Постанова Чернігівський апеляційний суд № 745/623/24

Справа № 745/623/24 Головуючий у 1 інстанції Даньков О. М. Провадження № 33/4823/833/24 Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 01 жовтня 2024 року місто Чернігів Чернігівський апеляційний суд під головуванням судді Заболотного В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 24 липня 2024 року, В С Т А Н О В И В : Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605,60 грн. судового збору. Місцевим судом встановлено, що 30 червня 2024 року, о 20 год 56 хв, в смт. Сосниця, по вул. Якова Скидана, 2, ОСОБА_1 керував автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, мав різкий запах алкоголю з ротової порожнини, та від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати як незаконну та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення. В обґрунтування скарги посилається на те, що в порушення вимог ст.268 КУпАП, суд розглянув справу без його участі та належного повідомлення про час та місце її слухання, що свідчить про порушення його права на захист. Також працівники поліції не ознайомили його з правами, передбаченими ст.268 КУпАП. Вказує, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння і він не відмовлявся від його проходження після зупинки транспортного засобу. Направлення на огляд з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння від 30.06.2024 року складене о 22 год. 00 хв., з якого вбачається, що він відмовився від проходження, не може бути доказом, оскільки в той час, а саме в 21 год. 15 хв., він вже був затриманий за підозрою в скоєнні кримінального правопорушення. Також просив поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки він не був присутній у судовому засіданні 24.07.2024, а копію оскаржуваної постанови отримав лише 22 серпня 2024 року. У судове засідання апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був поінформований належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавав. Відповідно до вимог ч.6 ст.294 КУпАП участь особи, яка подала скаргу, чи інших осіб, які беруть участь у провадженні справи про адміністративне правопорушення, в розгляді справи судом апеляційної інстанції, не є обов`язковою. Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини, аналіз якої свідчить про те, що відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного висновку. У відповідності до ч.2 ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена, зокрема, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Згідно зі ст.289 КУпАП в разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. З метою забезпечення принципу доступу громадян до правосуддя, з огляду на поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вважає за можливе поновити ОСОБА_1 строк на звернення до суду. Відповідно до ст.ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами в стані алкогольного сп`яніння, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно п.6 розділу І та п.6 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 №1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, а також лікарем закладу охорони здоров`я. Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №185667 від 30.06.2024, ОСОБА_1 , 30 червня 2024 року, о 20 год 56 хв, в смт. Сосниця, по вул. Якова Скидана, 2, керував автомобілем BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме, мав різкий запах алкоголю з ротової порожнини; від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння в установленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.3). Отже, протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує факт учинення неправомірних дій, і є одним із джерел доказів, в силу положень ст.251 КУпАП. Як слідує із переглянутого апеляційним судом відеозапису з нагрудної камери поліцейського, працівниками поліції був зупинений автомобіль під керуванням ОСОБА_1 за порушення Правил дорожнього руху. При спілкуванні з водієм працівники поліції виявили у нього явні ознаки алкогольного сп`яніння, водій не заперечував вживання алкогольних напоїв. Після цього, йому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, але ОСОБА_1 спровокував конфлікт та завдав поліцейському удар кулаком в обличчя. Потім поліцейський неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу, проте водій спочатку конкретної відповіді не надав, але потім відмовився в категоричній формі. Після цього, працівником поліції йому було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан сп`яніння та був складений адміністративний протокол. Відмова від виконання вимоги поліцейських пройти медичний огляд ОСОБА_1 була очевидною. Він затягував час, спочатку прямо не відповідав на запитання створив конфліктну ситуацію, а потім відмовився, отже свого обов`язку пройти огляд на стан сп`яніння як водій не виконав. Відтак, проаналізувавши даний відеозапис, апеляційний суд приходить до висновку, що посилання ОСОБА_1 на те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння, не заслуговує на увагу, оскільки поведінка водія свідчить про протилежне, а саме про те, що він будь-яким чином намагався уникнути огляду, а потім категорично відмовився від його проведення. Апеляційним судом не встановлено порушень порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння, визначеного «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Також, відсутні обставини, які б доводили упередженість або будь-яку зацікавленість працівників поліції у результатах розгляду справи або притягненні особи до адміністративної відповідальності. До того ж, будь-яких зауважень чи заперечень щодо порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння та оформлення протоколу щодо нього, ОСОБА_1 не зазначав, із заявами про неправильність дій чи порушення його прав під час огляду на стан сп`яніння та складання протоколу до компетентних органів не звертався і матеріали справи таких не містять. Посилання апелянта на те, що під час розгляду справи в місцевому суді були порушені його права, так як розгляд справи було здійснено без участі останнього, не знайшло свого об`єктивного підтвердження, оскільки ст.268 КУпАП визначений вичерпний перелік категорій справ про адміністративні правопорушення, розгляд яких передбачає обов`язкову участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, проте ст.130 КУпАП до цього переліку не входить. Крім того, жодних доказів, які б підтверджували неможливість участі ОСОБА_1 у розгляді справи, суду першої інстанції не надано, в зв`язку з чим суд правильно вважав за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Також, апеляційним судом враховується практика Європейського суду з прав людини, яка визначає, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Отже, місцевий суд дійшов правильного висновку про можливість розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції. Інші твердження ОСОБА_1 висновків суду першої інстанції про вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не спростовують, та не є підставою для скасування судового рішення. Відтак, доводи апелянта про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, не заслуговують на увагу. Таку позицію ОСОБА_1 слід розцінювати, як намагання ним уникнути встановленої законом відповідальності за скоєне. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, викладені обставини вказують на те, що місцевий суд повно і всебічно дослідив матеріали справи, дав правильну оцінку доказам та обґрунтовано визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, оскільки він, керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, з чим погоджується й апеляційний суд. Стягнення ОСОБА_1 призначено у відповідності з вимогами ст.33 КУпАП, у розмірі, визначеному санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, за якою його притягнуто до адміністративної відповідальності. Відтак, постанова суду першої інстанції відповідає вимогам закону, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для її зміни чи скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, П О С Т А Н О В И В : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Сосницького районного суду Чернігівської області від 24 липня 2024 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Сосницького районного суду Чернігівської області від 24 липня 2024 року щодо нього - без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. СуддяВ. М. Заболотний