Постанова 4855 № 620/4004/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 620/4004/24 Суддя (судді) першої інстанції: Скалозуб Ю.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 жовтня 2024 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого суддів Файдюка В.В., Суддів Карпушової О.В., Мєзєнцева Є.І., При секретарі Масловській К.І. розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1, ГУ ПФУ у Донецькій області), Головного управління Пенсійного фонду України у Чернігівській області (далі - відповідач 2, ГУ ПФУ у Чернігівській області), у якому просив: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №253950010563 від 01.02.2024 про відмову в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити та провести виплату пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з дня виникнення права на пенсію, а саме з 29.02.2024. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що належним чином оформленими документами підтверджується його право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Однак, відповідач всупереч вимог чинного законодавства відмовив в такому призначенні пенсії, посилаючись на відсутність пільгового стажу у заявника, зважаючи на те, що первинну атестацію робочих місць проведено 03.10.2005, а тому територіальний орган пенсійного фонду не зарахував до пільгового стажу період роботи з 01.09.1997 по 02.10.2000. Такі дії відповідача вважає протиправними та такими, що порушують його право на пенсійне забезпечення. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року даний адміністративний позов - задоволено. Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що враховуючи положення пунктів 3, 4.3 Порядку № 383, підтверджується робота позивача, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за період з 01.09.1997 по 26.08.2005, а тому період з 01.09.1997 по 02.10.2000 підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю. В обґрунтування апеляційної скарги вказано, що відповідно пункту 4.4 Порядку №383 якщо атестація вперше проведена після 21.08.1997, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.1992, 5- річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Таким чином, за твердженням апелянта, ОСОБА_1 за результатами проведеної атестації робочих місць від 03.10.2005 можна рахувати до пільгового стажу 5-річний період до проведення первинної атестації та 5 річний період після проведеної атестації. Період роботи з 01.09.1997 по 02.10.2000 підлягав атестації робочих місць, але на підприємстві її не було проведено та не підтверджено право на зарахування до пільгового стажу за Списком №2. Відповідно до п.3 ч.1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Приймаючи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 26.01.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 15). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 01.02.2024 №253950010563 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Так, в рішенні вказано, що період проходження строкової служби з 25.04.1985 по 05.06.1987 не зараховано, оскільки заявником не надано військового квитка, а в трудовій книжці не зазначено дату видачі документу. Водночас, період роботи з 01.09.1997 по 02.10.2000 не зарахований до пільгового стажу, зважаючи на те, що первинну атестацію робочих місць було проведено 03.10.2005. Разом з тим, рішення містить відомості про те, що страховий стаж позивача складає 30 років 08 місяців 12 днів, в тому числі пільговий стаж за списком №2 - 04 роки 10 місяців 25 днів (а.с. 25). Вважаючи рішення про відмову в призначенні пенсії протиправним, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів із відповідним позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів виходить з такого. Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Такими законами, зокрема, є Закон України «Про пенсійне забезпечення» та Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При цьому, у пункті 16 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Частиною 1 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Відповідно до пункту 2 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону. Відповідно до частини 1, пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону, зокрема: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Так, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже вік останнього на дату звернення 56 років 11 місяців, страховий стаж позивача становить 30 років 08 місяців 12 днів. В спірних правовідносинах позивач не заперечує, що має менше необхідних 12 років 6 місяців пільгового стажу за Списком №2, однак вважає, що за наявних не менше половини із необхідних років пільгового стажу, має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Отже, спірним в даних правовідносинах є наявність у позивача пільгового стажу за Списком №2, необхідного для призначення пенсії за віком відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Досліджуючи питання кількості наявного пільгового стажу позивача за Списком №2 судом першої інстанції вірно враховано таке. Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Положеннями пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 за № 110, зокрема, передбачено, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках. Тобто, підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, який повинен бути підтверджений відповідними доказами, зокрема, трудовою книжкою. В силу пунктів 1, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка (пункт 20 Порядку № 637). Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Крім того, відповідно до пунктів 3, 4.2 Порядку застосування списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. Разом з тим, пунктом 4.3 Порядку № 383 передбачено, що у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник. Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Якщо чергова атестація була проведена з порушенням, передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації. Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 № 442, відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров`я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку. Згідно з трудовою книжкою позивача серії НОМЕР_1 , зокрема, 29.01.1996 позивач прийнятий на роботу геологом 2 категорії в геологічний відділ в Ніжинській нафтогазорозвідувальній експедиції по випробуванню свердловин на нафту і газ Державного геологічного підприємства «Чернігівнафтогазгеологія»; з 01.09.1997 переведений оператором по дослідженню свердловин 5 розряду; з 26.08.2005 звільнений із займаної посади за власним бажанням (а.с. 9 зворотна сторона). Відповідно до довідки №11-302 від 25.10.2021, що видана Дочірнім підприємством ПрАТ «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія», ОСОБА_1 працював повний робочий день та набув пільгового стажу 7 років 11 місяців 25 днів за Списком №2 відповідно до постанови КМУ №36 від 16.01.2003 (а.с. 16). Крім того, матеріали справи містять: наказ №95 від 03.10.2005 про підсумки проведення атестації робочих місць Ніжинської НГРЕВС ДП «Чернігівнафтогазгеологія» НАК «Надра України», додаток 1 якого містить перелік посад, яким підтверджене право на пільги і компенсації за роботу у шкідливих умовах праці (а.с. 17-18); висновок Головного управління праці та соціального захисту населення від 31.01.2006 № 16-27/658 про підтвердження права на пенсію на пільгових умовах (а.с. 19); довідка ДП ПрАТ «НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» №11-303 від 25.10.2021 про реорганізацію (а.с. 21); довідка про заробітну плату для обчислення пенсії від 25.10.2021 №127/12 (а.с. 24), а також первинні документи, зокрема, копія особової картки позивача та наказів про прийняття та звільнення з посади (а.с. 20, 22-23). Згідно зі Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, а також Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 професія позивача віднесена до професії з важкими умовами праці, робота на якій дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах. Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку № 2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу. Наказом №95 від 03.10.2005 про підсумки проведення атестації робочих місць Ніжинської НГРЕВС ДП «Чернігівнафтогазгеологія» НАК «Надра України», затверджено перелік професій працівників НГРЕ, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, згідно додатку до якого до списку № 2 віднесено посаду, яку обіймав позивач, що додатково підтверджується довідкою правонаступника роботодавця позивача від 25.10.2021 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній. Таким чином, пільговий стаж ОСОБА_1 складає 7 років 11 місяців 25 днів, що є більше половини необхідних років пільгового стажу (12 років 6 міс/2 = 6 років 3 місяці), а тому суд погоджується із правом позивача на зменшення пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону №1058 на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи, тобто на 3 роки. Як вже було зазначено, позивач 28.02.1967 року народження (а.с. 5), а тому право на пенсію за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку виникає з 57 років або з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, що дає право на таку пенсію, а саме з 29.02.2024. Щодо посилань відповідача 1 на дискреційні повноваження, слід зазначити. Згідно з Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. У разі наявності у суб`єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов`язання судом суб`єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи бездіяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. При реалізації дискреційного повноваження суб`єкт владних повноважень зобов`язаний поважати основоположні права особи, додержуватися: конституційних принципів; принципів реалізації відповідної владної управлінської функції; принципів здійснення дискреційних повноважень; змісту публічного інтересу; положень власної компетенції; вказівок, викладених у інтерпретаційних актах; фахових правил, закріплених у нормативних актах; адміністративної практики; судової практики; процедурних вимог. Тобто, дискреційними є право суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною. Прикладом такого права є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може». Таким чином, у межах даної справи відповідач 1 не наділений повноваженнями за конкретних фактичних обставин діяти не за законом, а на власний розсуд. Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд, ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення. Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2024 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5 статті 328 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 01 жовтня 2024 року. Головуючий суддя: В.В. Файдюк Судді: О.В. Карпушова Є.І. Мєзєнцев