на утриманні заявника пасинка необхідне для звільнення заявника з військової служби на підставі пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу». Рішенням Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19.06.2024 року в задоволенні заяви відмовлено. Відмовляючи в задоволенні заяви суд виходив з того, що від факту, який просив встановити заявник, а саме, перебування на утриманні пасинка, у ОСОБА_1 не виникне права на звільнення з військової служби, оскільки у ОСОБА_3 є матір, ОСОБА_7 та батько, ОСОБА_2 , які зобов`язані утримувати дитину не залежно від того чи перебувають вони у шлюбі та чи проживають разом з дитиною або окремо від неї. ОСОБА_2 виконує обов`язки щодо утримання ОСОБА_8 і на підставі виконавчого листа сплачує аліменти на користь сина. У разі недостатності коштів мати дитини може звернутися з позовом до батька про збільшення розміру аліментів або стягнення додаткових витрат на утримання дитини. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив суд апеляційної інстанції рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву задовольнити. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначив, що юридичний факт перебування пасинка на його утриманні ним було повністю доведено. В той же час, судом безпідставно не взято до уваги, що встановлення відповідного факту також розширює і права пасинка з огляду на можливість безоплатно проживати в гуртожитку по місцю навчання, в м. Бар, Вінницької області. В суді представник заявника підтримав апеляційну скаргу. В судове засідання інші учасники справи, будучи повідомленими належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з`явилися. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення без задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Встановлено, що батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 20.08.2008 року. 23.12.2016 року ОСОБА_1 зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на ОСОБА_9 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 23.12.2016 року. Від шлюбу подружжя мають двох спільних малолітніх дітей, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про їх народження серії НОМЕР_3 від 18.04.2017 року та серії НОМЕР_4 від 19.02.2024 року, відповідно. Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов проживання №14 від 29.11.2023 року, затвердженого старостою Великоолександрівського старостинського округу Т. Васюк, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_7 та донькою ОСОБА_10 і пасинком ОСОБА_3 проживають в АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проходить службу в ЗСУ, дружина ОСОБА_7 не працює, тому вона, донька і пасинок знаходяться на утриманні ОСОБА_1 . У довідках Віньковецької селищної ради №148 від 28.08.2023 року, №197 від 29.11.2023 року, №198 від 29.11.2023 року зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним без реєстрації проживають члени його сім`ї: ОСОБА_7 - дружина, ОСОБА_3 - пасинок, ОСОБА_12 - донька. Також у довідці №198 від 29.11.2023 року вказано, що протягом 2016-2023 років дружина, донька та пасинок ОСОБА_3 перебувають на утримані ОСОБА_1 20.03.2024 року сім`я заявника отримала посвідчення багатодітної сім`ї серії НОМЕР_5 , видане Управлінням соціального захисту населення Хмельницької РДА. Відповідно до цього посвідчення, ОСОБА_1 визначено багатодітним батьком трьох дітей, а саме: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . ОСОБА_1 проходить військову службу в ЗСУ у військовій частині НОМЕР_6 та приймав безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії з 06.04.2022 року до 15.04.2022 року, що підтверджується даними довідки №426 від 23.04.2022 року. Зі змісту листа Ярмолинецького відділу ДВС №35049 від 31.08.2023 року вбачається, що за виконавчим листом №670/908/17 від 02.01.2018 року, виданого Віньковецьким районним судом Хмельницької області, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліментів на утримання сина, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі, 930 грн. щомісячно, починаючи з 21.11.2017 року і до повноліття дитини, заборгованість відсутня. У листі Ярмолинецького відділу ДВС №25.15-16/55937 від 04.12.2023 року зазначено, що за виконавчим листом №670/908/17 від 02.01.2018 року існує заборгованість 5666 грн. Згідно з ч. 3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи, зокрема, про встановлення фактів, що мають юридичне значення (пункт 5 частини другої статті 293 ЦПК України). Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню в судовому порядку, зазначений у ч. 1 ст. 315 ЦПК України, однак не є вичерпним. Частинами 1, 2 статті 315 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Згідно з ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов: - згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку їх встановлення; - заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; - встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 10.04.2019 року у справі №320/948/18, від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21. Відповідно до пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті. Відповідно до п. 3 ч. 12 ст. 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військовослужбовці звільняються з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин у разі перебування на утриманні у військовослужбовця трьох і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці. Підхід до визначення юрисдикції спорів у судовому порядку про встановлення фактів, що мають юридичне значення, залежно від їх мети звернення та наявності у заявника певних цивільних прав та обов`язків чи виникнення публічно-правових спорів із суб`єктами владних повноважень, є неефективним, оскільки це не сприятиме належному способу захисту порушеного права заявника, бо призведе до необхідності звертатися в суди різних юрисдикцій з доказуванням одних і тих же обставин, подій та фактів при поданні кожної позовної заяви. Велика Палата Верховного Суду вказала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України (п.п. 107, 116, 117 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21). Згідно з ч. 1 ст. 260 СК України, якщо мачуха, вітчим проживають однією сім`єю з малолітніми, неповнолітніми пасинком, падчеркою, вони мають право брати участь у їхньому вихованні. Мачуха, вітчим зобов`язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу (ч. 1 ст. 268 СК України). Виходячи з аналізу вищевказаних норм, Верховний Суд у постанові від 14.12.2023 року №160/11228/23 зазначив, що заявник, перебуваючи у шлюбі з громадянкою, яка є матір`ю дітей, має право на участь у вихованні цих дітей (за умови проживання однією сім`єю). При цьому обов`язок щодо їх утримання у позивача (як вітчима) виникає за умови, якщо в останніх немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання. Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на утримання ОСОБА_8 , на підставі виконавчого листа, його батько, ОСОБА_2 сплачує аліменти, відтак підстав для висновку щодо перебування ОСОБА_8 на утриманні у заявника немає. Доказів того, що утримання, яке надає ОСОБА_2 своєму сину ОСОБА_8 , є недостатнім, матеріали справи не містять. Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції і зводяться виключно до невірного тлумачення норм матеріального права та переоцінки доказів, які були належним чином оцінені судом першої інстанції. Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги слід визнати необґрунтованими. Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Віньковецького районного суду Хмельницької області від 19 червня 2024 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 02 жовтня 2024 року. Судді: Р.С. Гринчук А.М. Костенко Т.В. Спірідонова