Постанова Харківський апеляційний суд № 645/5406/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа 645/5406/23 Головуючий І інстанції Федорова О.В. Провадження № 33/818/1007/24 Суддя доповідач Гєрцик Р.В. Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 25 вересня 2024 року м. Харків Харківський апеляційний суд у складі: головуючого судді Гєрцика Р.В. секретаря судового засідання Костенко Ю.С. за участю особи, яка притягнується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 травня 2024 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 УСТАНОВИВ: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини Згідно постанови судді, ОСОБА_1 07.09.2024 року о 16 год. 37 хв. в м. Харкові по вул. Трансформаторна, буд. 3, керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду від № 2453 від 13.09.2023 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП. Постановою судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 травня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп. Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову судді скасувати та провадження у справі закрити. В обґрунтування заявлених апеляційних вимог посилається на те, що під час керування автомобілем його було зупинено працівниками поліції після робочого дня, він працює зварювальником тривалий час, тому мав ознаки фізичної втоми, а саме почервоніння очей, незначні сліди опіків на кінцівках обох рук та на вимогу працівників поліції він погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. При цьому були відсутні свідки, йому не було надано право на захист та не було надано право подавати письмові пояснення. Вказує, що він не здавав кров та сечу для проведення експертизи. Крім того, вказує, що зі сторони працівників поліції є зловживання владою, оскільки 16.10.2023 року та 28.10.2023 року його було зупинено працівниками поліції та під час проведення експертизи на стан наркотичного сп`яніння у нього такого сп`яніння не було виявлено. Зазначене, на думку апелянта, свідчить про упередженість працівників поліції та помилковість висновків експертизи. Також, зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення було складено через декілька днів та без його участі. Мотиви суду Перевіривши матеріали справи відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши доводи ОСОБА_1 на підтримання вимог апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права. Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Як убачається з матеріалів справи та змісту оскаржуваного рішення, дані вимоги закону при розгляді справи щодо ОСОБА_1 судом виконані. Висновки про винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд обґрунтував низкою доказів, яким дана відповідна оцінка в постанові. Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст.130 КУпАП. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Так, судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 07.09.2024 року о 16 год. 37 хв. в м. Харкові по вул. Трансформаторна, буд. 3, керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 ? в стані наркотичного сп`яніння. Огляд проводився в медичному закладі, що підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду від № 2453 від 13.09.2023 року. Внаслідок зазначених подій та встановлених фактичних даних працівником поліції складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №602531, складеного 16.09.2023 року. До того ж, факт вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 крім протоколу, також підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи, а саме: - оглянутими відомостями відеозапису із нагрудної камери інспектора патрульної поліції, які беззаперечно доводять зазначені в протоколі подію та обставини правопорушення з боку водія ОСОБА_1 ; - висновком КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2453 від 13.09.2023 року, яким підтверджується, що ОСОБА_1 під час огляду 07.09.2023 о 17-10 год. перебував в стані наркотичного сп`яніння; - особистими поясненнями у якості свідка, допитаного в судовому засіданні суду першої інстанції працівника поліції Горбаня В., та який пояснив суду, що 07.09.2023 року був зупинений автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 через технічну несправність - відсутність переднього бамперу, в ході спілкування з водієм ОСОБА_1 у останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим водієві було запропоновано пройти огляд у лікарі-нарколога. Згідно висновку лікаря-нарколога ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння, у зв`язку із чим на водія було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9А ПДР України. - особистими поясненнями у якості свідка, допитаного в судовому засіданні суду першої інстанції працівника поліції ОСОБА_2 , та який пояснив суду, що 07.09.2023 року був зупинений автомобіль Chevrolet Lacetti, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 через технічну несправність - відсутність переднього бамперу, причина зупинки була повідомлена притягуваному. Під час спілкування з водієм, в останнього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, після цього водієві було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в КНП ХОР «ОНД» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а, на що останній погодився. Для проведення вищевказаного огляду, водієм ОСОБА_1 здавалась біологічна речовина (сеча) на вміст наркотичних речовин. Також, свідок пояснив, що водієві було видано повідомлення про запрошення до підрозділу поліції за результатами отриманого висновку, проте останній за запрошенням не з`явився. На підставі виданого лікарем-наркологом висновку патрульним був складений протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини ЄСПЛ у справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Апеляційний суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі не спростовуються фактичні обставини справи, а саме те, що він 07.09.2024 року о 16 год. 37 хв. в м. Харкові по вул. Трансформаторна, буд. 3, керував транспортним засобом Chevrolet Lacetti, державний номерний знак НОМЕР_1 та був зупинений працівниками поліції. В подальшому йому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, на що він погодився. Перевіряючи доводи апелянта про те, що у нього не відбирались зразки біологічного середовища для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння спростовуються відомостями відеозапису, відповідно до якого після того, як ОСОБА_1 був доставлений до КНП ХОР ОКНЛ він був оглянутий лікарем-наркологом та особисто здав біологічне середовище (сечу). Аргументи апелянта, що працівниками поліції не було залучено двох свідків, є необґрунтованими, оскільки вимогами ч. 2 ст. 266 КУпАП передбачено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції здійснювалася фіксація події, відеозапис долучено до матеріалів справи. Доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння був проведений та складено висновок з численними порушеннями не ґрунтується на матеріалах справи. Так, відповідно до вимог розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак, алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735, проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов`язкове. Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп`яніння. За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду. Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції видається на підставі акта медичного огляду. Зі змісту висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 2453 від 13.09.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 направлено працівником поліції водія до спеціалізованого медичного закладу було 07.09.2023 року о 16.50 годині. Огляд проведено було 07.09.2023 року о 17.10 годині в межах 2-х годин з моменту виявлення поліцейським ознак наркотичного сп`яніння у водія відповідно до положень ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Висновок щодо перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп`яніння був заповнений та виготовлений 13.09.2023 року. Таким чином огляд ОСОБА_1 на стан сп`яніння проведено відповідно до процедури проведення огляду на стан сп`яніння, визначеної Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак, алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП. Доводи апелянта про те, що висновок лікаря є підроблений є необґрунтованими та такими, що не підтверджуються належними доказами. За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів дані лабораторних тестів, які мають об`єктивний характер. Так, з матеріалів справи вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 складено після проведення огляду водія, внаслідок якого було встановлено перебування водія у стані наркотичного сп`яніння. Отже, на момент складання протоколу про адміністративне правопорушення у працівників поліції був офіційний документ, яким підтверджувався стан наркотичного сп`яніння водія ОСОБА_1 - це висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №2543 від 13.09.2023 року. Таким чином, твердження апелянта про те, що протокол складений не протягом двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення є безпідставними, оскільки в день виявлення працівниками поліції такої особи, у них не було доказів перебування останнього у стані наркотичного сп`яніння, а після надходження відповідного висновку був відразу складений протокол про адміністративне правопорушення. За таких обставин факт складання Висновку № 2453 не в день відібрання зразків біологічного середовища, а через певний проміжок часу після цього обумовлений особливістю процедури проведення такого огляду на стан наркотичного сп`яніння, яка передбачає проведення відповідних лабораторних досліджень. Твердження апелянта стосовно того, що протокол про адміністративне правопорушення було складено без його участі, а тому він є незаконним та таким, що порушує його право на захист апеляційний суд відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 особисто був повідомлений про необхідність з`явитись до УПП в Харківській області 16.09.2023 року о 09.00 год для розгляду вчиненого адміністративного правопорушення та складання протоколу, однак у зазначений час ОСОБА_1 не з`явився, що підтверджується відомостями відеозапису. За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення. Крім того, доводи апелянта про те, що 16.10.2023 року та 28.10.2023 року його було зупинено працівниками поліції та під час проведення експертизи на стан наркотичного сп`яніння у нього такого сп`яніння не було виявлено є безпідставними, не стосуються подій, що відбувались 07.09.2024 року та не спростовують висновку лабораторного дослідження та встановлених відомостей про те, що ОСОБА_1 07.09.2024 року керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Доводи апелянта про зловживання владою зі сторони працівників поліції є безпідставними та такими, що не підтверджені доказами. Поряд з цим, належить взяти до уваги те, що відповідно до ст.267 КУпАП огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Однак, як було встановлено дії службової особи що складала протокол та фіксувала правопорушення, в порядку передбаченому чинним законодавством, не оскаржувалися в порядку ст.267 КУпАП . Отже, твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Законодавство України передбачає сувору заборону водіям керувати транспортними засобами у стані алкогольного сп`яніння. Згідно з положеннями ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів. Так, керування транспортним засобом в стані алкогольного чи іншого сп`яніння є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість обумовлена ступенем суспільної небезпеки, яка завдається вказаним діянням. Водій у стані сп`яніння є загрозою для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху: водіїв, пішоходів, велосипедистів, а також і для самого себе та власності третіх осіб. Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами. Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність. Застосовуючи такий вид адміністративного стягнення, передбачений санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, як штраф з позбавленням права керування транспортним засобом строком на один рік, суд першої інстанції враховував характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, те, що його дії характеризуються умисною формою вини, складають підвищену суспільну небезпечність, становлять небезпеку дорожньому руху та несуть загрозу для життя і здоров`я його учасників. Застосований районним судом до ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення є справедливим та достатнім для його виправлення, а також запобігання вчиненню ним аналогічних правопорушень. Враховуючи наведене, апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції прийнято обґрунтоване рішення щодо порушення ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України, наявність в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та його винуватості, а тому посилання апелянта на незаконність та необґрунтованість судової постанови є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі не підлягає. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову судді Фрунзенського районного суду м.Харкова від 21 травня 2024 року у справі щодо ОСОБА_1 залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Р.В. Гєрцик